Ухвала

від 10.01.2022 по справі 705/1185/20

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/1185/20

1-кп/705/370/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду судову справу за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 395 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває об`єднана судова справа за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 395 КК України.

Ухвалою суду від 15 листопада 2021 року відносно обвинуваченого продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13 січня 2022 року.

17 грудня 2021 року обвинуваченим ОСОБА_4 подано до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в якому він просив суд змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який. При розгляді клопотання просив суд врахувати положення ст. 9, ст. 29, ст. 129 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, п. 9 ст. 177 КПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ» та п. 5 ст. 201 КПК України.

10 січня 2022 року прокурором Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 строком на шістдесят днів із залишенням визначеного розміру застави двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі становить 45400 гривень, та покладенням на нього певних обов`язків. Клопотання мотивоване тим, що причетність ОСОБА_4 до вчиненняінкримінованих йому правопорушень повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами. Підставою для продовження застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які на момент продовження запобіжного заходу дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) переховуватися від суду, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання у разі визнання його винуватості; 2) оскільки судове провадження лише розпочато, докази судом не досліджені, свідки та не всі потерпілі допитані судом, відтак обвинувачений може незаконно впливати на свідків та потерпілих з метою зміни останніми своїх показів; 3) може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 4) продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, враховуючи, що обвинувачений є неодноразово судимим, однак на шлях виправлення не став та продовжив учиняти протиправні дії, які були припинені лише після обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому без застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, іншим чином неможливо забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підтримав своє клопотання від 17.12.2021 про зміну запобіжного заходу та просив суд змінити запобіжних захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначив, що вину у вчиненні кримінальних правопорушеннях він визнає в повному обсязі.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 та просила суд задовольнити клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу та змінити запобіжних захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Просила врахувати письмову згоду матері обвинуваченого ОСОБА_6 від 17.12.2021, в якій вона просила застосувати до її сина ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою її місця проживання.

Суд, заслухавши прокурора, обвинуваченого та захисника обвинуваченого, дослідивши клопотання прокурора та обвинуваченого, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК Українинезалежно від наявності клопотаньсуд зобов`язанийрозглянути питаннядоцільності продовженнятримання обвинуваченогопід вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта,клопотання прозастосування примусовихзаходів медичногоабо виховногохарактеру чиз днязастосування судомдо обвинуваченогозапобіжного заходуу виглядітримання підвартою.За наслідкамирозгляду питаннясуд своєювмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 3ст.199КПКУкраїни припродовженні строкутримання підвартою судповинен врахуватинаявність обставин,які свідчатьпро те,що заявленийризик незменшився абоз`явилисянові ризики,які виправдовуютьтримання особипід вартою,а такожнаявність обставин,які перешкоджаютьзавершенню судового розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Судом встановлено, що ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 листопада 2021 року відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13 січня 2022 року. При ухваленні такого рішення судом було враховано неможливість завершити розгляд справи до закінчення строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого відносно обвинуваченого, а також з урахуванням наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжували існувати.

Як убачається з клопотання прокурора, воно містить виклад обставин, які свідчать про те, що заявлені раніше ризики, що враховувались при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились.

Суд частково погоджується з доводами прокурора, викладеними у клопотанні, також вважаючи, що не зменшився ризик повторного вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень.

При цьому суд вважає, що прокурором не доведено з посиланням на докази існування ризику переховування обвинуваченого від суду, а також ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, суд враховує те, що відпав ризик впливу обвинуваченого на потерпілих та свідків у зв`язку зі зміною останнім показів у судовому засіданні, визнанням вини у вчиненні кримінальних правопорушень у повному обсязі та зміною порядку дослідження доказів.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Статтею 9 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожного на розгляд справи упродовж розумного строку. Звід принципів захисту всіх осіб, які піддаються затриманню чи ув`язненню будь-яким чином, прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 09 грудня 1988 року, вимагає проведення судового розгляду стосовно затриманої особи у розумні строки після її затримання або звільнення цієї особи до розгляду справи (провадження) в суді. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові у правосудді.

Поряд із міжнародно-правовими актами вимоги про здійснення кримінального провадження впродовж розумного строку закріплені і у національному кримінальному процесуальному законодавстві. Так, однією із засад кримінального провадження відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК є розумність строків, зміст якої розкривається у ст. 28 КПК. Неухильне дотримання положень цієї статті, яка, з-поміж іншого, покладає на суд обов`язок із забезпечення проведення судового провадження у розумні строки, є необхідною передумовою виконання завдань кримінального провадження та дотримання основоположних прав людини на усіх його стадіях.

Враховуючи те, що у клопотанні прокурора про продовження застосування запобіжного заходу тримання під вартою не обґрунтовано всіх ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а наведені ризики не виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу тримання під вартою задоволенню не підлягає.

Водночас суд вважає за можливе клопотання обвинуваченого про зміну відносно нього запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт задовольнити, враховуючи те, що на даний час ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні в тому числі тяжкого злочину, а також з огляду на існування ризику, на який суд вказав раніше. Суд також бере до уваги заяву ОСОБА_6 про те, що вона не заперечує щодо перебування ОСОБА_4 у належному їй житлі цілодобово. На думку суду, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту цілком забезпечить можливість запобігти ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

Суд вважає за необхідне, застосувавши запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, покласти на обвинуваченого низку обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 183, 199, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу задовольнити.

Змінити у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком на два місяці, тобто до 10 березня 2022 року, негайно звільнивши його з-під варти із зали суду.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки, передбачені ч. 5ст. 194 КПК України, а саме:

- заборонити цілодобово залишати місце проживання по АДРЕСА_1 ;

- прибувати за кожною вимогою суду.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.

Дія ухвали про застосування запобіжного заходу закінчується 10 березня 2022 року.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику до відома.

Копію ухвали передати до органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого для виконання в частині застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Ухвала підлягає негайному виконанню, але в частині запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.

Суддя ОСОБА_1