Рішення
від 06.12.2021 по справі 545/1504/19
ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/1504/19

Провадження № 2/545/17/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2021 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді : Гальченко О.О.,

при секретарі : Лисенко І.В.,

з участю представників сторін в особі адвокатів : Стороженко С.В., Гостіка Е.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом та збільшеним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю, виділ в натурі та визнання права власності та припинення права спільної часткової власності на нежитлові приміщення, стягнення судових витрат, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка 18.06.2019 року звернулась до суду із позовом до відповідачів про усунення перешкод в користуванні власністю, виділ в натурі та визнання права власності та припинення права спільної часткової власності на нежитлові приміщення, стягнення судових витрат, мотивуючи тим, що вона є власником 1/3 частини механічної майстерні, загальною площею 1 456,6 кв.м. в АДРЕСА_1 , розташованої на земельній ділянці, площею 0,32 га. та має кадастровий номер : 5324087700:00:019:0010.

Вона разом із відповідачами : ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стали співвласниками в рівних частках даного нерухомого майна 10 листопада 2011 року на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом - Філімоновою В.М., про що зроблено запис в реєстрі за № 4498.

Її право спільної часткової власності підтверджується витягом із державного реєстру зареєстрованого в КП Полтавське БТІ Інвентаризатор 12.12.2011 року за № 45.

Вартість її частки нерухомого майна відповідно до звіту про оцінку становить 371 000 грн.

В даний час порядок користування спірним нерухомим майном здійснюється відповідачами без її згоди в порушення вимог ст. 358 ЦК України, оскільки будь-якої згоди відповідачам на користування її часткою в належному об`єкті нерухомого майна вона не давала.

Вона неодноразово зверталася до відповідачів щодо мирного врегулювання виниклого між ними спору. Але, відповідачки відмовляється вирішити даний спір.

Вважає, що своїми діями вони перешкоджають їй користуватися її власністю, а відтак вона має право на виділення її частки в натурі.

Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів всіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб ( співвласників ) , належить їм на праві спільної власності ( спільне майно ).

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч.1 ст. 364 ЦК України, кожен із співвласників спільної часткової власності має право на виділ у натурі належної йому частки майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника ( землекористувача ).

Згідно ч. 1 ст. 88 ЗК України володіння, користування, та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі не досягнення згоди - у судовому порядку.

Згідно ч. 4 ст. 88 ЗК України учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної ділянки.

Оскільки, відповідачі постійно порушують її права як співвласника нерухомого майна, вона змушена звернутися до суду за захистом свого права.

Єдиним способом вирішити виниклий між нами спір є виділ 1/3 частини механічної майстерні, розташованої в АДРЕСА_1 , в натурі відповідно до висновку судової експертизи проведеної в межах цивільної справи.

Нею не подавалися інші позови до цих відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На момент подання позову вона понесла судові витрати у розмірі судового збору.

В силу положень ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст. 319, 358 ЦК України всі громадяни України є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Прохала виділити їй - ОСОБА_1 в натурі 1/3 частину механічної майстерні розташованої в АДРЕСА_1 . Визнати за нею право приватної власності на 1/3 частку даної механічної майстерні, одночасно припинивши право спільної часткової власності. Стягнути з відповідачів на її користь судові витрати.

02.11.2020 року позивачка надала суду письмову заяву про збільшення позовних вимог ( а. с. 209 - 214 т. 1 ), згідно якої їй належить 1/3 частина нежитлових приміщень механічної майстерні по АДРЕСА_1 .

Відповідачі користуються всім об`єктом без її згоди та її участі, у зв`язку з чим прохала суд виділити їй - ОСОБА_1 в натурі 1/3 частину механічної майстерні розташованої в АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на визначену нерухомість ( 1/3 частин ) механічної майстерні як окремий об`єкт нерухомого майна, що складає одиницю, припинивши право спільної часткової власності.

Ухвалою суду від 25.06.2019 року відкрито провадження у справі.

24.07.2019 року по справі призначено судову будівельно-технічну та земельну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту - Федорову Д.Ф.

Розгляд справи по суті ще не розпочато, але з врахуванням поведінки відповідачів після відкриття провадження у справі, стало зрозуміло, що відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_2 та уповноважені ними особи створюють активні перешкоди у користуванні належною їй нерухомістю - 1/3 частиною механічної майстерні по АДРЕСА_1 , оскільки встановили нові замки та двері до вказаних нежитлових приміщень, а також всередині, без погодження з нею проводять перепланування, навіть судового експерта - ОСОБА_4 декілька разів не пускали до приміщень для проведення призначеної ухвалою суду від 24.07.2019 року судово-будівельно-технічної та земельної експертизи.

Відповідачі їй доступу до приміщень не надають, звернення до правоохоронних органів результату не дає, оскільки рекомендовано звертатись до суду за захистом своїх прав як власника. Дані обставини підтверджуються : довідкою КП БТІ та містобудування ІІолтавського району ( а. с. 184 ); листом- відповіддю на запит адвоката Бесарабова О.Б. із Полтавського районного відділення Полтавського відділу поліції ( а. с. 157 ); листами судового експерта Федорова Д.Ф. ( а. с. 115 -117 ).

Згідно ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підеіавп позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Таким чином, вважає за необхідне збільшити заявлені нею позовні вимоги.

В силу положень ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст. 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Ст. 319 ЦК України визначено, що власник мас право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Згідно ч. 3 ст. 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на цс майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Ч. 2 ст. 364 ЦК України передбачено, що виділ в натурі частини неподільної речі є юридично неможливим.

Неподільною є річ, яку не можна поділи ти без втрати її цільового призначення ( ч. 2 ст. 183 ЦК України ).

Річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, є подільною ( ч. 1 ст. 183 ЦК України ).

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6- 1443цс 16. зроблено висновок, що : виділ часток ( поділ ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ ( поділ ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ ( виділ ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Отже, визначальним для виділення частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки, учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі ( виділ частки ), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу ( виділу ) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стятує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно .

На даний час не існує документу, який би підтверджував ту обставину, що нежитлове приміщення механічної майстерні загальною площею 1 450 кв.м. відповідно до даних технічного паспорта, виготовленого КП БТІ та містобудування Полтавського району по АДРЕСА_1 20.11.2019 року є неподільною річчю. Тому, є всі підстави припустити, що їй можливо виділити в натурі 1/3 частину даної механічної майстерні.

Полтавським райсудом Полтавської області було задоволено клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної та земельної експертизи судовому експерту - Федорову Д.Ф. на вирішення якої поставлено єдине запитання : які можливі варіанти виділення 1/3 частки механічної майстерні розташованої по АДРЕСА_1 . Зобов`язано сторін надати безперешкодний доступ експерта до об`єкта дослідження за вимогою експерта. Витрати на проведення експертизи покладено на неї як позивачку по справі.

Із даною ухвалою не погодилась відповідач ОСОБА_2 та оскаржила її до Полтавського апеляційного суду.

Відповідно до постанови Полтавського апеляційного суду від 04.11.2019 року ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 24.07.2019 року - залишено без змін.

Судовий експерт - Федоров Д.Ф. декілька разів виходив для проведення обстеження механічної майстерні після огляду повернув матеріали судової справи до суду у зв`язку з відсутністю належної технічної документації на спірний об`єкт.

Відповідачі 11.08.2020 року надали суду копію технічного паспорта на механічну майстерню, виготовленого КП БТІ та містобудування Полтавського району від 20.11.2019 року на замовлення ОСОБА_2 та довідку про причину зміни площі приміщення із 1 456,6 кв.м. на 1 450 кв.м.

З врахуванням даної технічної документації експертизу можливо буде зробити.

У зв`язку з тим, що вона не має доступу до вказаних приміщень, вважає за необхідне збільшити заявлені нею позовні вимоги та прохати суд зобов`язати відповідачів усунути перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні належним їй майном шляхом надання вільного доступу та ключів від усіх дверей та всіх приміщень механічної майсіерні по АДРЕСА_1 .

В постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 6-1 500цс 15. зроблено висновок, що : первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд. При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно.

Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановлені співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток. Таким чином, потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлений користування спільним майном .

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суду необхідно враховувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційною цивільного суду від 12 грудня 2018 року у справі № 442/7505/14-ц. ( провадження № 61- 4536св 18. ) зроблено висновок, що : спільна часткова власність є специфічною конструкцією оскільки, існує : (а) множинність суб`єктів. Для права власності характерна наявність одною суб`єкта, якому належить відповідне майно ( наприклад, один будинок - один власник ). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів ( наприклад, один будинок - два співвласники ); (б) єдність об`єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Причому право спільної часткової власності може стосуватися як подільних/неподільних речей, так і майнових прав та обов`язків .

У постанові Верховного Суду у складі колегії судді в Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 серпня 2018 року у справі № 545/3728/16-ц. ( провадження № 61- 9958св 18. ) зроблено висновок, що : відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення. Цей спосіб пов`язаний з застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб`єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення. Тобто, для того, щоб подати цей позов необхідно, щоб суб`єктивне право не було припинене, і його можна було відновити шляхом усунення наслідків правопорушення. Цей спосіб захисту може знаходити свій прояв у вимогах про усунення перешкод у здійсненні права спільної власності між співвласниками .

Відповідно до положень ст.55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону ( ст. 5 ЦПК України ). Способи захисту визначені нормативними положеннями ст. 16 ЦК України.

Докази по справі : надані нею документи ( оригінали знаходяться в неї на руках, а копії в матеріалах справи ), висновок експерта, матеріали перевірки за її скаргами щодо створення перешкод в користуванні майстернею - знаходяться в Полтавському РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області, оригінал технічного паспорту від 20.11.2020 року знаходиться у відповідача ОСОБА_2 .

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права ( інтереси ) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачами і за захистом яких прав ( інтересів ) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб забезпечити поновлення порушенного права.

Остаточно прохала : усунути для неї - ОСОБА_1 перешкоди у володінні та користуванні належною їй на праві приватної власності, на підставі посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу - Філімоновою В.М. договору купівлі-продажу від 10.11.2011 року 1/3 частиною нежитлової будівлі механічної майстерні загальною площею 1 456,6 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 та земельній ділянці площею 0,32 га., кадастровий номер -5324087700:00:019:0010, шляхом надання вільного доступу до всіх приміщень та ключів від усіх дверей.

Виділити в натурі належні їй - ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 10.11.2011 року, 1/3 частини механічної майстерні загальною площею 1 456,6 кв.м., розташованою по АДРЕСА_1 .

Визнати за нею - ОСОБА_1 право власності на виділені нежитлові приміщення механічної майстерні, розташованої по АДРЕСА_1 , як окремий об`єкт нерухомого майна відповідно до висновку експертизи.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 1/3 частину нежитлових приміщень механічної майстерні загальною площею 1 456,6 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,32 га., кадастровий номер - 5324087700:00:019:0010.

Стягнути з відповідачів : ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на її користь судові витрати, які складаються зі сплати судового збору 4 550,80 гривень ( 3 710 + 840,80 ), оплати витрат на проведення експертизи 2 500 гривень та витрат на правову допомогу 16 700 гривень.

В судовому засіданні позивачка та її представник в особі адвоката Стороженко С.В. ( а. с. 190 - 191 т. 1 ) збільшені позовні вимоги підтримали та прохали їх задовольнити із викладених ними у позові підстав, надавши можливі докази на їх підтвердження. Підтримали надані суду 02.11.2020 року заперечення на відзив на позов ( а. с. 201 - 203 т. 1 ).

Представник відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_5 ( а. с. 165 т. 1 ) та представник відповідачки ОСОБА_3 в особі адвоката Гостіка Е.В. ( а. с. 90 - 92 т. 1 ) збільшені позовні вимоги визнали частково, а саме : виділення в натурі 1/3 частину мехмайстерні позивачці, визнання за нею право власності на 1/3 частину майстерні та припинення права спільної часткової власності між співвласниками. Не визнали вимог щодо усунення перешкод в користуванні належною часткою позивачці та понесені нею судові витрати як безпідставні, оскільки перешкод відповідачки позивачці не чинили, а пропонували проекти договорів про примирення, хоча такі пропозиції поступили вже під час знаходження справи в суді та не заперечували зміну ними замків у приміщенні майстерні. Підтримали надані суду 11.08.2020 року заперечення на позовну заяву ( а. с. 174 т. 1 ) та заперечення на заяву про збільшені позовні вимоги ( а. с. 235 т. 1 ). Також, прохали розглянути клопотання про зменшення витрат на правову допомогу ( а. с. 233 т. 1 ). На запитання суду по суті відповідей не надавали, а намагалися уходити від запитань.

Відповідачки в засідання не з`явились через представлення їх інтересів повноваженими представниками згідно наданих документів.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог - Щербанівської сільради Полтавського району Полтавської області в засідання не з`явився, надавши суду заяви про розгляд справи у їх відсутності та при вирішенні спору послався на розсуд суду ( а. с. 34, 164, 187, 198а, т. 1; 29, 55, 84, 130, 167 т. 2 ).

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог - ДАБК у Полтавській області в засідання не з`явився через припинення свого існування без правонаступництва згідно загальновідомих даних, в зв`язку з чим представник позивача прохала виключити їх із кола третіх осіб ( а. с. 169 т. 2 зворот ).

Тому, суд вважає за згоди присутніх сторін за можливе розгляд справи по суті у відсутності не з`явившихся належно повідомлених сторін за наявності від них заяв та інших доказів повідомлення в матеріалах справи, а також підлягає задоволенню клопотання представника позивача про виключення із кола третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ДАБК у Полтавській області через припинення їх діяльності без правонаступництва на підставі ст. 53 ЦПК України та неможливості їх участі у справі, що сторонами також не заперечувалось.

Судом встановлено, що позивачці та відповідачкам : ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 10.11.2018 року належить на праві приватної спільної часткової власності по 1/3 частині кожній приміщення механічної майстерні в АДРЕСА_1 , загальною площею 1 456,6 кв.м. розташованої на не приватизованій земельній ділянці площею 0,32 га. ( кадастровий номер : 5324087700:00:019:0010 ) ( а. с. 9 - 11, 17 т. 1 ). Станом на 18.06.2019 року користування приміщенням механічної майстерні здійснюється відповідачами без згоди позивачки, в тому числі і користування належною їй часткою в порушення вимог ст. 358 ЦК України. Своїми діями відповідачки перешкоджають їй в користуванні її власністю, порушуючи правовий режим спільної часткової власності. Неодноразові її звернення до відповідачів вирішити дане питання мирним шляхом позитивних наслідків не дало, звернення до правоохоронних органів також не захистило її права, а лише констатувало факти чинення перешкод у користуванні власністю, тому відповідачки і під час розгляду справи у суді продовжують чинити їй перешкоди у користуванні її власністю шляхом заміни замків вхідних дверей, недопущення її до її власності, неможливості користуватися своєю власністю та намагалися всіляко затягувати розгляд справи по суті, про що свідчать докази у провадженні ( а. с. 44 - 110, 115 - 118, 156 - 157, 261 - 264 т. 1; 89 - 108 т. 2, виділені матеріали поданого зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про витребування оригіналу договору купівлі-продажу № 2/545/1098/21 на 84 арк., де ухвалою Полтавського райсуду Полтавської області від 10.08.2021 року зустрічний позов визнано неподаним та повернуто позивачці ОСОБА_2 , яку залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 25.11.2021 року; заявленням безпідставних клопотання про залучення третьої особи - КП БТІ та містобудування Полтавського району - а. с. 44 т. 2, т. я. вирішення суті спору не впливає на їх права та обов`язки ). До того ж відповідачі не заперечували факту здачі в оренду приміщення механічної майстерні без згоди позивачки.

По справі на підставі ухвали суду від 17.11.2020 року проведено судово-будівельно-технічну експертизу № 113 від 29.01.2021 року судовим експертом - Федоровим Д.Ф. ( а. с. 4 - 28 т. 2 ), варіанти розподілу та висновок якої безпідставно спочатку зеперечувалися відповідачами ( а. с. 56 - 60 т. 2 ) та яку позивачка оплатила у сумі 2 500 грн. ( а. с. 112 т. 1, а. с. 2 абз. 2 т. 2 ). Також, позивачкою сплачено судовий збір у загальній сумі 4 550,80 грн. ( а. с. 1 - 2 т. 1; 208 т. 2 ) та за надання їй правничої допомоги у сумі 16 700 грн. ( а. с. 217 - 219 т. 1; 140 - 142 т. 2 ).

Згідно даного висновку експерта за наявності указаних в ньому варіантів розподілу, то дана механічна майстерня не є неподільною.

До подачі позову до суду позивачкою, відповідачі перешкоджали позивачці у користуванні її власністю - механічною майстернею, а також в період перебування даної справи на розгляді в суді імітували нібито мирне вирішення спору шляхом наданням пропозицій примирення, але на момент таких пропозицій поділу спільного майна на законодавчому рівні не існувало, оскільки висновок експерта з варіантами розподілу з`явився пізніше, тому таке посилання відповідачів, що вони не чинили перешкод перешкод у користуванні власністю позивачці як не визнання даної прозховної вимоги суд вважає безпідтваним.

Суд, заслухавши з`вившихся сторін та їх представників, дослідивши докази, якими обґрунтовується позов, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст. 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Ст. 319 ЦК України визначено, що власник мас право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Згідно ч. 3 ст. 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на цс майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, є подільною ( ч. 1 ст. 183 ЦК України ).

Заява представника позивачки про стягнення із відповідачок понесених позивачкою судових витрат згідно доданих документів на підставі ст. 133 ч. 3 п. 1, 137 ЦПК України - підлягає задоволенню пропорційно до задоволених вимог позивача. Але не в солідарному порядку, а в рівних частках згідно вимог діючого законодавства.

Так, ст. 137 ЦПК України визначено поняття витрат на правничу допомогу та порядок їх відшкодування, у відповідності до якої витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок Держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат :

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт ( наданих послуг ), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із :

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт ( наданих послу );

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт ( надання послуг );

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та ( або ) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

7. Витрати фізичних осіб, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц., визначено, що суд стягує витрати на правничу допомогу за умови : їх опису в договорі з адвокатом, детального опису виконаних робіт і наданих адвокатом послуг; своєчасного подання доказів, не доведення їх не співмірності стороною яка прагнула зменшення.

Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Тобто, суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов`язана довести не співмірність заявлених опонентом витрат.

З заяви, поданої представником позивачки - адвокатом Стороженко С.В. суд оцінює відповідність заявлених у ній вимог критеріям визначення та розподілу судових витрат щодо їх дійсності, необхідності, розумності їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Суд приходить до висновку про обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу надану позивачці у справі адвокатом Стороженко С.В., яка становить 16 700 гривень, і даний розмір правової допомоги є дійсним, а також відповідає критерію розумності визначення розподілу судових витрат та чіткого визначення розміру вартості наданої послуги.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц., визначено цілі оцінки витрат на професійну правничу допомогу : розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включно з підготовчою до її розгляду, збиранням доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються за договором і на підставі доказів щодо обсязі наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості;

-розмір компенсації витрат адвоката встановлюється договором про надання правничої допомоги на підставі доказів;

сума компенсації визначається за детальним описом робіт ( наданих послуг ), виконаних адвокатом, і витрат, необхідних для надання правничої допомоги;

-заявлені витрати на адвоката мають бути співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт ( наданих послуг ); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт ( надання послуг ); обсягом наданих адвокатом послуг і виконаних робіт; ціною позову та ( або ) зазначеним справи для сторони, в тому силі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц., та з урахуванням фактично наданих правничих ( адвокатських ) послуг по справі адвокатом Стороженко С.В., яка виступала представником позивачки, суд приходить до висновку про задоволення зазначеної суми судових витрат відповідно до задоволених судом вимог позивач на загальну суму 16 700 гривень.

Тому, із вказаних підстав клопотання відповідачки ОСОБА_2 про зменшення витрат на правничу допомогу адвоката ( а. с. 143 - 146 т. 2 ) не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 4, 10, 12, 43, 49, 76 - 80, 81, 133, 137, 141, 259, 263 - 268, 354 ЦПК України, ст. 15, 16, 26, 183, 317, 319, 358, 364 ЦК України, ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно , суд, -

В И Р І Ш И В :

Збільшені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю, виділ в натурі та визнання права власності та припинення права спільної часткової власності на нежитлові приміщення, стягнення судових витрат - задовольнити. Зобов`язати співвласників : ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усунути співвласнику - ОСОБА_1 перешкоди у користуванні її 1/3 частиною нежитлової будівлі механічної майстерні загальною площею 1 456,6 кв.м. по АДРЕСА_1 , а саме : 1. Майстерня ( частина 21,09 м. ) - 1 978 куб.м., 13. Цех - 93 куб.м., 14. Цех - 96 куб.м., 15. Цех - 96 куб.м., 18. Душова - 43 куб.м., 19. Коридор - 20 куб.м., 19. Вбиральня - 5 куб.м., 19б. Вбиральня - 5 куб.м., 19в. Вбиральня - 5 куб.м., 20. Кабінет - 71 куб.м., 21. Кабінет - 66 куб.м., 22. Кабінет - 64 куб.м., 23. Коридор - 107 куб.м.., а разом 2 649 куб.м., належній ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності на підставі договору купівлі-продажу від 10.11.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу - Філімоновою В.М., розташованої на не приватизованій земельній ділянці площею 0,32 га. ( кадастровий номер 5324087700:00:019:0010 ), шляхом надання ОСОБА_1 ключів від усіх дверей всіх приміщень спільної часткової власності для забезпечення їй вільного доступу до всіх приміщень їх спільної власності.

Виділити в натурі співвласнику - ОСОБА_1 1/3 частини нежитлового приміщення у складі приміщень механічної майстерні літ. А-1 загальною площею 1 456,6 кв.м. по АДРЕСА_1 , розташованої на не приватизованій земельній ділянці площею 0,32 га. ( кадастровий номер 5324087700:00:019:0010 ), належну ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності згідно договору купівлі-продажу механічної майстерні від 10.11.2011 року, а саме :

1. Майстерня ( частина 21,09 м. ) - 1 978 куб.м., 13. Цех - 93 куб.м., 14. Цех - 96 куб.м., 15. Цех - 96 куб.м., 18. Душова - 43 куб.м., 19. Коридор - 20 куб.м., 19. Вбиральня - 5 куб.м., 19б. Вбиральня - 5 куб.м., 19в. Вбиральня - 5 куб.м., 20. Кабінет - 71 куб.м., 21. Кабінет - 66 куб.м., 22. Кабінет - 64 куб.м., 23. Коридор - 107 куб.м.., а разом 2 649 куб.м. на підставі варіанту № 3 ( без відхилення від ідеальних часток ) до висновку судово-будівельно-технічної експертизи № 113 від 29.01.2021 року, вказаних приміщень відповідно до таблиці 7.3. і додатку № 4, позначені на плані зеленим кольором.

Визнати за співвласником у праві спільної часткової власності - ОСОБА_1 право власності на виділену їй 1/3 частину нежитлового приміщення у складі приміщень механічної майстерні літ. А-1 по АДРЕСА_1 , розташованої на не приватизованій земельній ділянці площею 0,32 га. ( кадастровий номер 5324087700:00:019:0010 ), як на окремий об`єкт нерухомого майна, а саме : 1. Майстерня ( частина 21,09 м. ) - 1 978 куб.м., 13. Цех - 93 куб.м. , 14. Цех - 96 куб.м., 15. Цех - 96 куб.м., 18. Душова - 43 куб.м., 19. Коридор - 20 куб.м., 19. Вбиральня - 5 куб.м., 19б. Вбиральня - 5 куб.м., 19в. Вбиральня - 5 куб.м., 20. Кабінет - 71 куб.м., 21. Кабінет - 66 куб.м., 22. Кабінет - 64 куб.м., 23. Коридор - 107 куб.м., а разом 2 649 куб.м. на підставі варіанту № 3 ( без відхилень від ідеальних часток ) до висновку судово-будівельно-технічної експертизи № 113 від 29.01.2021 року, відповідно до таблиці 7.3. і додатку № 4, позначені на плані зеленим кольором.

Припинити право спільної часткової власності співвласника - ОСОБА_1 на 1/3 частину нежитлових приміщень у складі приміщень механічної майстерні літ. А-1 загальною площею 1 456,6 кв.м. по АДРЕСА_1 , розташованої на не приватизованій земельній ділянці площею 0,32 га. ( кадастровий номер 5324087700:00:019:0010 ), належну ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності згідно договору купівлі-продажу механічної майстерні від 10.11.2011 року, а саме :

1. Майстерня ( частина 21,09 м. ) - 1 978 куб.м., 13. Цех - 93 куб.м., 14. Цех - 96 куб.м., 15. Цех - 96 куб.м., 18. Душова - 43 куб.м., 19. Коридор - 20 куб.м., 19. Вбиральня - 5 куб.м., 19б. Вбиральня - 5 куб.м., 19в. Вбиральня - 5 куб.м., 20. Кабінет - 71 куб.м., 21. Кабінет - 66 куб.м., 22. Кабінет - 64 куб.м., 23. Коридор - 107 куб.м.., а разом 2 649 куб.м. на підставі варіанту № 3 ( без відхилення від ідеальних часток ) до висновку судово-будівельно-технічної експертизи № 113 від 29.01.2021 року, вказаних приміщень відповідно до таблиці 7.3. і додатку № 4, позначені на плані зеленим кольором.

Відповідно до варіанту № 3 ( без відхилень від ідеальних часток ) до висновку судово-будівельно-технічної експертизи № 113 від 29.01.2021 року, відповідно до таблиці 7.3. і додатку № 4, позначені на плані зеленим кольором, вартість витрат на вказані перебудови і перепланування механічної майстерні для здійснення запропонованого варіанту розподілу між сторонами ( додаток № 4 ), що складається із 5 ( п`яти _) пунктів, покласти їх виконання в :

- п. 1, 2 - на кожну із сторін ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) - в рівних частках.

- п. 3 - покласти на ОСОБА_1 ,

- п. 4. - покласти на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

- п. 5 - на кожну із сторін ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) - в належних їм частках.

Стягнути з відповідачів : ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - в рівних частках на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у загальній сумі 23 750,80 гривень, які складаються з : сплаченого судового збору у загальній сумі 4 550,80 гривень ( 3 710 грн. + 840,80 грн.), витрат за проведення експертизи у сумі 2 500 гривень та витрат на правничу допомогу у сумі 16 700 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення надруковано суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Суддя: О. О. Гальченко

СудПолтавський районний суд Полтавської області
Дата ухвалення рішення06.12.2021
Оприлюднено24.01.2022
Номер документу102596722
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —545/1504/19

Постанова від 11.09.2022

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Дорош А. І.

Постанова від 11.09.2022

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Дорош А. І.

Ухвала від 25.07.2022

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Дорош А. І.

Ухвала від 21.07.2022

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Дорош А. І.

Ухвала від 21.07.2022

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Дорош А. І.

Рішення від 14.04.2022

Цивільне

Полтавський районний суд Полтавської області

Гальченко О. О.

Постанова від 01.03.2022

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Дорош А. І.

Ухвала від 14.02.2022

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Дорош А. І.

Ухвала від 07.02.2022

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Дорош А. І.

Рішення від 06.12.2021

Цивільне

Полтавський районний суд Полтавської області

Гальченко О. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні