Рішення

від 13.12.2021 по справі 183/3038/19

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/3038/19

№ 2/183/1871/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2021 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судового засідання Устименко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Піщанська сільська ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Новомосковська районна державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про визнання права власності на:

- 5/12 часток житлового будинку з надвірними побудовами та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- 5/12 часток земельної ділянки загальною площею 0,250 га, кадастровий номер 1223285500-03-006-0343, яка була передана для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- 5/12 часток земельної ділянки загальною площею 0,4771 га, кадастровий номер 1223285500-03-006-0344, що передана для ведення особистого селянського господарства, розташована по АДРЕСА_1 - яка зараз становить 0,1988 га кадастровий номер 1223285500:03:006:0427, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- 5/6 часток земельної ділянки площею 5,080 га, кадастровий номер 1223285500-01-015-0293, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- 1/6 частку земельної ділянки площею 5,080 га, кадастровий номер 1223285500-01-015-0293, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - Піщанська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області, Новомосковська районна державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), ОСОБА_5 , про:

-скасування правовстановлюючих документів, що стосуються спадкового майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-скасування реєстрації всіх об`єктів нерухомого спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-приведення правовстановлюючих документів у відповідність до вимог ч.3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Олійник О.А.,

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Сівацького А.М.,

третьої особи - ОСОБА_5

в с т а н о в и в:

13.05.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Піщанської сільської ради, в якому просила визнати за нею право власності на житловий будинок за АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 та в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 . Крім того, позивач просить визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 5,08 га, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 та право власності на земельну ділянку площею 0,4771 га, що розташована по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В обґрунтування свого позову позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , який за життя набув право власності на земельну ділянку площею 5,080 га, кадастровий номер 1223285500-01-015-0293, яка йому була передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та була розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Земельна ділянка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ДП № 050968, виданого Новомосковською районною державною адміністрацією 30.04.2002 року. Крім того, батько був власником житлового будинку за АДРЕСА_1 . Батько позивача склав заповіт, яким все своє майно з чого б воно не складалося заповів їй. ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті свого батька, звернувшись з відповідною заявою до Новомосковської районної державної нотаріальної контори, однак свої спадкові права не оформила та не отримувала свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно. Між тим, після смерті ОСОБА_3 її матір ОСОБА_4 , також звернулася до Новомосковської районної державної нотаріальної контори з заявою про видачу їй обов`язкової долі у спадщині, внаслідок чого отримала свідоцтво про право на спадщину на 1/6 частину зазначеної вище земельної ділянки площею 5,080 га, кадастровий номер 1223285500-01-015-0293, яка йому була передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та була розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, а також свідоцтво про право власності на Ѕ частину майна спільної сумісної власності - житлового будинку з надвірними побудовами, що розташований в с.Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області, як дружина, що пережила чоловіка. Такі ж свідоцтва про право власності на Ѕ частини майна подружжя ОСОБА_4 отримала на дві земельні ділянки загальною площею 0,250 га, кадастровий номер 1223285500-03-006-0343, яка була передана для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,4771 га, кадастровий номер 1223285500-03-006-0344, що передана для ведення особистого селянського господарства, розташована за тією ж адресою. На ці земельні ділянки та житловий будинок ОСОБА_4 також отримала і свідоцтва про право на спадщину на 1/12 частину визначеного майна, як на обов`язкову частку у спадщині. В свою чергу, ОСОБА_4 також все своє майно заповіла позивачу по справі та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Звернувшись до Новомосковської районної державної нотаріальної контори з заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину на зазначене спадкове майно, позивач не змогла їх отримати через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів, як на майно, на яке набув право власності її батько, так і на майно, на яке було видане свідоцтво про право на спадщину її матері ОСОБА_4 .

Зазначені обставини позбавили можливості позивача оформити свої спадкові права після смерті батька та матері, тому вона в судовому порядку просила визнати за нею право власності на зазначене вище нерухоме майно.

Рух по справі.

Ухвалою суду від 13 травня 2019 року відкрите провадження по справі, розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою зобов`язано Новомосковську районну державну нотаріальну контору надати копії спадкових справ після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1, а.с. 24,25).

Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 був задоволений (т.1, а.с. 64-73), однак при прийнятті заочного рішення суду не були відомі обставини, які підлягали доказуванню у даній справі, внаслідок чого ухвалою суду від 13 січня 2021 року заочне рішення скасоване за заявою ОСОБА_2 , який набув право власності на частину майна, на підставі відповідних договорів дарування, укладених з ОСОБА_4 (т.1, ас. 136-138).

23.03.2021 року ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги. В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а ОСОБА_2 - є її рідним братом.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4 .

11.02.1991 року ОСОБА_3 склав заповіт, яким на випадок своєї смерті, все своє майно, де б воно не було та з чого б не складалося заповів ОСОБА_1 . Заповіт посвідчено секретарем виконавчого комітету Піщанської сільської ради, зареєстровано в реєстрі за № 45.

В свою чергу, ОСОБА_4 , 28.01.1991 року також склала заповіт, яким все своє майно, де б воно не було та з чого б не складалося заповіла ОСОБА_1 . Заповіт посвідчено секретарем виконавчого комітету Піщанської сільської ради, зареєстровано в реєстрі за № 34, однак 03.06.2011 року ОСОБА_4 був складений новий заповіт, яким все своє майно вона заповіла відповідачу - ОСОБА_2 .

Після смерті батька, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, 25.05.2011 року звернулася до Новомосковської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої було заведено спадкову справу № 298/2011. В свою чергу, матір позивача, як дружина померлого ОСОБА_3 , звернулася до Новомосковської районної державної нотаріальної контори з заявою про видачу їй свідоцтва про право власності на майно подружжя, а також про видачу їй свідоцтва про право на обов`язкову частку у спадщині.

Звернувшись через представника із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку спадкового житлового будинку і земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 5,080 га надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Піщанської сільської ради - листом нотаріуса № 2149/02-14 від 30.11.2018 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом після смерті батька, через відсутність у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва документів, та роз`яснено право на звернення до суду для вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Крім того, після смерті матері, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги та спадкоємець за заповітом, як вона вважала на той час, також своєчасно звернулася до Новомосковської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, шляхом подання особистої нотаріально посвідченої заяви, на підставі якої було заведено спадкову справу № 37/2019, відповідач по справі з заявою про прийняття спадщини після смерті матері не звертався.

Звернувшись через представника з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку спадкового майна, листом нотаріуса № 236/02-14 від 19.02.2019 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом чи за законом після смерті матері, через те що вона не прибула особисто до нотаріуса, та роз`яснено право на звернення до суду для вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Лише під час вирішення питання щодо скасування заочного рішення позивачеві стало відомо про обставини щодо відчуження ОСОБА_4 06.11.2013 року відповідачеві майна, що належало їй після отримання спадщини та визначення частки подружжя, окрім 1/6 частини земельної ділянки площею 5,080 га, кадастровий номер 1223285500-01-015-0293.

Так ОСОБА_1 звертає увагу на те, що 06.10.2011 року на ім`я матері ОСОБА_4 державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори були видані свідоцтва про право власності на Ѕ частину спільного сумісного майна подружжя, (яке було потім було за договором дарування відчужене відповідачу) яке складається з:

- житлового будинку з надвірними побудовами та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 ;

- земельної ділянки загальною площею 0,250 га, кадастровий номер 1223285500-03-006-0343, яка була передана для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована по АДРЕСА_1 ;

- земельної ділянки загальною площею 0,4771 га, кадастровий номер 1223285500-03-006-0344, що передана для ведення особистого селянського господарства, розташована по АДРЕСА_1 ;

- та свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частину (як обов`язкову частку у спадщині) земельної ділянки площею 5,080 га, кадастровий номер 1223285500-01-015-0293, яка була передана ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що була розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належала ОСОБА_3 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ДП № 050968, виданого Новомосковською районною державною адміністрацією 30.04.2002 року - що так і залишилась за ОСОБА_4 .

Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 набула право на 5/12 часток:

- житлового будинку з надвірними побудовами та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 ,

- земельної ділянки загальною площею 0,250 га, кадастровий номер 1223285500-03-006-0343, яка була передана для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована по АДРЕСА_1 ,

- земельної ділянки загальною площею 0,4771 га, кадастровий номер 1223285500-03-006-0344, що передана для ведення особистого селянського господарства, розташована по АДРЕСА_1 ;

- та 5/6 часток земельної ділянки площею 5,080 га, кадастровий номер 1223285500-01-015-0293, яка розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Крім того, позивач наполягає на визнанні за нею права власності на 1/6 частку земельної ділянки площею 5,080 га, кадастровий номер 1223285500-01-015-0293, яка розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У відзиві на уточнену позовну заяву ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 та звертає увагу на те, що 03 червня 2011 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким все своє майно, де б воно не було та з чого не складалося, заповіла ОСОБА_2 , заповіт було посвідчено в.о. секретаря виконавчого комітету Піщанської сільської ради Новомосковського району Падалка Н.Г., зареєстровано в реєстрі за № 26.

06.11.2013 року ОСОБА_4 заповіла відповідачеві по справі 7/12 частини житлового будинку за АДРЕСА_1 . Того ж дня йому були подаровані відповідні 7/12 частини земельної ділянки загальною площею 0,250 га, кадастровий номер 1223285500-03-006-0343, яка була передана для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована по АДРЕСА_1 , та 7/12 частин земельної ділянки загальною площею 0,4771 га, кадастровий номер 1223285500-03-006-0344, що передана для ведення особистого селянського господарства, розташована по АДРЕСА_1 .

Відповідач, посилаючись на акт фактичного проживання від 12 жовтня 2020 року складеного повноважною комісією, просить врахувати постанову Верховного суду від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17, та вважає себе спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 на 1/6 частку земельної ділянки площею 5,080 га, кадастровий номер 1223285500-01-015-0293, яка розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, оскільки на момент смерті його матір проживала з ним, хоча і не була зареєстрована за однією адресою.

Також відповідач вважає, що позивачем невірно розраховані частки у спадковій масі, як після смерті батька, так і після смерті матері, ОСОБА_2 вважає себе набувачем на 2/3 частини від спадкового майна батьків.

Крім того, відповідач зауважує, що наприкінці 2020 року йому стало відомо про те, що ОСОБА_1 переоформила на свого сина земельну ділянку площею 5,080 га, кадастровий номер 1223285500-01-015-0293, яка розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яку в подальшому було передано в оренду (т.1, а.с. 215-223).

16.06.2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , у якому просить:

- скасувати правовстановлюючі документів, що стосуються спадкового майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- скасувати реєстрацію всіх об`єктів нерухомого спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- привести правовстановлюючі документи на нерухоме майно, у відповідність до вимог ч.3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (т.1, а.с. 231-240).

В обґрунтування зустрічного позову, крім обставин, викладених у відзиві на уточнений позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звертає увагу на те, що ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини після смерті матері було подано з пропуском строку, встановленого на її прийняття, нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадину після смерті матері, оскільки подана нею заява про прийняття спадщини подана без додержання вимог Закону України Про нотаріат .

В свою чергу, він звернувся до державного нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено через те, що право власності на спадкове майно зареєстроване на іншу особу.

В подальшому, після скасування заочного рішення, він звернувся до відділу з питань надання адміністративних послуг та реєстрації бізнесу та речових прав на нерухоме майно Новомосковської райдержадміністрації, однак у вчиненні такої реєстраційної дії йому було відмовлено.

Посилаючись на загальні норми щодо захисту права власності, відповідач просить задовольнити його зустрічний позов.

Ухвалою суду від 22 червня 2021 року зазначені позови об`єднані в одне провадження (тю1, а.с. 249-250).

Ухвалою суду від 04 серпня 2021 року вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 5,080 га, кадастровий номер 1223285500-01-015-0293, яка розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належить ОСОБА_5 (т.2, а.с. 6-8).

Ухвалою суду від 09.08.2021 року до участі у розгляді справи в якості третьої особи залучено ОСОБА_5 (т.2, а.с. 13-14).

Ухвалою суду від 09.08.2021 року призначено розгляд справи по суті.

Позиції сторін в судовому засіданні.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій позов підтримала, зустрічний позов не визнала, надала пояснення про те, що за життя її батьки, кожен окремо, склали заповіти, якими все своє майно заповіли їй, однак в подальшому матір своє майно заповіла її братові ОСОБА_2 . Після смерті батька, вона як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину, однак не отримувала свої свідоцтва про право на спадщину. Їй відомо, що матір після смерті батька також отримала свідоцтво про право на Ѕ частку у спільному майні подружжя, а в подальшому і на обов`язкову частку у спадщині. Після смерті матері, вона деякий час перебувала на території України. Однак в зв`язку з обмеженням терміну перебування на території України, як громадянка Росії, вона надала довіреність адвокатові на представництво своїх інтересів з усіх питань, пов`язаних з оформленням спадщини, як після смерті батька, так і після смерті матері. Саме за її заявою було відкрито спадщину після смерті матері, позивачеві не було відомо про наявність листа, яким нотаріус повідомляла її про необхідність особисто подати заяву про прийняття спадщини після смерті матері, від адвоката стало відомо про необхідність звернення до суду з відповідним позовом. На момент розгляду справи в суді їй не було відомо, що матір свою частку на будинок та присадибну ділянку по АДРЕСА_1 , - вже подарувала ОСОБА_2 . Коли було прийняте заочне рішення, вона, як громадянка Росії, змушена була передати своє право власності на земельну ділянку громадянину України, яким є її син - ОСОБА_5 . Протягом розгляду справи вона зверталася до нотаріуса із проханням засвідчити її підпис у заяві про прийняття спадщини після смерті матері.

Представник позивача - адвокат Олійник О.А. в судовому засіданні наполягала на тому, що відповідач ОСОБА_2 , на підставі акту про постійне проживання спадкодавця зі спадкоємцем, не може бути отримувачем свідоцтва про право на спадщину за заповітом, останній пропустив строк, встановлений для прийняття спадщини після смерті матері. ОСОБА_4 , отримавши свої свідоцтва про право власності на Ѕ частину майна подружжя, успадкувавши обов`язкову частку на спадкове майно, не залишала попередні правовстановлюючі документи у нотаріуса, що унеможливило отримання ОСОБА_1 спадщини за заповітом після смерті батька. Що стосується спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , то представник позивача звернула увагу, що саме за заявою ОСОБА_1 заведено таку спадкову справу, нотаріус своїм листом запропонував ОСОБА_1 звернутися за вирішенням спору до суду, що і було нею здійснено.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Сівацький А.М. в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнав, свій позов підтримав. Звернув увагу на те, що ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини після смерті матері поштою, особисто не звернулася до нотаріуса та не підтвердила свого підпису, однак нотаріус зобов`язаний відкрити спадкову справу, що і було нею здійснено. В рамках відкритої спадкової справи після смерті матері його довіритель також подав заяву про прийняття спадщини за заповітом, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом йому було відмовлено, оскільки ОСОБА_1 , отримавши рішення суду, здійснила державну реєстрацію права власності і на майно, яке вже належало ОСОБА_2 , а в подальшому відчужила його своєму синову ОСОБА_5 . Після скасування заочного рішення він подав заяву про вчинення відповідних реєстраційний дії до державного реєстратора, однак у вчиненні таких дій йому було відмовлено, оскільки не було вирішене питання щодо проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав, відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Представник Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, вирішення питання залишив на розсуд суду.

Завідувач Новомосковської районної державної нотаріальної контори Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) також звернулася до суду з клопотання про розгляд справи у її відсутність.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши підстави первісного та зустрічного позовів, докази з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 10 листопада 1954 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 укладено шлюб, який був зареєстрований виконавчим комітетом Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, актовий запис №3. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с.12).

ІНФОРМАЦІЯ_5 у подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 народилася дочка ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про її народження (а.с. 14), яка 10.05.1980 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 , внаслідок чого їй було присвоєне прізвище ОСОБА_10 (а.с. 21).

ОСОБА_4 28.01.1991 року склала заповіт, яким все своє майно, де б воно не було та з чого б не складалося заповіла ОСОБА_1 . Заповіт посвідчено секретарем виконавчого комітету Піщанської сільської ради, зареєстровано в реєстрі за № 34 (а.с. 15).

ОСОБА_3 11.02.1991 року склав заповіт, яким все своє майно, де б воно не було та з чого б не складалося заповіла ОСОБА_1 . Заповіт посвідчено секретарем виконавчого комітету Піщанської сільської ради, зареєстровано в реєстрі за № 45 (а.с. 20).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 22).

Згідно з ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.

Такі ж роз`яснення містяться у і п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним, та про поділ спільного майна подружжя . Зокрема, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

На виконання ухвали суду про витребування доказів Новомосковською районною державною нотаріальною конторою подано копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , у відповідності до якої ОСОБА_1 25 травня 2011 року звернулася з заявою про прийняття спадщини за заповітом, зазначеним вище.

В свою чергу, ОСОБА_4 , як дружина померлого ОСОБА_3 , звернулася до Новомосковської районної державної нотаріальної контори з заявою про видачу їй свідоцтва про право власності на майно подружжя, а також про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на обов`язкову частку у спадщини.

Таким чином, з представлених матеріалів вбачається, що 06.10.2011 року на ім`я ОСОБА_4 державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори видане свідоцтво про право власності на Ѕ частину спільного сумісного майна подружжя, яке складається з:

-житлового будинку з надвірними побудовами та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 ;

-земельної ділянки загальною площею 0,250 га, кадастровий номер 1223285500-03-006-0343, яка була передана для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована по АДРЕСА_1 ;

-земельної ділянки загальною площею 0,4771 га, кадастровий номер 1223285500-03-006-0344, що передана для ведення особистого селянського господарства, розташована по АДРЕСА_1 .

Крім того, 06.10.2011 року на ім`я ОСОБА_4 видані свідоцтва про право на спадщину за законом, остання набула право на спадкування на 1/12 частку житлового будинку з надвірними побудовами та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 ; земельної ділянки загальною площею 0,250 га, кадастровий номер 1223285500-03-006-0343, яка була передана для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована по АДРЕСА_1 ; земельної ділянки загальною площею 0,4771 га, кадастровий номер 1223285500-03-006-0344, що передана для ведення особистого селянського господарства, розташована по АДРЕСА_1 .

Свідоцтва про право на спадщину на 5/12 частин переліченого спадкового майна за заповітом видане не було.

06 жовтня 2011 року на ім`я ОСОБА_4 Новомосковською районною державною нотаріальною конторою було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частину земельної ділянки площею 5,080 га, кадастровий номер 1223285500-01-015-0293, яка була передана ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та була розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Земельна ділянка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ДП № 050968, виданого Новомосковською районною державною адміністрацією 30.04.2002 року. Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 5/6 часток зазначеної земельної ділянки не було видане.

30.11.2018 року представник ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 (а.с. 46-47), однак у видачі відповідних свідоцтв позивачеві було відмовлено, оскільки нею не представлені документи, що посвідчують право власності спадкодавця на спадкові будинок та земельні ділянки (а.с. 57, 176).

При цьому при здійсненні перевірки щодо наявності у спадкодавця зареєстрованого права власності на нерухоме майно, нотаріусом станом на 30.11.2018 року витребувана інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо фізичної особи ОСОБА_3 та встановлено, що за спадкодавцем, на підставі свідоцтва про право на власності серії НОМЕР_1 від 22.12.2007 року зареєстроване право власності на цілий житловий будинок за АДРЕСА_1 (а.с. 173).

Відомості щодо реєстрації земельних ділянок в Головному управлінні Держгеокадастру у Дніпропетровській області відсутні (т.1, а.с. 174-176).

Правовідносини щодо набуття права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 врегульовані наступними нормами закону, а саме.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

А згідно вимог ст. 82 ЦПК України - обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст. 25 ЦК України, здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

При розгляді справ про визнання права власності на спадкове нерухоме майно у випадках, якщо спадщина прийнята, проте спадкоємцем не було одержано свідоцтво про право на спадщину (ст. 1297 ЦК України) або не здійснено державну реєстрацію права на спадщину (ст. 1299 ЦК України), слід брати до уваги, що законодавець розмежовує поняття виникнення права на спадщину та виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини , і пов`язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини.

Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а спадкоємець, який прийняв спадщину, в розумінні ч.1 ст. 1218 ЦК України, має право вимагати визнання за ним права власності на спадкове майно в судовому порядку.

Відповідно до пункту 3 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності реєстрації таких прав, відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

У відповідності до ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до спадкоємців.

Відповідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до вимог ст. 1223 ЦК України - право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

На підставі ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання за нею права власності на 5/12 часток житлового будинку з надвірними побудовами та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , 5/12 часток земельної ділянки загальною площею 0,250 га, кадастровий номер 1223285500-03-006-0343, яка була передана для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована по АДРЕСА_1 , 5/12 часток земельної ділянки загальною площею 0,4771 га, кадастровий номер 1223285500-03-006-0344, що передана для ведення особистого селянського господарства, розташована по АДРЕСА_1 та становить 0,1988 га, кадастровий номер 1223285500:03:006:0427, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також на 5/6 часток земельної ділянки площею 5,080 га, кадастровий номер 1223285500-01-015-0293, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

Вирішуючи позов ОСОБА_1 в частині визнання за нею права власності на 1/6 частину земельної ділянки площею 5,080 га, кадастровий номер 1223285500-01-015-0293, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , суд звертає увагу на наступне.

Після смерті ОСОБА_4 Новомосковською районною державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 37, у відповідності до якої з заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_1 (т.1, а.с. 177).

Так, дійсно ця заява надійшла до Новомосковської районної державної нотаріальної контори 19 лютого 2019 року об 11 годині 45 хвилин за № 138 (т.1, а.с. 53) за допомогою поштового зв`язку, про що свідчить копія поштового конверту (т.1, а.с.53 зворотна сторона).

За результатами розгляду цієї заяви державним нотаріусом заведено спадкову справу за № 37/2019, зареєстровано в спадковому реєстрі за № 63786072.

Між тим, для належного оформлення заяви ОСОБА_1 запропоновано прибути до нотаріальної контори особисто або звернутися до будь-якого нотаріуса із питання засвідчення справжності підпису на заяві стосовно спадщини та надіслати належним чином оформлену заяву на адресу нотаріальної контори. Крім того, запропоновано сплатити оплату за проведення перевірки у спадковому реєстрі (т.1, а.с. 54).

Варто зауважити, що таке повідомлення було направлено ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1 , в той час, як заява про прийняття спадщини містить дані про проживання в Російській Федерації.

12 жовтня 2020 року ОСОБА_11 , як представник за довіреністю від імені ОСОБА_2 , також звернувся до Новомосковської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим в.о. секретаря виконавчого комітету Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (т.1, а.с. 183-185).

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 наполягав на тому, що його довіритель вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки на момент смерті ОСОБА_4 проживала разом з ним в АДРЕСА_2 , без реєстрації (т.1, а.с. 182, зворотна сторона).

В свою чергу, представник позивача ОСОБА_1 наполягала на тому, що ОСОБА_2 пропустив встановлений строк для прийняття спадщини.

Вирішуючи спір в цій частині варто звернути увагу на наступне.

За змістом ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 15 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Нормою ст. 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Так, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Відповідно до вимог ст.ст. 1216 -1218 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

А згідно ст.ст. 1220-1223 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Згідно ч.2 ст.1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Як зазначав суд вище, ОСОБА_1 належним чином, у строки, встановлені законом, звернулася до Новомосковської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Оскільки спадкова справа після смерті ОСОБА_4 була відкрита за заявою ОСОБА_1 , яка була надіслана до нотаріуса поштою, державний нотаріус Новомосковської районної державної нотаріальної контори Крутько Л.П. правомірно повідомила спадкоємця про необхідність особистого прибуття спадкоємця до нотаріуса, який відкрив спадкову справу, або засвідчити справжність свого підпису іншим нотаріусом та надіслати належним чином оформлену заяву на адресу нотаріальної контори (а.с. 54).

При заочному розгляді цієї справи, відомості про наявність інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , були відсутні, як і відсутні були дані про перехід права власності на 7/12 часток житлового будинку з надвірними побудовами та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , 7/12 часток земельної ділянки загальною площею 0,250 га, кадастровий номер 1223285500-03-006-0343, яка була передана для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована по АДРЕСА_1 , 7/12 часток земельної ділянки загальною площею 0,4771 га, кадастровий номер 1223285500-03-006-0344, що передана для ведення особистого селянського господарства, розташована по АДРЕСА_1 та становить 0,1988 га, кадастровий номер 1223285500:03:006:0427, - до ОСОБА_2 , ні підставі відповідного договору дарування.

Після скасування заочного рішення суду надана копія спадкової справи після смерті ОСОБА_4 (т.1, а.с. 177-193), яка свідчить про те, що 12 жовтня 2020 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_11 звернувся із заявою про прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_4 (т.1, а.с. 184).

У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 було відмовлено, оскільки на момент подачі ним заяви, ОСОБА_1 , отримавши заочне рішення суду, зареєструвала його та відчужила земельну ділянку загальною площею 5,080 га, кадастровий номер 1223285500:01:015:0293 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - ОСОБА_5 (т.3, а.с. 193).

Такі дії ОСОБА_1 були вчинені, оскільки вона являється громадянкою Росії.

Не дивлячись на наявність у спадковій справі довідки виконавчого комітету Піщанської сільської ради від 12.10.2020 року про те, що ОСОБА_4 на момент своєї смерті проживала без реєстрації з сином ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 (т.1, а.с. 182, зворотна сторона), суд вважає за необхідне зауважити, що така довідка не надає суду підстав вважати, що спадкоємець за заповітом, - ОСОБА_2 , проживав зі спадкодавцем та вважається таким, що прийняв спадщину, відповідно до вимог ч.3 ст. 1268 ЦК України, як на тому наполягав представник відповідача при заочному розгляді справи.

Питання щодо встановлення факту проживання спадкоємця зі спадкодавцем, а так само питання щодо поновлення ОСОБА_2 строку для прийняття спадщини, останнім протягом розгляду справи не ставилося. ОСОБА_2 , використовуючи своє право на пред`явлення зустрічного позову, наполягав на скасуванні правовстановлюючих документів, що стосуються спадкового майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , скасуванні реєстрації всіх об`єктів нерухомого спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , приведенні правовстановлюючих документів у відповідність до вимог ч.3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Такі вимоги за зустрічним позовом не є належним способом захисту порушеного права.

Так, як на підставу зустрічного позову ОСОБА_2 посилається на те, що після скасування заочного рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2019 року, він звернувся до державного реєстратора відділу з питань надання адміністративних послуг та реєстрації бізнесу та речових прав на нерухоме майно Новомосковської райдержадміністрації із заявою про скасування державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, відповідно до ухвали Новомоксковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2021 року (т.1, а.с. 243-244).

Державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області рішенням від 03 червня 2021 року відмовила у вчиненні реєстраційної дії, оскільки ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію права, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав) (т.1, а.с. 245), що також передбачено ч.3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Суду не надано доказів того, що після винесення заочного рішення та його скасування ОСОБА_2 подав державному реєстратору належним чином зареєстрований договір дарування 7/12 частини житлового будинку з відповідною частиною земельних ділянок, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

В свою чергу, ОСОБА_1 після скасування заочного рішення повторно зверталася до Новомосковської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на 1/6 частку земельної ділянки загальною площею 5,08 га, кадастровий номер 1223285500:01:015:0293, розташовану на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.2, а.с. 22). Останній було відмовлено у видачі такого свідоцтва, оскільки після винесення заочного рішення суду ОСОБА_1 подарувала означену земельну ділянку ОСОБА_5 .

Питання про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки ОСОБА_5 відповідачем не ставилося.

Аналізуючи викладе, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 обґрунтований та підлягає задоволенню. Встановлені в судовому засіданні обставини щодо набуття за життя спадкодавцем ОСОБА_3 права власності на спірне нерухоме майно, дають суду підстави визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на 5/12 частин житлового будинок та земельних ділянок, з кадастровими номерами 1223285500-03-006-0343 та 1223285500:03:006:0427, які розташовані по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також на 5/6 часток земельної ділянки площею 5,080 га, кадастровий номер 1223285500-01-015-0293, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому суд вважає за необхідне визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку земельної ділянки площею 5,080 га, кадастровий номер 1223285500-01-015-0293, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У позові ОСОБА_2 слід відмовити, оскільки ним обрано не належний спосіб захисту права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 263, 265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Піщанська сільська ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Новомосковська районна державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро),- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності на:

- 5/12 часток житлового будинку з надвірними побудовами та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- 5/12 часток земельної ділянки загальною площею 0,250 га, кадастровий номер 1223285500-03-006-0343, яка була передана для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- 5/12 часток земельної ділянки загальною площею 0,4771 га, кадастровий номер 1223285500-03-006-0344, що передана для ведення особистого селянського господарства, розташована по АДРЕСА_1 та становить 0,1988 га, кадастровий номер 1223285500:03:006:0427, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- 5/6 часток земельної ділянки площею 5,080 га, кадастровий номер 1223285500-01-015-0293, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- 1/6 частку земельної ділянки площею 5,080 га, кадастровий номер 1223285500-01-015-0293, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову до ОСОБА_1 , треті особи - Піщанська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області, Новомосковська районна державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), ОСОБА_5 , про скасування правовстановлюючих документів, що стосуються спадкового майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ; скасування реєстрації всіх об`єктів нерухомого спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ; приведення правовстановлюючих документів у відповідність до вимог ч.3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Судові витрати віднести за рахунок сторін.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Піщанська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 04338836, місцезнаходження: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Піщанка, вул.Центральна, 4.

Третя особа: Новомосковська районна державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро),ЄДРПОУ 054661105 місцезнаходження: Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, площа Героїв, 1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сорока О.В.