Рішення

від 13.01.2022 по справі 924/1100/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" січня 2022 р. Справа № 924/1100/21

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Грамчука І.В., розглянувши матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич Енерго", м.Київ

до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Нетішин Хмельницької області

про стягнення 1964400,00 грн. основного боргу, 126478,20 грн. інфляційних нарахувань, 51322,19 грн. 3% річних

за участю представників:

позивача: Конихов О.О. - згідно з ордером (в режимі відеоконференції)

відповідача : не з`явився

встановив: товариство з обмеженою відповідальністю "Славутич Енерго", м. Київ звернулось до суду з позовом про стягнення з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція 2634200,39 грн., з яких 2456400,00 грн. боргу за поставку товару за договором поставки №16817/53-124-01-20-12596 від 05.10.2020, 126478,20 грн. інфляційних втрат з період з березня по вересень 2021 року, 51322,19 грн. 3% річних за період з 21.02.2021 по 28.10.2021.

В обґрунтування позову посилається на невиконання відповідачем обов`язку щодо оплати товару, поставленого за договором поставки №16817/53-124-01-20-12596 від 05.10.2020. Правовою підставою позовних вимог зазначає положення ст. ст. 655-658,692 ЦК України.

Повноважний представник позивача подав заяву (вх. №05-08/2641/21 від 30.11.2021) про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором позики та просить суд стягнути з відповідача 2042400,00 грн. Решту позовних вимог залишити без змін.

Відповідач повноважного представника в засідання не направив, проте у відзиві на позов (вх. №05-22/9406/21 від 22.11.2021) просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Повноважний представник позивача подав заяву (вх.№05-08/2768/21 від 15.12.2021) про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором поставки та просить суд стягнути з відповідача 1964400,00 грн. Решту позовних вимог залишити без змін.

Ухвалою суду від 16.12.2021 заява про зменшення позовних вимог прийнята.

У відзиві на позов (вх. №05-22/10001/21 від 16.12.2021) позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні 13.01.2022 повідомив, що 05.01.2022 здійснено часткову оплату заборгованості у сумі 201000,00 грн. та подав докази витрат на професійну правничу допомогу в сумі 18500,00 грн.

Відповідач не скористався правом участі свого представника в судових розглядах спору, належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується витягом з сайту "Укрпошта".

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В силу ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

Враховуючи обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов`язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

05.10.2020 року між державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Славутич Енерго" (постачальник) укладено договір поставки №16817/53-124-01-20-12596, за умовами якого постачальник взяв на себе зобов`язання поставити і передати у власність покупцю, а покупець - прийняти і оплатити обладнання автоматичного газового контролю. Кількість, найменування, ціна, виробник та код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначаються в специфікації №1 (додаток №1), яка є невід`ємною частиною договору (п. 1.1. договору).

Предметом поставки по даному договору є товар: код 38420000-5 згідно ДК 021-2015-Прилади для вимірювання витрат, рівня та тиску рідин і газів. (п.1.2 договору).

Строк поставки товару становить протягом 90 календарних днів з дати укладення сторонами договору (п.3.1 договору).

Поставка товару здійснюється транспортом і за рахунок постачальника на умовах DPP згідно ІНКОТЕРМС 2020 на склад Вантажоотримувача за адресою: 30100, м.Нетішин, Хмельницька область, Хмельницьке відділення ВП Складське господарство / склад №8, вул. Енергетиків,36, м.Нетішин, Хмельницька область, 30100. (п.3.2 договору).

У відповідності до п.п.4.1,4.2 договору ціна товару по договору становить 2097000,00 грн., крім того ПДВ 20 % 419400,00 грн. Всього ціна договору: 2516400,00 грн. Ціна за одиницю товару, кількість та загальна ціна товару по договору визначається специфікацією №1.

Оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати поставки товару на склад вантажоотримувча, за умови відповідності поставленого товару вимогам договору, щодо його кількості та якості. (п.5.1 договору).

Постачальник зобов`язаний надати покупцю електронну податкову накладну, оформлену та зареєтровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством України порядку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН. (п.5.2 договору).

Датою проведення розрахунку вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку покупця (п.5.4 договору).

Договір підписано сторонами договору та скріплено їхніми печатками.

На виконання договору поставки №16817/53-124-01-20-12596 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 2516400,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №Є-00000001, податкової накладної №2/(1) від 05.01.2021.

У зв`язку з невиконанням відповідачем вимог позивача в добровільному порядку, останній звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з частиною першою статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається із матеріалів справи, між державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Славутич Енерго" (постачальник) 05.10.2020 року укладено договір поставки №16817/53-124-01-20-12596, на підставі якого позивачем поставлено товар відповідачу на загальну суму 2516400,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною другою статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтями 173, 174 ГК України передбачено, що на підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 193 ГК України господарські зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (не належне виконання).

Із наявних видаткової накладної, підписаної уповноваженими представниками сторін, податкової накладної, судом встановлено факт поставки товару державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на підставі договору поставки №16817/53-124-01-20-12596 від 05.10.2020 на суму 2516400,00 грн. Проте, матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано доказів оплати товару відповідачем у строки, визначені у п. 5.1. договору.

З врахуванням часткового погашення, заборгованість відповідача склала 1964400,00 грн.

В судовому засіданні 13.01.2022 позивач повідомив про погашення заборгованості в сумі 201000,00 грн., що підтверджено банківською випискою від 05.01.2022.

З огляду на встановлені обставини справи, подані позивачем докази, суд на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України вважає за необхідне провадження у справі №924/1100/21 в частині стягнення 201000,00 грн. основного боргу закрити.

Таким чином, суд приходить до висновку, державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" не виконано взятий на себе обов`язок з своєчасної та повної оплати поставленого позивачем товару, у зв`язку з чим у відповідача перед товариством з обмеженою відповідальністю "Славутич Енерго" утворилась заборгованість в розмірі 1763400,00 грн., яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Відтак, позовна вимога про стягнення 1763400,00 грн. основного боргу за договором поставки №16817/53-124-01-20-12596 від 05.10.2020 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У зв`язку з порушенням відповідачем договірних зобов`язань, а також керуючись ст. 625 ЦК України, позивач заявив до стягнення 126478,20 грн. інфляційних нарахувань за період з березень 2021 - вересень 2021, а також 51322,19 грн 3% річних, які нараховані за період з 21.02.2021 по 28.10.2021.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із наданих позивачем розрахунків, останні нарахувані в межах можливих нарахувань, а тому підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про безпідставність нарахування 3% річних та втрат від інфляції на суму заборгованості з урахуванням податку на додану вартість суд оцінює критично, виходячи з положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України щодо визначення поняття зобов`язання, ст. ст. 628, 632 ЦК України, якими передбачене визначення і погодження сторонами змісту (умов) договору, в тому числі ціни в договорі.

Так, у відповідача виникло грошове зобов`язання перед позивачем з оплати вартості товару в загальній сумі 1763400,00 грн і зазначена заборгованість виникла за наслідками неналежного виконання відповідачем зобов`язання з оплати вартості товару, визначеної та погодженої сторонами з урахуванням податку на додану вартість.

Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія положень частини другої статі 625 ЦК України.

Щодо посилань відповідача на наявність незалежних від нього обставин, які склались у зв`язку із новими умовами функціонування ринку електроенергії та які призвели до скрутного фінансового становища відповідача, судом враховується таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

З аналізу наведеної норми слідує, що на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань).

У п. 7.1 договору сторони погодили, що вони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення форс-мажорних обставин, зазначених в п. 2 ст. 14-1 ЗУ "Про Торгово-промислові палати в Україні", які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею сторін.

Сторона, для якої склалась неможливість виконання обов`язків за договором, зобов`язана письмово повідомити іншу сторону про настання або припинення вищезгаданих обставин не пізніше 3 днів з моменту їх настання або припинення (п. 7.2 договору)

Згідно з п. 7.5 договору доказом виникнення форс-мажорних обставин та строку їх дії є Сертифікат (довідка) Торгово-Промислової палати України відповідно до закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні"), або інших компетентних органів відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) можуть бути засвідчені, зокрема Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами шляхом видання сертифікатів про такі обставини.

Однак відповідачем ні у порядку, передбаченому Законом України "Про торгово-промислові палати в Україні" та п. 7.5 договору, ні іншими належними та допустимими доказами не підтверджено наявності форс-мажорних обставин для відповідача і що саме такі обставини зробили неможливим виконання ним свого зобов`язання за договором.

При цьому з приводу законодавчих змін, які відбулися в енергетичному ринку країни, на які посилається відповідач, останні не входять до переліку обставин непереборної сили, визначеного ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".

З приводу посилань відповідача на скрутне фінансове становище, спричинене незалежними від відповідача причинами, а саме: наявністю заборгованості перед відповідачем ДП "Енергоринок", суд враховує положення ст. 617 ЦК України, згідно з якими особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів, які би підтверджували скрутне фінансове становище саме відповідача.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначені обставини справи у їх сукупності, положення законодавства, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: в частині стягнення 1763400,00 грн заборгованості, 51322,19 грн 3% річних та 126478,20 грн інфляційних нарахувань. Провадження у справі в частині стягнення 201000,00 грн. основного боргу закрити.

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із частковим задоволенням позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просить суд стягнути з позивача 18500,00 грн. понесених останнім витрат на правову допомогу.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконання робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В матеріалах справи наявний договір №25-10/1 про надання правової допомоги від 25.10.2021 року, який укладений між адвокатом Кониховим О.О. (виконавець) та ТОВ "Славутич Енерго" (клієнт), за умовами якого виконавець зобов`язується надавати правову допомогу клієнту при вирішенні його справ у судових, правоохоронних та інших державних органах і установах, а також у правовідносинах із фізичними та юридичними особами, зокрема консультувати клієнта із правових питань, що виникають в галузі цивільного, адміністративного, кримінального, господарського та інших галузей права, подавати від імені клієнта клопотання, скарги, зауваження на протоколи судових засідань (слідчих дій), позови, а також складати інші процесуальні документи в його інтересах, здійснювати процесуальне правонаступництво клієнта як позивача, відповідача і третьої особи у цивільному, адміністративному, кримінальному, господарському процесах, підписувати документи, в т.ч. позовні заяви від імені позивача.

У п. 1.2 договору клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу у стягненні заборгованості за договором поставки від 05.10.2020 №16817/53-124-01-20-12596, в т.ч. у судовому порядку.

У додатку №1 до договору визначена вартість послуг.

23 грудня 2021 року бюро та клієнт підписали акт приймання-передачі наданих послуг до договору №25-10/1 про надання правової допомоги від 25.10.2021 року, за умовами якого адвокатом Кониховим О.О. надано, а ТОВ "Славутич Енерго" прийнято наступні послуги: - усна консультація з вивченням документів та правовий аналіз договору поставки від 05.10.2020 №16817/53-124-01-20-12596 - 1000 грн., вивчення останніх рішень/судової практики з аналогічних спорів - 500 грн., , складання позовної заяви про стягнення заборгованості - 6000 грн., - участь у судових засіданнях 30.11.2021, 16.12.2021 - 2*2500+5000 грн., - складання заяви про зменшення позовних вимог - 1500,00 грн. , складання додаткових пояснень по справі -1500 грн., складання відповіді на відзив - 3000 грн. Даний акт є підставою для взаєморозрахунків між сторонами.

Судом встановлено, що позовну заяву підписано представником ТОВ Славутич Енерго Кониховим О.О., в судових засіданнях по справі від імені ТОВ Славутич Енерго приймав участь адвокат Конюхов О.О., долучені до справи пояснення, клопотання, заяви від імені ТОВ "Славутич Енерго" підписані адвокатом Кониховим О.О.

Таким чином, ТОВ "Славутич Енерго", згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, було доведено надання йому послуг правової допомоги під час розгляду справи №924/1100/21 у Господарському суді Хмельницької області.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, п.2 ст. 231, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич Енерго", м.Київ до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Нетішин Хмельницької області про стягнення 1964400,00 грн основного боргу, 126478,20 грн. інфляційних нарахувань, 51322,19 грн. 3% річних , задовольнити частково.

Провадження у справі в частині стягнення 201000,00 грн. основного боргу закрити.

Стягнути з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3 (код 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" ДП "НАЕК" "Енергоатом", Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 20 (код 21313677) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич Енерго", (02140, м.Київ, просп. Бажана,12, під`їзд 5, поверх 22, код 342291534) 1763400,00 грн. (один мільйон сімсот шістдесят три тисячі чотириста грн. 00 коп.) боргу, 126478,20 грн. (сто двадцять шість тисяч чотириста сімдесят вісім грн. 20 коп.) інфляційних нарахувань, 51322,19 грн. (п`ятдесят одна тисяча триста двадцять дві гривні 19 коп.) пені, 18500,00 грн. (вісімнадцять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.) правничої допомоги, 29118,01 грн. (двадцять дев`ять тисяч сто вісімнадцять грн. 01 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13.01.2022 року

Суддя І.В. Грамчук

Віддрук. 5 прим.: 1 - до справи, 2, - позивачу (02140, м.Київ, просп. Бажана,12, під`їзд,5 поверх 22 ;ppas@i.kiev.ua), 3- представнику позивача адвокату Конихову О.О. (konykhovoleg@gmail.com) 4 - ВП "Хмельницька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" (30100, Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Енергетиків, 20), 5 - ДП НАЕК "Енергоатом" ( м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; l.kuzmenko@direkcy.atom.gov.ua).

рек. з пов. про вруч.