справа № 626/3411/21
провадження № 2/631/171/23
У Х В А Л А
03 листопада 2023 року селище міського типу Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Мащенко С. В.
за участю:
секретаря судового засідання Дядик С. В.
розглянувши без повідомлення учасників справи у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду заяву про відвід судді Мащенко Світлани Василівни у справі, що розглядається в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача: ВІДДІЛУ У СПРАВАХ ДІТЕЙ КРАСНОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ та СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ,- «Про позбавлення батьківських прав»,-
в с т а н о в и в:
24.12.2021 року до Нововодолазького районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ВІДДІЛУ У СПРАВАХ ДІТЕЙ КРАСНОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ,- «Про позбавлення батьківських прав» (а. с. 26, 28).
Зазначена заява зареєстрована за вхідним № 7418/21-вх із наданням автоматизованою системою документообігу суду єдиного унікального № 626/3411/21 (провадження № 2/631/296/22) та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичної картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, в день надходження передана на розгляд головуючого судді Мащенко С. В. (а. с. 26, 29).
Зважаючи на це та у відповідності до приписів частини 6 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України суд в день надходження позову звернувся до відповідних органів реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2 (вихідний № 2/631/803/21/7486/2021),відповідь наякі отримав17.01.2022року завхідним №280/22-вхта 18.01.2022року завхідним №ЕП-94/22-вх.(а. с. 30 31, 32 33).
Натомість при вирішенні в межах строку, визначеного частиною 1 статті 185 та згідно із частиною 3 статті 124 Цивільного процесуального кодексу України, питання щодо відкриття провадження у справі, проаналізувавши фактичні обставини позову, їх правову кваліфікацію, характер спірних правовідносин та предмет захисту, судом було встановлено, що позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 - 177 цивільного процесуального кодифікованого закону України, що обумовлюють обов`язкові для дотримання позивачем вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також документів, які до неї додаються, а тому відповідною ухвалою суду, постановленою 19.01.2022 року, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача: ВІДДІЛУ У СПРАВАХ ДІТЕЙ КРАСНОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ,- «Про позбавлення батьківських прав» залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (а. с. 34 41).
У відповідності до приписів частини 5 статті 272 Цивільного процесуального кодексу України копію вказаної ували надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня її складення (вихідний № 626/3411/21/465/2022 від 19.01.2022) (а. с. 42).
03.02.2022 року позивач частково виконала ухвалу суду, надавши копію квитанції про сплату судового збору та клопотання про зобов`язання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ВІДДІЛУ УСПРАВАХ ДІТЕЙКРАСНОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇРАДИ надативисновок продоцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав,оскільки натериторії Українизапроваджений карантинта службиу справахдітей непроводять прийом,а такожна їїзвернення дослужби отрималавідповідь щовисновок надаєтьсяна вимогусуду (а. с. 43, 48 49).
Зазначені документи (вхідний № 742/22-вх) передані під особистий короткий підпис головуючому судді Мащенко С. В. Лише 11.02.2022 року у зв`язку із її перебуванням в період з 03.02.2022 року по 04.02.2022 року включно в нарадчій кімнаті по справі з єдиним унікальним № 631/858/20 (провадження № 1-кп/631/25/22) за обвинуваченням ОСОБА_3 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, а також з 04.02.2022 року по 10.02.2022 року включно в нарадчій кімнаті по справі з єдиним унікальним № 631/1444/16-к (провадження № 1-кп/631/2/22) за обвинуваченням ОСОБА_4 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (а. с. 44 - 44 зворот).
З урахуванням наведеного та у відповідності до змісту частини 1 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Мащенко С. В. 16.02.2022 року відкрив загальне позовне провадження у цивільній справі з єдиним унікальним № 626/3411/21 (провадження № 2/631/296/22) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача: ВІДДІЛУ У СПРАВАХ ДІТЕЙ КРАСНОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ,- «Про позбавлення батьківських прав», розпочав підготовче провадження у цій справі та призначив підготовче судове засідання на 15.03.2022 року (а. с. 53 -57).
Натомість у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнного стану Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 року, та перебуванням Харківського району Харківської області в зоні активних бойових дій з метою збереження життя та здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду наказом голови № 02-09/01 від 24.02.2022 року встановлено особливий режиму роботи Нововодолазького районного суду Харківської області по відправленню правосуддя.
Відповідно до викладеного та ураховуючи, що на території, підсудній Нововодолазькому районному суду Харківської області, розташовано п`ять військових частин та військова служба правопорядку, робочий час триває вісім годин п`ять діб на тиждень, й під час дії провітреної тривоги розгляд будь-яких справ згідно з рекомендаціями Верховного Суду та Ради Суддів України неможливий, розгляд справ здійснюється відповідно до першочерговості, пріоритетності та реальної можливості.
Зокрема, за період дії воєнного стану справи призначалась до розгляду у підготовчому провадженні на 14.12.2022 року, проте проти закриття підготовчого провадження в цей день заперечував відповідач, посилаючись на його фактичне перебування у Хмельницькому (а. с. 68).
Наступне підготовче судове засідання було призначене на 16.01.2023 року, проте належним чином у відповідності до приписів чинного Цивільного процесуального кодексу України була обізнана про дату, час та місце судового засідання тільки сторона позивача, що унеможливило здійснення підготовчого провадження. Окрім того, головуючий у справі брав участь у розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.09.2022 року під № 12022221160000749, щодо вчинення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України (а. с. 76).
14.03.2023 року від відповідача у справі ОСОБА_2 надійшов за допомогою електронних засобів зв`язку без застосування електронного цифрового підпису відзив на позов ОСОБА_1 (а. с. 82 - 83).
Окрім того,ухвалою суду,постановленою цьогодня занаслідками підготовчогосудового засідання,залучено доучасті усправі зєдиним унікальним№ 626/3411/21(провадження№ 2/631/171/23)за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,із залученнямдо участіу справів якостітретьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог,щодо предметаспору,на сторонівідповідача:ВІДДІЛУ УСПРАВАХ ДІТЕЙКРАСНОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇРАДИ,-«Про позбавленнябатьківських прав» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача СЛУЖБУ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ, а тому наступне підготовче судове засідання у справі призначено на 11.04.2023 року (а. с. 85 - 88 ).
Натомість представник за довіреністю залученої третьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору,на сторонівідповідача СЛУЖБИ УСПРАВАХ ДІТЕЙНОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇРАДИ- Синиця М. А. листом, зареєстрованим за вхідним № ЕП-543/23-вх від 29.03.2023 року просила проведення підготовчого проведення відкласти, а тому наступною датою визначено 17.05.2023 року о 10 годині 30 хвилин (а. с. 93).
Також, ані 17.05.2023 року, ані в подальшому 14.06.2023 року, 24.07.2023 року, 22.08.2023 року, 02.10.2023 року та 26.10.2023 року стороною позивача та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача СЛУЖБОЮ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ не надано у процесуальний спосіб Висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно його малолітніх дітей, а також відомостей, про ознайомлення із ним відповідача у справі, що унеможливлює закриття підготовчого провадження з огляду на те, що:
- докази подаються сторонами та іншими учасниками справи й суд не може їх збирати з власної ініціативи;
- позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору разом з поданням відзиву або письмових пояснень;
- докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду не приймаються, й надання доказів після закриття підготовчого провадження без поважних причин неприпустимо.
Крім того, на кожен із наведених підготовчих судових засідань всі учасники справи не були повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання згідно з вимогами статті 130 Цивільного процесуального кодексу України, внаслідок несвоєчасного вручення рекомендованої поштової кореспонденції засобами поштового зв`язку, що також вважається перешкодою задля закриття підготовчого провадження.
Проте, незважаючи на те, що тривалість не закриття підготовчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача: ВІДДІЛУ У СПРАВАХ ДІТЕЙ КРАСНОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ та СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ,- «Про позбавлення батьківських прав» обумовлена захистом інтересів сторони позивача, яка з питання відтермінування надання відповідного доказу (Висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно його малолітніх дітей) клопотала перед судом відповідною заявою, поданою до суду за вхідним № 742/22-вх від 03.02.2022 року, мотивуючи своє прохання тим, що на території України запроваджений карантин та служби у справах дітей не проводять прийом, 02.11.2023 року ОСОБА_1 подала заяву про відвід судді, зареєстровану за вхідним № 5973/23-вх (а. с. 48 49, 151 - 154).
Вказана письмова заява про відвід була передана головуючому судді Мащенко С. В. під особистий короткий підпис в Журналі реєстрації вхідної кореспонденції 03.11.2023 року у зв`язку із її зайнятістю 02.11.2023 року з 09 години 30 хвилин по 17 годину 00 хвилин у розгляді відводу прокурору, клопотання сторони обвинувачення щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що спливає 03.11.2023 року, скарги обвинуваченого на неправомірні дії слідчого та прокурора, поданої в порядку частини 3 статті 303 Кримінального процесуального кодексу України в межах справи з єдиним унікальним № 615/1629/23 (провадження № 1-кп/631/157/23) за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 липня 2023 року під № 12023221050000191, щодо вчинення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України (а. с. 151 зворот).
Зі змісту заяви про відвід судді Мащенко С. В., як вже було наведено вище, вбачається, що позивач обґрунтовує свій відвід тим, що продовж тривалого строку, починаючи з 02.12.2021 року суддя не проводить розгляд справи, що є підставою задля її відводи з підстав пункту 5 частини 1 статті 36 Цивільного процесуального кодексу України.
Вирішуючи питання щодо прийнятності відводу, суд ураховує таке.
Частина 1 статті 1 та частина 3 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України наголошують на тому, що цивільний процесуальний кодекс України встановлює порядок здійснення цивільного судочинства, а провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Отже, приписом частини 3 статті 39 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відтак, ухвала про відкриття провадження у справі була постановлена 16.02.2022 року та у відповідності до змісту частини 5 статті 272 Цивільного процесуального кодексу України її копія протягом двох днів (вихідний № 626/3411/21/1137/2022 від 17.02.2022 року) надіслана учасникам справи, а підготовче судове засідання по суті було розпочате 14.03.2023 року (а. с. 53 57, 58, 85 - 88).
Тому, на час звернення ОСОБА_1 із відводом минули строки, обумовлені чинним цивільним процесуальним законодавством України.
Проте, аналізуючи змість заяви про відвід, вбачається, що її підставою є незгода позивача ОСОБА_1 з тривалістю розгляду справи, й оскільки суд вважає, що ці обставини не могли бути відомі заявниці до спливу вказаного строку, вважає за можливе прийняти відвід головуючому судді Мащенко С. В. до розгляду по суті.
У відповідності до вимог частини 3 статті 40 Цивільного процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
З матеріалів справи з єдиним унікальним № 626/3411/21 (провадження № 2/631/171/23) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача: ВІДДІЛУ У СПРАВАХ ДІТЕЙ КРАСНОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ та СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ,- «Про позбавлення батьківських прав» убачається, чергове підготовче судове засідання призначене на 15.11.2023 року о 10 годині 00 хвилин (а. с. 150).
Оскільки позивач ОСОБА_1 , звертаючись із своєю заявою про відвід головуючого, виклала його письмово, й на виконання приписів частини 2 статті 14 Цивільного процесуального кодексу України відвід зареєстровано 02.11.2023 року, то суд робить обґрунтований висновок про те, що заява про відвід надійшла до суду раніше ніж за три робочі дні до наступного засідання.
У відповідності до штатного розпису часу Нововодолазького районного суду Харківської області в суді передбачено посаду голови суду та дві посади судді.
Натомість, згідно з Табелем обліку використання робочого часу Нововодолазького районного суду Харківської області та Наказом голови суду Мащенко С. В. № 02-06/54 від 16.10.2023 року «Про надання відпустки ОСОБА_7 », суддя цього суду Пархоменко І. О. перебуває у щорічній відпустці з 30.10.2023 року по 17.11.2023 року включно (а. с. 156, 157 - 158).
Частиною 5 статті 40 Цивільного процесуального кодексу України імперативно унормовано, що якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.
За викладених обставин, вирішення питання про відвід, заявлений позивачем ОСОБА_1 здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, визначеним згідно з приписом частини 1 статті 33 вищезазначеного кодексу, тобто суддею, який розглядає справу з єдиним унікальним № 626/3411/21 (провадження № 2/631/171/23) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача: ВІДДІЛУ У СПРАВАХ ДІТЕЙ КРАСНОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ та СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ,- «Про позбавлення батьківських прав», а саме: головуючим суддею Мащенко С. В.
Відтак, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи та всі фактичні данні, які мають значення для вирішення питання про відвід головуючого судді Мащенко С. В., перевіривши їх доказами, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні без повідомлення учасників справи, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши матеріали справи, що містять наявні в ній письмові докази, - суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Отже, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.
При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.
Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.
Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.
Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебувала на розгляді належного суду.
Вирішуючи питання про відвід судді, суд, перш за все, виходить з того, що завданням цивільного судочинства, визначеним у частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Тому згідно частини 1 статті 4 цього ж нормативно-правового акту, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Так, суд відповідно до приписів частини 1 статті 13 цивільного процесуального кодифікованого закону України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
При цьому частиною 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
У відповідності до припису частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 цивільного процесуального кодифікованого закону України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.
Одночасно із цим, згідно частини 2 статті 77 та частини 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Крім того, зі змісту частини 7, 8 та 11 статті 40 цивільного процесуального кодифікованого закону України убачається, що питання про відвід вирішується невідкладно, без повідомлення учасників справи й за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Чинне цивільне процесуальне кодифіковане законодавство України передбачає можливість заявлення учасниками справи відводу судді з підстав, прямо визначених ним.
При цьому, обставини, що виключають участь судді у цивільному провадженні та є підставою для його відводу за заявою учасників справи, встановлені статтями 36 та 37 Цивільного процесуального кодексу України, про що прямо зазначено у частини 2 статті 39 зазначеного нормативно-правового акту України.
Зокрема, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, або якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді (пункти 3 та 5 частини 1 статті 36 Цивільного процесуального кодексу України).
Одночасно із цим, імперативний припис частини 4 вказаної останньою норми процесуального права обумовлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставлю для відводу.
Крім того, частиною 1 статті 42 Цивільного процесуального кодексу України обумовлено, що учасниками у справах позовного провадження є сторони та треті особи, а з огляду на зміст частини 1 статті 48 цього ж нормативно-правового кодифікованого акта України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Також, частина 1 статті 40 цивільного процесуального кодифікованого закону України визначає, що питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Отже, ураховуючи викладене, спираючись на те, що справа з єдиним унікальним № 626/3411/21 (провадження № 2/631/171/23) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача: ВІДДІЛУ У СПРАВАХ ДІТЕЙ КРАСНОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ та СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ,- «Про позбавлення батьківських прав» розглядається за правилами загального позовного провадження, що прямо передбачено абзацом 1 резолютивної частини ухвали Нововодолазького районного суду Харківської області, постановленої 16.02.2022 року у складі судді Мащенко С. В., та беручи до уваги процесуальний статус ОСОБА_1 , яка є позивачем у справі, суд вважає, що остання наділена процесуальним правом на заявлення цього відводу головуючому судді Мащенко С. В.
Натомість,аналізуючи змістзаяви провідвід,судом встановлено,що позивач ОСОБА_1 не згодназ тривалістюпроведення підготовчогопровадження уцій справій саме з підстав, визначених пунктом 5 частини 1 статті 36 Цивільного процесуального кодексу України, тобто якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, заявляє свій відвід судді.
Стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обумовлює, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Окрім того, Пленум Верховного суду України у пункті 5 своєї Постанови № 8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» роз`яснив, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. При цьому:
а) стосовно суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді: з`ясовується, чи виявляв він упередженість або безсторонність у даній справі;
б) стосовно об`єктивного критерію чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Тобто у кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про безсторонність суду, й особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункти 49 і 50 рішення у справі «Білуха проти України», ухваленого 09.11.2006 року, заява № 33949/02).
Також у справі «Хаушильд проти Данії», ухваленому 24.05.1989 року, заява № 10486/83, зазначено, що суду не потрібні докази фактичної наявності неупередженості судді. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.
В силу приписів статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року в Римі та ратифікованої Україною 17.07.1997 року відповідним Законом № 475/97-ВР, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Як визначаєКонституція України,прийнята 28.06.1996року,в своїйстатті 19,правовий порядокв Україніґрунтується назасадах,відповідно дояких ніхтоне можебути примушенийробити те,що непередбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Натомість авторитет суду та судових рішень у суспільній свідомості пов`язується з авторитетом судді, оцінкою його поведінки як у сфері судочинства, так і поза межами його професійної (службової) діяльності.
Професійна діяльність суддів, пов`язана з відправленням правосуддя, зобов`язує суддів демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, що означає добровільні обмеження, пов`язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і поза залою судового засідання.
Також стаття 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого 22.02.2013 року XI черговим з`їздом суддів України, наголошує, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.
Крім того, загальними правилами, які відображені у Бангалорських принципах поведінки судді, прийнятих 19.05.2006 року та схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 року, об`єктивність судді є обов`язковою умовою належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки в змісті винесеного рішення, а й у всіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Також, з огляду на правило пункту 2.5 цих Правил, що суддя має заявити самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості.
Отже, під час оцінки дій головуючого судді Мащенко С. В. під час підготовчого провадження у цивільний справі з єдиним унікальним № 626/3411/21 (провадження № 2/631/171/23) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача: ВІДДІЛУ У СПРАВАХ ДІТЕЙ КРАСНОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ та СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ,- «Про позбавлення батьківських прав», суд ураховує й поведінку учасників справи, й введення воєнного стану в України та перебування місцевості розташування суду в зоні активних бойових дій, а також загальну навантаженість судді.
Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 року, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Також, Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року, затвердженим Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022 року, у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Окрім того, Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 року, затвердженим Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022 року, у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указу Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 року, що затверджений Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022 року, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану в України з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
В подальшому, на підставі Указу Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 року, що затверджений Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022 року, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану в України з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Згідно з Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022 року, що затверджений Законом України № 2738-ІХ від 16.11.2022 року, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану в України з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
У відповідності до Указу Президента України № 58/2023 від 06.02.2023 року, що затверджений Законом України № 2915-ІХ від 07.02.2023 року, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану в України з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Крім того, Указом Президента України № 254/2023 від 01.05.2023 року, що затверджений Законом України № 3057-ІХ від 02.05.2023 року, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану в України з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Зараз, Указом Президента України № 451/2023 від 26.07.2023 року, що затверджений Законом України № 3275-ІХ від 27.07.2023 року, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану в України з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Відтак, майже з моменту прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до розгляду та відкриття провадження у справі 16.02.2022 року й по теперішній час в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введений й продовжений, зокрема, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб воєнний стан.
Наведене безумовною впливає на оперативність судового провадження у справі.
Крім того, з 01.08.2022 року суддя Мащенко С. В. працює за відсутності в неї секретаря судового засідання Колодяжної А. О., у зв`язку із наданням останній відпустки у зв`язку із вагітністю та пологами та в подальшому відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а обов`язки секретаря виконує її помічник ОСОБА_8 , яка замість складення проектів судових рішень вимушена фактично формувати судові справи, викликати осіб у судові засідання та безпосередньо брати участь у судових засіданнях, що також впливає на оперативність судового провадження у справі.
Натомість, не зважаючи на неповний склад суду під головуванням судді Мащенко С. В., нею у період часу 01.08.2022 року по 02.11.2023 року включно розглянуто 795 справ та матеріалів різних категорій.
При цьому залишок справ, що перебуває в провадженні судді, становить 226 справи.
До того ж, з початку серпня 2022 року, окрім справ, матеріалів цивільного та кримінального судочинства, в провадження судді надійшло 415 матеріалів про адміністративні правопорушення, з яких 210 щодо вчинення правопорушення військовослужбовцями, які відповідно до приписів статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглядаються протягом доби.
За наведених обставин, заява позивача ОСОБА_1 про відвід судді Мащенко С. В. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки наведені нею підстави не можуть свідчити про заінтересованість судді у розгляді (не розгляді) справи, а також її упередженості, й будь-яких інших мотивів та доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду даної справи, нею не наведено.
Відтак, на підстави вищевикладеного, беручи за основу наведену сталу практику Європейського суду з прав людини, беручи до уваги зміст заяви про відвід та його підстави, ураховуючи недоведеність заявником наявності безсторонності судді (існування упередженості, про що може свідчити її особисті переконання та поведінка), відсутність будь-яких достовірних відомостей про існування її прямої чи побічної заінтересованості у результаті розгляду справи з єдиним унікальним № 626/3411/21 (провадження № 2/631/171/23) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача: ВІДДІЛУ У СПРАВАХ ДІТЕЙ КРАСНОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ та СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ,- «Про позбавлення батьківських прав», або щодо наявності інших обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді Мащенко С. В., суд доходить до висновку про необґрунтованість відводу головуючому у справі - судді Мащенко С. В., однак з метою дотримання суддівської етики, зокрема, статті 3 Кодексу суддівської етики, щодо уникнення будь-яких сумнівів у неупередженості та необ`єктивності судді з боку учасників цього цивільного процесу, скасування обставин, які побічно можуть вплинути на суд при ухваленні рішення по суті спору, вважає за необхідне застосувати припис, закріплений в абзаці 1 частини 3 статті 40 Цивільного процесуального кодексу України, тобто передати вирішення питання про відвід на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 цього кодексу, що на думку суду є гарантією дотримання судом принципу законності при розгляді справи задля надання можливості Нововодолазькому районному суду Харківської області ухвалити законне та обґрунтоване рішення незалежним, безстороннім та неупередженим судом, що підкорюється лише закону.
Розв`язуючи питання про відвід, з огляду на зміст частини 8 статті 40 Цивільного процесуального кодексу України щодо його вирішення без повідомлення учасників справи й наявність можливості за ініціативою суду вирішити його у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, суд вважає, що матеріалів, наявних в справі, цілком достатньо для відповіді на всі порушені у заяві ОСОБА_1 про відвід судді Мащенко С. В. питання, ураховуючи і клопотання останньої щодо вирішення питання за її відсутності, а тому не вбачає підстав для виклику учасників справи з єдиним унікальним № 626/3411/21 (провадження № 2/631/171/23) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача: ВІДДІЛУ У СПРАВАХ ДІТЕЙ КРАСНОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ та СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ,- «Про позбавлення батьківських прав» у судове засідання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 6,13і 17Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Україною 17.07.1997 року Законом № 475/97-ВР; частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-ІV (із змінами та доповненнями); статтями 19 і 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (Закон України № 254к/96-ВР) (із змінами та доповненнями); статтями 2, 17 і пунктами 3 та 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року; рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Білуха проти України» від 09.11.2006 року і «Хаушильд проти Данії» від 24.05.1989 року; Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; статтями 3 і 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого 22.02.2013 року XI черговим з`їздом суддів України; пунктами 1.3 і 2.5 Бангалорських принципах поведінки судді, прийнятих 19.05.2006 року та схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 року; Постановою Пленуму Верховного суду України № 8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади», а також статтями 2, 4, 12 14, 18, частиною 1 статті 33, статтями 34, 36 37, 39 40, 42, 48, 67, 76 82, 89, 211, 214, пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтями 259 260, частиною 2 статті 261, частинами 5 та 11 статті 272, частиною 2 статті 352 і частиною 2 статті 353 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями),-
у х в а л и в:
На підставі частини 5 статті 40 Цивільного процесуального кодексу України вирішення питання про відвід, заявлений позивачем ОСОБА_1 02.11.2023 року, викладений письмова та зареєстрований за вхідним № 5973/23-вх, здійснити в нарадчій кімнаті суддею, визначеним згідно з приписом частини 1 статті 33 цього ж кодексу, тобто суддею, який розглядає справу з єдиним унікальним № 626/3411/21 (провадження № 2/631/171/23) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача: ВІДДІЛУ У СПРАВАХ ДІТЕЙ КРАСНОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ та СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ,- «Про позбавлення батьківських прав», а саме: головуючим суддею Мащенко Світланою Василівною.
За наслідками розгляду вважати відвод головуючому у справі з єдиним унікальним № 626/3411/21 (провадження № 2/631/171/23) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача: ВІДДІЛУ У СПРАВАХ ДІТЕЙ КРАСНОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ та СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ,- «Про позбавлення батьківських прав» - судді Мащенко Світлані Василівні необґрунтованим.
З метою дотримання суддівської етики щодо уникнення будь-яких сумнівів у неупередженості та необ`єктивності судді з боку учасників справи з єдиним унікальним № 626/3411/21 (провадження № 2/631/171/23) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача: ВІДДІЛУ У СПРАВАХ ДІТЕЙ КРАСНОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ та СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ,- «Про позбавлення батьківських прав» застосувати припис, закріплений в абзаці 1 частини 3 статті 40 Цивільного процесуального кодексу України й передати вирішення питання про відвід на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 цього кодексу.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала, що набрала законної сили, обов`язкова для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання ухвали є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Ухвалу постановлено, складено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя С. В. Мащенко
Суд | Нововодолазький районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 03.11.2023 |
Оприлюднено | 08.11.2023 |
Номер документу | 114682620 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Нововодолазький районний суд Харківської області
Мащенко С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні