Ухвала

від 19.01.2022 по справі 626/3411/21

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 626/3411/21

номер провадження 2/631/296/22

У Х В А Л А

п р о з а л и ш е н н я п о з о в н о ї з а я в и б е з р у х у

19 січня 2022 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Мащенко С. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача: ВІДДІЛУ У СПРАВАХ ДІТЕЙ КРАСНОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ,- Про позбавлення батьківських прав ,-

в с т а н о в и в:

24 грудня 2021 року до Нововодолазького районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ВІДДІЛУ У СПРАВАХ ДІТЕЙ КРАСНОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ,- Про позбавлення батьківських прав .

Зазначена заява зареєстрована за вхідним № 7418/21-вх із наданням автоматизованою системою документообігу суду єдиного унікального № 626/3411/21 (провадження № 2/631/296/22) та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичної картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, в день надходження передана на розгляд головуючого судді Мащенко С. В.

Зважаючи на це та у відповідності до приписів частини 6 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України суд в день надходження позову звернувся до відповідних органів реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2 , відповідь на які отримав 17.01.2022 року за вхідним № 280/22-вх та 18.01.2022 року за вхідним № ЕП-94/22-вх..

Зі змісту заяви вбачається, що позивач просить позбавити відповідача батьківських прав у відношенні неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При вирішенні в межах строку, визначеного частиною 1 статті 185 та згідно із частиною 3 статті 124 Цивільного процесуального кодексу України, питання щодо відкриття провадження у справі, проаналізувавши фактичні обставини позову, їх правову кваліфікацію, характер спірних правовідносин та предмет захисту, судом встановлено, що позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 - 177 цивільного процесуального кодифікованого закону України, що обумовлюють обов`язкові для дотримання позивачем вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також документів, які до неї додаються.

Зокрема, відповідно до положень частини 4 статті 177 вказаного вище нормативно-правового акту до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Приписи частини 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України передбачають, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України Про судовий збір № 3674-VІ від 08.11.2011 року (із змінами та доповненнями), який встановлює правові засади справляння, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та його повернення.

Положеннями статті 1 зазначеного Закону визначено, що судовий збір - це збір, який справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Згідно із абзацом 1 частини 1 статті 3 і частиною 1 статті 9 вказаного вище нормативно-правового акту, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством України, сплачується за місцем розгляду справи і зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже, обов`язок позивача справити судовий збір під час звернення із позовом до суду є його процесуальним обов`язком, що має на меті виконання компенсаційної, превентивної та соціальної функції у сукупності.

Відтак, згідно із частиною 1 і абзацом 2 підпункту 2 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1% ціни позову, але не менш 0,4 розміру та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Окрім того, відповідно до абзацу 2 підпункту 2 частини 2 статті 4 вказаного вище Закону за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Аналізуючи зміст позовних вимог ОСОБА_1 , судом з`ясований предмет її позову, а саме:

- позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказане свідчить про те, що позивач має 2 вимоги в позові, зокрема: усі вони немайнового характеру.

Положення абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України Про судовий збір передбачають, що за подання позовної заяви, в якій об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Аналогічне за своїм правовим змістом роз`яснення наведене й Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 13 його Постанови № 10 від 17.10.2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах (зі змінами та доповненнями), яке є обов`язковим для застосуванням судом до тих пір, поки не буде змінене або спростоване сучасною практикою Верховного Суду, а саме: якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо за кожну із таких вимог (або загальною сумою).

Також, з огляду на частину 1 статті 136 Цивільного процесуального кодексу України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строку у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Статтею 8 Закону України Про судовий збір перелічені випадки відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення його від сплати, а саме: враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1)розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

або

2)позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

або

3)предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Натомість, позивач ОСОБА_1 до позову не додала документів про сплату судового збору у належному обсязі, й, заявляючи в прохальній частині позовної заяви клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по справі, не надала жадного доказу, який є належним та допустимим задля вирішення цього питання.

Пунктом 9 частини 1 статті 40 Бюджетного кодексу України № 2456-VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями) визначено, що розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення визначається Законом про Державний бюджет України.

Відповідно до приписів абзацу 3 статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік № 1082-ІХ від 15.12.2020 року (із змінами та доповненнями) з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлений в сумі 2270 гривень, а тому за подання до суду позовної заяви із вимогою немайнового характеру в порядку позовного провадження судовий збір повинен справлятися в розмірі 908,00 гривень за кожну таку вимогу, виходячи з розрахунку: 2270 гривень х 0,4 = 908,00 гривень.

При цьому, з огляду на зміст пункту 5 частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Натомість, вказані вимоги процесуального закону проігноровані позивачем, оскільки нею не надано висновок служби у справах дітей щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав стосовно кожної дитини.

Статтею 164 Сімейного кодексу України № 2947-III від 10 січня 2002 року (із змінами та доповненнями) визначений чіткий перелік підстав для позбавлення батьківських прав.

Також, суд зауважує, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою правові наслідки як для батьків, так і для дитини, що передбачені статтею 166 Сімейного кодексу України.

Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

При цьому, в постанові Пленум Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав роз`яснено, що позбавлення батьківських прав є крайньою мірою впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про її застосування слід вирішувати тільки після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, в тому числі ставлення батьків до дітей.

Звертаючись до суду в прохальній частині позовної заяви із проханням щодо зобов`язання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Відділ у справах дітей Старовірівської сільської ради Красноградського району Харківської області - надати висновок щодо можливості позбавлення батьківських прав відповідача, позивач не врахувала:

1)по-перше, що нею Відділ у справах дітей Старовірівської сільської ради Красноградського району Харківської області до участі у справі жодним чином не залучений;

2)по-друге, що чинне цивільне та цивільне процесуальне законодавство України не передбачає можливості у судовому процесі покласти будь-які зобов`язання на особу, яка не є відповідачем у справі, зокрема, надати висновок щодо можливості позбавлення батьківських прав відповідача;

3)по-третє, висновок, який прохає позивач зобов`язати надати третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - є відповідним доказом, обов`язок щодо надання якого належить стороні позивача з огляду на припис частини 5 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України;

4)по-четверте, частиною 7 вищенаведеної норми права обумовлено, що суд не може збирати докази, які стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів;

5)по-п`яте, зміст частини 4 статті 83 цивільного процесуального кодифікованого закону України визначає, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити:

-доказ, який не може бути подано;

-причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк;

-докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу;

6)та, по-шосте, учасник справи, уразі неможливості самостійно надати докази, на підставі частини 1 та 2 статті 84 Цивільного процесуального кодексу України, вправі подати клопотання про витребування доказів судом, зазначивши:

-який доказ витребовується;

-обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

-підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

-вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Відтак, виявлені судом недоліки унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі задля справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав ОСОБА_1 шляхом ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року в Римі, яка відповідно до приписів статті 9 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями) є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Вказане повністю кореспондує зі змістом статті 55 Конституції України, яку відповідно до рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997 року (у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інших щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) слід розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку, і суд не може відмовити у правосудді, а також у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства.

Одночасно із цим правилами прецедентної практики Європейського суду з прав людини передбачено, що кожна держава - учасниця Конвенції, реалізуючи пункт 1 її статті 6 щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, незважаючи на те, що звернення особи до суду є її абсолютним правом, однак воно повинно ґрунтуватись на приписах матеріального та процесуального законів.

Згідно з нормами частини 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на наведене вище, суд дійшов висновку про те, що за таких обставин, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ВІДДІЛУ У СПРАВАХ ДІТЕЙ КРАСНОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ,- Про позбавлення батьківських прав слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення їй ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Приходячи до такого, суд на виконання вимог частини 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України зазначає, що недоліки позову слід усунути шляхом вчинення певних дій, як то:

- подати відповідну заяву у виді окремого письмового документу з усунутими (виправленими) недоліками, вказаними судом у цій ухвалі;

- сплатити судовий збір в частині позовних вимог про позбавлення відповідача батьківських прав у відношенні неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або надати належні та допустимі докази на підтвердження обставини, визначених статтею 8 Закону України Про судовий збір ;

- надати висновок служби у справах дітей про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 відносно кожної дитини, або виконати вимоги частини 4 статті 83 й частин 1 і 2 статті 84 Цивільного процесуального кодексу України.

Постановляючи ухвалу, суд вказує точну суму судового збору, яку слід сплатити ОСОБА_1 , а саме: 1816,00 гривень виходячи з розрахунку: 2 вимоги немайнового характеру позову х 908,00 гривень за одну таку вимогу = 1816,00 гривень.

Постановляючи ухвалу, суддя також вважає за необхідне зазначити, що пунктом 160 частини 1 Указу Президента України Про реорганізацію місцевих загальних судів № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року Про утворення та ліквідацію районів , що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади, та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.

При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.

Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України Про судоустрій і статус суддів , закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.

Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, а тому справа перебуває на розгляді належного суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 55 і 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року в Римі; статтями 17, 36 і пунктом 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); пунктом 9 частини 1 статті 40 Бюджетного кодексу України № 2456-VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями); Законом України Про судовий збір № 3674-VI від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями); абзацом 3 статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік № 1082-ІХ від 15.12.2020 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року Про утворення та ліквідацію районів ; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України Про реорганізацію місцевих загальних судів № 451/2017 від 29.12.2017 року; Рішенням Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997 року (у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інших щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води); Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах (зі змінами та доповненнями); Постановою Пленум Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав № 3 від 30 березня 2007 року; статтями 164, 166 Сімейного кодексу України № 2947-III від 10 січня 2002 року (із змінами та доповненнями), і статтями 3, 4, 14, 15, 17, 18, 43, частиною 1 статті 64, статтями 76 - 80, 83, 84, 89, частиною 3 статті 124, статтями 133, 175 - 177, частиною 1 статті 185, частиною 3 статті 294, пунктом 1 частини 1 і частиною 2 статті 258, статтями 259 - 260, частиною 2 статті 261, частинами 5 і 11 статті 272, частиною 2 статті 352 та частиною 2 статті 353 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями),-

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ВІДДІЛУ У СПРАВАХ ДІТЕЙ КРАСНОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ,- Про позбавлення батьківських прав , залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі виконання нею відповідно до ухвали суду у встановлений нею строк вимог, визначених статтями 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України, позов буде вважатися поданим в день первісного його подання до суду, інакше - буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.

Копію ухвали надіслати ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня її складення.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала, що набрала законної сили, обов`язкова для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання ухвали є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Ухвалу постановлено, складено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.

Суддя С. В. Мащенко