Рішення

від 13.10.2021 по справі 757/20697/20-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/20697/20-ц

Провадження № 2/761/3437/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Бондар О.Д.,

за участі

відповідача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: ОСОБА_4,

представників третьої особи: Півкіної Г.У., Глушкової Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного підприємства Бізнес-Стандарт до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Хрещатий Яр про стягнення безпідставно набутих коштів, -

В С Т А Н О В И В:

22 травня 2020 року до Печерського районного суду м.Києва надійшла зазначена позовна заява.

03.09.2020 року вказана справа надійшла до Шевченківського районного суду м.Києва за підсудністю.

В позовних вимогах позивач просить: стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн., інфляційні втрати за період з 20.05.2017 року по 19.05.2020 року у розмірі 24 400,00 грн., три проценти річних за вказаний період в сумі 8 955,71 грн.

Вимоги обгрунтовані тим, що 19.05.2017 року між ПП Бізнес-Стандарт та ТОВ Хрещатий Яр був укладений договір оренди нежитлових приміщень. Вказаним договором був погоджений порядок сплати орендної плати. Однак засновник (учасник) ТОВ Хрещатий Яр - ОСОБА_1 після підписання договору на свою вимогу отримав від генерального директора ПП Бізнес-Стандарт ОСОБА_2 в рахунок попередньої оплати за перший місяць оренди 100 000,00 грн. для внесення в касу підприємства, про що написав відповідну розписку.

Як зазначає позивач, відповідач отримав грошові кошти без правових підстав (оскільки на момент отримання грошових коштів не був посадовою особою товариства, уповноваженою на супроводження господарських операцій, здійснення функцій з приймання готівки при вчиненні юридичною особою поточної діяльності).

Позивач 08.11.2019 року направив вимогу відповідачу про повернення коштів, однак вимога залишилась без виконання.

А тому для захисту свого порушеного права позивач на підставі положень статті 1212 ЦК України звернувся до суду з позовом про стягнення коштів та нарахованих на підставі ч.2 ст.625 ЦК України 3% річних та інфляційних за період з 20.05.2017 року по 19.05.2020 року.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог на тій підставі, що вказані кошти відповідач не отримував. Відповідач також суду пояснив, що він не знає особисто ОСОБА_2 , всі перемовини велись через керівника ТОВ Хрещатий Яр . В день написання розписки відповідач перебував за межами України.

Представники третьої особи в судовому засіданні пояснили, що про передачу коштів їм нічого не відомо.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Вислухавши сторони, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Главою 83 ЦК України визначаються загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Предметом регулювання цього інституту є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Як встановлено в судовому засіданні, 19.05.2017 року між ТОВ Хрещатий Яр (далі - Орендодавець) та ПП Бізнес-Стандарт (далі - Орендар) був укладений Договір №1905/2017 оренди нежитлових приміщень.

Сторони домовились і визначили в умовах договору, Орендодавець надає Орендареві за плату нежитлове приміщення загальною площею 280 кв.м., яке розташоване в будівлі під літерою А за адресою: АДРЕСА_1 зі сплатою орендної плати в сумі 125 000,00 грн. щомісячно шляхом перерахування коштів на рахунок Орендодавця (п.п.1.1, 1.2, 4.2 Договору).

Як вбачається з копії Договору, від імені ТОВ Хрещатий Яр договір підписано ОСОБА_5 та з боку ПП Бізнес-Стандарт ОСОБА_2 .

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, 19.05.2017 року ОСОБА_1 , який є засновником ТОВ Хрещатий Яр отримав від генерального директора ПП Бізнес-Стандарт ОСОБА_2 в якості передоплати за перший місяць роботи по договору оренди 1905-2017 від 19.05.2017 року суму 100 000,00 грн., про що ОСОБА_1 написав розписку.

Представник відповідача звертався до суду з клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи, однак ухвалою суду від 13.10.2021 року в задоволенні клопотання було відмовлено. В судових дебатах представник відповідача зазначив, що кошти передавались за договором оренди, а тому позов мав бути пред`явлений до юридичної особи, а не до ОСОБА_1 .

В той же час, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що він не вважає за доцільне звертатись до суду з позовом про визнання недійсною розписки.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Хрещатий яр" зверталось з позовом до Приватного підприємства "БІЗНЕС-СТАНДАРТ" про стягнення 424 449,58 грн. (орендної плати).

Рішенням господарського суду м.Києва від 10.07.2018 року (справа №910/21915/17) в позові відмовлено.

Суд рішенням встановив, у відповідності до п.п. 7.2.9 п. 7.2 Договору Оренди, Орендодавець зобов`язується надати Орендарю відстрочку по сплаті оренди (орендні канікули) для проведення ремонтних та інших робіт до відкриття закладу громадського харчування строком на 60 (шістдесят) календарних днів, або до дня відкриття закладу громадського харчування, у разі, якщо день відкриття закладу відбудеться раніше, ніж закінчиться строк орендних канікул. Строком початку орендних канікул є дата підписання Акту приймання-передачі Приміщення в оренду.

Відтак, 25 травня 2017 року є строком початку орендних канікул для Орендаря, який закінчився 25 липня 2017 року.

Пунктом 13.4 Договору регламентовано, що у разі невиконання або неналежного виконання Орендарем своїх зобов`язань зі сплати орендної плати та (або) з відшкодування (компенсації) Орендодавцеві його витрат зі сплати комунальних послуг, спожитих Орендарем, на строк більше 60 (шістдесят) календарних днів, то Орендодавець має право на власний розсуд застосовувати до Орендаря наступні господарські санкції: відключення системи забезпечення Приміщень електричною енергією та (або) тепловою енергією (опаленням) та (або) водо забезпеченням; вимагати розірвання Договору та відшкодування завданих збитків.

У відповідності до п.п. 10.2.2 п. 10.2 Договору, договір оренди може бути розірвано в односторонньому порядку з ініціативи Орендодавця, якщо Орендар не вносить орендну плату за оренду Об`єкта оренди або будь-які інші визначені Договором платежі протягом двох місяців підряд. У такому випадку Договір вважається розірваним з моменту направлення Орендареві відповідного повідомлення від Орендодавця.

Фактичного виконання робіт (надання послуг) щодо використання відповідачем орендованого приміщення у спірний період, судом також не встановлено.

Судом встановлено, що позивачем суду не доведено, що орендар (відповідач) користувався орендованим приміщенням, як вказує позивач з 26.07.2017 по 19.10.2017. Натомість судом встановлено, що відповідач не міг використовувати орендоване приміщення за належністю у зв`язку з неможливістю проведення ремонтних робіт, зважаючи на виявлені дефекти даху, тобто відповідач не міг використовувати орендоване приміщення, через обставини, за які він не відповідає.

Враховуючи встановлення судом факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин та не доведеністю факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем за спірний період, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 375 000,00 грн. визнаються судом необґрунтованими та не підлягають задоволенню судом.

У відповідності до положень ч.4 ст.82 ЦПК України встановлені судом обставини не підлягають доказуванню.

Отже, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ПП Бізнес-Стандарт не користувалось орендованим приміщенням, суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що відповідач не отримував коштів, зазначених в розписці, суду не надано рішення суду про визнання недійсною розписки, відповідач не надав суду доказів що кошти отримані на відповідній правовій підставі, тому суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 100 000,00 грн.

Крім того, на підставі положень ч.2 ст.625 ЦК України суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційні за період з 20.05.2017 року по 19.05.2020 року згідно розрахунків позивача, перевірених судом, що відповідно становить три проценти річних в сумі 8 955,71 грн. та інфляційні в сумі 24 400,00 грн.,

На підставі положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 10, 11, 77-81, 263, 265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Приватного підприємства Бізнес-Стандарт (ЄДРПОУ 31753707, адреса: м.Київ, вул.Мельникова, 81) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Хрещатий Яр про стягнення безпідставно набутих коштів - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства Бізнес-Стандарт грошові кошти в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок, три проценти річних за період з 20.05.2017 року по 19.05.2020 року в сумі 8 955,71 грн. та інфляційні за період з 20.05.2017 року по 19.05.2020 року в сумі 24 400,00 грн., судовий збір в сумі 5 397,61 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 21 жовтня 2021 року

Суддя: Н.Г. Притула