Рішення

від 22.11.2021 по справі 760/26111/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/26111/19

2/760/340/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Кушнір C.І.

за участю секретаря - Федоренко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Ю Сервіс Груп , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 18.09.2019 р. звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 23584 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 8000 грн. на відшкодування витрат проведеної експертизи та сплачений судовий збір.

Посилається в позові на те, що позивач є власниками квартири АДРЕСА_1 , управління та утримання якого здійснюється ТОВ Ю Сервіс Груп .

30.07.2019 року позивачем було виявлено залиття зазначеної квартири, про що комісією ТОВ Ю Сервіс Груп було складено акт від 31.07.2019 року, відповідно до якого квартира АДРЕСА_2 , не жила і знаходиться на стадії капітального ремонту (стіни та стеля без оздоблення, на полу стяжка), також виявлено демонтаж стіни між кухнею та санітарним вузлом, а під стяжкою в районі демонтованої стіни виявлено вологі сліди приблизно площею до 2 кв.м. та плями від рідини, які заходили на стіну, розташовано поруч та закінчуються на висоті 15 см.

Згідно з висновком експерта від 29.08.2019 року № 29/08-2019 за результатам будівельно-технічної експертизи встановлено, що причиною виникнення пошкоджень опоряджувальних поверхонь квартири АДРЕСА_3 є залиття водою, що проникала у вказану квартиру з вищерозташованої квартири АДРЕСА_4 . Вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, які утворились унаслідок залиття приміщень квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 станом на час проведення дослідження складає: 10084 грн. з урахуванням ПДВ.

Крім того, при огляді квартири було виявлено пошкодження меблів кухонного гарнітуру рідиною, які є наслідком залиття, що зафіксовано актом про залиття від 31.07.2019 року. Пошкодження меблів кухонного гарнітуру виходять за межі предмету дослідження будівельно-технічної експертизи у зв`язку із чим вартість відновлення останніх визначена окремим договором на усунення пошкоджень № 23/08 від 23.08.2019 року, специфікацією та графічним зображенням, що є його невід`ємними частинами, в розмірі 13500 грн.

Зазначає також, що власником квартири АДРЕСА_4 згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно є ОСОБА_2 .

Позивач неодноразово звертався до відповідача з усними вимогами про відшкодування шкоди, а також на адресу відповідача було направлено письмову вимогу про відшкодування шкоди вих. № 0151 від 12.09.2019 року, однак вказана заява була залишена без задоволення, що стало підставою для судового спору.

Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 позивачу було спричинено матеріальну шкоду у розмірі 23584 грн., а також незручності у користуванні квартирою обумовлені виникненням сирості та плісняви. Пошкодження майна (приміщень квартири АДРЕСА_6 та меблів в ній розташованих), що сталося одразу після завершення ремонту після здачі будинку в експлуатацію унеможливило переїзд позивача в свою квартиру, чого він так довго чекав. Вказані обставини відобразились на здоров`ї та самопочутті ОСОБА_1 , що виразилось у головних болях, порушеннях сну, загальній слабкості та підвищеній емоційності, відчутті серцебиття та нападах паніки, що потребувало медичного втручання. Висновком лікаря невропатолога у ОСОБА_1 встановлений рівень тривоги - 15 балів, депресії - 13 балів, діагноз: генералізований тривожний розлад у вигляді вираженого астена-невротично синдрому обумовленого стресом. Вказані обставини, зумовлені пошкодженням майна та порушенням права позивача на безпечне та здорове користування квартирою, що належить йому на праві власності, завдає ОСОБА_1 моральних страждань, неможливість врегулювання спору в досудовому порядку призводить до стану нервозності, порушує звичний спосіб життя Позивача. Розмір заподіяної моральної шкоди позивач оцінює в розмірі 20000 грн.

Таким чином, на думку позивача, внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 йому було спричинено матеріальну шкоду у розмірі 23584 грн., що визначається добутком наступних величин:

- 10084 грн. на відшкодування вартості ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, які утворились унаслідок залиття приміщень квартири, що встановлено на підставі Висновку експерта № 29/08-2019 від 29.08.2019 року за результатами будівельно-технічної експертизи;

- 13500 грн. на відшкодування вартості відновлення пошкоджень кухонного гарнітуру, що встановлено договором на усунення пошкоджень № 23/08 від 23.08.2019 року, специфікацією та графічним зображенням, що є його невід`ємними частинами.

Крім того, Позивачу заподіяно моральної шкоди розмір яку він оцінює у розмірі 20000 грн.

Всього у відшкодування матеріальної та моральної шкоди спричиненої залиттям квартири позивач просить стягнути на свою користь 43584 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з сплаченого судового збору у розмірі 768,40 грн. та витрат на проведення експертизи у розмірі 8000 грн.

18.09.2019 р. відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена цивільна справа передана в провадження судді Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.

25.10.2019 р. ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у даній цивільній справі з повідомленням (викликом) сторін.

13.02.2020 р. до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Заперечуючи щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, посилається на те, що позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував наявність заподіяної йому шкоди, протиправної поведінки відповідача, наявність причинного зв`язку між нібито заподіяною шкодою і протиправною поведінкою та її вини.

Посилається на те, що Акт обстеження від 31.07.2019 р. не відповідає Правилам утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, оскільки він не містить відомостей щодо присутності відповідача під час обстеження квартири АДРЕСА_6 , характеру залиття та його причини; завданої матеріальної шкоди (обсягів необхідного ремонту приміщень квартири, переліку пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); відсутній висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Крім того вважає, що Акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 31.07.2019 р. не відповідає зазначеним Правилам, оскільки складений у відсутність представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету.

Зазначені обставини, на думку відповідача, свідчать про відсутність її вини в заподіяння будь-якої шкоди Позивачу.

Крім того, звертає увагу суду, що огляд з метою визначення причини залиття квартири АДРЕСА_3 , що мало місце 30.07.2019 року проводився експертом 27.08.2019 р., тобто після перебігу майже одного місяця з дня, коли нібито відбулося залиття. Також, на думку відповідача, висновок експерта фактично зроблений на підставі документу, складеного самим позивачем та його знайомими.

При цьому, на думку відповідача, позивачем не надано жодного доказу, який би достовірно підтверджував сам факт завдання йому моральної шкоди взагалі, та у розмірі, зазначеному в позовній заяві, зокрема, наявність протиправної поведінки відповідача, причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою, та її вини

Отже, відповідач вважає, що позови заява є безпідставною та необґрунтованою, а тому не підлягає до задоволення.

24.02.2019 р. до суду подано відповідь на відзив, в якому представник позивача повністю заперечує проти доводів та аргументів відповідача, посилаючись на наступне.

Залиття від 19.07.2019 р. не входить до предмету розгляду цієї справи та відшкодування його наслідків не охоплюється змістом позовних вимог.

Посилаючись на Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій затверджених наказом Державного комітету України з питань господарства № 76 від 17.05.2005 року, відповідач допускає вільне тлумачення даного-нормативно-правого акту та за змістом відзиву наводить норми Додатку № 4 до Правил (арк. 5 Відзиву), який за своїм змістом не містить жодної норми права, а лише передбачає форму Акту.

Посилається на те, що Правила не передбачають та не закріплюють правової норми відповідно до якої акт може вважатись недостовірним або некоректним та висновки якого не можуть бути прийняті до і уваги, якщо такий акт складений не з такою самою назвою та/або текст викладений не у такій самій послідовності. Відповідач таку норму права у своєму відзиві не наводить, у зв`язку із чим заперечення відповідача є такими, що ґрунтуються на припущеннях та не заслуговують на увагу.

Крім того зазначає, що відмова відповідача від підпису акту обстеження від 31.07.2019 року не може свідчити про те, що остання не була присутня під час огляду, що також узгоджується з тим, що без дозволу власника доступ до приміщення квартири АДРЕСА_4 не було би отримано.

Зазначає, що пошкодження майна залиттям квартири АДРЕСА_6 , що є предметом цього позову мало місце 30.07.2019 р., при цьому з акту вбачається, що обстеження, через недопуск 30.07.2019 р. комісії в приміщення квартири АДРЕСА_4 власником, продовжилось наступного дня, тобто 31.07.2019 р., у зв`язку з чим, твердження відповідача про складення акту через місяць після затоплення є необґрунтованими.

Посилається також на те, що перед проведенням експертного дослідження експерта було повідомлено про кримінальну відповідальність за складання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 КК України. Крім того, відповідно до статті 14 Закону України Про судову експертизу атестовані судові експерти за порушення вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності. Документів про притягнення експерта до дисциплінарної та/або кримінальної відповідальності за складання завідомо неправдивого висновку Відповідач не надає. Доказів існування іншої причини залиття кв. АДРЕСА_6 не надає.

Наведене свідчить про те, що твердження Відповідача про неналежність такого доказу як висновок експерта № 29/08-2019 від 29.08.2019 р. є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу суду.

Крім того вважає, що надання відповідачем роздруківок листування з невстановленими особами не може вважатись належним та допустимим доказом.

21.12.2020 р. до суду відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач повністю заперечує проти доводів та аргументів позивача, оскільки вони не підтверджені жодними доказами.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала повністю та просила його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві, просила відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про місце, день та час судового розгляду повідомлявся у встановленому порядку.

Заслухавши пояснення учасників процесу, врахувавши їх доводи, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до наступного висновку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка № 178147265 від 20.08.2019 р.).

Квартира АДРЕСА_3 загальною площею 41 кв.м., розташована на 14 поверсі 19 поверхового будинку та складається з однієї кімнати жилою площею 17,5 кв.м., кухні - 10,9 кв.м., вбиральні - 4,6 кв.м., що підтверджується технічною характеристикою, зазначеної в технічному паспорті.

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_7 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка № 178155308 від 20.08.2019 р.).

З акту обстеження від 31.07.2019 р., складеного комісією ТОВ Ю Сервіс Груп в складі начальника дільниці ЖК Козацький Піроженка М.О., помічника управляючого Цвіка Ю.Г., сантехніка Русан С., вбачається, що за заявою власника квартири АДРЕСА_3 було проведено обстеження на предмет залиття. В результаті проведеного огляду було встановлено, що квартира АДРЕСА_6 розташована на 14-му поверсі 19-ти поверхового будинку, в якій 30.07.2019 р. було виявлено намокання плит перекриття та вода на полу в кухні та санітарному вузлі на стінах яких, укладена керамічна плитка. Під час огляду квартири АДРЕСА_4 31.07.2019 р. виявлено демонтаж стіни між кухнею та санітарним вузлом, а на та під стяжкою в районі демонтованої стіни виявлено вологі сліди приблизно площею до 2 кв.м.

31.07.2019 р. комісією у складі власника квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 , запрошених у якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 складно акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) та мало місце 30.07.2019 р. З даного акту встановлено, що квартира АДРЕСА_1 . В ході огляду квартири АДРЕСА_6 виявлені намокання плит перекриття та вода на полу в кухні та санітарному вузлі на стінах яких укладена керамічна плитка. Також комісією виявлено, що кухонне приміщення облаштовано металевим підвісом розташованим на рівні 5 см нижче стелі, до якого за периметром приміщення закріплений елемент оздоблення - підвісна стеля. В куті примикання кухні та санітарного вузла, виявлено відокремлення підвісної стелі від металевого підвісу, а також виявлені сліди залиття у вигляді вологих плям та тріщин штукатурного слою на конструктивних елементах стелі. На полу виявлене здуття ламінату, площа пошкоджень до 10 м2. На меблях кухонного гарнітуру виявлено вологі сліди, затемнення та здуття країв. 31.07.2019 р. комісія повторно вийшла для огляду квартири АДРЕСА_4 , що розташована над квартирою АДРЕСА_6 на 15 поверсі. В ході огляду квартири виявлено, що квартира не жила і знаходиться на стадії капітального ремонту (стіни та стеля без оздоблення, на полу стяжка), також комісією виявлено демонтаж стіни між кухнею та санітарним вузлом, а на та під стяжкою в районі демонтованої стіни виявлено вологі сліди приблизною площею до 2 кв.м. Вологі плями, що залишились від рідини заходять на стіну, що розташована поруч, та закінчуються на висоті 15 см від полу. Причиною залиття квартири АДРЕСА_6 стало витікання рідини з інженерних мереж розташованих в зоні санітарного вузла квартири АДРЕСА_4 внаслідок їх використання.

Відповідно до висновку експерта за результатам будівельно-технічної експертизи від 29.08.2019 року № 29/08-2019 встановлено, що причиною виникнення пошкоджень опоряджувальних поверхонь квартири АДРЕСА_3 є залиття водою, що проникала у вказану квартиру з вищерозташованої квартири АДРЕСА_4 . Вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, які утворились унаслідок залиття приміщень квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 станом на час проведення дослідження складає: 10084 грн. з урахуванням ПДВ.

Вбачається, що за проведення експертизи позивачем було сплачено 8000 грн., що підтверджується копіями рахунку-фактури № 20/08-2019 від 20.08.2019 р. та квитанції про оплату від 22.08.2019 р.

Положеннями ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватись моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.

Частиною 1 ст. 177 ЖК України встановлено обов`язок громадян забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 179 ЖК України користування квартирами приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572 (із змінами та доповненнями), власник квартири зобов`язаний: дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Право на відшкодування матеріальних збитків серед способів захисту цивільних прав передбачене ст. 22 ЦК України.

Так, статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Закон покладає обов`язок доказування на сторони у справі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 від 27.03.1992 Про практику розгляду судами цивільних справ позовами про відшкодування шкоди , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

При вирішенні спору про відшкодування шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. З системного аналізу норм чинного цивільного законодавства України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок спростування презумпції вини шляхом доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачу.

Ч. 3 ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

З наведеного вбачається, що обов`язок доказування розподіляється згідно із перерахованими нормами таким чином: позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач, у свою чергу, відсутність його вини в заподіянні шкоди.

Позивач, визначаючи розмір матеріальної шкоди, посилається на акт обстеження від 31.07.2019 р., складеного комісією ТОВ Ю Сервіс Груп , акт комісії про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 31.07.2019 р., у складі власника квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 , запрошених у якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та висновок експерта за результатам будівельно-технічної експертизи від 29.08.2019 р. № 29/08-2019.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до частини другої ст. 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Акт обстеження від 31.07.2019 р., складеного комісією ТОВ Ю Сервіс Груп , акт комісії про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 31.07.2019 р., у складі власника квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 , запрошених у якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та висновок експерта за результатам будівельно-технічної експертизи від 29.08.2019 р. № 29/08-2019 є належними і допустимими доказами в силу положень ст.ст. 77, 78 ЦПК України і містять відомості щодо майнової шкоди та вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженого майна.

Відтак з урахуванням вищенаведених доказів судом встановлено, що відповідач, як власник квартири АДРЕСА_7 , при здійсненні ремонтних робіт в зазначеній квартирі допустив залиття квартири АДРЕСА_6 , розташованої поверхом нижче.

Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована. то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких грунтуються його позовні вимоги.

Відповідач не спростувала належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, не надала інших доказів щодо розміру спричиненою позивачу шкоди, хоча це її процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція заподіювача шкоди.

Згідно вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, беручи до уваги вищенаведені обставини та те, що позивач зазнав матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири саме внаслідок неправомірних дій відповідача, як власника квартири поверхом вище, враховуючи, що вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, які утворились унаслідок залиття приміщень квартири підтверджена висновком експерта та становить 10084 грн., суд вбачає необхідним стягнути вказані грошові кошти з відповідача на користь позивача.

При цьому, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача 13500 грн. на відшкодування вартості відновлення пошкоджень кухонного гарнітуру не підлягають до задоволення, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами. При цьому, договір від 23.08.2019 р. № 23/08 є договором на придбання нових меблів та не може підтверджувати вартість робіт для відновлення пошкодженого майна.

Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч.3, 4, 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У п. 5 зазначеної постанови роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 9 зазначеної постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує, що мало місце залиття квартири позивача, з вини відповідача, внаслідок якого було пошкоджено його майно, також це залиття спричинило у позивача негативні зміни у звичайних умовах життя, що зумовлено витрачанням часу на документальне оформлення випадку залиття, тривалого захисту свого порушеного права в суді.

З огляду на те, що внаслідок залиття квартири, що сталося з вини відповідача, позивач зазнав душевних страждань, суд враховуючи вимоги розумності і справедливості, характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, ступінь вини відповідача, який завдав моральної шкоди позивачам, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вбачає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 768,40 грн., а також вартість проведеної експертизи у розмірі 8000 грн.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись Постановами Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27.03.1992 р. № 6, Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 р. № 4, ст.ст. 16, 22, 23, 319, 322, 383, 386, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст.ст. 151, 177, 179 Житлового кодексу Української РСР, Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Ю Сервіс Груп , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_8 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_9 ) матеріальну шкоду в сумі 10084 грн., витрати на проведення експертизи 8000 грн., моральну шкоду 5000 грн., судовий збір в сумі 768,40 грн., а всього стягнути 23852 ( двадцять три тисячі вісімсот п`ятдесят дві) грн. 40 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кушнір С.І.