Ухвала

від 20.01.2022 по справі 754/488/22

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/754/2735/22

Справа № 754/488/22

У Х В А Л А

Іменем України

20 січня 2022 року Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою Першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Обслуговуючого кооперативу Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів інвалідів, пенсіонерів та учасників бойових дій Деснянського району міста Києва НІКА СЕРВІС , Товариства з обмеженою відповідальністю РИСЬ ІНВЕСТ ГРУП про скасування рішень про державну реєстрацію та визнання недійсними правочинів,

В С Т А Н О В И В:

28 грудня 2021 року Перший заступник керівника Київської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Обслуговуючого кооперативу Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів інвалідів, пенсіонерів та учасників бойових дій Деснянського району міста Києва НІКА СЕРВІС , Товариства з обмеженою відповідальністю РИСЬ ІНВЕСТ ГРУП про скасування рішень про державну реєстрацію та визнання недійсними правочинів, в якій просить суд:

1. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29.12.2018, індексний номер 44921505, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права спільної часткової власності за Обслуговуючим кооперативом Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів інвалідів, пенсіонерів та учасників бойових дій Деснянського району міста Києва НІКА СЕРВІС (ЄДРПОУ 41001649) на нежитлову будівлю літ А (станція технічного обслуговування) загальною площею 296 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29.12.2018, індексний номер 44921505, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права спільної часткової власності за ОСОБА_3 (РНОКППІ НОМЕР_1 ) на нежитлову будівлю літ А (станція технічного обслуговування) загальною площею 296 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29.12.2018, індексний номер 44921505, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права спільної часткової власності за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на нежитлову будівлю літ А (станція технічного обслуговування) загальною площею 296 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

4. Визнати недійсним правочин, щодо передачі Обслуговуючим кооперативом Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, а автостоянок для зберігання транспортних засобів інвалідів, пенсіонерів та учасників бойових дій Деснянського району міста Києва НІКА СЕРВІС (ЄДРПОУ 41001649) у власність ТОВ Рись Інвест Груп (ЄДРПОУ 41051664) 45/100 частки нежитлової будівлі літера А (станція технічного обслуговування) загальною площею 296 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , оформлений Актом приймання - передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного капіталу (фонду) ТОВ Рись Інвест Груп від 26.02.2019, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ваховською М.В. та зареєстрований в реєстрі за № 72, 73.

5. Визнати недійсним правочин, щодо передачі ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у власність ТОВ Рись Інвест Груп (ЄДРПОУ 41051664) 33/100 частки нежитлової будівлі літера А (станція технічного обслуговування) загальною площею 296 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , оформлений Актом приймання - передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного капіталу (фонду) ТОВ Рись Інвест Груп від 26.02.2019, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ваховською М.В. та зареєстрований в реєстрі за № 70, 71.

6. Визнати недійсним правочин, щодо передачі ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у власність ТОВ Рись Інвест Груп (ЄДРПОУ 41051664) 22/100 частки нежитлової будівлі літера А (станція технічного обслуговування) загальною площею 296 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , оформлений Актом приймання - передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного капіталу (фонду) ТОВ Рись Інвест Груп від 26.02.2019, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ваховською М.В. та зареєстрований в реєстрі за № 68, 69.

7. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.03.2019, індексний номер 46167660, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права спільної часткової власності за ТОВ Рись Інвест Груп (ЄДРПОУ 41051664) на нежитлову будівлю літ А (станція технічного обслуговування) загальною площею 296 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

8. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.03.2019, індексний номер 46168245, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права спільної часткової власності за ТОВ Рись Інвест Груп (ЄДРПОУ 41051664) на нежитлову будівлю літ А (станція технічного обслуговування) загальною площею 296 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

9. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.03.2019, індексний номер 46168586, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права спільної часткової власності за ТОВ Рись Інвест Груп (ЄДРПОУ 41051664) на нежитлову будівлю літ А (станція технічного обслуговування) загальною площею 296 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

10. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.10.2021, індексний номер 60999693, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права спільної часткової власності (розмір частки 22/100) за ТОВ Рись Інвест Груп (ЄДРПОУ 41051664) на нежитлову будівлю літ А загальною площею 296 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

11. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.10.2021, індексний номер 60999693, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права спільної часткової власності (розмір частки 33/100) за ТОВ Рись Інвест Груп (ЄДРПОУ 41051664) на нежитлову будівлю літ А загальною площею 296 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

12. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.10.2021, індексний номер 60999693, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права спільної часткової власності (розмір частки 45/100) за ТОВ Рись Інвест Груп (ЄДРПОУ 41051664) на нежитлову будівлю літ А загальною площею 296 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

13. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 10.08.2021 індексний номер 59756750, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на гараж № НОМЕР_4 загальною площею 28 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

14. Визнати недійсним договір купівлі-продажу гаража від 21.10.2021, укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ТОВ Рись Інвест Груп (ЄДРПОУ 41051664), посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 738.

15. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.10.2021 індексний номер 61046357, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності за ТОВ Рись Інвест Груп (ЄДРПОУ 41051664) на гараж № НОМЕР_4 загальною площею 28 кв.м за адресою: АДРЕСА_1.

16. Судові витрати покласти на відповідачів, стягнувши їх на користь Київської міської прокуратури (вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 02910019, банк ДКСУ м. Київ, код банку 820172, IBANUA168201720343100001000011062, код класифікації видатків бюджету - 2800).

У позові зазначається, що Київською міською прокуратурою встановлено факт порушення інтересів держави при реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна на земельній ділянці територіальної громади АДРЕСА_1 , а також нездійснення Київською міською радою повноважень щодо їх захисту. Зокрема, встановлено факт проведення незаконної реєстрації об`єктів нерухомого майна - нежитлової будівлі літера А загальною площею 296 кв.м та гаражу № НОМЕР_4 загальною площею 28 кв.м по АДРЕСА_1 .

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви суд встановив таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно із ч. 3, 4 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За приписами ч. 1 ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про судоустрій і статус суддів суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України зазначив, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Отже, поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18, критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.

Так, відповідно до п. 1-6 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;

3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

5) справи у спорах щодо фінансових інструментів, зокрема щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Як установлено в частинах першій, третій статті 167 ГК України корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб`єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи, у тому числі й той, який вибув.

У позовній заяві зазначається, що у даному випадку спір виник із приводу порушення прав Київської міської ради, які виражаються у неможливості використання належної їй земельної ділянки по АДРЕСА_1 , внаслідок проведення незаконних реєстраційних дій на об`єкти нерухомого майна, що на ній розміщені; оскільки спірні правовідносини пов`язані із захистом права власності, цей спір не є публічно-правовим, а тому, на думку прокурора, має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.

Однак суд, вирішуючи питання, чи належать всі заявлені прокурором вимоги до розгляду в порядку цивільного судочинства, встановив, що частина позовних вимог за суб`єктним та предметним складом належить до розгляду в порядку господарського, а не цивільного судочинства. Зокрема, позовні вимоги (у позовній заяві за № 4; 5; 6) стосуються визнання недійсними правочинів щодо передачі часток нежитлової будівлі до статутного капіталу юридичної особи, а отже є спором, що виникає з правочинів щодо часток в юридичній особі та внаслідок чого за предметним критерієм належить до юрисдикції господарського суду.

Позовні вимоги (у позовній заяві за № 7, 8, 9) щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав на праві спільної часткової власності за ТОВ Рись Інвест Груп є похідними від позовних вимог (у позовній заяві за № 4; 5; 6) щодо визнання недійсними правочинів щодо передачі часток нежитлової будівлі до статутного капіталу юридичної особи, а отже, мають розглядатися разом із первісними вимогами в порядку господарського судочинства.

Крім того, частина позовних вимог щодо юридичних осіб за своїм суб`єктним складом також належить до юрисдикції господарського суду, що виключає їх розгляд в порядку цивільного судочинства. Зокрема, до таких вимог належить позовна вимога в інтересах Київської міської ради щодо скасування права спільної часткової власності за Обслуговуючим кооперативом Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів інвалідів, пенсіонерів та учасників бойових дій Деснянського району міста Києва НІКА СЕРВІС , та скасування права спільної часткової власності за ТОВ Рись Інвест Груп (позовні вимоги за № 1, 10, 11, 12).

Отже, частина наведених вище позовних вимог з огляду на предмет спору та суб`єктний склад сторін віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає можливість її розгляду у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц.

Окремо слід зауважити, що майно перебуває в спільній частковій власності, а не є спільною сумісною власністю, тобто розгляд заявлених позовних вимог судами відповідно до їх підвідомчості не перешкоджає реалізації права на звернення до суду за захистом порушених прав відповідно до визначеної юрисдикції.

Статтею 20 ЦПК України визначено, що не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 188 ЦПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Як убачається зі змісту позовної заяви, у цьому зверненні до місцевого районного суду позивач об`єднав вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства - цивільного та господарського.

За приписами пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

З огляду на викладене, враховуючи, що прокуроро в позовній заяві об`єднано вимоги, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, і немає законних підстав для їхнього роз`єднання в окремі провадження, таким чином, щоб після роз`єднання Деснянський районний суд міста Києва міг розглядати у самостійному провадженні всі заявлені прокурором позовні вимоги, суд убачає визначені п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України підстави для повернення позовної заяви.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 9901/382/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 640/7310/19.

Частиною сьомою статті 185 ЦПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Отже, за вищевикладених обставин, враховуючи характер спірних правовідносин, суб`єктний склад сторін, зміст заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про повернення позовної заяви, оскільки в позовній заяві об`єднано вимоги, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.

Щодо процесуальних наслідків об`єднання позивачем вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, Велика Палата Верховного Суду у постановах 20 листопада 2018 року у справі № 911/1431/18, від 16 вересня 2020 року у справі № 9901/134/20 зазначила, що порушення правил об`єднання позовних вимог, в разі якщо суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи не роз`єднає позовні вимоги, є підставою для повернення позовної заяви.

В даному випадку прокурор не позбавлений можливості звернутися до суду цивільної юрисдикції щодо вимог до фізичних осіб та до суду господарської юрисдикції з вимогами до юридичних осіб та щодо вирішення спору, який пов`язаний з корпоративними правами учасників товариства.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 19, 20, 185, 188, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Обслуговуючого кооперативу Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів інвалідів пенсіонерів та учасників бойових дій Деснянського району міста Києва НІКА СЕРВІС , Товариства з обмеженою відповідальністю РИСЬ ІНВЕСТ ГРУП про скасування рішень про державну реєстрацію та визнання недійсними правочинів - повернути.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Деснянського районного

суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК