Постанова

від 15.09.2021 по справі 243/11729/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 243/11729/18

провадження № 61-2213св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - судді Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Держава Україна в особі прокуратури Донецької області, Державної казначейської служби України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство фінансів України, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерство юстиції України,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького апеляційного суду

від 25 жовтня 2019 року, постановлену суддею Біляєвою О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Держави Україна в особі прокуратури Донецької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державна казначейська служба України, Міністерство фінансів України, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерство юстиції України, про визнання бездіяльності неправомірною, встановлення фактів, що мають юридичне значення, та відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивував тим, що 29 травня 2019 року він звернувся до процесуального керівника у кримінальному провадженні № 12014050390002670 від 6 грудня

2014 року - прокурора Краматорської місцевої прокуратури Василенка О. В. - із заявою-повідомленням № 1 про вчинення кримінального правопорушення.

Вказував, що прокурор Краматорської місцевої прокуратури Донецької області Василенко О. В. протягом 24 годин після подання заяви-повідомлення про кримінальне правопорушення не вніс відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань; розслідування обставин, викладених в заяві-повідомленні № 1 від 29 травня 2018 року, не розпочав; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань заявнику не надав. Вказаними діями, на думку позивача, Василенко О. В. порушив присягу прокурора в частині прийнятого на себе зобов`язання неухильно додержуватися Конституції та законів України; сумлінним виконанням своїх службових обов`язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку; захищати права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства і держави. Вказані обставини встановлені ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 7 червня 2018 року у справі № 234/7942/18

(провадження № 1-кс/234/2884/18).

Позивач вважав, що Держава Україна в особі прокуратури Донецької області порушила право, гарантоване статтею 40 Конституції України, на те, що його звернення до державного органу буде розглянуте і йому буде надано обґрунтовану відповідь у встановлений статтею 214 КПК України строк.

Бездіяльністю прокуратури Донецької області, яка полягала в невиконанні обов`язку відповідних прокурорів внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою-повідомленням позивача № 1 від 29 травня 2018 року, йому завдано моральну шкоду, розмір якої він позивач оцінив

у 134 028 грн.

За таких обставин просив:

- визнати протиправною, незаконною і неправомірною бездіяльність прокуратури Донецької області, яка полягала у невиконанні прокурором Краматорської місцевої прокуратури Василенком О. В. службових обов`язків щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за результатами розгляду його заяви-повідомлення № 1 від 29 травня 2018 року;

- встановити факт порушення прокурором Краматорської місцевої прокуратури Василенком О. В. присяги прокурора під час розгляду його заяви-повідомлення № 1 від 29 травня 2018 року;

- встановити факт порушення права позивача на розгляд звернення та отримання обґрунтованої відповіді від посадової особи органу державної влади у встановлений законом строк відповідно до норм статті 40 Конституції України та частини першої статті 214 КПК України;

- встановити факт порушення його права на ефективний правовий захист прав людини відповідно до статей 1, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року;

- стягнути з Держави Україна за рахунок Державного бюджету України шляхом списання грошових коштів з єдиного казначейського рахунку на його користь 134 028 грн у відшкодування моральної шкоди;

- постановити окрему ухвалу про виявлені при вирішенні справи порушення законодавства та недоліки у діяльності прокуратури Донецької області .

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 4 червня 2019 року Краматорські місцеву прокуратуру замінено на належного відповідача Державну казначейську службу України. Цією ж ухвалою закрито провадження у справі в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправною, незаконною, неправомірною бездіяльності прокуратури Донецької області, яка полягала в невиконанні процесуальним керівником Краматорської місцевої прокуратури Василенком О. В. службових обов`язків щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за результатами розгляду заяви-повідомлення ОСОБА_1 № 1 від 29 травня 2018 року; стягнення з Держави Україна за рахунок Державного бюджету України шляхом списання грошових коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 134 028 грн у відшкодування моральної шкоди.

Закриваючи провадженні у справі в частині вирішення вказаних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що такі вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Місцевий суд послався на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 454/143/17-ц (провадження № 14-185цс18).

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 25 жовтня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 4 червня

2019 року в частині закриття провадження у справі.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з невиконання заявником вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху (ненадання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження), тому вважав наявними підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України .

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного суду від 25 жовтня 2019 року і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована помилковістю висновку суду апеляційної інстанції про існування правових підстав для залишення апеляційної скарги без руху, у зв`язку із невиконання вимог якої йому відмовлено у відкритті апеляційного провадження, оскільки він звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України Про судовий збір .

Заявник вважає, що апеляційний суд порушив його право на доступ до суду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі і ухвалою цього ж суду від 7 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 25 жовтня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 8 лютого 2020 року.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України у тій же редакції під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.

У справі, яка переглядається, ухвалою Донецького апеляційного суду

від 25 жовтня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 4 червня 2019 року в частині закриття провадження у справі.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до

статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

З 15 грудня 2017 року ЦПК України не передбачає постановлення ухвал про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі чи повернення апеляційної скарги суддею-доповідачем одноособово.

За змістом частини шостої статті 357 ЦПК України на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції у складі, визначеному частиною третьою

статті 34 ЦПК України, що міститься у Главі 3 розділу І Загальні положення ЦПК України, тобто у складі трьох суддів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 15, 16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого

2021 року в справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20) вказано, що регламентуючи порядок вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, закон невипадково розмежував процесуальні питання, які під час перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції вирішує суддя-доповідач, та ті, які вирішує суд апеляційної інстанції. Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху спрямована на усунення її недоліків щодо форми та змісту. Ця ухвала не перешкоджає доступу особі до суду, адже після виправлення у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги особа може розраховувати на те, що суд відкриє апеляційне провадження. Натомість, ухвали про повернення апеляційної скарги та про відмову у відкритті апеляційного провадження створюють таку перешкоду і зумовлюють необхідність докласти додаткові зусилля для оскарження судового рішення суду першої інстанції. Тому постановлення таких ухвал вимагає від суду апеляційної інстанції особливої ретельності, що досягається, зокрема, шляхом розгляду означених питань не одноособово суддею-доповідачем, а колегією апеляційного суду у складі трьох суддів. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вправі розраховувати на те, що вказані питання розгляне колегіальний склад апеляційного суду, який передбачений частиною третьою статті 34 ЦПК України для перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції. А такий перегляд регламентований у Главі І Апеляційне провадження розділу V Перегляд судових рішень ЦПК України. Велика Палата Верховного Суду вважає, що слова суд апеляційної інстанції , вжиті у частинах першій і другій статті 358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів у світлі загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина третя статті 34 ЦПК України) .

Таким чином, суд апеляційної інстанції помилково постановив одноособово ухвалу від 25 жовтня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 4 червня 2019 року в частині закриття провадження у справі, що призвело до порушення правил щодо складу суду, а тому вказана ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування та направлення справи до апеляційного суду для продовження розгляду.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 19 травня

2021 року у справі № 127/23798/20 (провадження № 61-2921св21), від 2 червня 2021 року у справі № 2-п-113/2006 (провадження № 61-11360св20), від 17 червня 2021 року у справі № 2-30/2011 (провадження № 61-5158св21), від 24 червня

2021 року у справі № 369/13653/18 (провадження № 61-7375св21) та від 7 липня 2021 року у справі № 308/12828/19 (провадження № 61-4553св21).

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина третя статті 400 ЦПК України в редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги).

Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду (пункт 1 частини першої статті 411 ЦПК України у вказаній редакції Кодексу).

Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України в редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги, у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України в цій же редакції Кодексу підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Суд апеляційної інстанції не дотримався вимог цивільного процесуального закону, тому оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до апеляційного суду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції помилково постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження одноособово, обставини щодо існування або відсутності правових підстав для відкриття апеляційного провадження має оцінити суд апеляційної інстанції у складі трьох суддів.

Щодо судових витрат

Так як касаційний суд дійшов висновку про передачу справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, встановлених статтею 141 ЦПК України підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 410, 411 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги,статтями 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Донецького апеляційного суду від 25 жовтня 2019 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: І. М. Фаловська В. М. Ігнатенко С. О Карпенко С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук