Ухвала

від 11.01.2022 по справі 757/63115/21-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/63115/21-к Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1

Провадження№11-сс/824/170/2022 Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерський районного суду м. Києва від 26 листопада 2021 року,

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваної ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерський районного суду м. Києва від 26 листопада 2021 року задоволено клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 42020101060000322 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, на строк до 24 січня 2022 року.

Покладено на підозрювану ОСОБА_7 обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на за першою вимогою;

- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками, визначеними слідчим, прокурором;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, у разі якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Працівникам Національної поліції України негайно доставити ОСОБА_7 за адресою застосування запобіжного заходу та звільнити з під варти.

Роз`яснено підозрюваній, що працівники Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї обов`язків.

Визначено строк дії ухвали слідчого судді та покладених слідчим суддею обов`язків в межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні - до 24 січня 2022 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою. Органом досудового розслідування порушено визначений порядок розслідування кримінального провадження. У рапорті заступника начальника ГУ «К» СБ України ОСОБА_10 про виявлення кримінального правопорушення, зазначається, що злочин готується, а відповідно до ЗУ «Про оперативну-розшукову діяльність» не є підстава для проведення оперативно-розшукової діяльності перевірка інформації про злочин, що готується. Більш того даний рапорт складений 09.11.2020, проте у порушення вимог ч. 1 ст. 214 КПК України відомості в ЄРДР внесені 02.12.2020, тобто після спливу строку у 24 години.

Апелянт вказує також на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 , підозри за ч. 2 ст. 190 КПК України. Відповідно до матеріалів клопотання потерпіла особа не зазначена та не визначено кому саме було завдано матеріальну шкоду, тобто в матеріалах кримінального провадження відсутні будь які підтвердження об`єктивної сторони ст. 190 КК України. Жодного підтвердження умислу чи корисливого мотиву стороною обвинувачення не надано. Слідство кваліфікує злочин за ч. 2 ст. 190 КК України та наголошує на тому, що ОСОБА_7 вступила у злочину змову з невстановленими досудовим розслідуванням особами. Кваліфікуючими ознаками є наявність осіб причетних до скоєння злочину, яка слідством не встановлена, не доведена та необґрунтована.

Також апелянт звертає увагу на спонукання старшим оперуповноваженим ОВО 2 відділу 3 управління ГУ БУКОЗ СБ України старшим лейтенантом ОСОБА_11 та прокурором ОСОБА_8 до провокації скоєння злочину та вважає, що докази здобуті шляхом контролю за вчиненням злочину є неналежними.

Крім того апелянт вказує на те, що в клопотанні про обрання запобіжного заходу відсутні ризики, які дають підстави вважати, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, остання сама зацікавлена у повному та неупередженому розслідуванні кримінального провадження.

Такий ризик, як знищення, приховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення також є безпідставний, з огляду на те, що усі необхідні докази уже перебувають у матеріалах досудового розслідування, що унеможливлює їх приховування, спотворення чи знищення, будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення длястановлення обставин кримінального правопорушення.

Відсутній взаємозв`язок між цілодобовим домашнім арештом та можливістю вчинення незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, спеціалістів в рамках кримінального провадження, оскільки орган досудового слідства не встановив перелік осіб, з якими підозрюваній заборонено спілкування. Перебування під цілодобовим домашнім арештом підозрюваної жодним чином не впливає на його можливість вільно користуватися засобами мобільного зв`язку, Інтернетом та спілкуватися із невизначеним колом осіб, що робить твердження органів досудового розслідування про можливість підозрюваної впливати на інших осіб абсолютно не логічним.

Також апелянт звертає увагу суду на неможливість цілодобового перебування ОСОБА_7 під домашнім арештом у зв`язку із необхідністю здійснення догляду за братом та здійсненні материнських обов`язків.

Апелянт вважає, що в разі застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, даний запобіжний захід може повністю забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, оскільки підозрювана повністю усвідомлює серйозність запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, розуміє що воно полягає у покладенні на підозрювану зобов`язання виконувати покладені на нею слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваної, які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів судової справи, СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020101060000322 від 02.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК Україна.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлені досудовим розслідуванням місці та час ОСОБА_7 вступила в злочинну змову із невстановленими досудовим розслідуванням особами з метою незаконного збагачення шляхом вчинення кримінальних правопорушень проти власності - заволодіння грошовими коштами шляхом обману, розробивши злочинний план вчинення кримінальних правопорушень, який полягає у заволодінні коштами громадян України та нерезидентів за нібито прийняття останніх у члени дипломатичної місії ОБСЄ та видачу їм відповідних посвідчень, після чого розподілили між собою ролі щодо безпосередньої участі кожного учасника в злочинній діяльності.

З метою реалізації спільного злочинного умислу, невстановленими особами задля привернення уваги потерпілих, створення у останніх хибної уяви щодо законності своїх дій, відтак, прикриття своїх злочинних дій, була зареєстрована Громадська організація «Міжнародна дипломатична місія «Організація безпеки спільноти Європи» (код ЄДРПОУ 40030533), яка має схожу назву з офіційним представництвом ОБСЄ в Україні, та виготовлено веб-сайт www.osce.org.ua, який є візуально схожим на офіційний веб-сайт зазначеного відомства.

Так, 11.03.2021 ОСОБА_7 , перебуваючи в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , реалізовуючи спільний злочинний умисел, діючи за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами, відповідно до розробленого плану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливим мотивом, під час зустрічі із ОСОБА_12 повідомила останньому, що за грошову винагороду в сумі 1500 Євро зможе посприяти в отриманні посвідчення члена ОБСЄ.

В подальшому, 20.04.2021 ОСОБА_7 за попередньою домовленістю зустрілася із ОСОБА_12 в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , де продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, діючи за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами відповідно до розробленого плану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливим мотивом, одержала від останнього грошові кошти в сумі 1500 Євро, що станом на 20.04.2021 згідно офіційного курсу Національного банку України еквівалентно українській валюті в розмірі 50564 гривень, за видачу посвідчення нібито члена ОБСЄ, на підставі якого останній зможе отримати візи до країн Європейського Союзу, Канади та США, після чого повідомила, що посвідчення буде готове протягом 10 днів, за результатом готовності його повідомить додатково. Після заволодіння вказаними коштами ОСОБА_7 розподілила їх з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, після чого розпорядилась на власний розсуд.

27.04.2021 ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, діючи за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами відповідно до розробленого плану, під час телефонної розмови повідомила ОСОБА_12 про те, що його посвідчення члена ОБСЄ буде готове 29.04.2021.

В подальшому, 10.06.2021 ОСОБА_7 , доводячи до кінця реалізацію спільного злочинного умислу, з метою запобігання можливості викриття їхньої злочинної діяльності, діючи за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами відповідно до розробленого плану, зустрілася із ОСОБА_12 у попередньо зазначеному нею місці за адресою: м. Київ, вул. Миколи Хвильового, буд. 3, поблизу магазину «Лоток», де під час зустрічі передала останньому конверт, до якого були поміщені посвідчення нібито члена ОБСЄ на ім`я ОСОБА_12 , виготовлене невстановленою досудовим розслідуванням особою в невстановлений спосіб, що знаходилось в чохлі зі стрічкою з написом «InternationalDiplomatic Mission OSCE», та декларація на ім`я ОСОБА_12 .

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , попередньо вступивши в злочинну змову із невстановленими досудовим розслідуванням особами з метою незаконного збагачення шляхом вчинення кримінальних правопорушень проти власності - заволодіння грошовими коштами шляхом обману, розробивши злочинний план вчинення кримінальних правопорушень, який полягає у заволодінні коштами громадян України та нерезидентів, заволодівши шляхом обману чужим майном та не бажаючи припиняти свої злочинні дії, повторно вчинила злочин проти власності, при наступних обставинах.

Так, 30.06.2021 ОСОБА_13 в телефонному режимі звернувся до ОСОБА_7 з метою з`ясування можливості вступу у члени дипломатичної місії ОБСЄ та отримання посвідчення зазначеної організації, яке надає значні привілеї. Під час телефонної розмови, ОСОБА_7 , маючи умисел на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами відповідно до розробленого плану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливим мотивом, повідомила, що ОСОБА_13 необхідно надіслати в месенджері «Whatts App» фото його власного паспорта та особистого фото для нібито проходження перевірки для вступу в членство зазначеної організації. Крім того, ОСОБА_7 повідомила, що у разі успішного проходження вказаної перевірки ОСОБА_13 повинен сплатити безпосередньо їй грошові кошти в сумі 1500 Євро за нібито вступ в організацію, на що останній погодився та після завершення телефонної розмови надіслав на вимогу ОСОБА_7 необхідні фотознімки.

01.07.2021 ОСОБА_7 , перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванням місці, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, діючи за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами відповідно до розробленого плану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливим мотивом, у месенджері «WhattsApp» повідомила ОСОБА_13 щодо успішного проходження перевірки, можливості вступу в членство ОБСЄ, отримання посвідчення, та домовилась про зустріч із останнім після можливості повної оплати коштів в сумі 1500 Євро за членство в організації.

У подальшому, 05.07.2021 ОСОБА_7 зустрілася із ОСОБА_13 в м. Києві поблизу станції метро «Червоний Хутір» у автомобілі марки «Skoda», д.н.з. « НОМЕР_1 », де продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами відповідно до розробленого плану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливим мотивом, одержала від останнього грошові кошти в сумі 1500 Євро, що станом на 05.07.2021 згідно офіційного курсу Національного банку України еквівалентно українській валюті в розмірі 48616 гривень, за видачу посвідчення нібито члена ОБСЄ, після чого повідомила, що посвідчення буде готове після 18.07.2021. Після заволодіння вказаними коштами ОСОБА_7 розподілила їх з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, після чого розпорядилась на власний розсуд.

В подальшому, 24.11.2021 ОСОБА_7 , доводячи до кінця реалізацію спільного злочинного умислу, з метою запобігання можливості викриття їхньої злочинної діяльності, діючи за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами відповідно до розробленого плану, зустрілася із ОСОБА_13 у попередньо зазначеному нею місці за адресою: АДРЕСА_2 , офісне приміщення 7058, де під час зустрічі передала останньому конверт, до якого були поміщені посвідчення нібито члена ОБСЄ на ім`я ОСОБА_13 , виготовлене невстановленою досудовим розслідуванням особою в невстановлений спосіб, що знаходилось в чохлі зі стрічкою з написом «International Diplomatic Mission OSCE», та декларація на ім`я ОСОБА_13 .

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України.

25.11.2021 ОСОБА_7 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.

26.11.2021 слідчий відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 42020101060000322 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

На обґрунтування вимог даного клопотання сторона обвинувачення послалась на те, що повідомлена підозра ОСОБА_7 підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами та вважала, що з метою забезпечення нормальної процесуальної поведінки підозрюваної та виконання процесуальних рішень у справі, необхідно застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

З урахуванням вищевказаного, слідчий просив застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання та покласти ряд обов`язків відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з особами, анкетні дані яких зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу з додатками за виключенням сторони обвинувачення та захисту; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

26.11.2021 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого задоволено та застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, на строк до 24 січня 2022 року, із покладенням на останню обов`язків, які визначені в даній ухвалі.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду, зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею належно дотримані.

Застосовуючи відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово, слідчий суддя з`ясував, що наведені у клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй злочину, зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують, а саме: протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 11.03.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 28.04.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 02.07.2021; протокол про проведення НС(Р)Д від 26.04.2021; протокол про хід та результати проведення контролю за вчиненням злочину; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_12 від 03.11.2021; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_15 від 24.11.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 24.11.2021; протокол огляду та вручення грошових коштів від 05.07.2021, 20.04.2021; протоколах обшуку від 24.11.2021.

Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "IlgarMammadovv. Azerbaijanп. 88", "Erdagozv. Turkeyп. 51", "Cebotariv. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".

Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій, доведеність її винуватості, у тому числі правильність кваліфікації її дій за ч. 2 ст. 190 КК України,потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні підчас подальшого досудового розслідування.

У відповідності до змістуст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження, а тому доводи апеляційних скарг щодо відсутності у кримінальному провадженні доказів на підтвердження наявності суб`єктивної та об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, колегія суддів вважає передчасними.

Більш того, дослідження та оцінка доказів у кримінальному провадженні відноситься до стадії судовогорозгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування, а томупосилання апелянтана те, що наявні у матеріалах провадження докази є неналежними та недопустимими, та не підтверджують викладені у клопотанні фактичні обставини інкримінованого кримінальних правопорушень, а також доводи про те, що слідчий суддя під час розгляду клопотання не надав оцінки доказами з точки зору належності та допустимості, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Під час розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує сторона обвинувачення, існують та підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а саме ожливість переховуватись від органу досудового розслідування та суду, зважаючи на тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , та тяжкість ймовірного покарання, що оцінені слідчим суддею у сукупності із даними про особу підозрюваного.

Також слідчий суддя перевірив посилання сторони захисту на міцність соціальних зв`язків (малолітня дитина, чоловік), що не нівелює вказаний ризик та, у разі задоволення клопотання сторони обвинувачення, перебування ОСОБА_7 під цілодобовим домашнім арештом не позбавить можливості останню доглядати за дитиною. Крім того, твердження сторони захисту, що підозрювана ОСОБА_7 єдина, хто здійснює догляд за своїм братом, не підтверджується матеріалами, наданими в судовому засіданні.

Крім того встановив, що ризики, передбачені п.п. 2-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, вбачаються з огляду на те, що ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у співучасті із іншими особами, із розподілом ролей та функцій, при цьому виходячи з викладеного у клопотанні, на день розгляду справи всі фігуранти не встановлені.

У разі застосування до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу, а ніж цілодобовий домашній арешт, остання може безпосередньо вчиняти дії щодо знищення документів та інших речей, що мають значення для повноти проведення досудового розслідування, або узгоджувати такі дії із іншими особами, причетними до розслідуваного кримінального правопорушення. Крім того, з огляду на вказане, підозрювана може вчиняти неправомірний тиск на свідків, інших потенційних підозрюваних у кримінальному провадженні з метою зміни їх показань. При цьому слідчий суддя врахував, що доказове значення для суду мають тільки ті показання, які суд сприймав безпосередньо під час судового засідання (або ж отриманих в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України), тому до допиту вказаних осіб в суді такий ризик залишається актуальним.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді в частині того, що твердження захисника про відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження існування вищевказаних ризиків є необґрунтованими та безпідставними з огляду на вищевикладене.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із зазначеними обставинами для вирішення справи згідно вимог чинного законодавства судом враховано тяжкість злочину з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, дані про особу підозрюваної та за результатами розгляду встановлено, що необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної буде запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово, оскільки наявність підстав, які б переконували суд, що менш суворі запобіжні заходи здатні запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді місцевого суду щодо необхідності задовольнити клопотання сторони обвинувачення, оскільки нею доведено суду обставини, за якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово, який в повній мірі забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків.

Доводи захисника про необґрунтованість підозри у вчиненні злочину та відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є безпідставними, оскільки слідчим суддею були враховані обставини справи, в сукупності з особою підозрюваної, які вказують на можливість підозрюваної вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України, в зв`язку з чим до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово, який на думку колегії суддів апеляційного суду, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваної, тяжкістю злочину та його наслідками, є обґрунтованим, а тому підстав вважати його занадто суворим та таким, що порушує права підозрюваної, передбачені нормами національного та міжнародного законодавства немає.

Враховуючи зазначене колегія суддів вважає, що посилання апелянта на спонукання старшим оперуповноваженим ОВО 2 відділу 3 управління ГУ БУКОЗ СБ України старшим лейтенантом ОСОБА_11 та прокурором ОСОБА_8 до провокації скоєння злочину не знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду, більш того такі твердження сторони захисту мають бути перевіренні під час судового розгляду.

Наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж цілодобовий домашній арешт на початковій стадії досудового розслідування з моменту повідомлення особі про підозру, слідчим суддею не встановлено, а також не встановлено колегією суддів під час перегляду оскаржуваної ухвали.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, колегія суддів не знаходить.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не виявлено.

Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга захисника з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.177,178,181,194,309,376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 листопада 2021 року залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4