Ухвала

від 12.01.2022 по справі 205/7956/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Єдиний унікальний номер 205/7956/19

Провадження № 1-кс/205/4/22

УХВАЛА

12 січня 2022 року м. Дніпро

Слідчий суддя Ленінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сигма» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

12.11.2021 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищезазначене клопотання, в якому заявник просив скасувати арешт на грошові кошти, а саме: купюри номіналом 50 грн., у кількості 996 шт., на загальну суму 49800 грн.; купюри номіналом 100 грн., у кількості 205 шт., на загальну суму 20500 грн.; купюри номіналом 100 грн., у кількості 5 шт., на загальну суму 500 грн., купюри номіналом 50 грн., у кількості 100 шт., на загальну суму 5000 грн.; купюри номіналом 20 грн., у кількості 403 шт., на загальну суму 8060 грн., купюри номіналом 200 грн., у кількості 70 шт., на загальну 14000 грн.; купюри номіналом 500 грн., у кількості 135 шт., на загальну суму 67500 грн., усього на сум 165360,00 грн., які 09.03.2017 року були вилучені в ході проведеного санкціонованого обшуку за юридичною адресою ТОВ «Сигма» (код ЄДРПОУ 13429779) у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.08.2016 року № 12016040000000605; зобов`язати уповноважених осіб ГУНП в Дніпропетровській області повернути власнику ТОВ «Сигма» грошові кошти у загальній сумі 165360,00 грн. у кримінальному провадженні № 12016040000000605, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.08.2016 року.

Представник ТОВ «Сигма» адвокат ОСОБА_3 у заяві від 12.01.2022 року просив розглядати справу без його участі, клопотання підтримує.

Слідчий Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропе6тровській області та прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 не з`явились, про дату, час та місце слухання повідомлялись належним чином.

Слідчий суддя, розглянувши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.

Ухвалою слідчогосудді Бабушкінськогорайонного судум.Дніпропетровська від13.03.2017року посправі №200/4045/17,залишеною беззмін ухвалоюапеляційного судуДніпропетровської областівід 21.04.2017року,накладено арешт на грошові кошти, а саме: купюри номіналом 50 грн., у кількості 996 шт., на загальну суму 49800 грн.; купюри номіналом 100 грн., у кількості 205 шт., на загальну суму 20500 грн.; купюри номіналом 100 грн., у кількості 5 шт., на загальну суму 500 грн., купюри номіналом 50 грн., у кількості 100 шт., на загальну суму 5000 грн.; купюри номіналом 20 грн., у кількості 403 шт., на загальну суму 8060 грн., купюри номіналом 200 грн., у кількості 70 шт., на загальну 14000 грн.; купюри номіналом 500 грн., у кількості 135 шт., на загальну суму 67500 грн., усього на сум 165360,00 грн., які 09 березня 2017 року були вилучені в ході проведеного санкціонованого обшуку за юридичною адресою ТОВ «Сигма» код ЄДРПОУ 13429779 та фактичною адресою ДП «Державний Дніпропетровський ливарно-механічний завод» код ЄДРПОУ 02500221: м. Дніпро, вул. Мічуріна, 9.

Постановою слідчого СВ Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 02.08.2019 року кримінальне провадження № 12016040000000605 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 15 ч. 2, 191 ч. 5 КК України закрито за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Постановою керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_5 від 11.06.2020 року скасовано постанову слідчого СВ Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 02.08.2019 року про закриття кримінального провадження № 12016040000000605 від 02.08.2016 року за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

Постановою старшого слідчого СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 24.06.2021 року змінено правову кваліфікацію кримінального провадження № 12016040000000605 від 02.08.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 2, ст. 191 ч. 5 КК України на ч. 2 ст. 190 КК України.

Постановою старшого слідчого СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 24.06.2021 року кримінальне провадження № 12016040000000605 від 02.08.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України закрито за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Постановою першого заступника керівника Західної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_6 від 30.08.2021 року постанову від 24.06.2021 року про закриття кримінального провадження № 12016040000000605 від 02.08.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України скасовано.

Постановою старшого слідчого СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 21.10.2021 року кримінальне провадження № 12016040000000605 від 02.08.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.15ч.2,ст.191ч.5КК України закрито за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

За ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б підданою необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. ст. 94, 132, 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.

Метою накладення арешту на вищезазначені грошові кошти, згідно ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.03.2017 року, є забезпечення збереження речових доказів.

Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.

При цьому на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.) та у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) Європейський суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

Слідчий суддя враховує те, що постановою старшого слідчого СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 21.10.2021 року кримінальне провадження № 12016040000000605 від 02.08.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.15ч.2,ст.191ч.5КК України закрито за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. В той же час, постановою старшого слідчого СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 24.06.2021 року змінено правову кваліфікацію кримінального провадження № 12016040000000605 від 02.08.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 2, ст. 191 ч. 5 КК України на ч. 2 ст. 190 КК України.

На теперішній час слідчим кримінальне провадження № 12016040000000605 від 02.08.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України, не закрито, та при розгляді даного клопотання не доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, тому слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити, так як обставин, які б обумовлювали необхідність скасування накладеного арешту майна слідчим суддею наразі встановлено не було.

Частиною 1 статті 309 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, перелік цих ухвал є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому дана ухвала у відповідності до ч. 3 ст. 309 КПК України не може бути оскаржена.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 131, 170, 174 КПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сигма» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1