Рішення

від 16.12.2021 по справі 917/1204/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2021 р. Справа № 917/1204/21

Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С.М. при секретарі судового засідання Мацко О.В., розглянувши матеріали

за позовною заявою Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області, вул. Свободи, 4-а, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 02910060 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, -

1. Полтавської обласної ради, вул. Соборності, 45, м. Полтава, 36018, код ЄДРПОУ 22530614

2. Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації, вул. Стрітенська, 44, м. Полтава, код ЄДРПОУ 02013107

3. Комунального підприємства "Полтавський обласний клінічний протитуберкульозний диспансер Полтавської обласної ради", вул. Київське Шосе, 1-в, с. Супрунівка, Полтавський район, Полтавська область, 36040, код ЄДРПОУ 01999709

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп", вул. Швабська, буд. 53, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018, код ЄДРПОУ 39869593

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Північно-Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, вул. Шевченка, 1, м. Полтава, 36011, код ЄДРПОУ 40478572

про визнання додаткових угод до договору недійсними та про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою № 52-4536-вих-21 від 19.07.2021 року (вх. № 1326/21 від 26.07.2021 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" з наступними вимогами:

- визнати недійсною додаткову угоду за № 1 від 21.01.2019 року до Договору про постачання природного газу № 19-189 від 08.01.2019, укладеного між КП «Кременчуцький обласний протитуберкульозний диспансер» та ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» .

- визнати недійсною додаткову угоду за № 2 від 23.01.2019 до Договору про постачання природного газу № 19-189 від 08.01.2019, укладеного між КП «Кременчуцький обласний протитуберкульозний диспансер» та ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» .

- визнати недійсною додаткову угоду за № 3 від 25.01.2019 до Договору про постачання природного газу № 19-189 від 08.01.2019, укладеного між КП «Кременчуцький обласний протитуберкульозний диспансер» та ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» .

- визнати недійсною додаткову угоду за № 4 від 08.08.2019 до Договору про постачання природного газу № 19-189 від 08.01.2019, укладеного між КП «Кременчуцький обласний протитуберкульозний диспансер» та ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» .

- визнати недійсною додаткову угоду за № 5 від 25.11.2019 до Договору про постачання природного газу № 19-189 від 08.01.2019, укладеного між КП «Кременчуцький обласний протитуберкульозний диспансер» та ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» .

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» (вул. Швабська, буд.53, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88018, код ЄДРПОУ 39869593) на користь Комунального підприємства «Полтавський обласний клінічний протитуберкульозний диспансер Полтавської обласної ради» (вул. Київське Шосе, 1-в, с. Супрунівка, Полтавський район, Полтавська область, 36040, код ЄДРПОУ 01999709) надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 246 672,92 грн.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2021 року даний позов був переданий на розгляд судді Білоусову С.М.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.08.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 02.09.2021 року на 10:30; запропоновано відповідачу надати відзив на позов, контррозрахунок ціни позову, відповідно до ст. 165 ГПК України; залученій третій особі запропоновано подати пояснення по справі з урахуванням вимог ст. 168 ГПК України.

Третя особа - Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області на виконання вимог зазначеної ухвали суду надала пояснення щодо позову № 102 від 19.08.2021 року (вх. № 9182 від 20.08.2021 року).

Ухвалою суду від 02.09.2021 року відкладено підготовче засідання в даній справі на 05.10.2021 р. на 10:30.

07.09.2021 року від Полтавської обласної прокуратури надійшли пояснення з урахуванням висновків Верховного суду від 06.09.2021 року № 15/2-383 (вх. № 9980).

Ухвалою суду від 05.10.2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 917/1204/21 на 30 днів та відкладено підготовче засідання у справі на 02.11.2021 року на 10:00.

Ухвалою суду від 02.11.2021 року закрито підготовче провадження у справі № 917/1204/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.12.2021 р. на 10:45.

Ухвали суду направлялися відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Швабська, буд. 53, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018.

Проте конверт із копіями вищенаведених ухвал повернулися на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Таким чином, ухвали суду направлялися за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Кременчуцькою окружною прокуратурою проведено моніторинг офіційного загальнодержавного веб-порталу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з питань публічних закупівель prozorro . gov . ua та в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42021172030000009 від 02.04.2021 року було встановлено порушення вимог Закону України Про публічні закупівлі під час укладання Комунальним підприємством Кременчуцький обласний протитуберкульозний диспансер Полтавської обласної ради додаткових угод до договору поставки газу № 19- 189 від 08.01.2019 року .

Як встановлено прокуратурою, що 06.12.2018 на офіційному веб-порталі публічних закупівель Рrozorro Комунальним підприємством Кременчуцький обласний протитуберкульозний диспансер Полтавської обласної ради оприлюднило оголошення № UА-2018-12-06-005107-с про проведення відкритих торгів щодо закупівлі природного газу з очікуваною вартістю 1 098 000 грн., обсягом постачання 75 455 куб.м. Термін постачання до 31.12.2019 року .

Електронною системою визначено учасника з найбільш економічно вигідною ціновою пропозицією - Товариство з обмеженою відповідальністю УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП .

За результатом розгляду й оцінки тендерної пропозиції переможця відкритих торгів між КП Кременчуцький обласний протитуберкульозний диспансер Полтавської обласної ради (далі - Споживач) та ТОВ УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП (далі - Постачальник) укладено договір від 08.01.2019 року № 19-189 на постачання природного газу (договір) на загальну суму 719 840,70 грн. (у т.ч. ПДВ), ціна природного газу за 1 000 куб. м - 9 540 грн. (з ПДВ), загальний обсяг товару 75 455 куб. м. Термін дії - до 31.12.2019 року .

Як визначено пунктом 3 Розділу III Договору, ціна може змінюватись протягом дії Договору не більше, ніж на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі; зміна ціни на газ узгоджується шляхом підписання додаткових угод до Договору.

Прокуратура у позовній заяві заначає, що 21.01.2019 року між Комунальним підприємством "Полтавський обласний клінічний протитуберкульозний диспансер Полтавської обласної ради" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" укладено додаткову угоду від № 1 до Договору (додаткова угода № 1), якою визначено ціну 10 490 грн. (з ПДВ) за 1 тис м. куб. природного газу; 23.01.2019 року додаткову угоду від № 2 до Договору (додаткова угода № 2), якою визначено ціну 11 535 грн. (з ПДВ) за 1 тис м. куб. природного газу, 25.01.2019 року додаткову угоду від № 3 до Договору (додаткова угода № 3), якою визначено ціну 12 685 грн. (з ПДВ) за 1 тис м. куб. природного газу, 08.08.2019 року додаткову угоду № 4 до Договору (додаткова угода № 4), якою визначено ціну 10 990 грн. (з ПДВ) за 1 тис м. куб. природного газу, 25.11.2019 року додаткову угоду № 5 до Договору (додаткова угода № 5).

Після проведеної прокуратурою перевірки встановлено, що дані додаткові угоди до договору суперечать п. 2 ч. 4 ст. 76 Закону України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 року № 922-VIII (в редакції, на момент їх укладення), відповідно до якої умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, а тому вони повинні бути визнані недійсними, а надлишково отримані кошти повернуті постачальником газу їх платнику.

Отже, викладені обставини стали підставою для звернення прокуратури до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь Комунального підприємства "Полтавський обласний клінічний протитуберкульозний диспансер Полтавської обласної ради" надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 246 672,92 грн. та з вимогою про визнання недійсними додаткових угод за № 1 від 21.01.2019 року, № 2 від 23.01.2019 року, № 3 від 25.01.2019 року, № 4 від 08.08.2019 року та № 5 від 25.11.2019 року до Договору про постачання природного газу № 19-189 від 08.01.2019, укладеного між КП «Кременчуцький обласний протитуберкульозний диспансер» та ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» .

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1 Закону "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником торгів за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

У ч. 1 ст. 36 Закону визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом "Про публічні закупівлі".

За приписами ч. 4 ст. 36 зазначеного Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі тощо.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 22 Закону "Про публічні закупівлі" тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Статтею 526 ЦК встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст. 525 ЦК встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

- відбувається за згодою сторін;

- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);

- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%;

- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК).

Так, ст. 652 ЦК передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Оспорювані позивачами додаткові угоди свідчать про те, що сторони дійшли згоди збільшити ціну на газ.

Встановлені судом обставини свідчать, що дії відповідача щодо збільшення ціни на газ призвели до повного нівелювання результатів відкритих торгів, а держава втратила можливість скористатися пропозиціями інших учасників відкритих торгів, прийнявши ціну, запропоновану переможцем тендеру. Натомість була змушена сплачувати за газ за ціною вище встановленої основним Договором.

Разом з тим, судом береться до уваги і те, що відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК, ст. 20 ГК визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 ГК серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Як зазначено у ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Предметом позову у справі, яка розглядається, є визнання недійсними додаткових угод № № 1-5 до Договору на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК? як таких, що укладені з порушенням ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі".

Матеріалами судової справи підтверджується те, що оспорювані додаткові угоди на збільшення ціни газу укладалися у період не тільки відсутності коливання ціни такого товару на ринку, а і коли протягом лютого, березня 2020 року ціна на товар зменшувалась. Ціну за одиницю товару збільшено не на 10%, як того вимагає спеціальний Закон, а на 60%, що призвело до суттєвого збільшення суми, визначеної у договорі.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 року у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі".

Враховуючи викладене, оспорювані додаткові угоди №№ 1-5 до договору є нікчемними згідно зі ст.ст. 36, 37 Закону України Про державні закупівлі , і відповідно не породжують жодних правових наслідків для сторін. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК).

Отже, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Крім того, такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

У якості правової підстави позову прокурором у цій справі зазначено про порушення вимог ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі". Однак, відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону.

Підсумовуючи зазначене, суд вказує на те, що визнання додаткових угод до договору недійсними не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону і не потребує визнання його недійсним судом, тому заявлений позов щодо визнання недійсними додаткових угод до договору задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог про стягнення надлишково отриманих коштів постачальником газу у сумі 246 672,92 грн., як такі, що отримані безпідставно, суд зазначає, що грошові кошти, отримані стороною за договором, не можуть стягуватися на підставі ст. 1212 ЦК у разі нікчемності додаткової угоди до цього договору, виходячи з наступних міркувань.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Частиною 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

При цьому згідно із п. 1 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Системний аналіз положень ст. ст. 11, 177, 202, 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Загальна умова частини першої ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Таким чином, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. У справі, що розглядається, нікчемними є додаткові угоди № 1-5 до Договору. Нікчемність цих додаткових угод (недійсність відповідно до закону) не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані Договором, тобто зобов`язання є договірними.

Враховуючи те, що додаткові угоди до договору Комунальним підприємством "Полтавський обласний клінічний протитуберкульозний диспансер Полтавської обласної ради" були виконані поза межами ціни, яка визначена основним Договором, які є нікчемними та не мають під собою правової підстави. А, відтак, відповідач має повернути все незаконно одержане стороні, яка виконала правочин, у порядку односторонньої реституції, що випливає зі змісту ч. 1 ст. 216 ЦК України.

Як вказує прокуратура у позові, згідно даних офіційного веб-порталу Рrozorrо за Договором від 08.01.2019 року № 19-189 та Додатковими угодами до нього № 1, № 2, № 3, № 4 та № 5 Комунальним підприємством Кременчуцький протитуберкульозний диспансер здійснено оплату в розмірі 622 162,49 грн., тобто, розрахунки за договором здійснено в повному обсязі.

Сума надмірно сплачених постачальнику грошових коштів, з урахуванням укладених нікчемних додаткових угод склала 246 672,92 грн.

Як встановлено судом, що оспорювані додаткові угоди №№1-5 до договору, укладені сторонами всупереч ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі та призвели до повного нівелювання результатів відкритих торгів.

А тому, внаслідок неправомірного збільшення ціни на природний газ, шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства, мала місце переплата позивачем коштів у розмірі 246 672,92 грн.

Отже, суд приходить до висновку, що вимоги прокурора про стягнення з відповідача зазначених коштів у розмірі 246 672,92 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Згідно п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписами ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Щодо судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволені частково, тому суд приходить до висновку, що судовий збір у розмірі 3 700,09 грн. слід покласти на відповідача.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" (вул. Швабська, буд. 53, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018, код ЄДРПОУ 39869593) на користь Комунального підприємства "Полтавський обласний клінічний протитуберкульозний диспансер Полтавської обласної ради" (вул. Київське Шосе, 1-в, с. Супрунівка, Полтавський район, Полтавська область, 36040, код ЄДРПОУ 01999709) - надмірно сплачені кошти в розмірі 246 672,92 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" (вул. Швабська, буд. 53, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018, код ЄДРПОУ 39869593) на користь Полтавської обласної прокуратури (36000, м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, код ЄДРПОУ 02910060) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 700,09 грн.

Видати накази після набрання цим рішенням законної сили.

4. В частині визнання недійсними додаткових угод за № 1 від 21.01.2019 року, № 2 від 23.01.2019 року, № 3 від 25.01.2019 року, № 4 від 08.08.2019 року та № 5 від 25.11.2019 до Договору про постачання природного газу № 19-189 від 08.01.2019, укладеного між КП «Кременчуцький обласний протитуберкульозний диспансер» та ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» у позові відмовити.

5. Копію рішення направити сторонам по справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення складено та підписано 11.01.2022 року.

Суддя Білоусов С. М.