Рішення

від 11.01.2022 по справі 923/1509/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2022 року, м. Херсон, справа № 923/1509/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. , розглянувши справу

за позовом Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області)

до Державного підприємства Голопристанське лісомисливське господарство

про стягнення 127407 грн,

у с т а н о в и в:

Дії та аргументи Позивача

Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) звернулася з позовом до Державного підприємства Голопристанське лісомисливське господарство про стягнення 127407 грн, нарахованих у якості збитків, заподіяних державі унаслідок незаконного видалення дерев.

У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що:

- під час проведення планової перевірки встановлені факти незаконного видалення дерев: 14 акації, 50 акації білої та 1 клена; що є порушенням статті 64 Закону України Про природно-заповідний фонд ,

- виявлені факти відображені в Акті перевірки № 06/1/14/648/21 від 13.09.2021,

- за наслідками видалення дерев Відповідачу за Розрахунком № 208-06/1-20 від 14.09.2021 нараховані збитки у сумі 127407 грн.

Дії та аргументи Відповідача

Відповідач позовні вимоги не визнав та зазначив, що:

- Позивач не довів, що вирубка дерев здійснена саме Відповідачем, що унеможливлює притягнення його до відповідальності за такі збитки,

- постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від 17.11.2021 у справі № 654/2788/21 провадження про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , який виконував функції лісничого, щодо вирубки дерев закрите за відсутності події та складу адміністративного правопорушення,

- на даний час відсутнє преюдиційне судове рішення про визнання Відповідача винним у вирубці дерев, а тому підстави для притягнення його до майнової відповідальності відсутні.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою від 23.11.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження та установив процесуальні строки для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

У свою чергу, Відповідач надав відзив на позов, а Позивач правом на надання відповіді на відзив не скористався.

Установлені судом обставин спору

Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) від 26.08.2021 Про проведення планової перевірки ДП Голопристанське ЛМГ начальнику відділу державного екологічного нагляду Попкову П.В., заступнику начальника відділу державного екологічного нагляду Ільїну Ю.О. та головному спеціалісту відділу державного екологічного нагляду Фоменку Є.О. наказано у період з 31 серпня по 13 вересня 2021 здійснити планову перевірку дотримання ДП Голопристанське ЛМГ вимог природоохоронного законодавства.

Згідно з Актом № 06/1-14/648/21 від 13.09.2021, складеним вказаними особами, ними проведена відповідна перевірка ДП Голопристанське ЛМГ .

За змістом розділу Акту під назвою ПЗФ при перевірці встановлено що на балансі Відповідача знаходиться заповідне урочище Голопристанський акацієвий ліс . Заповідний об`єкт знаходиться в кварталі 2 виділу 26, кварталі 4 виділів 32 - 34, загальною площею 42 га. Землекористувачем території урочища є Відповідач, який взяв його під охорону з метою дотримання встановленого режиму території. У кварталі 2 виділу 28 Голопристанського лісництва на території заповідного урочища місцевого значення Голопристанський акацієвий ліс наявний факт незаконного видалення 14 дерев породи акація, а у кварталі 4 виділу 32 - видалення 50 дерев акації білої та 1 дерева клену. В Акті зазначено також, що таке видалення є порушенням статті 64 Закону України Про природно-заповідний фонд . Поряд з цим, аналогічні порушення відображені у пунктах 16 та 17 розділу Акту під назвою Опис виявлених порушень вимог законодавства .

Відповідно до листа за вихідним № 02-01/739 від 20.09.2021 Відповідач подав Позивачу заперечення на складений Акт перевірки та вказав серед іншого, що виявлене у кварталі 2 виділу 28 лісництва видалення 14 дерев відбулося за давністю понад 5 років, а видалення 50 дерев акації білої та 1 дерева клену наявне не у кварталі 4 виділу 32, а у кварталі 4 виділу 33. При цьому, лісовою охороною господарства 07.09.2021 та 16.09.2021 самостійно виявлена незаконна вирубка вказаної кількості дерев, про що складені відповідні Акти огляду місць вчинення правопорушення. За наслідками виявленої порубки ним направлені звернення до правоохоронних органів.

Як слідує з Розрахунку № 208-06/1-20 від 14.09.2021 Позивач нарахував за результатами перевірки Відповідача 127407 грн збитків, завданих видаленням вказаної кількості дерев.

02.11.2021 Позивач надіслав ОСОБА_1 претензію стосовно сплати нарахованої суми та вказав, що видалення дерев є порушенням статей 9-1 та 64 названого вище Закону.

У свою чергу, ОСОБА_1 надав відповідь на претензію, в якій зазначив, що складення акту перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення не вказує на вину щодо вирубки дерев.

Згідно з постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від 17.11.2021 у справі № 654/2788/21 провадження про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , який виконував функції лісничого, щодо вирубки дерев закрите за відсутності події та складу адміністративного правопорушення,

За обліковими даними Позивача Відповідач нараховану суму збитків не сплатив.

Оцінка суду установлених обставин та норм діючого законодавства

Регулювання суспільних відносин щодо організації, охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, відтворення їх природних комплексів, управління у цій галузі регулюється положеннями Закону України Про природно-заповідний фонд (Закон № 2456-XII).

Частина 1 статті 3 цього Закону № 2456-XII встановлює, що заповідні урочища належать до природно-заповідного фонду України.

За змістом статті 8 Закону № 2456-XII збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду забезпечується серед іншого шляхом: встановлення заповідного режиму; організації систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об`єктів; додержання вимог щодо охорони територій та об`єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, здійснення оцінки впливу на довкілля; встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони та використання, а також за знищення та пошкодження заповідних природних комплексів та об`єктів; проведення інших заходів з метою збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Стаття 9-1 Закону № 2456-XII урегульовує порядок спеціального використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Зокрема, воно здійснюється у межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду; проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших видів рубок здійснюється в межах затверджених планів та на підставі рішень науково-технічних рад установ природно-заповідного фонду згідно з лімітом на використання природних ресурсів на підставі дозволів.

Поряд з цим, за статтею 30 Закону № 2456-XII на території заповідних урочищ забороняються всі види рубок, у тому числі санітарні, рубки формування і оздоровлення лісів, видалення захаращеності та будь-яка діяльність, що порушує природні процеси, які відбуваються у природних комплексах, включених до їх складу, відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заповідними урочищами, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Отже, вказаними правовими положеннями забороняється вирубка дерев на території заповідного урочища.

Статтею 64 Закону № 2456-XII визначені види відповідальності за порушення законодавства про природно-заповідний фонд. Так з цією статтею порушення законодавства України про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні (серед іншого) у: порушенні вимог щодо використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду (пункт е ); псуванні, пошкодженні чи знищенні природних комплексів територій та об`єктів природно-заповідного фонду та зарезервованих для включення до його складу (пункт ж ).

Відтак, Закон № 2456-XI встановлює відповідальність за вказані порушення законодавства про природно-заповідний фонд щодо осіб, які винні у таких порушеннях.

В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Отже, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином:

- відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю; при цьому відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких віднесені: наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина; відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду;

- протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням; протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права; необхідною ознакою протиправності є нормативність, тобто закріплення моделі поведінки людини нормою права; протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права;

- на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків (шкоди), протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками; у свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків; при цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони; слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.05.2018 по справі № 922/3413/17.

Отже, у даному випадку Позивач, з урахуванням положень частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, повинен довести обставини наявності всіх названих підстав для відшкодування спричиненої шкоди за рахунок Відповідача, у тому числі протиправність його поведінки по відношенню до вирубки дерев, а Відповідач повинен довести, що така вирубка сталася не з його вини. При цьому суд зазначає, що в Акті перевірки порушенням законодавства визначено саме видалення дерев , а не будь-які інші неправомірні дії (бездіяльність) Відповідача по забезпеченню схоронності дерев.

З огляду на викладене у контексті доведення відповідальності Відповідача за видалення дерев із заповідного урочища обов`язком Позивача є доведення:

- наявності факту існування заповідного урочища Голопристанський акацієвий ліс ,

- перебування у користуванні Відповідача заповідного урочища Голопристанський акацієвий ліс ,

- взяття Відповідачем обов`язку із забезпечення охорони та встановлення режиму території заповідного урочища,

- наявності на обліку дерев, факт видалення яких встановлений при перевірці,

- факту видалення дерев безпосередньо Відповідачем (оскільки в Акті перевірки порушенням законодавства визначено саме видалення дерев , а не незабезпечення їх схоронності ).

Проте, у даному випадку Позивач не надав до суду доказів (документів), які б підтверджували відповідні обставини, та головне не довів, що видалення дерев здійснене саме Відповідачем за його волею та діями, у тому числі його розпорядженнями.

Відтак, Позивач не довів, що видалення дерев сталося за наявної протиправної поведінки Відповідача (його посадових осіб), а тому не довів причинний зв`язок між такою поведінкою та шкодою. Недоведення цих обставин унеможливлює застосування до Відповідача деліктної відповідальності у вигляді стягнення шкоди.

Цей висновок ніяким чином не пов`язаний із запереченнями Відповідача стосовно закриття провадження про адміністративне правопорушення відповідно до постанови Голопристанського районного суду Херсонської області від 17.11.2021 у справі № 654/2788/21 та відсутності преюдиційного судового рішення про визнання Відповідача винним у вирубці дерев, оскільки для притягнення особи до майнової відповідальності у вигляді стягнення шкоди наявність судових рішень не є обов`язковою та визначається лише у певних випадках.

Суд також констатує, що і Відповідач не довів відсутності власної вини у вирубці дерев, оскільки не надав доказів її здійснення іншими особами. Але таке недоведення не впливає на обов`язок доведення Позивачем протиправної поведінки Відповідача та відповідного причинного зв`язку.

За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат

Судовими витратами у справі є витрати Позивача на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 996 від 16.11.2021 у сумі 2270 грн, які згідно з приписами статті 129 ГПК України відносяться на цього.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.К. Закурін