Ухвала

від 12.01.2022 по справі 323/3711/21

ОРІХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 323/3711/21

2/323/66/22

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2022 р. Суддя Оріхівського районного суду Запорізької області Фісун Н.В., розглянувши позовну заяву

ОСОБА_1 до Комунального закладу Опорний заклад загальної середньої освіти Сузір`я Оріхівської міської ради про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за період відсторонення від роботи, -

В С Т А Н О В И В:

До Оріхівського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального закладу Опорний заклад загальної середньої освіти Сузір`я Оріхівської міської ради про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за період відсторонення від роботи.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддею встановлені недоліки позовної заяви, які унеможливлюють відкриття провадження у справі та обумовлюють необхідність залишення позовної заяви без руху з наступних підстав .

Так, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суд повинен перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту прав, а також дотримання правил підсудності та виконання вимог встановлених для форми, змісту позовної заяви.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. ст. 175 , 177 ЦПК України .

Відповідно до ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України , до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Всупереч вказаним вимогам, позивачкою не додано до заяви документи, що підтверджують сплату судового збору, або документи, що підтверджують підстави звільнення її від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України Про судовий збір .

Згідно ст. 3 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 2 ст. 9 Закону України Про судовий збір , передбачено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Статтею 5 Закону України Про судовий збір закріплено перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 вказаного Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10 січня 2019 року, де зазначено, що починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Як слідує із змісту позовної заяви, наведених позивачкою мотивів та додатків до позову, останньою оспорюється наказ відповідача № 244-к від 08.11.2021 Про відсторонення від роботи , тобто нею фактично порушується питання про допуск до виконання своїх трудових обов`язків, адже позивачку не було звільнено із займаної нею посади, а лише відсторонено.

Разом з тим, поняття відсторонення від роботи і звільнення з роботи згідно положень чинного Кодексу законів про працю України не є ідентичними, оскільки поновлення на попередній роботі можливе лише в разі визнання незаконним звільнення працівника або переведення його на іншу роботу (що передбачає остаточне припинення попередніх трудових обов`язків працівником та отримання ним винагороди (заробітної плати) за виконану роботу) на відміну від відсторонення, яке передбачає лише тимчасове припинення виконання працівником трудових обов`язків без позбавлення займаної посади, та поновлення виконання працівником попередніх трудових обов`язків на займаній посаді після припинення обставин, що слугували причинами відсторонення.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Натомість, використання позивачем певної назви матеріально-правової вимоги не змінює дійсної суті вимоги та не може слугувати підставою для застосування пільги щодо сплати судового збору, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір .

Отже, оскільки предметом цього позову є оскарження наказу про відсторонення позивача від роботи, яке по своїй суті є призупиненням виконання нею своїх трудових обов`язків, а не звільненням із займаної посади/роботи/професії, тому позивач має сплатити судовий збір на загальних підставах.

Згідно ч.1ст.4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет на 2021 рік визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня - 2270 гривень.

Згідно ЗУ Про судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908,00 грн.

Як вбачається з позовних вимог позивача, останній, звертаючись з даним позовом, пред`являє також вимогу про стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 10000 грн., слід зазначити наступне.

Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від такого.

Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.

Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

Оскільки обов`язок щодо сплати судового збору за вчинення відповідної процесуальної дії лежить на стороні, яка ініціює вчинення такої дії, відповідно позивачу необхідно сплати судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру - про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи в розмірі 908,00 грн.. та майнової вимоги - стягнення моральної шкоди у розмірі 908,00 грн. та надати суду оригінали квитанцій.

Судовий збір підлягає сплаті за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Зап.обл/ТГ м.Оріхів/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37941997; Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) - 899998; Рахунок отримувача - UA958999980313181206000008397; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; Призначення платежу - *;101;

---

(реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Оріхівський районний суд Запорізької області (назва суду, де розглядається справа).

Виходячи з вищезазначеного і відповідно до ст. 185 ЦПК України , суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 , 177 ЦПК України , виносить ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. В разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Керуючись ст.ст. 175-177 , 185 ЦПК України ,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу Опорний заклад загальної середньої освіти Сузір`я Оріхівської міської ради про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за період відсторонення від роботи- залишити без руху.

Повідомити позивача ОСОБА_1 про необхідність усунення недоліків заяви, а саме; сплатити судовий збір та надати оригінали квитанцій в строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї матеріалами.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області Н.В.Фісун