ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/1146/22 Справа № 196/648/20 Суддя у 1-й інстанції - Руснак А. І. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.
за участю секретаря судового засідання - Заворотного К.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2021 року та додаткове рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу зі спадкоємця боржника за договором позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних, процентів від суми позики і завданих збитків, -
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2020 рокупозивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу зі спадкоємця боржника за договором позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних, процентів від суми позики і завданих збитків.
В обґрунтування позову зазначив, що 25 лютого 2010 року ОСОБА_4 в присутності своєї дружини ОСОБА_3 позичив у нього гроші в сумі 50000,00 (п`ятдесят тисяч) гривень, що було на той час еквівалентом 6245 доларів США згідно курсу НБУ (1 долар США = 8,0055 грн.), для своїх сімейних потреб, посилаючись на необхідність фінансової допомоги своєму синові ОСОБА_2 .
В розписці вказано, що гроші ОСОБА_4 позичив до моменту офіційного продажу земельних паїв і борг поверне після продажу одного такого земельного паю.
26 лютого 2011 року ОСОБА_4 знову звернувся до нього та просив позичити ще 28900,00 грн.
На підтвердження укладення договору позики та його умов ОСОБА_4 надав йому свою письмову розписку від 26.02.2011 року, яка посвідчує передання йому визначеної грошової суми, а також зобов`язався повернути таку ж суму грошових коштів до 26 лютого 2012 року, тобто через рік.
У березні 2012 року ОСОБА_4 , посилаючись на відсутність у нього грошей і неможливість виконати взяті на себе зобов`язання за договором позики від 26.02.2010 року та за договором позики від 26.02.2011 року, просив відстрочити виплату боргу до кінця 2012 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , 1964 року народження, раптово помер.
Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 03.08.2017 року, яке набрало законної сили 09.08.2017 року, було визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 4,3700 га, кадастровий номер 1225684400:01:039:0577 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Прядівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП №114759.
Після чого позивач звернувся до спадкоємця ОСОБА_2 , який пообіцяв обов`язково з ним розрахуватися в наступному році після збору врожаю.
Однак, у 2018 році відповідач знову не розрахувався та пообіцяв після збору врожаю розрахуватися у 2019 році.
Із отриманих 15.05.2020 року відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно він дізнався, що ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем усього майна, належного покійному ОСОБА_4 .
З одержаної від державного реєстратора інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Сало В.В. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельну ілянку площею 4,5690 га з кадастровим номером 1225684400:01:039:0578 згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП №114760.
За викладених обставин змушений звернутися до суду з цивільним позовом за захистом прав і законних інтересів.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив стягнути на його користь з ОСОБА_2 63400,00 грн. суми боргу за договором позики від 25.02.2010 року з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (59400,00 грн.) та трьох процентів річних (4000,00 грн.);
- 36645,20 грн. суми боргу за договором позики від 26.02.2011 року з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (34333,20 грн.) та трьох процентів річних (2312,00 грн.);
- 21327,00 грн. процентів за період з 09.08.2017 року по 31.05.2020 року за договором позики від 25.02.2010 року;
- 12309,88 грн. процентів від суми позики за період з 09.08.2017 року по 31.05.2020 року за договором позики від 26.02.2011 року;
- 21327,00 грн. на відшкодування завданих збитків (упущеної вигоди) через порушення цивільного права позикодавця за період з 09.08.2017 року по 31.05.2020 року за договором позики від 25.02.2010 року;
- 12309,88 грн. на відшкодування завданих збитків (упущеної вигоди) через порушення цивільного права позикодавця за період з 09.08.2017 року по 31.05.2020 року за договором позики від 25.02.2010 року. Вирішити питання стосовно судового збору (а.с. 2-10).
Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу зі спадкоємця боржника за договором позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних, процентів від суми позики і завданих збитків - відмовлено (а.с.90-95).
Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2021 року доповнено резолютивну частину рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2021 року в цивільній справі №196/648/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення суми боргу зі спадкоємця боржника за договором позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних, процентів від суми позики і завданих збитків та викладено перший абзац резолютивної частини в такій редакції: "В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення суми боргу зі спадкоємця боржника за договором позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних, процентів від суми позики і завданих збитків відмовити повністю" (а.с. 106-107).
Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права (а.с.121-125).
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 25 лютого 2010 року на підставі укладення договору позики ОСОБА_1 надав ОСОБА_4 в присутності своєї дружини ОСОБА_3 , грошові кошти в борг в сумі 50000 грн.
На підтвердження отримання боргу ОСОБА_4 підписав написану власноруч ОСОБА_1 розписку, чим підтвердив отримання від ОСОБА_1 грошей в сумі 50000 грн. для сімейних потреб, які зобов`язався повернути до моменту офіційної продажі земельних ділянок, про що зазначено в розписці (а.с.69).
26 лютого 2011 року на підставі укладення договору позики позивач надав ОСОБА_4 грошові кошти в борг в сумі 28690 грн.
На підтвердження отримання боргу ОСОБА_4 власноручно написав розписку, в якій підтвердив отримання ним від ОСОБА_1 грошей в сумі 28690 грн. для сімейних потреб, які зобов`язався повернути до 26 лютого 2012 року, про що зазначено в розписці (а.с.70).
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер (актовий запис про смерть №239 від 04.07.2012 року).
ОСОБА_2 , є єдиним спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_4 , який спадщину прийняв та оформив свої спадкові права у встановленому законом порядку.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 пропущено встановлений статтею 1281 ЦК України строк пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника, відтак втрачено право вимоги до них.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.
Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника регламентуються приписами статей 1281 і 1282 ЦК України.
Зокрема, статтею 1281 ЦК України (у редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) встановлено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів до спадкоємців боржника.
Згідно з частиною першою статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18) зроблено висновок, що сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань .
При вирішенні спору про стягнення із спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що позивачу достовірно було відомо, що позичальник ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також, що в серпні 2017 року відповідач прийняв спадщину після смерті позичальника. Претензій до нотаріуса та спадкоємців позивачем направлено не було.
При цьому, з даним позовом до суду позивач звернувся лише 09 червня 2020 року.
Згідно з ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Однак, в супереч вимогам законодавства, позивач не довів тих обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Колегія суддів погоджується з обґрунтованими висновками суду, що позивачем було пропущено встановлений ст.1281 ЦК України шестимісячний строк для пред`явлення вимог до відповідача, вважає, що справа розглянута всебічно, встановлені правовідносини, що склалися між сторонами, яким надана вірна правова оцінка, досліджені наявні докази, висновки суду першої інстанції обґрунтовані чинними нормами матеріального права.
В апеляційній скарзі апелянтом не наведено жодного порушення норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповне їх з`ясування та інше.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін.
Що стосується судових витрат понесених апелянтом, то колегія суддів їх не переглядає, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2021 року та додаткове рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.
Судді:
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.01.2022 |
Оприлюднено | 18.01.2022 |
Номер документу | 102554046 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дніпровський апеляційний суд
Пищида М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні