Постанова

від 21.12.2021 по справі 910/6426/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2021 р. Справа№ 910/6426/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

секретар Рибчич А.В.

за участю

представників: позивача - Маринушкін А.Г.

відповідача - Шубенок О.М., Гончаров О.М.

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалауд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лав-Групп Універсал"

на рішення Господарського суду м. Києва від 08.09.2021 р. (повне рішення складено 17.09.2021 р.)

у справі № 910/6426/21 (суддя - Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалауд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лав-Групп Універсал"

про стягнення 535021,44 грн

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегалауд" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лав-Групп Універсал" про стягнення 535021,44 грн попередньої оплати за договором купівлі-продажу від 02.07.2019 р. № 02/07.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачем не було виконано обов`язку за укладеним договором купівлі-продажу щодо передачі товару, відтак наявні правові підстави для повернення сплаченої попередньої оплати.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.09.2021 р. у справі № 910/6426/21 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалауд" задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегалауд" подало апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване рішення суду скасувати в частині відмови у відшкодуванні витрат на правову допомогу адвоката та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 54000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі позивач вказує на те, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу в матеріалах справи містяться всі необхідні докази, а відсутність детального розрахунку не є підставою для відмови у відшкодуванні понесених витрат на правову допомогу.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/6426/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/6426/21 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення без руху апеляційної скарги.

Також, не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Лав-Групп Універсал подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що за умовами укладеного договору у нього відсутні повноваження з доставки обладнання, а є лише обов`язок зберігати це обладнання за власний рахунок до того часу, поки позивач отримає його.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/6426/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 р. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалауд", зупинено дію рішення Господарського суду м. Києва від 08.09.2021 р. у справі № 910/6426/21, об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалауд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лав-Групп Універсал" в одне апеляційне провадження для спільного розгляду та призначено справу до розгляду на 16.11.2021 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 р. було відкладено розгляд справи до 07.12.2021 р.

У судовому засіданні 07.12.2021 р. було оголошено перерву до 21.12.2021 р.

У судовому засіданні 21.12.2021 р. представники сторін надали усні пояснення по суті апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

02.07.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегалауд" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лав-Групп Універсал" (далі - продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 02/07 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов`язався передати у власність покупця обладнання, згідно специфікацій, що є невід`ємними частинами даного договору, а покупець зобов`язався прийняти й оплатити обладнання у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором.

Згідно з п. 1.4 договору продавець надає покупцю обладнання в зібраному та робочому вигляді, відключене від енергомережі та демонтоване з кріплень.

Право власності та відповідальність за збереження обладнання переходять до покупця в момент підписання відповідальною особою покупця акту прийому передачі, що є підтвердженням належного виконання продавцем умов даного договору. Підписанням представником покупця акту прийому передачі та скріплення печаткою або штампом (у разі наявності) підпису представника покупця на акті прийому передачі засвідчує належне виконання постачальником умов даного договору по поставці обладнання (п. 1.5 договору).

За п. 1.6 договору дата вказана сторонами у акті прийому-передачі є датою поставки товару продавцем.

Як передбачено п. 1.7 договору, відвантаження товару з складу продавця відбувається в строк 20 (двадцяти) робочих днів після надходження на розрахунковий рахунок продавця повної оплати за обладнання, вартість якого вказана у відповідній специфікації, яка є невід`ємною частиною даного договору.

У п. 2.1 договору сторони погодили, що продавець передає обладнання уповноваженим представникам покупця тільки на власній території або території, яка орендована продавцем.

У відповідності до п. п. 2.2, 2.3 договору уповноважений представник покупця зобов`язаний здійснити огляд та перевірку відповідності обладнання вимогам даного договору про найменування та кількість у відповідності з актом прийому передачі обладнання, здійснити огляд обладнання на відсутність зовнішніх пошкоджень, дефектів та цілісність відповідності з актом прийому передачі обладнання.

За п. 2.4 договору після отримання повної оплати вартості обладнання та до моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту прийому передачі, обладнання знаходиться на безоплатному зберіганні у продавця.

Відвантаження обладнання відбувається за адресою: Україна, м. Харків, вул. Китаєнко, 1 (п. 2.5 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що загальна ціна договору становить 535021,44 грн в т. ч. ПДВ 89170,24 грн, складається з суми вартості обладнання, вказаного в погоджених сторонами специфікаціях.

Відповідно до п. 3.3 договору оплата обладнання проводиться покупцем на протязі 5 (п`яти) місяців, частинами на загальну вартість обладнання, що вказано в специфікаціях, що є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 3.4 договору покупець проводить авансову оплату в розмірі 107100,00 грн, в т.ч. ПДВ 17850,00 грн шляхом безготівкового переказу на розрахунковий рахунок продавця протягом 3 (трьох) банківських днів.

Відповідно до п. 3.5 договору кожну наступну оплату покупець проводить через 30 (тридцять) календарних днів від попередньої оплати в перших числах місяця, шляхом безготівкового переказу на розрахунковий рахунок продавця протягом 3 (трьох) банківських днів,

Як передбачено п. 3.6 договору, повний графік оплат погоджується сторонами в додатку № 5, що є невід`ємною частиною даного договору.

Дія цього договору закінчується 31.12.2019 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 5.2 договору).

На виконання умов укладеного договору позивачем було здійснено попередню оплату на користь відповідача у розмірі 535021,44 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:

- платіжне доручення № 195 від 02.07.2019 р. на суму 107100,00 грн;

- платіжне доручення № 186 від 25.07.2019 р. на суму 32940,00 грн;

- платіжне доручення № 187 від 25.07.2019 р. на суму 74 160, 00 грн;

- платіжне доручення № 188 від 06.09.2019 р. на суму 65880,00 грн;

- платіжне доручення № 189 від 06.09.2019 р. на суму 41220,00 грн;

- платіжне доручення № 198 від 15.10.2019 р. на суму 107100,00 грн;

- платіжне доручення № 192 від 17.12.2019 р. на суму 34861,44 грн;

- платіжне доручення № 211 від 27.12.2019 р. на суму 71760,00 грн.

За умовам укладеного договору, зокрема п. п. 2.3, 4.1.1 та 4.1.2, саме відповідач повинен підготувати обладнання для його вивозу, здійснити його збірку і установку з метою проведення в присутності уповноваженого представника перевірки (випробування) працездатності обладнання, його комплектації.

Як було встановлено вище, строк дії договору закінчився 31.12.2019 р.

01.03.2021 р. позивач направив на адресу відповідача лист з проханням підготувати обладнання для його вивозу, здійснити його збірку і установку з метою проведення в присутності уповноваженого представника перевірки (випробування) працездатності обладнання, його комплектації, але відповідач так і не повідомив позивача про можливість отримати обладнання.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, безпідставно не здійснив останньому передачу оплаченого обладнання та суму попередньої оплати так і не повернув.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання зобов`язання і вимагати відшкодування збитків (ч. 3 ст. 612 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Мегалауд надіслало Товариству з обмеженою відповідальністю Лав-Групп Універсал лист № 10 від 01.02.2021 р. з вимогою підготувати обладнання до його вивозу.

Відповіді на вказаний лист відповідач не надав, передачу обладнання не здійснив та суму попередньої оплати у розмірі 535021,44 грн не повернув.

Умовою застосування ч. 2 ст. 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Обмеження у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 3-127гс11 від 28.11.2011 р.

Вбачається, що предметом позову у даній справі є саме стягнення попередньої оплати на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України, оскільки, відповідачем не було передано оплачений товар.

Відповідно до висновку Верховного Суду в постанові від 13.05.2019 р. у справі № 910/15009/17 оскільки позивач сплатив суму попередньої оплати, а відповідач не передав товар, господарські суди попередніх інстанцій правильно застосували ч. 2 ст. 693 ЦК України та дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення позивачу попередньої оплати.

Таким чином, у відповідача, внаслідок оплати позивачем товару, виник обов`язок передати його, проте відповідач не здійснив таку передачу товару.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 535021,44 грн попередньої оплати за договором купівлі-продажу від 02.07.2019 р. № 02/07 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 54000,00 грн витрат позивача на оплату послуг адвоката в суді першої інстанції.

В підтвердження відповідної вимоги позивач надав суду:

- копію договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 7/2021 від 26.03.2021 р.;

- копію додаткового договору № 1 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 7/2021 від 26.03.2021 р.;

- копію довідки про сплату витрат у розмірі 54 000,00 грн.

Згідно зі ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вбачається, що з наданих позивачем доказів неможливо встановити, що витрати позивача на правову допомогу адвоката у сумі 54000,00 грн були здійснені саме у зв`язку з вирішенням спору у даній справі, оскільки позивач з даним позовом звернувся до суду 19.04.2021 р., тоді як оплата винагороди адвоката була здійснена 26.03.2021 р.

При цьому, детального опису (розрахунку) робіт адвокатом суду не надано.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 р. у справі № 379/1418/18 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

У постанові Верховного Суду від 23.11.2020 р. у справі № 638/7748/18 вказано, що подання розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом) є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність правових підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правову допомогу адвоката у розмірі 54000,00 грн.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського м. Києва від 08.09.2021 р. у справі № 910/6426/21 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалауд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лав-Групп Універсал" задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за їх подання покладаються на скаржників.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалауд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лав-Групп Універсал" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського м. Києва від 08.09.2021 р. у справі № 910/6426/21 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покласти на скаржників.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 12.01.2022 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В.Андрієнко