Постанова

від 22.06.2010 по справі 9/239-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2010 р. № 9/239-09

Вищий господарський суд У країни у складі: суддя Селі ваненко В.П. - головуючий, суд ді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скарг у товариства з обмеженою в ідповідальністю "Юридична ко мпанія "Правове партнерство" , м. Київ (далі - ТОВ "Правове па ртнерство")

на постанову Харківськ ого апеляційного господарсь кого суду від 12.04.2010

зі справи № 9/239-09

за позовом ТОВ "Правове п артнерство"

до товариства з обмеж еною відповідальністю "Телер адіокомпанія "Відікон", м. Суми (далі - ТОВ "Відікон")

про стягнення 52246,00 грн.

Судове засідання проведе но за участю представників с торін:

позивача - не з'яв. ,

відповідача - Коломієць В.П.

За результатами розгляд у касаційної скарги Вищий го сподарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У липні 2009 року товарис тво з обмеженою відповідальн істю "Юридична компанія "Прав ове партнерство" звернулося з позовом до товариства з обм еженою відповідальністю "Тел ерадіокомпанія "Відікон", згі дно з яким, уточнивши в ході ро згляду справи свої вимоги, пр осило стягнути 50000,00 грн. основн ої заборгованості, 431,00 грн. річ них та 1815,00 грн. інфляційних.

Рішенням господарського с уду Сумської області від 02.02.2010 ( суддя Соп'яненко О.Ю.) позов з адоволено. Стягнуто з ТОВ "Від ікон" на користь ТОВ "Правове п артнерство" 50000,00 грн. основної з аборгованості, 431,00 грн. річн их та 1815,00 грн. інфляційних.

Постановою Харківського а пеляційного господарського суду від 12.04.2010 (колегія суддів у складі: суддя Могилєвкін Ю.О. - головуючий, судді Пушай В.І ., Плужник О.В.) вказане рішення скасовано та прийнято нове р ішення, яким у задоволенні по зову відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищ ого господарського суду Укра їни позивач просить скасуват и постанову апеляційного суд у від 12.04.2010, а рішення господарс ького суду першої інстанції від 02.02.2010 залишити в силі. Скарг а мотивована тим, що постанов а апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуал ьного та матеріального права , зокрема, ст. 33 ГПК України, ст.с т. 213, 526, 530, 531, 651, 654 ЦК України.

Відзив на касаційну скарг у не надходив.

Перевіривши правильність застосування апеляційним су дом норм процесуального та м атеріального права, Вищий го сподарський суд України вваж ає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.

Відповідного висновку су д дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами поп ередніх інстанцій, 01.08.2007 сторон ами у справі був укладений до говір № 7 про надання юридични х послуг, згідно з умовами яко го позивач зобов'язався за завданням відповідача надав ати кваліфіковані юридичні п ослуги, а відповідач зобов' язався оплатити ці послуги.

Умовами договору сторони визначили, що строк його дії з акінчується 01 вересня 2008 року. При цьому строк дії договору автоматично пролонгується н а наступний рік, якщо жодна зі сторін не заявить про розірв ання договору за один календ арний місяць до закінчення с троку дії договору.

Додатковою угодою від 01.08.2007 в становлено, що плата за надан ня виконавцем юридичних посл уг за договором визначається за згодою сторін у розмірі 5000,0 0 грн. без ПДВ.

05.08.2007 додатковою угодою до в казаного договору про наданн я юридичних послуг змінено п .п. 1.1, 2.1, 3.1 договору та встановлен о, що виконавець зобов'язує ться постійно, на принципах а бонентського обслуговуванн я, щомісячно, надавати замовн ику кваліфіковані юридичні п ослуги, а замовник зобов'яз ується регулярно оплачувати виконавцеві зазначені послу ги. Замовник, щомісячно, до 5 чи сла календарного місяця, в по рядку передплати сплачує на поточний рахунок виконавця г рошові кошти за абонентське юридичне обслуговування, роз мір яких узгоджений сторонам и та визначається додатковою угодою до цього договору.

Звертаючись до суду з позо вом, позивач обґрунтовував й ого тим, що відповідач на пору шення умов договору не викон ав зобов'язання щодо оплати юридичних послуг, наданих йо му у період листопад 2008 року - с ерпень 2009 року в сумі 50000,00 грн.

Скасовуючи рішення суду пе ршої інстанції про задоволен ня позову та відмовляючи у за доволенні позовних вимог в п овному обсязі, апеляційний с уд виходив з того, що сторони н е досягли згоди з усіх істотн их умов договору, зокрема, з ро зміру оплати, порядку оплати і строку оплати. У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що до говір є неукладеним, доказів надання юридичних послуг за договором позивач не надав, т ому підстави для стягнення з відповідача грошових коштів за абонентське юридичне обс луговування відсутні.

З такими висновками апеляц ійного суду погодитись не мо жна, оскільки вони спростову ється наявними матеріалами с прави.

Відповідно до ст. 901 ЦК Укр аїни за договором про наданн я послуг одна сторона (викона вець) зобов'язується за зав данням другої сторони (замов ника) надати послугу, яка спож ивається в процесі вчинення певної дії або здійснення пе вної діяльності, а замовник з обов'язується оплатити вик онавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено дог овором. Частиною першою ст. 903 Ц К України передбачено, що якщ о договором передбачено нада ння послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити нада ну йому послугу в розмірі, у ст роки та в порядку, що встановл ені договором.

Відповідно до п. 2.2.1 догово ру про надання юридичних пос луг відповідач зобов'язавс я оплатити за власний рахуно к вартість послуг позивача в розмірі та в строки, що узгодж ені сторонами в порядку, що ви значений розділом 3 договору .

Згідно ж із вказаним розділ ом договору та у відповіднос ті до укладених до нього дода ткових угод, сторони визначи ли плату на надання юридични х послуг в сумі 5000,00 грн. та поряд ок сплати - щомісячно, до 5 чис ла календарного місяця, пози вач в порядку передплати спл ачує на поточний рахунок вик онавця грошові кошти за абон ентське юридичне обслуговув ання.

Таким чином посилання суду апеляційної інстанції на те , що договір є неукладеним, оск ільки сторонами не досягнуто згоди щодо розміру оплати, по рядку оплати і строку оплати спростовується умовами само го договору і додатковими уг одами до нього.

Пунктом 4.3 сторони передбач или, що приймання послуг замо вником оформлюється актами з дачі-приймання послуг, які пі дписуються уповноваженими п редставниками сторін. Згідно з п. 4.4 договору, замовник протя гом трьох календарних днів з дати одержання акту здачі-пр иймання послуг зобов'язани й направити виконавцю оформл ений (підписаний) акт здачі-пр иймання або обґрунтовану від мову від приймання наданих п ослуг. Якщо відмова не надісл ана замовником в обумовлені строки, надані послуги вважа ються прийнятими.

Заперечуючи проти позову, в ідповідач вказував на те, що в ін не отримував в період з лис топада 2008 року по серпень 2009 рок у жодних актів здачі-прийман ня робіт, а відповідно не мав з моги направити позивачу обґр унтовану відмову від прийман ня наданих послуг.

Наведені поясненням відпо відача суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваг и, оскільки акт здачі-прийман ня робіт є лише підтвердженн ям факту надання юридичних п ослуг і не може бути підставо ю для проведення розрахунків між сторонами за надані посл уги, оскільки умовами догово ру передбачена передоплата. У цьому ж зв'язку господарс ький суд правомірно дійшов в исновку про те, що обов'язок відповідача оплатити позива чу надані послуги настає нез алежно від підписання актів здачі-приймання послуг.

Крім того, як вбачається з н аявних матеріалів справи, і ц і обставини були встановлені апеляційним судом, листом № 60 від 08.07.2009 відповідач на підстав і пунктів 9.2, 9.3 договору про над ання юридичних послуг № 7 від 0 1.08.2007 повідомив позивача про ро зірвання оспорюваного догов ору з 01.09.2009, а тому зобов'язанн я сторін припиняються саме з цієї дати.

Відповідно до ст. 625 ЦК Укра їни, боржник, який прострочив виконання грошового зобов' язання, на вимогу кредитора з обов'язаний сплатити суму б оргу з урахуванням встановле ного індексу інфляції за вес ь час прострочення, а також тр и проценти річних від простр оченої суми, якщо інший розмі р процентів не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції прави льно врахував зазначені вимо ги закону та фактичні обстав ини справи, з яких вбачається , що позивачем доведена і відп овідачем не спростована наяв ність його заборгованості за договором, укладеним з позив ачем.

Встановленим обставинам справи суд першої інстанції дав належну оцінку і дійшов о бґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову та ст ягнення сум заборгованості, а також втрат від інфляції та річних в сумах, зазначених у р ішенні цього суду.

Сукупність наведеного да є підстави для висновку про т е, що оскаржувана постанова а пеляційного суду підлягає ск асуванню як така, що не відпов ідає фактичним обставинам сп рави, а рішення суду першої і нстанції - залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119-11111 Госп одарського процесуального к одексу України, Вищий господ арський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товар иства з обмеженою відповідал ьністю "Юридична компанія "Пр авове партнерство" задовольн ити.

2. Постанову Харківського ап еляційного господарського с уду від 12.04.2010 зі справи № 9/239-09 скас увати.

3. Рішення господарського су ду Сумської області від 02.02.2010 зі справи № 9/239-09 залишити в силі.

4. Стягнути з товариства з об меженою відповідальністю "Те лерадіокомпанія "Відікон" на користь товариства з обмеже ною відповідальністю "Юридич на компанія "Правове партнер ство" суму сплаченого з касац ійної скарги державного мита 261,23 грн.

Видачу відповідного наказ у доручити господарському су ду Сумської області.

Згідно ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конститу ційного Суду України від 11.03.2010 № 8-рп/2010 постанова Вищого господ арського суду України касаці йному оскарженню не підлягає .

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко