Постанова

від 03.10.2022 по справі 757/20697/20-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2022 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 757/20697/20-ц

номер провадження №22-ц/824/6776/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 року /суддя Притула Н.Г./

за позовом приватного підприємства «Бізнес-Стандарт» до ОСОБА_1 , третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Хрещатий Яр» про стягнення безпідставно набутих коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з вимогами про стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 100 000,00 грн., інфляційних втрат за період з 20.05.2017 року по 19.05.2020 року у розмірі 24 400,00 грн., трьох процентів річних за вказаний період в сумі 8 955,71 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП «Бізнес-Стандарт» грошові кошти в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок, три проценти річних за період з 20.05.2017 року по 19.05.2020 року в сумі 8 955,71 грн. та інфляційні за період з 20.05.2017 року по 19.05.2020 року в сумі 24 400,00 грн., судовий збір в сумі 5 397,61 грн. /а.с. 180-183/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, відмовивши у задоволенні позовних вимог.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема, в судовому засіданні першої інстанції ОСОБА_1 чітко заявив, що не підписував розписки від 19 травня 2017 року на підставі якої було задоволено вимоги позивача. При цьому, підпис від імені ОСОБА_1 візуально відрізняється від його оригінального підпису. У клопотанні про призначення судової почеркознавчої експертизи представник відповідача зазначав про необхідність витребувати оригінал документу, для проведення почеркознавчої експертизи. Для огляду суду оригінал розписки було надано, однак, не долучено зазначений документ до матеріалів справи та не надано йому правової оцінки як і не призначено експертизу підпису. Також вказував, що умовами договору між ТОВ «Хрещатий Яр» та ПП «Бізнес-Стандарт» чітко передбачена сума оренди та спосіб здійснення оплати - шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок орендодавця у щомісячному розмірі 125 000 грн. Тому, навіщо позивач надавав би кошти відповідачу, який не зазначений стороною договору, - незрозуміло. При цьому, сума, про яку вказує позивач - 100 000 грн, не відповідає умовам договору.

Представник ПП «Бізнес-Стандарт» Лобачев В.І. звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість її доводів. Вказував, щодо тверджень апелянта про необґрунтовану та безпідставну відмову суду першої інстанції у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, то відповідач при розгляді справи в суді першої інстанції, наданими йому законом правом не користувався, у встановлений законом строк та спосіб апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції не подав. Враховуючи, що отримання коштів відповідачем нерозривно пов`язано з укладенням та виконанням договору оренди №1905/2017 від 19 травня 2017 року, суд першої інстанції застосував положення частини четвертої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України, враховував обставини, встановлені рішенням господарського суду міста Києва від 10.07.2018 року (справа № 910/21915/17).

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.

Судом встановлено, що 19.05.2017 року між ТОВ «Хрещатий Яр» (далі - Орендодавець) та ПП «Бізнес-Стандарт» (далі - Орендар) був укладений Договір №1905/2017 оренди нежитлових приміщень.

Сторони домовились і визначили в умовах договору, Орендодавець надає Орендареві за плату нежитлове приміщення загальною площею 280 кв.м., яке розташоване в будівлі під літерою «А» за адресою: АДРЕСА_1 зі сплатою орендної плати в сумі 125 000,00 грн. щомісячно шляхом перерахування коштів на рахунок Орендодавця (п.п.1.1, 1.2, 4.2 Договору).

Як вбачається з копії Договору, від імені ТОВ «Хрещатий Яр» договір підписано Г.У. Півняк та з боку ПП «Бізнес-Стандарт» В.І. Лобачевим .

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, 19.05.2017 року ОСОБА_1 , який є засновником ТОВ «Хрещатий Яр» отримав від генерального директора ПП «Бізнес-Стандарт» Лобачева В.І. в якості передоплати за перший місяць роботи по договору оренди 1905-2017 від 19.05.2017 року суму 100 000,00 грн., про що ОСОБА_1 написав розписку. /а.с. 12/

Також з матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Хрещатий яр" зверталось з позовом до Приватного підприємства "БІЗНЕС-СТАНДАРТ" про стягнення 424 449,58 грн. (орендної плати).

Рішенням господарського суду м. Києва від 10.07.2018 року (справа №910/21915/17) в позові відмовлено.

Суд рішенням встановив, що у відповідності до п.п. 7.2.9 п. 7.2 Договору Оренди, Орендодавець зобов`язується надати Орендарю відстрочку по сплаті оренди (орендні канікули) для проведення ремонтних та інших робіт до відкриття закладу громадського харчування строком на 60 (шістдесят) календарних днів, або до дня відкриття закладу громадського харчування, у разі, якщо день відкриття закладу відбудеться раніше, ніж закінчиться строк орендних канікул. Строком початку орендних канікул є дата підписання Акту приймання-передачі Приміщення в оренду.

Відтак, 25 травня 2017 року є строком початку орендних канікул для Орендаря, який закінчився 25 липня 2017 року.

Пунктом 13.4 Договору регламентовано, що у разі невиконання або неналежного виконання Орендарем своїх зобов`язань зі сплати орендної плати та (або) з відшкодування (компенсації) Орендодавцеві його витрат зі сплати комунальних послуг, спожитих Орендарем, на строк більше 60 (шістдесят) календарних днів, то Орендодавець має право на власний розсуд застосовувати до Орендаря наступні господарські санкції: відключення системи забезпечення Приміщень електричною енергією та (або) тепловою енергією (опаленням) та (або) водо забезпеченням; вимагати розірвання Договору та відшкодування завданих збитків.

У відповідності до п.п. 10.2.2 п. 10.2 Договору, договір оренди може бути розірвано в односторонньому порядку з ініціативи Орендодавця, якщо Орендар не вносить орендну плату за оренду Об`єкта оренди або будь-які інші визначені Договором платежі протягом двох місяців підряд. У такому випадку Договір вважається розірваним з моменту направлення Орендареві відповідного повідомлення від Орендодавця.

Фактичного виконання робіт (надання послуг) щодо використання відповідачем орендованого приміщення у спірний період, судом не встановлено.

Судом встановлено, що позивачем не доведено, що орендар (відповідач) користувався орендованим приміщенням, як вказує позивач з 26.07.2017 по 19.10.2017. Натомість судом встановлено, що відповідач не міг використовувати орендоване приміщення за належністю у зв`язку з неможливістю проведення ремонтних робіт, зважаючи на виявлені дефекти даху, тобто відповідач не міг використовувати орендоване приміщення, через обставини, за які він не відповідає.

Враховуючи встановлення судом факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин та недоведеністю факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем за спірний період, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 375 000,00 грн. визнались судом необґрунтованими.

Задовольняючи вимоги позову, суд першої інстанції керувався нормами ч. 4 ст. 82 ЦПК України про те, що встановлені судом обставини не підлягають доказуванню.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що ПП «Бізнес-Стандарт» не користувалось орендованим приміщенням, суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що відповідач не отримував коштів, зазначених в розписці, не надано рішення суду про визнання недійсною розписки, не надано доказів що кошти отримані на відповідній правовій підставі, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про стягнення з відповідача на користь позивача 100 000,00 грн.

Обґрунтовано стягнуто також на підставі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційні за період з 20.05.2017 року по 19.05.2020 року згідно розрахунків позивача, перевірених судом, що відповідно становить три проценти річних в сумі 8 955,71 грн. та інфляційні в сумі 24 400,00 грн.

Доводи апеляційної скарги, про те, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема, в судовому засіданні першої інстанції ОСОБА_1 чітко заявив, що не підписував розписки від 19 травня 2017 року на підставі якої було задоволено вимоги позивача як і клопотання про проведення почеркознавчої експертизи, суд апеляційної інстанції не вважає обґрунтованими, з огляду на таке.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2021 року клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про призначення почеркознавчої експертизи відхилено. Вказана ухвала не оскаржена, тому питання в суді апеляційної інстанції про призначення експертизи залишається без розгляду.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, ОСОБА_1 вказаної розписки не оспорював.

Доводи апеляційної скарги про те, що умовами договору між ТОВ «Хрещатий Яр» та ПП «Бізнес-Стандарт» чітко передбачена сума оренди та спосіб здійснення оплати - шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок орендодавця у щомісячному розмірі 125 000 грн, тому, у позивача не було підстав давати кошти відповідачу, висновків суду першої інстанції не спростовують і становлять предмет позову - стягнення безпідставно отриманих коштів.

Жодної підстави, на якій було отримано кошти ОСОБА_1 , зважаючи на текст розписки - передплата за перший місяць роботи по договору оренди 1905-2017 від 19.05.2017 р. /а.с. 12/, ним не названо та не вказано.

Враховуючи, що орендні відносини між юридичними особами не відбулись, що встановлено рішенням господарського суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що кошти ОСОБА_1 набуті без жодної правової підстави.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 року - залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: