Ухвала

від 07.03.2023 по справі 243/11729/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1422/23 Справа № 243/11729/18 Суддя у 1-й інстанції - Гусинський М.О. Суддя у 2-й інстанції - Хейло Я. В.

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

07 березня 2023 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Хейло Я.В.,

Суддів Мірути О.А., Тимченко О.О.,

заслухавши доповідь судді доповідача Хейло Я.В. по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 червня 2019 року в частині закриття провадження у справі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Прокуратури Донецької області, Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство фінансів України, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерство юстиції України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 червня 2019 року, крім іншого, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Прокуратури Донецької області, Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство фінансів України, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерство юстиції України, в частині позовних вимог про визнання бездіяльності неправомірною, стягнення моральної шкоди закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 186 ЦПК України.

Позивач не погодився з вищевказаною ухвалою та подав апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 25 жовтня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 червня 2019 року в частині закриття провадження у цивільній справі № 243/11729/18.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою Донецького апеляційного суду у грудні 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на ухвалу Донецького апеляційного суду від 25 жовтня 2019 року.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Донецького апеляційного суду від 25 жовтня 2019 рокускасовано,справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 липня 2022 року Донецького апеляційного суду цивільну справу за № 243/11729/18 розподілено колегії суддів: Корчиста О.І., Гапонов А.В., Кішкіна В.І.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан.

Розпорядженням Верховного Суду від 22.07.2022 року № 40 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Донецький апеляційний суд)» змінено територіальну підсудність судових справ Донецького апеляційного суду. Визначено, що справи, які територіально підсудні цьому суду повинні розглядатись Дніпровським апеляційним судом.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 листопада 2022 року цивільну справу за № 243/11729/18 розподілено колегії суддів: Хейло Я.В. Міруті О.А., Тимченко О.О.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 червня 2019 року, залишено без руху для чого надати строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Роз`яснено особі , яка подає апеляційну скаргу, що в разі несплати судового збору в десятиденний строк з дня вручення копії ухвали суду, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута.

Якщо заявником у встановлений судом строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або вказані ним підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, копію ухвали суду від 16 листопада 2022 року ОСОБА_1 отримав на електронну адресу, зазначену в апеляційній скарзі, однак, у встановлений десятиденний строк, вимоги ухвали суду не виконав, на теперішнійчас недоліки скарги не усунено.

Відповідно до положеньстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах рівності змагальності та диспозитивності.

У відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі,оскількизгідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами недопускається.

За приписами статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр). Реєстр - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі (стаття 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Згідно з частинами першою та другою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

Відповідно до частини 7статті 14 ЦПК Україниособам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

ОСОБА_1 зареєстрував офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Згідно відомостей із автоматизованої системи документообігу суду «Д-3», документ велектронному вигляді"Ухвалапро залишенняапеляційної скаргибез руху"від 16.11.2022року посправі № 243/11729/18 було надісланоодержувачу ОСОБА_1 вйого електроннийкабінет тадоставлено доелектронного кабінету: 18.11.2022року 10:32:28.

Згідно ч. 8 ст. 128 ЦПК України, якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Згідно зі ст.ст. 12,13 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах рівності змагальності та диспозитивності.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено і в ст. 129 Конституції України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ доправосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

Як встановлено судом, копія ухвали Дніпровського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року була отримана ОСОБА_1 , однак, у встановлений десятиденний строк, вимоги ухвали суду не виконано, на теперішній час недоліки скарги не усунуто.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа

Сандерс С. А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розглядісправи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Норми, які регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьев проти України»).

У рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» ЄСПЛ визначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантованепунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відповідно до частини третьоїстатті 357 ЦПК Україниапеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установленихстаттею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступністьдо апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено і в ст. 129 Конституції України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ доправосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

За правилами частини четвертоїстатті 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленомустаттею 358 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Зазначені обставини є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження по справі за поданою апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 червня 2019 року в частині закриття провадження у справі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Прокуратури Донецької області, Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство фінансів України, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерство юстиції України

Керуючись ст.ст. 185, 358 ЦПК України, суд, -

У X В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 червня 2019 року в частині закриття провадження у справі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Прокуратури Донецької області, Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство фінансів України, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерство юстиції України.

Апеляційну скаргу та додані до неї матеріали повернути учаснику справи, що їх подавав.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному поряду безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: