Постанова

від 12.01.2022 по справі 549/211/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 549/211/21 Номер провадження 22-ц/814/92/22Головуючий у 1-й інстанції Глущенко Н. М. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Абрамов П.С., Чумак О.В.,

секретар Міщенко Я.О.,

з участю представника третьої особи - адвоката Костюченка П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Баришівська зернова компанія

на рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 13 вересня 2021 року, постановлене суддею Глущенко Н.М. (повний текст складено 21 вересня 2021 року),

по справі за позовом ОСОБА_1 до Чорнухинської селищної ради Полтавської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Баришівська зернова компанія (далі - ТОВ БЗК ), про визнання права власності в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

09.07.2021 ОСОБА_1 звернулася в суд із указаним позовом. В обґрунтування підстав позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 3,3026 га, що знаходиться в адміністративних межах Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області та належала померлій згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ №236337, виданого на підставі розпорядження голови Чорнухинської РДА від 19.11.2002 №289. Будучи єдиною спадкоємицею померлої баби, про наявність спадкового майна вона не знала, а тому не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно указана земельна ділянка із кадастровим номером 5325180800:00:005:0471, на підставі договору оренди землі №978 передана Чорнухинською селищною радою Полтавської області в оренду ТОВ БЗК на строк 7 років, або до моменту реєстрації права власності спадкоємця на земельну ділянку, чи набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

Із наведених підстав, з метою реалізації права на спадкування майна після своєї баби просить визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку площею 3,3026 га, що знаходиться в адміністративних межах Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ №236337; зобов`язавши Чорнухинську селищну раду Лубенського району Полтавської області передати їй в натурі земельну ділянку, та припинити право оренди між Чорнухинською селищною радою Полтавської області та ТОВ БЗК .

Рішенням Чорнухинського районного суду Полтавської області від 13.09.2021 позов ОСОБА_1 до Чорнухинської селищної ради Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ТОВ БЗК , про визнання права власності в порядку спадкування - задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 3,3026 га, кадастровий номер 5325180800:00:005:0471, що знаходиться в адміністративних межах Чорнухинської селищної ради Полтавської області, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ №236337, виданого 05.04.2004 Чорнухинським районним відділом земельних ресурсів Полтавської області, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №978.

Зобов`язано Чорнухинську селищну раду Полтавської області передати ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,3026 га, кадастровий номер 5325180800:00:005:0471, що знаходиться в адміністративних межах Чорнухинської селищної ради Полтавської області, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ №236337, виданого 05.04.2004 Чорнухинським районним відділом земельних ресурсів Полтавської області, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №978.

Припинено право оренди між Чорнухинською селищною радою Полтавської області та ТОВ БЗК щодо земельної ділянки площею 3,3026 га із кадастровим номером 5325180800:00:005:0471, яка знаходиться в адміністративних межах Чорнухинської селищної ради Полтавської області (Вороньківський старостинський округ).

Рішення районного суду вмотивовано тим, що позивачка є єдиною спадкоємицею за законом після смерті її баби ОСОБА_2 з поважних причин пропустила строк на прийняття спадщини та мала об`єктивні перешкоди для отримання свідоцтва про право власності за законом на спадщину, зумовлені втратою оригіналів документів, необхідних для звернення до нотаріальної контори для прийняття спадщини. Отже за відсутності можливості в інший спосіб підтвердити своє право на спадщину, вимоги позову підлягають задоволенню, а право оренди, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували правомірність передачі земельної ділянки в оренду ТОВ БЗК , - припиненню.

Третя особа ТОВ БЗК оскаржила рішення районного суду в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову.

Доводить, що при постановленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції не врахував вимоги ст.ст.1220, 1222, 1270, 1272 ЦК України, які регламентують порядок спадкування, оскільки позивачка не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений 6 місячний строк з дня відкриття спадщини, а спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не відкривалася через відсутність звернення спадкоємців.

Вважає, що районний суд безпідставно перейняв на себе функції нотаріуса, встановивши відсутність інших спадкоємців, крім позивачки, а також порушив вимоги ст.392 ЦК України, прийнявши рішення про визнання права власності за позивачем за відсутності спору.

Наголошує, що позивачка взагалі не зверталася до органів нотаріату з питанням прийняття спадщини та не отримувала відмови у вчиненні нотаріальної дії. Крім цього позивачка не вказувала у позові про втрату оригіналу державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ №236337, а в матеріалах справи наявна його копія, інформація про те, звідки вона отримана відсутня.

Вважає, що лист завідувача Чорнухинської ДНК Л.М. Карбан від 11.06.2021 за №193/01-16 не є відмовою нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, яка має бути оформлена у вигляді постанови, а відсутність умов для одержання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами та є підставою для відмови у позові.

Також позивачкою не доведено, а районним судом не обґрунтовано, поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, та у чому полягає непереборність перешкод для своєчасного звернення до нотаріуса із заявою для прийняття спадщини.

Просить врахувати позицію Верховного Суду, сформовану у справах №286/27/18 від 26.02.2020, №431/1160/18-ц від 07.02.2020, №761/100023/13-ц від 02.09.2020, за змістом якої необізнаність особи про наявність спадкового майна не може бути визнана судом поважною причиною пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини.

Крім цього, позивачка взагалі не зверталася із заявою про прийняття спадщини у строк, визначений ст.1270 ЦК України, а отже згідно ч.1 ст.1272 цього Кодексу - вважається такою, що не прийняла спадщину.

21.12.2021 до Полтавського апеляційного суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому з підстав, викладених у позові, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення районного суду без змін, як законне та обґрунтоване.

У суді апеляційної інстанції представник третьої особи - адвокат Костюченко П.О. доводи апеляційної скарги підтримав, наполягаючи на її задоволенні.

Інші учасники судового процесу, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, що відповідно до ч.2 ст.371 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участи у розгляді справи, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ./а.с.17/

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 3,30 га цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Чорнухинської селищної ради Полтавської області (Вороньківський старостинський округ) та за життя спадкодавця належала їй на праві власності згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_2 , серії ПЛ №236337, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №978./а.с.23/

Згідно листа ГУ Держгеокадастру у Полтавській області №223/429-21 від 18.08.2021 указана земельна ділянка зареєстрована у державному земельному кадастрі від 22.06.2020 та визначено кадастровий номер 5325180800:00:005:0471, площа 3,3026 га./а.с.70/

У спадковому реєстрі відсутня інформація за параметрами запиту ОСОБА_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується інформаційною довідкою від 16.07.2021 №65617076./а.с.33/

25.06.2020 між Чорнухинською селищною радою (орендодавець) та ТОВ Баришівська зернова компанія (орендар) укладено договір оренди землі, за змістом якого орендодавець згідно рішення Чорнухинської селищної ради №2439 від 25.06.2020 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка залишилася після власника земельної ділянки, яка ще не прийнята спадкоємцями і може бути визнана відумерлою спадщиною та перебуває в утриманні (догляді) для підтримання їх в належному стані. Дана земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером - 5325180800:00:005:0471, яка розташована за межами населених пунктів на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області.

Договір укладено на строк 7 років або до моменту реєстрації права власності спадкоємця на земельну ділянку, чи набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою (п.7 цього договору)/а.с.103-107/

Судом першої інстанції також встановлено, що ОСОБА_1 є дочкою померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та онукою померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ./а.с.7,13-17/ Мати позивачки ОСОБА_4 спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3 не прийняла, на частку спадщини не претендує, до суду з цього питання звертатися не буде, про що свідчить її заява від 04.09.2021, справжність підпису на якій засвідчена приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Анікейчик О.Н., зареєстровано в реєстрі №632./а.с.114/

Згідно експертного висновку, складеного 16.08.2021 експертом Українського бюро лінгвістичних експертиз на запит ОСОБА_1 повідомлено наступне. Імена по батькові ОСОБА_5 (державний акт на право власності на земельну ділянку, запис ОСОБА_2 ) та ОСОБА_6 (свідоцтво про смерть, запис ОСОБА_2 ) попри розбіжності в документах, наданих для експертизи, а також в інших документах зазначеної особи є ідентичними. Розбіжності виникли внаслідок фіксації в офіційних документах нормативної та субнормативної ( ОСОБА_6 , замість ОСОБА_7 ) жіночих форм імені по батькові варіантів особового імені ОСОБА_8 у зумовлені поліваріативностю особових імен спільного походження./а.с.110/

Задовольняючи вимоги позову, районний суд виходив із того, що позивач є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 , проте пропустила строк для подання заяви для прийняття спадщини. При цьому, в даному випадку наявні поважні причини пропуску встановленого законом строку на прийняття спадщини, оскільки позивачка з 06.02.2004 по теперішній час зареєстрована та постійно проживає в м.Києві, про наявність спадкового майна не знала. Також суд вважає, що для отримання свідоцтва про право власності за законом на спадщину були об`єктивні перешкоди, зумовлені втратою оригіналів документів, необхідні для звернення до нотаріальної контори для оформлення спадщини. Отже за відсутності можливості в інший спосіб підтвердити своє право на спадщину, вимоги позову ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а право оренди, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували правомірність передачі земельної ділянки в оренду ТОВ БЗК , - припиненню.

Апеляційний суд не погоджується з висновками районного суду з огляду на наступне.

Статтею 4 ЦПК України гарантовано право кожного на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц).

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Із матеріалів справи убачається, що предметом спору в цій справі є набуття позивачем права власності на спадкове майно після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , а саме: земельну ділянка кадастровий номер 5325180800:00:005:0471, площею 3,3026 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населених пунктів на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області, та перебуває в оренді ТОВ БЗК згідно договору від 25.06.2020 строком 7 років.

Обґрунтовуючи підстави позову ОСОБА_1 вказувала, що є єдиною спадкоємицею померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , її баби, про наявність спадкового майна вона не знала, а тому не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Згідно зі ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ст.1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Згідно ч.1 ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За правилами ч.ч.1,2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Згідно ч.1 ст.1272 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування (частина третя наведеної норми).

У справі, що переглядається, позивачем не заявлено вимог щодо визначення додаткового строку на прийняття спадщини, тому встановлені районним судом в цій частині обставини, у тому числі щодо поважності причин пропуску встановленого законом строку на прийняття спадщини, виходять за межі позовних вимог та є порушенням ст.13 ЦПК України щодо диспозитивності цивільного судочинства.

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення таким вимогам процесуального закону не відповідає. При цьому, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не вказувала у позові про втрату оригіналу державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ №236337, а в матеріалах справи наявна його копія, інформація про те, звідки вона отримана відсутня.

Встановивши факт смерті спадкодавця, та як наслідок, відкриття спадщини на спадкове майно, за відсутності звернень спадкоємців, у тому числі ОСОБА_1 , у строки, передбачені законодавством із відповідними заявами до нотаріальної контори про прийняття спадщини, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що заявлений позов є належним та єдиним способом позивачки підтвердити своє право на спадщину.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та положенням Порядку вчинення нотаріальних дій. При цьому колегія суддів приймає до увагу правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 №910/10011/19 стосовно принципу процесуальної економії застосування судом того чи іншого способу захисту, який кореспондується із обов`язком особи, позивача у цій справі, дотримуватися порядку спадкування, визначеного ст.ст.1220, 1222, 1270, 1272 ЦК України.

Враховуючи, що позивачка наведених норм матеріального права не дотрималася, а отже не прийняла спадщину, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги щодо відсутності підстав для визнання за нею права власності та припинення права оренди між Чорнухинською селищною радою Полтавської області та ТОВ Баришівська зернова компанія , згідно договору оренди землі від 25.06.2020,тим більше, що правомірність вказаного договору та повноважність сторін на його укладення, не входять до предмету дослідження суду в межах заявлених вимог.

На підставі викладеного апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення районного суду з постановленням нового про відмову в позові.

Згідно ст.141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ Баришівська зернова компанія підлягають стягненню судові витрати за подачу апеляційної скарги в розмірі 4086,00 грн./а.с.144, 170/

Керуючись ст.ст. 367, 368, ст.376 п.п.3,4, ст.ст.381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Баришівська зернова компанія - задовольнити.

Рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 13 вересня 2021 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Чорнухинської селищної ради Полтавської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Баришівська зернова компанія про визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Баришівська зернова компанія 4 086,00 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12.01.2022.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді П.С. Абрамов

О.В. Чумак