Рішення

від 11.01.2022 по справі 638/10706/21

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/10706/21

Провадження № 2/638/2341/22

РІШЕННЯ

Іменем України

11 січня 2022 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Котельнікової А.Р.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - ТОВ Петроліум плюс , ОСОБА_2 ,

третя особа - Приватне акціонерне товариство Українська пожежно-страхова компанія ,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , до ТОВ Петроліум плюс , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, третя особа - Приватне акціонерне товариство Українська пожежно-страхова компанія ,

в с т а н о в и в:

У липні 2021 року ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , звернувся до суду з позовом до ТОВ Петроліум плюс , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в обґрунтування якого вказав, що 14 квітня 2021 року о 16:20 год ОСОБА_4 на автодорозі Київ-Харків-Довжанський 489 км, м. Харків, керуючи автомобілем DAF ТЕ95ХБ380, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем Фольксваген, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить на підставі права власності позивачу, який в подальшому, здійснив зіткнення з автомобілем Рено, державний номерний знак НОМЕР_3 , чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР України. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

28 травня 2021 року Дзержинським районним судом м. Харкова була винесена постанова по справі №638/6205/21, згідно якої водій ОСОБА_4 допустив порушення вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України і був притягнений до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до звіту №13/05/20214 від 21 травня 2021 року висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля Фольксваген, державний номерний знак НОМЕР_2 , вартість матеріального збитку складає 244004,01 грн. Вартість автомобіля у пошкодженому стані складає 42247,00 грн.

Цивільно-правова відповідальність відповідачів була зареєстрована у ПрАТ УПСК , куди звертався позивач із заявою про страхове відшкодування та страховою компанією було прийнято рішення про здійснення страхового відшкодування та виплату його у розмірі 111000 гривень, яку отримав позивач. Розмір франшизи складає 2600 гривень, який не був сплачений позивачу страхувальником.

30 червня 2021 року позивач згідно договору купівлі продажу 6350/2021/2653205 здійснив продаж належного йому на праві власності транспортного засобу Фольксваген, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_5 за 49 000 гривень. Крім того, позивачем були понесені витрати у розмірі 1500,00 гривень за послуги евакуатора автомобіля позивача.

Отже загальна сума матеріальної шкоди завданої позивачу з урахуванням, виплаченої суми страхового відшкодування та суми отриманої від продажу транспортного засобу та витрат пов`язаних з евакуацією автомобіля з місця дорожньо-транспортної пригоди складає 88104 грн.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди з вини відповідача позивачу завдано сильного стресу, що викликаний хвилюванням, якого позивач зазнав у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, із пошкодженням його майна, неможливістю користуватись автомобілем протягом тривалого часу для робочих та сімейних потреб. У позивача змінився спокійний уклад життя у зв`язку із вирішенням питань пов`язаних з ДТП, а саме довелось витрачати свій час для вирішення питань з оформлення ДТП, з проведення експертизи, отримання постанов суду по адміністративним справам, клопіт у зв`язку з пошуком покупця на автомобіль. Все зазначене позбавило можливості позивача реалізації своїх звичок, бажань, порушився нормальний уклад життя. Розмір заподіяної моральної шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивач оцінив в 50000,00 грн.

Позивач просив суд стягнути солідарно з ТОВ Петроліум плюс , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди у розмірі 88104,00 грн та 50000 грн моральної шкоди.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог просив відмовити з тих підстав, що він є неналежним відповідачем. Окрім того, позивачем не надано доказів, що підтверджували б повідомлення його як власника транспортного засобу для участі в огляді транспортного засобу суб`єктом оціночної діяльності, що дає підстав для реальних сумнівів в неупередженості наданого результату оцінки. Наголошує, що огляд автомобіля проведено через майже як місяць після дорожньо-транспортної пригоди.

У відзиві на позовну заяву ТОВ Петроліум плюс у задоволенні позовних вимог просило відмовити з тих підстав, що водій ОСОБА_4 , якого визнано винним в дорожньо-транспортній пригоді, та який є працівником ТОВ Петроліум плюс , на час дорожньо-транспортної пригоди не виконував свої трудові обов`язки, адже був вихідним. У зв`язку з цим у ТОВ Петроліум плюс не виник обов`язок відшкодовувати збитки, завдані в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою суду від 29 листопада 2021 року залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог щодо предмета спорту на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство Українська пожежно-страхова компанія .

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідачі та третя особа в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином, у відзивах на позовну заяву відповідачі просили справу розглянути за їх відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача , суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 14 квітня 2021 року о 16:20 год ОСОБА_4 на автодорозі Київ-Харків-Довжанський 489 км, м. Харків керуючи автомобілем DAF ТЕ95ХБ380, державний номерний знак НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем Фольксваген державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить на підставі права власності позивачу, який в подальшому, здійснив зіткнення з автомобілем Рено, державний номерний знак НОМЕР_3 , чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР України. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 травня 2021 року у справі №638/6205/21 водія ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні даного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до звіту №13/05/2021Ч дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 21 травня 2021 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 , матеріальний збиток, завданий власникові Volkswagen Golf Plus, державний номерний знак НОМЕР_2 , в результаті пошкодження при ДТП складає 244004,01 грн. Вартість автомобіля у пошкодженому стані складає 42247,00 грн.

Автомобіль DAF ТЕ95ХБ380, державний номерний знак НОМЕР_1 , на праві власності належить ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

На момент дорожньо-транспортної пригоди відповідальність водія автомобіль DAF ТЕ95ХБ380, державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія (ПрАТ УПСК ) згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АР номер 9709187.

Згідно з полісом ОСЦПВВНТЗ серія АР № 9709187 страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 130000 грн, розмір франшизи - 2600 грн.

22 червня 2021 року на рахунок позивача було зараховано страхове відшкодування згідно акту № 260/037/010606/21/1 у розмірі 111000 гривень.

Окрім того, позивачем 14 квітня 2021 року здійснено оплату за транспортування автомобіля з місця ДТП з окружної дороги за координатами 489км на пр-т. Тракторобудівників, 94 (автомобіль Фоксваген гольф плюс НОМЕР_2 ), у розмірі 1500 грн, що підтверджується копією квитанції № 0.0.2067952270.2 від 14 квітня 2021 року.

Згідно з договором купівлі-продажу 6350/2021/2653205 від 30 червня 2021 року позивач здійснив продаж належного йому на праві власності транспортного засобу Фольксваген, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_5 за 49000 гривень.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з пунктом 2.2 Правил дорожнього руху власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18), а також з висновками Верховного Суду, викладеними викладеною у постановах від 03 листопада 2021 року у справі №308/10965/19 та від 03 грудня 2018 року у справі № 715/1586/17.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_4 під час вчинення ДТП керував транспортним засобом марки DAF ТЕ95ХБ380, державний номерний знак НОМЕР_1 , на підставі посвідчення водія та реєстраційного документа на цей транспортний засіб, то він правомірно володів указаним майном, а отже є відповідальним за відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Отже, ОСОБА_2 є неналежним відповідачем у даній справі.

Щодо позовних вимог до ТОВ Петроліум плюс суд зазначає наступне.

Звертаючись з позовними вимогами до ТОВ Петроліум плюс позивач посилався на те, що водій ОСОБА_4 працював у ТОВ Петроліум плюс на посаді водія.

Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об`єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права.

Не вважається володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо).

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що шкода, завдана водієм транспортного засобу, відшкодовується юридична особою, з якою водій перебуває у трудових відносинах, виключно у разі, якщо шкоду було завдано під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків.

Такий висновок суду узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі № 6-108цс13, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18), та у постановах Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справ № 479/392/20 від 23 березня 2020 року у справі № 373/1773/18-ц (провадження № 61-17948св19), від 20 листопада 2019 року у справі № 501/2298/16-ц (провадження № 61-31268св18), від 05 вересня 2018 року у справі № 534/872/16-ц (провадження № 61-11969св18).

Водночас з наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що 14 квітня 2021 року ОСОБА_4 було надано вихідний день, оскільки через виробничу необхідність він працював 10 квітня 2021 року (у суботу), у зв`язку з чим йому було надано за його згодою вихідний в інший день, що підтверджується копіями наказів директора ТОВ Петролеум плюс №11 від 09 квітня 2021 року Про роботу у вихідний день 10 квітня 2021 року , та № 12 від 12 квітня 2021 року Про надання компенсації за роботу у вихідний день працівникам .

Окрім того, зазначена обставина також підтверджуєтьсятабелем обліку використання робочого часу працівників ТОВ Петролеум Плюс від 30 квітня 2021 року.

Таким чином, оскільки на час ДТП ОСОБА_4 не виконував свої трудові (службові) обов`язки, оскільки мав вихідний день, тобто шкоду завдано не у зв`язку з виконанням трудових (службових обов`язків), тому відсутні підстави для застосування до даних правовідносин положень ст. 1172 ЦК України та відповідальності ТОВ Петролеум Плюс за шкоду завдану водієм в результаті даної ДТП.

Згідно ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (ч. 4 ст. 51 ЦПК України).

Із системного аналізу зазначених норм права вбачається, що у разі пред`явлення позову до неналежного відповідача, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів або замінювати первісного відповідача належним відповідачем, та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. ЦПК України саме на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі.

Як до початку першого судового засідання, так і в судовому засіданні, позивачем не було заявлено клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем або залучення до участі у справі співвідповідача, як то передбачено положеннями ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України. Суд же позбавлений можливості без відповідного клопотання позивача, поданого у передбачений ст. 51 ЦПК України строк, самостійно заміняти первісного відповідача належним відповідачем або залучати до участі у справі співвідповідача.

Отже, позивачем не заявлялось у строки, передбачені ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України, клопотання про залучення відповідачем ОСОБА_4 .

Ураховуючи викладене, суд вважає, що позивачем позов заявлений до неналежних відповідачів.

Оскільки позивач пред`явив позов до ОСОБА_2 та ТОВ Петролеум плюс , які є неналежними відповідачами, із клопотанням про заміну первісного відповідача належним відповідачем або залучення до участі у справі співвідповідача позивач не звернувся у строки та в порядку, передбаченому діючим цивільним процесуальним законодавством, а суд не наділений повноваженнями самостійно залучати до участі у справі співвідповідача або заміняти первісного відповідача належним відповідачем, тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 та ТОВ Петролеум плюс є неналежними відповідачами у цій справі, оскільки вимоги заявлено не до того відповідача, який має відповідати за цим позовом, що має наслідком відмову в задоволенні позовних вимог.

Правовий висновок щодо обґрунтованості відмови у позові, пред`явленого до неналежного відповідача, викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц.

При цьому, позивач не позбавлений права звернутися до суду з аналогічним позовом до належних учасників справи, а саме до ОСОБА_4 з вимогою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, тому його право на судовий захист, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, не порушено.

Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, тому підстав для розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи, немає.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 81, 258, 259, 263-265, 273-274, 279, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , до ТОВ Петроліум плюс , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, третя особа - Приватне акціонерне товариство Українська пожежно-страхова компанія , відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14 січня 2022 року.

Суддя І.П. Латка