Рішення

від 11.01.2022 по справі 658/3308/21

КАХОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 658/3308/21

(провадження № 2/658/102/22)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2022 року Каховський міськрайонний суд Херсонської області в складі

головуючого судді Под`ячевої І.Д. ,

при секретарі Фокіній О.Ю.,

розглянувши в місті Каховка у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить поділити сумісно нажите майно шляхом визнання за кожним із подружжя половину належного відповідачу будинку та земельної ділянки під будинком.

В обґрунтування позову зазначається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб у 2013 році. 24 червня 2019 року подружжя за спільні кошти придбало будинок АДРЕСА_1 , при цьому титульним власником зазначено дружину ОСОБА_2 .. На сьогодні сім`я розпалася, а тому є підстави для поділу майна, яке набули в шлюбі.

Представник позивача та позивач в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі, окремо зазначили, що позивач, відповідач та діти зареєстровані в будинку, тобто відповідач із дітьми продовжує проживати в будинку, відповідач може реалізувати будинок, оскільки відповідно до документів є власником будинку, а позивач бажає реалізувати своє право на спільне сумісне майно, яке було придбано в шлюбі.

Відповідач та її представник у відзиві на позов та в судовому засіданні позов визнали частково та просили суд застосувати положення статті 70 СК України в частині відступлення від засад рівності часток подружжя, оскільки позивач не дбає про матеріальне забезпечення спільних дітей, не платить аліменти, а тому відповідачу та дітям повинна залишитись більша частина будинку, а саме ѕ, а позивачу ј частка будинку, що на думку відповідач є справедливим поділом спільно нажитого майна.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи позивача та відповідача, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..

Так, судом встановлено, що 22 листопада 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) уклали шлюб, що підтверджується відповідним свідоцтвом.

24 червня 2019 року ОСОБА_2 за згодою чоловіка ОСОБА_1 придбала будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку розташовану під будинком.

В шлюбі народились діти 2014 та 2016 року народження.

02 грудня 2021 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Як встановлено матеріалами справи, позивач та відповідач в зареєстровану шлюбі перебували з 2013 року, право власності на квартиру виникло у 2019 році, а тому є спільним сумісним майном подружжя.

Сторони не заперечують факт спільного придбання вказаного майна.

Відповідач заперечує щодо поділу майна подружжя в рівних частках, оскільки вважає, що той факт, що позивач не сплачує аліменти та двоє дітей залишись проживати із нею є підставою для відступлення від рівності часток подружжя та визнання за позивачем право власності на ј частку в будинку та на земельну ділянку.

Згідно ст. ст. 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Зі змісту наведеної норми Сімейного кодексу України вбачається, що відступити від засади рівності часток подружжя або збільшити частку майна, в даному випадку дружини, суд може у разі встановлення певних фактів, а саме ухилення чоловіка від утримання сім`ї під час перебування у шлюбі, або знищення, пошкодження, приховування майна, або його витрата не в інтересах сім`ї. Проте таких фактів судом не встановлено та стороною відповідача про конкретні факти не зазначено.

Також, судом враховано, що офіційно проживання дітей із матір`ю будь-яким рішенням не встановлювалось, і, крім того, на цей час позивач, відповідач та діти зареєстровані за однією адресою, тобто місце їх проживання співпадає.

Судом не приймається до уваги посилання відповідача на наявність заборгованості у позивача зі сплати аліментів на утримання дітей, як на підставу збільшення частки в спільному майні, оскільки стягнення аліментів пов`язано саме із утриманням дітей та сімейним і цивільним законодавством визначена окрема відповідальність за не сплату боржником аліментів вчасно, а тому такий факт не може бути підставою для збільшення розміру частки дружини в спільному майні подружжя.

Позивач наполягає саме на рівності часток у поділі майна, оскільки придбавалось таке майно за спільні кошти, що сторонами не заперечується.

З урахуванням вищевикладеного та встановлених обставини справи, між позивачем та відповідачем існує спір щодо поділу майна подружжя та відповідно до норм сімейного законодавства та встановлених обставин справи ОСОБА_1 має право на Ѕ частку будинку та земельної ділянки, що є спільною сумісною власністю подружжя, відсутні підстави для відступлення від рівності часток подружжя, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 19, 258-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0204 га, кадастровий номер 6510400000:01:001:0951, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Поділити спільне майно подружжя шляхом визнання за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частку будинку та за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 1/2 частку будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0204 га, кадастровий номер 6510400000:01:001:0951, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0204 га, кадастровий номер 6510400000:01:001:0951, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його оголошення.

Рішення суду набирає законної сили через тридцять днів з дня оголошення, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя: І. Д. Под`ячева