Постанова

від 11.01.2022 по справі 640/19304/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19304/18 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Парінова А. Б. Кучми А. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2021 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 07.09.2021) у справі за адміністративним позовом акціонерного товариства "Українська залізниця" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "Дарницький вагоноремонтний завод", правонаступником якого є акціонерне товариства "Українська залізниця", звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - зобов`язати Відповідача повернути зайво сплачену суму податку на додану вартість (код платежу 14010100) у розмірі 154 054,80 грн., частину чистого прибутку (код платежу 21010100) 66 857,38 грн., податок на прибуток (код платежу 11020100) у розмірі 59 569 314,02 грн., підготувавши висновок про повернення сум з супровідними документами і передати їх до відповідного органу Державної казначейської служби України для повернення цієї суми на поточний рахунок підприємства.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2020 року, яке залишено без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2020, адміністративний позов задоволено повністю.

Окружним адміністративним судом міста Києва 21.12.2020 у справі видано виконавчі листи.

До суду 05.08.2021 року від Головного управління ДКС у Печерському районі м. Києва надійшла заява про заміну боржника у виконавчому листі з Офісу великих платників податків ДПС на його правонаступника - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва вказану заяву про заміну боржника у виконавчому листі задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою заяву про заміну боржника у виконавчому листі залишити без задоволення.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не врахував, що зобов`язання, яке випливає з рішення, не стосувалося публічно-владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску чи інших функцій, що були передані з Офісу великих платників податків ДПС відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р.

Корім того, апелянтом зазначено, що на час прийняття спірної ухвали та й на час звернення з апеляційною скаргою юридичну особу Офісу великих платників податків ДПС не припинено, відтак, підстави для заміни боржника відсутні.

Також доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у м. Києві, а тому апелянт позбавлений можливості виконати рішення суду.

До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, з належними документами, що посвідчують право представників представляти їх інтереси, в судове засідання не з`явилися.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 11.01.2022 року постановлено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що функціональні обов`язки відповідача перейшли до вказаного органу, а тому заява про заміну боржника у виконавчому листі підлягає задоволенню.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить зим наступного.

Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.4 статті 41 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 41.5 статті 41 Податкового кодексу України повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.

Статтею 19-1 Податкового кодексу України визначені функції контролюючих органів, а саме: здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Колегія суддів звертає увагу, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Установлено, що ДФС України продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України Питання Державної податкової служби від 21 серпня 2019 року № 682-р Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою України покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до Наказу ДПС України Про початок діяльності Державної податкової служби України від 28 серпня 2019 року №36 розпочато виконання ДПС України функцій і повноважень ДФС України, що припиняється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби (далі - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком (у тому числі Офіс великих платників податків ДПС).

Територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (пункт 2 Постанови № 893).

Згідно з наказом Державної податкової служби України від 30 вересня 2020 року № 529 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби утворені як відокремлені підрозділи Державної податкової служби України територіальні органи згідно з переліком (додаток до цього наказу), серед яких є Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Наказом Державної податкової служби України від 24 грудня 2020 року № 755 Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій розпочато з 01 січня 2021 року здійснення територіальними органами ДПС своїх повноважень.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Офіс великих платників податків ДПС перебуває з 22 жовтня 2020 року в стані припинення за рішенням засновників.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 вересня 2020 року зареєстровано Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП 44082145).

Відповідно до Положення про Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 р. №643 Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків є правонаступником майна, прав та обов`язків Офісу великих платників податків ДПС у відповідних сферах діяльності.

Зазначене свідчить про компетенційне адміністративне (публічне) правонаступництво Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, тобто про перехід до нього, як контролюючого органу, з 01 січня 2021 року повноважень та функцій Офіс великих платників податків ДПС у сфері реалізації державної податкової політики.

Спірні правовідносини у цій справі виникли саме у сфері реалізації державної податкової політики, а тому наявні підстави для заміни боржника у виконавчому провадженні його правонаступником.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року по справі №826/9815/18.

Відповідно до частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Положення КАС України, на відміну від чинного цивільного чи господарського процесуального законодавства, не пов`язують процесуальне правонаступництво з обов`язковою наявністю факту припинення юридичної особи. Ключовим за правилам КАС України є доведення обставин вибуттям сторони - суб`єкта владних повноважень з відносин, щодо яких виник спір.

Такі правила КАС України встановлені виходячи із специфіки публічно-правових відносин, а саме: з тією обставиною, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб`єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації.

Під публічним правонаступництвом у сфері управлінської діяльності органів державної влади слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чинні адміністративно - правові відносини нового суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) на місце суб`єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції.

При цьому, в правовій державі повинен реалізовуватись принцип безперервності державної влади, який полягає у тому, що функції держави не зникають разом з припиненням юридичної особи публічного права (крім випадку повної відмови держави від виконання певних функцій), а тому в будь-якому випадку повноваження таких суб`єктів, які фактично не виконують свої встановлені законом функції, переходять (публічне правонаступництво) органу, до компетенції якого належить вирішення таких питань.

Суд також зазначає, що заміна сторони виконавчого провадження відбувається у разі вибуття однієї зі сторін та полягає у вступі на її місце її правонаступника. У даному випадку визначальною умовою є саме факт правонаступництва, тобто передача прав та обов`язків (адміністративної компетенції) однієї особи іншій.

Перехід до Центрального міжрегіонального управління функцій і повноважень Офісу великих платників податків ДПС України, що припиняється, з реалізації державної податкової політики є фактом публічного правонаступництва.

Аналогічна позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 29 листопада 2019 року в справі № 2а/1270/2455/2012 та від 08 липня 2020 року у справі № 812/729/15.

Відтак, висновок суду першої інстанції про необхідність заміни сторони виконавчого провадження у зв`язку з наявністю факту правонаступництва є правомірним.

При цьому, колегія суддів критично оцінює доводи апелянта, що позивач не перебуває на податковому обліку в Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків та не перебувало на такому і в Офісі великих платників податків ДПС.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, скрін-копій особового кабінету платника податку, копій податкових декларацій з податку на прибуток, квитанцій № 2(про доставку електронної звітності), листів ОВП за звернення позивача, а також відзиву Офісу великих платників податків, позивач перебував на податковому обліку саме в цьому податковому органі.

Колегія суддів також вважає за необхідне зауважити, що спірна ухвала суду першої інстанції містить описки та технічні помилки в резолютивній та мотивувальній частинах, які хоча і повинні буди виправленими судом шляхом винесення відповідної, однак на правильність висновків суду щодо обґрунтованості заяви Головного управління ДКС України у м. Києві не впливають .

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом акціонерного товариства "Українська залізниця" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без задоволення .

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2021 року залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя А. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 11.01.22)