Постанова
від 18.01.2022 по справі 383/605/21
КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 січня 2022 року м. Кропивницький

справа № 383/605/21

провадження № 22-ц/4809/201/22

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А. М., Карпенка О. Л.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ,

розглянув в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження, без повідомлення учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07 жовтня 2021 року у складі судді Адаменко І. М. і

В С Т А Н О В И В :

В червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2 та з урахуванням позовної заяви у новій редакції просив стягнути на свою користь заборгованість по орендній платі в розмірі 28 519 грн 55 коп та судові витрати по справі.

Позовна заява мотивована тим, що згідно державного акту на право приватної власності на землю І-КР № 039197 позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 9,15 га, кадастровий номер № 3520887600:02:000:0228, розташована на території Федіївської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

23.11.2011 ОСОБА_1 уклав з відповідачем договір оренди вказаної земельної ділянки, який було зареєстровано у відділі Держкомзему у Бобринецькому районі 05.03.2012 за № 352088764001579.

За умовами вказаного договору позивач передав ФОП ОСОБА_2 належну йому на праві приватної власності земельну ділянку терміном на 49 років зі сплатою орендної плати в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки до 31 грудня поточного року.

В порушеня вказаних умов договору, орендар орендну плату не сплачував.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 24.07.2020 у справі № 383/372/20, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 03.11.2020, вищевказаний договір оренди розірваний у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати.

Позивач зазначає, що на момент укладення договору оренди землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 119 229 грн, але згідно витягу на даний час нормативна грошова оцінка його земельної ділянки становить 316 883,93 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що за 2018, 2019 та 2020 роки він мав отримати орендну плату у розмірі 28 519,55 грн, а тому звернувся до суду про стягнення вказаної суми з відповідача.

Заочним рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07 жовтня 2021 року позов ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати задоволено частково.

Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати в сумі 10 730,61 грн.

Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 341,65 грн.

В задоволені іншої частини позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки позивача зафіксована умовами п. 5 Договору оренди землі від 23.11.2011 та становить 119 229 грн, тому саме вона враховується як складова для нарахування орендної плати за вказаним договором.

Суд першої інстанції вважав, що посилання позивача при обрахунку заборгованості з орендної плати на Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку даної земельної ділянки від 04.05.2020, де вона складає 316 883,93 грн є необґрунтованим, та не відповідає умовам договору.

З огляду на те, що відповідачем не надано до суду доказів на спростування обставин несплати орендної плати, суд першої інстанції прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позову та про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості з орендної плати за 2018-2020 роки у сумі 107 30,61 грн, виходячи з наступного розрахунку: 119 229 грн х 3 % х 3 (20 18, 2019, 20 20 роки) = 10 730,61 грн, а у стягненні іншої частини вимог суд першої інстанції відмовив у зв`язку з їх необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить заочне рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07 жовтня 2021 року в частині розміру стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 10 703 грн 61 коп змінити та стягнути заборгованість з орендної плати в сумі 28 519 грн 55 коп, а також стягнути судові витрати по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, зміна нормативної грошової оцінки земельної діляни є підставою для перегляду розміру орендної плати без внесення відповідних змін до договору у письмовій формі, а орендар зобов`язаний самостійно за наявності відомостей про нормативну грошову оцінку землі перераховувати розмір орендної плати.

Позивач вважає, що оскільки договором оренди землі від 23.11.2011 обчислення розміру орендної плати без урахування індексації не передбачалось, тому орендар в силу положень ст. 21 ЗУ Про оренду землі повинен був самостійно розраховувати орендну плату з урахуванням індексованої нормативної грошової оцінки землі, як наслідок, стягненню підлягає заборгованість по оренді за 2018, 2019 та 2020 роки в розмірі 28 519,55 грн.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що згідно вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями встановленими цією главою.

За приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки ціна позову становить 28 519,55 грн, тобто менше ста розмірів прожиткового мінімуму (станом на 01.01.2021 становить 227 000 грн, станом на 01.01.2022 становить 248 100 грн), апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки позивача зафіксована умовами п. 5 Договору оренди землі від 23.11.2011 та становить 119 229 грн, тому саме вона враховується як складова для нарахування орендної плати за вказаним договором.

Проте, повністю з такими висновками суду першої інстанції в повній мірі погодитись не можна, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка розташована на території Федіївської сільської ради колишнього Бобринецького району Кіровоградської області, площею 9,15 га, кадастровий номер № 3520887600:02:000:0028, що підтверджується актом на право приватної власності на землю І-КР № 039197, виданого на підставі рішення сесії Федіївської сільської ради від 21.08.2000 № 14.

23 листопада 2011 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Бобринецькому районі Кіровоградської області від 05.03.2012 за № 352088764001579.

Вказані обставини також підтверджуються витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 11.09.2020 за № 223608526.

Пунктом 9 Договору оренди землі від 23.11.2011 визначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а пунктом 5 цього договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 119 229 грн.

Згідно пункту 11 Договору оренди землі від 23.11.2011 орендна плата вноситься до 30.12. поточного року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 119 229 грн.

За змістом пункту 28 Договору оренди землі від 23.11.2011 орендодавець має право вимагати від орендаря внесення змін у договір за згодою сторін.

Згідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.05.2020 нормативна грошова оцінка земельної ділянки позивача становить 316 883,93 грн.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 2 Закону України Про оренду землі (тут і далі - Закон (в редакції, чинній на момент укладання договору)), передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, Законами України, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону істотними умовами договору оренди землі: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним.

Згідно з положеннями статті 21 Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За змістом ст. 22 Закону орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах.

Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати.

Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі.

Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до положень пункту 289.2 статті 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, проте механізм їх застосування є різними як за правовим змістом так і за суб`єктами застосування.

Зокрема, індексація нормативної грошової оцінки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із застосуванням певної методики (стаття 289 ПК України).

Пунктами 288.5.1., 288.5 статті 288 ПК України передбачено, що мінімальна орендна плата встановлена у розмірі трьох відсотків нормативної грошової оцінки землі.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 03 лютого 2021 року у справі № 618/1078/19-ц, від 21 серпня 2019 року у справі № 293/1013/16-ц, від 31 липня 2019 року у справі № 730/1351/18, від 24 липня 2019 року у справі № 541/722/17-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 732/1705/16-ц та Верховним Судом України у постановах від 18 травня 2016 року у справі № 6-325цс16, від 03 грудня 2013 року у справі № 3-34гс13 та від 20 серпня 2013 року у справі № 3-21гс13.

Приписами ст. 96 ЗК України встановлено, що землекористувач зобов`язаний своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

За положеннями статті 24 Закону орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка розташована на території Федіївської сільської ради колишнього Бобринецького району Кіровоградської області, площею 9,15 га, кадастровий номер № 3520887600:02:000:0028, що підтверджується копією акту на право приватної власності на землю серії І-КР №039197, виданого на підставі рішення сесії Федіївської сільської ради від 21.08.2000 № 14 (а. с. 6).

23 листопада 2011 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Бобринецькому районі Кіровоградської області від 05.03.2012 за № 352088764001579 (а. с. 5).

Вказані обставини також підтверджуються витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 11.09.2020 за № 223608526 (а. с. 7).

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 03 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі задоволено повністю.

Розірвано договір оренди землі, укладений 23.11.2011 між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , зареєстрований 05.03.2012 у відділі Держкомзему у Бобринецькому районі за № 352088764001579, щодо земельної ділянки площею 9,15 га, кадастровий номер 3520887600:02:000:0228, розташованої на території Федіївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.

Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840 грн 80 коп.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 03 листопада 2020 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 24 липня 2020 року без змін (а. с. 9-10).

Пунктом 9 Договору оренди землі від 23.11.2011 визначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а пунктом 5 цього договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 119 229 грн.

Згідно пункту 11 Договору оренди землі від 23.11.2011 орендна плата вноситься до 30.12. поточного року.

Згідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.05.2020 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 3520887600:02:000:0228 площею 9,1518 га, розташованої на території Федіївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області становить 316 883,93 грн (а. с. 8).

З аналізу викладеного вбачається, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, належної на праві власності ОСОБА_1 станом на 01 січня 2020 року згідно проведеної нормативно-грошової оцінки становила 316 883 грн 93 коп.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів проведення нормативно-грошової оцінки належної позивачу земельної ділянки станом на 01 січня 2018 та 2019 років, остання визначається умовами договору оренди земельної ділянки від 23 листопада 2011 року та становить 119 229 грн за кожен рік відповідно.

Отже, орендна плата за Договором оренди земельної ділянки від 23 листопада 2011 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 становить:

- 2018 рік - 3 576,87 грн (119 229 грн х 3 %);

- 2019 рік - 3 576,87 грн (119 229 грн х 3 %);

- 2020 рік - 9 506,52 грн (316 883,93 грн х 3 %).

Матеріали справи не містять підтверджень того, що орендна плата за 2018-2020 роки сплачувалась ФОП ОСОБА_2 позивачу як орендодавцю згідно договору.

З огляду на викладене з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість з орендної плати за 2018-2020 роки яка становить 16 660 грн 26 коп (3 576,87+3 576,87+9 506,52).

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати, однак, помилковими є висновки суду першої інстанції в частині обрахування розміру такої заборгованості за 2020 рік.

Невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставами для зміни рішення суду першої інстанції.

З огляду на викладене, заочне рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07 жовтня 2021 року в частині визначення розміру заборгованості з орендної плати підлягає зміні, а з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 16 660 грн 26 коп заборгованості з орендної плати.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

В порядку розподілу судових витрат з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пропорційно до задоволеним позвоним вимогам (58,42 %) та вимогам апеляційної скарги (20,79 %) підлягає стягненню 813,61 (908*58,42%+1 362*20,78%) грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07 жовтня 2021 року в частині визначення розміру заборгованості з орендної плати та в частині розподілу судових витрат змінити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_2 ) 16 660 (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят) грн 26 коп заборгованості з орендної плати.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_2 ) 813 (вісімсот тринадцять) грн 61 коп судового збору.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст.389 ЦПК України .

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді А. М. Головань

О. Л. Карпенко

Дата ухвалення рішення18.01.2022
Оприлюднено24.01.2022
Номер документу102617179
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —383/605/21

Постанова від 18.01.2022

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Мурашко С. І.

Ухвала від 14.12.2021

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Мурашко С. І.

Ухвала від 22.11.2021

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Мурашко С. І.

Рішення від 07.10.2021

Цивільне

Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Адаменко І. М.

Рішення від 07.10.2021

Цивільне

Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Адаменко І. М.

Ухвала від 06.07.2021

Цивільне

Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Адаменко І. М.

Ухвала від 25.06.2021

Цивільне

Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Адаменко І. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні