Ухвала

від 04.01.2022 по справі 758/5210/14-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/5210/14-ц

Провадження № 4-с/758/174/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2022 року суддя Подільського районного суду м.Києва Скрипник О. Г. , за участю секретаря судового засідання - Сілюкової Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни у виконавчих провадженнях ВП № 66849727, № 6684972, стягувач: Публічне акціонерне товариство Універсал Банк , -

В С Т А Н О В И В :

15.12.2021 року адвокат Курлапова С.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду із скаргою в якій просив суд поновити строк на оскарження дій приватного виконавця Лановенко Л.О., визнати дії приватного виконавця з відкриття виконавчого провадження незаконними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження та інші.

Обґрунтовуючи пропущені строки на звернення зі скаргою, скаржник посилається на те, що 05.12.2021 року чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 повідомив заявника про те, що триває тяганина з питання повернення кредиту, і що до 05.12.2021 року ОСОБА_2 нічого не повідомляв про це ОСОБА_1 , оскільки боявся, що вона цього не витримає.

Тобто, ОСОБА_1 стверджує, що до 05.12.2021 року нічого не знала про чергове виконавче провадження, оскільки їй про це не повідомив чоловік, переживаючи за її вік та здоров`я.

Ознайомившись із скаргою, суд прийшов до наступних висновків.

Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За змістом статті 447 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Заявником не надано доказів, що виконавцем не доводилася інформація про виконавче провадження до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, шляхом направлення постанови про відкриття виконавчого провадження та інших постанов рекомендованим поштовим відправленням. При цьому до скарги заявника долучена постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.09.2021 року з ідентифікатором доступу в АСВП.

Із скаргою представник ОСОБА_1 - адвокат Курлапова С.В. звернулася до суду 15.12.2021 року, тобто з пропуском строку на подання скарги.

Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом, а документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 127 ЦПК України про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язав сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Поважними причинами можуть визнаватись лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (ч. 4 ст. 183 ЦПК України).

Враховуючи наведете та те, що у заяві не наведено поважних причин пропуску строку на подання скарги та не додано доказів на підтвердження такої причини, а вказані в заяві представника причини не можна визнати поважними, тому в суду відсутні підстави для поновлення скаржнику строку звернення до суду із скаргою, у зв`язку із чим у поновленні строку на звернення до суду слід відмовити, а скаргу залишити без розгляду.

Керуючись статтями. 126, 127, 447 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на звернення до суду зі скаргою на дії приватного виконавця.

Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Лановенко Людмили Олегівни залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

СуддяО. Г. Скрипник