Рішення

від 11.01.2022 по справі 750/13458/21

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/13458/21

Провадження № 2/750/230/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2022 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

судді - Рахманкулової І.П.,

секретаря - Левченко А.С.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Сластьон Н.М. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського дошкільного навчального закладу № 59 Білочка Чернігівської міської ради Чернігівської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, зобов`язання допустити до роботи та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

24 листопада 2021 року позивач звернулась до суду з позовом до Чернігівського дошкільного навчального закладу № 59 Білочка Чернігівської міської ради Чернігівської області, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ № 39-п від 05 листопада 2021 року про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати, зобов`язання допустити до роботи та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Обґрунтовано позов тим, що ОСОБА_1 працює в Чернігівському дошкільному навчальному закладі № 59 Білочка Чернігівської міської ради Чернігівської області на посаді практичний психолог. Наказом № 39-п від 05 листопада 2021 року позивача було відсторонено від виконання роботи з 08 листопада 2021 року без збереження заробітної плати, у зв`язку з відмовою від щеплення від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Вказане відсторонення від роботи ОСОБА_1 вважає порушенням її права на працю, гарантованого Конституцією України і таким, що суперечить приписам статті 46 Кодексу законів про працю України та статті 12 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб .

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що відсторонення позивача від роботи є законним і обґрунтованим, оскільки оскаржуваний наказ виданий у відповідності до статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб на виконання наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153, яким затверджено перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням.

Також, у відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечувала проти стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки відповідно до Статуту Чернігівського дошкільного навчального закладу № 59 Білочка Чернігівської міської ради Чернігівської області його фінансування здійснюється через централізовану бухгалтерію Управління освіти Чернігівської міської ради, а тому навчальний заклад не є належним відповідачем в частині стягнення коштів за вимушений прогул.

Позивач у судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити, клопотань та заяв не подала.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач працює в Чернігівському дошкільному навчальному закладі № 59 Білочка Чернігівської міської ради Чернігівської області та обіймає посаду практичний психолог, що підтверджується записами у трудовій книжці (а.с. 13).

Згідно наказу № 74 від 12 жовтня 2021 року працівників Чернігівського дошкільного навчального закладу № 59 Білочка Чернігівської міської ради Чернігівської області, зокрема, і позивача, було ознайомлено з наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153 Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням .

На виконання вимог чинного законодавства, наказом Чернігівського дошкільного навчального закладу № 59 Білочка Чернігівської міської ради Чернігівської області № 77 від 03.11.2021 було створено комісію з перевірки наявності у працівників закладу освіти документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації або медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19.

На засідання комісії позивачем вказаних документів пред`явлено не було, про що складено акт від 03.11.2021.

Згідно наказу завідувача Чернігівського дошкільного навчального закладу № 59 Білочка Чернігівської міської ради Чернігівської області Сластьон Н.М. № 39-п від 05 листопада 2021 року ОСОБА_1 було відсторонено від виконання роботи за посадою практичного психолога та вихователя з 08 листопада 2021 року без збереження заробітної плати (а.с. 12).

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, суд виходить з наступного.

Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно статті 2-1 КЗпП забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання.

Статтею 46 КЗпП передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати.

Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку.

Разом з тим, відповідно до статті 46 КЗпП України допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативно-правовим актом.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04.10.2021 № 336/1368/20 (провадження № 61-10147 св 21).

Таким чином, перелік підстав для відсторонення працівника від роботи, який визначений статтею 46 Кодексу, не є виключним; положення цієї статті передбачають можливість його розширення, проте лише актами законодавства України.

Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , на яку відповідач посилається в наказі як на підставу відсторонення позивача від роботи, профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Отже, статтею 12 Закону щеплення від респіраторної хвороби COVID-19 не визначене як обов`язкове.

Крім того, порядок відмови від здійснення обов`язкових профілактичних щеплень визначений у частині 6 статті 12 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , в якій вказано, що якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.

Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст.27 Закону України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необґрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.

З наданих відповідачем доказів вбачається, що відсторонення позивача від роботи відбулося через ненадання останньою документа про вакцинацію чи медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, що зафіксовано в акті комісії Чернігівського дошкільного навчального закладу № 59 Білочка Чернігівської міської ради Чернігівської області від 03 листопада 2021 року.

Частинами третьою, четвертою статті 12 Закону встановлено, що в разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об`єктах можуть проводитися обов`язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями. Рішення про проведення обов`язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об`єктах приймають головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, виконання кримінальних покарань, захисту державного кордону, Служби безпеки України.

Пунктом 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного наказу, передбачено відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб та частини третьої статті 5 Закону України Про державну службу , крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153.

Пунктом 3 зазначеного наказу МОЗ до переліку осіб, які підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 віднесено працівників закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Суд наголошує, що право на працю та право заробляти працею на життя, яке гарантоване статтею 43 Конституції України, включено до розділу ІІ Конституції і належить до основних прав і свобод людини та громадянина, що не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією (стаття 64).

Пунктом 1 статті 92 Конституції України встановлено, що права і свободи громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов`язки громадянина визначаються виключно законами України.

Згідно статті 75, пункту 3 статті 85 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України, до повноважень якої належить, зокрема, прийняття законів.

Повноваження Кабінету Міністрів України визначені статтею 116 Конституції України, положеннями якої даний орган виконавчої влади не наділений правом ухвалювати нормативно-правові акти, спрямовані на звуження або обмеження цих прав.

Частинами другою, третьою, шостою статті 10 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України; якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує цей закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

У даній справі суд вважає, що відсторонення від роботи без збереження заробітної плати є втручанням у право людини на працю та право заробляти працею на життя шляхом його обмеження, а тому, з урахуванням положення пункту 1 статті 92 Конституції України, таке втручання дозволено виключно законами України, а не підзаконними актами.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання незаконним та скасування наказу Чернігівського дошкільного навчального закладу № 59 Білочка Чернігівської міської ради Чернігівської області від 05 листопада 2021 року № 39-п про відсторонення ОСОБА_1 від виконання роботи без збереження заробітної плати підлягають задоволенню.

Також суд зазначає, що скасуванням судом наказу про відсторонення позивача від роботи поновлюється порушене її право та усуваються перешкоди доступу до роботи, а тому відсутні правові підстави для зобов`язання відповідача допустити позивача до роботи, адже ця вимога є передчасно заявленою, у зв`язку із чим в цій частині позовних вимог позивачу слід відмовити, так як суд відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України здійснює захист порушених прав, а не прав, які можуть бути порушені у майбутньому.

Щодо вимог позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Згідно статуту Чернігівського дошкільного навчального закладу № 59 Білочка Чернігівської міської ради Чернігівської області, затвердженого наказом Управління освіти Чернігівської міської ради № 466 від 05.11.2009, заклад дошкільної освіти є юридичною особою, його засновником є Чернігівська міська рада. Заклад освіти підпорядковується управлянню освіти Чернігівської міської ради.

Також статутом передбачено, що фінансово-господарська діяльність закладу освіти здійснюється на основі його кошторису; порядок діловодства і бухгалтерського обліку в навчальному закладі визначається законодавством та нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади. Фінансування закладу освіти здійснюється через централізовано бухгалтерію управління освіти Чернігівської міської ради.

Таким чином, Чернігівській дошкільний навчальний заклад № 59 Білочка Чернігівської міської ради Чернігівської області не є належним відповідачем в частині стягнення стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно ч. 2 ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 12 ЦПК України судом було роз`яснено учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки та наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.

Проте, клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача позивачем заявлено не було.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу саме з Чернігівського дошкільного навчального закладу № 59 Білочка Чернігівської міської ради Чернігівської області.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт - НОМЕР_1 ) до Чернігівського дошкільного навчального закладу № 59 Білочка Чернігівської міської ради Чернігівської області (місцезнаходження: пр-т Миру, 201, м. Чернігів, код ЄДРПОУ - 26290509) про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, зобов`язання допустити до роботи та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Чернігівського дошкільного навчального закладу № 59 Білочка Чернігівської міської ради Чернігівської області від 05 листопада 2021 року № 39-п про відсторонення ОСОБА_1 від виконання роботи без збереження заробітної плати з 08 листопада 2021 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Чернігівського дошкільного навчального закладу № 59 Білочка Чернігівської міської ради Чернігівської області на користь ОСОБА_1 908 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12.01.2022

Суддя