Ухвала

від 13.01.2022 по справі 913/315/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

13 січня 2022 року м. Харків Справа № 913/315/21

Східний апеляційний господарський суд у складі судді:

суддя Барбашова С.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства ТВК , м. Сєвєродонецьк Луганської області (вх.№ 4022 Л/3) на рішення Господарського суду Луганської області від 27.07.2021 у справі № 913/315/21 (суддя Секірський А.В.; повне рішення складено 27.07.2021 )

за позовом Комунального підприємства Сєвєродонецьктеплокомуненерго , м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства ТВК , м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 5 111 грн 73 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Сєвєродонецьктеплокомуненерго звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства ТВК про стягнення боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 14.10.2011 № 63 в сумі 5111 грн 73 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 14.10.2011 № 63 в частині своєчасної оплати спожитих послуг за період з листопада 2018 року по квітень 2021 року в розмірі 5111 грн 73 коп.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 27.07.2021 у справі № 913/315/21 позовні вимоги Комунального підприємства Сєвєродонецьктеплокомуненерго до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства ТВК про стягнення 5111 грн 73 коп. задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства ТВК на користь Комунального підприємства Сєвєродонецьктеплокомуненерго заборгованість в сумі 5111 грн 73 коп., судовий збір в сумі 2270 грн 00 коп.

22.12.2021 відповідачем у справі - Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничим підприємством ТВК безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Луганської області від 27.07.2021 у справі № 913/315/21 разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 913/315/21 між суддями від 29.12.2021 апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Барбашової С.В., суддів - Попкова Д.О., Черноти Л.Ф.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду витребувано у Господарського суду Луганської області матеріали справи № 913/315/21; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

05.01.2021 матеріали справи № 913/315/21 надійшли суду апеляційної інстанції.

Дослідивши матеріали справи та апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху, виходячи із наступного.

Відповідно до частини першої статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Статтею 7 Господарського процесуального кодексу України закріплений принцип процесуальної рівності всіх учасників справи.

Частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України визначено строк на апеляційне оскарження та підстави для його поновлення.

Так, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.

Поряд із цим, частинами другою та третьою статті 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно з цією нормою суд апеляцій ної інстанції у кожному конкретному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку й оцінки доводів щодо причин їх пропуску зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення стороною у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до пункту 8 частини другої та пункту 4 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується, а до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції, за наявності.

Оскільки оскаржуване рішення Господарського суду Луганської області від 27.07.2021 ухвалене 27.07.2021, а повний текст вказаного рішення підписаний 27.07.2021, то останній день строку, встановленого для його оскарження, припадав на 16.08.2021.

Утім, апеляційну скаргу подано відповідачем 22.12.2021, тобто зі значним пропуском строку, встановленого статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, для її подання.

Водночас, в апеляційній скарзі відповідачем викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якому скаржник зазначає про те, що про існування судового розгляду у справі № 913/315/21 йому взагалі нічого не було відомо. Відповідач зазначає, що він не отримував ані копії позовної заяви з додатками, ані рішення Господарського суду Луганської області від 27.07.2021 у цій справі і не знав, що він є учасником даного судового розгляду. Натомість інформація про ухвалення рішення у цій справі була отримана відповідачем з офіційного веб-порталу Судова влада України лише 08.12.2021.

Також відповідач зазначив, що його підприємство не змінювало своєї юридичної адреси, однак працівники компанії не мали змоги працювати у звичному режимі, тобто у межах робочого приміщення, у зв`язку зі світовою пандемією коронавірусної хвороби та впроваджених на усієї території України карантинних заходів, що свідчить про неможливість відповідача отримувати кореспонденцію за місцем реєстрації юридичної особи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтями 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Таким чином, тягар доказування обставин, які пов`язані із доведенням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження лежить саме на скаржникові.

Розглянувши викладені скаржником доводи в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені відповідачем підстави пропуску є неповажними, з огляду на таке.

Статтями 42, 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі Пономарьов проти України сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою контакт-центру суду та/або за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень повний текст рішення Господарського суду Луганської області від 27.07.2021 у справі № 913/315/21 оприлюднено 29.07.2021 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/98583895).

На виконання рішення Господарського суду Луганської області від 27.07.2021 у справі № 913/315/21 судом видано відповідний наказ від 17.08.2021.

Перевіркою матеріалів справи № 913/315/21 судом апеляційної інстанції встановлено, що 20.09.2021 державним виконавцем Сєвєродонецького відділу державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Осіповим О.О. при примусовому виконанні наказу від 17.08.2021 Господарського суду Луганської області № 913/315/21, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 66617737 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України Про виконавче провадження , у зв`язку із фактичним виконанням боржником - ТОВ НВП ТВК рішення суду (т.1 а.с.118).

Вказана постанова була надіслана відповідачу у справі № 913/315/21 супровідним листом від 20.09.2021 за № 50/39 (т.1 а.с.117).

Доказів неотримання вказаної постанови державного виконавця, або доказів щодо необізнаності із рухом виконавчого провадження відповідач до суду апеляційної інстанції не надав.

Ураховуючи наведене, посилання відповідача на те, що інформація про ухвалення рішення у цій справі була отримана ним з офіційного веб-порталу Судова влада України тільки 08.12.2021, викликають у суду апеляційної інстанції обґрунтовані сумніви.

Щодо доводів ТОВ НВП ТВК стосовно запровадження на території України карантинних заходів, що в свою чергу призвело до того, що працівники компанії не мали змоги працювати у звичному режимі (в межах робочого приміщення) та отримувати кореспонденцію за місцем реєстрації юридичної особи, то суд апеляційної інстанції зазначає, що наведена скаржником підстава не підтверджується жодними доказами і не обґрунтовує подання апеляційної скарги з пропуском строку на апеляційне оскарження, а тому, не може вважатися причиною, яка дійсно б перешкоджала звернутися в передбачений законом строк з належним чином оформленою апеляційною скаргою.

Так, Законом України від 18.06.2020 № 731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , який набрав чинності 17.07.2020, пункт 4 розділу X Прикінцеві положення ГПК України викладено в такій редакції:

4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення .

Тобто, відповідно до цієї норми, суд поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, лише у випадку якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися, як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Заявником апеляційної скарги не доведено, що він не мав можливості організувати отримання поштової кореспонденції у період карантину, тоді як підприємницька діяльність у відповідності до вимог чинного законодавства здійснюється суб`єктами господарювання на власний ризик, а відтак наведена відповідачем обставина відноситься до організаційних питань внутрішньої діяльності Товариства та носить суб`єктивний характер, з яких вбачається, що робота ТОВ НВП ТВК не була припинена в цілому.

У даному випадку скаржник не навів жодних обґрунтувань щодо неможливості вжиття ним заходів, щоб дізнатися про стан надходження поштових відправлень на його юридичну адресу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає наведені підстави пропуску неповажними, оскільки скаржником не підтверджено будь - якими доказами наведені у клопотанні обставини щодо поновлення строку, як і не доведено, що пропуск строку на апеляційне оскарження рішення зумовлено обмеженнями впровадженими у зв`язку з карантином.

Жодних об`єктивних обставин, що не залежали від волевиявлення заявника, та які могли б вплинути на пропуск встановленого процесуального строку на апеляційне оскарження, не вбачається.

Доводи скаржника щодо пропущення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі, що викладені у клопотанні, не можуть вважатися поважними причинами, оскільки носять суб`єктивний характер і є такими, що залежали виключно від свідомого волевиявлення скаржника. А отже поновлення строку на апеляційне оскарження за вказаних вище обставин не буде виправданим, оскільки пропуск такого строку безпосередньо залежав від суб`єктивної волі та поведінки скаржника.

Враховуючи вказане, у задоволенні поданого разом із апеляційною скаргою клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження за наведених у ньому підстав слід відмовити.

Згідно з частиною третьою статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення встановлених строків і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Дійшовши висновку про неповажність причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, суд користуючись наданим правом, залишає апеляційну скаргу відповідача без руху та надає скаржнику можливість зазначити інші підстави для поновлення цього строку і подати до суду відповідні докази на підтвердження цих підстав.

Згідно частини шостої статті 260 Господарського процесуального кодексу України питання про залишення апеляційної скарги без руху вирішує суддя-доповідач.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ :

1.Визнати неповажними наведені Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничим підприємством ТВК підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Луганської області від 27.07.2021 у справі № 913/315/21.

2.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства ТВК , м. Сєвєродонецьк Луганської області (вх.№ 4022 Л/3) на рішення Господарського суду Луганської області від 27.07.2021 у справі № 913/315/21 залишити без руху.

3.Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробничому підприємству ТВК строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

4.Повідомити скаржника про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо), письмові та електронні докази на електронну адресу суду, поштою, факсом або дистанційними засобами зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису.

5.Роз`яснити скаржнику, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 260, 261 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Ухвала підписана 13.01.2022.

Суддя С.В. Барбашова