Постанова

від 21.01.2022 по справі 189/1264/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/610/22 Справа № 189/1264/20 Суддя у 1-й інстанції - Єдаменко І. В. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Красвітної Т.П., Петешенкової М.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТК ТРЕЙД» до ОСОБА_1 , третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про стягнення за цивільно-правовим договором,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2020 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 18.05.2020 року між ТОВ «АТК ТРЕЙД» та ОСОБА_1 був укладений цивільно-правовий договір №18/05/01, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався перевозити транспортом позивача вантаж на умовах, визначених цим договором і діяти на власний розсуд. 26.08.2020 року відповідач прийняв до перевезення вантаж Замовника ТОВ Омега . Перевезення цього вантажу здійснювалося відповідно до укладеного між позивачем (Виконавцем) та ТОВ Омега (Замовником) договору про надання послуг з організації перевезень вантажів від 02.03.2020 №2/3, на виконання якого відповідач періодично залучався як третя особа для перевезення вантажу за цивільно-правовим договором від 18.05.2020 №18/05/01. Дане перевезення здійснювалося за Подорожнім листом від 26.08.20 року №252972. Під час дії договору №18/05/01 та здійснення цього перевезення 26.08.2020 року о 04 год 30 хв на 346 км + 200 м о/д М - 04 Знамянка - Луганськ - Зварино сталася ДТП за участю транспортного засобу д.н. НОМЕР_1 під керуванням відповідача, внаслідок чого пошкоджено товар, а транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Постановою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 13.10.2020 року у справі №189/1002/20 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.1 24 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з відповідача за цивільно-правовим договором 35 346,18 грн, з яких 33 605,56 грн - збитки, 1 740,62 грн - штрафні санкції та витрати на судовий збір.

Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2021 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ АТК ТРЕЙД суму 35 346,18 грн, з яких : 33 605, 56 грн - збитків, 1 740, 62 грн - штрафні санкції.

Вирішено питання стосовно судових витрат.

З даним рішенням суду ОСОБА_1 не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваного рішення суду та ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В своїй апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

До апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача ТОВ АТК ТРЕЙД , котрий мотивовано тим, що апеляційна скарга є безпідставною, а рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, тому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Згідно з ч.1 ст. 368 ЦПК України , справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, 18.05.2020 року між ТОВ АТК ТРЕЙД та ОСОБА_1 був укладений цивільно-правовий договір № 18/05/01.

Відповідно до п.п.1.1 та 1.4 Договору №18/05/01 відповідач (Виконавець) зобов`язався перевозити транспортом позивача (Замовника) вантаж на умовах, визначених цим Договором і діяти на власний ризик.

Згідно з п.п.2.2, 3.2.3 Договору Виконавець відповідає за втрату або пошкодження вантажу шляхом компенсації Замовнику повної вартості втраченого та/або пошкодженого товару.

У відповідності до п.5.2 Договору, у разі порушення Виконавцем п.2.2 Договору, він сплачує на користь Замовника штраф у розмірі 10% вартості втраченого та/або пошкодженого вантажу.

Встановлено, що транспортний засіб використовується позивачем у господарській діяльності, на підставі укладеного договору оренди з власником ФОП ОСОБА_2 від 01.07.2019 № 01070И.

На виконання умов Договору №18/05/01 від 18.05.2020 року відповідач 26.08.2020 року прийняв до перевезення вантаж Замовника ТОВ Омега , Вантажовідправник ТОВ Омега , склад відповідального зберігання "УВК" м.Дніпропетровськ, вул. Тернова - ЗБ, Вантажоотримувач ТОВ Омега магазини мережі Варус за маршрутами:

1) Варус 602 - м.Світлодарськ Донецька обл., пр.Ленінський (Миру), 6, що підтверджується товаро-транспортними накладними на товар №56-90057780641 від 25.08.20 і №1 від 26.08.20 - палети; на товар в тарі № 1313451939 від 26.08.20 (пластиковий ящик) і № 1313451938 від 26.02.20 (піддони, рол - контейнери) та на товар №1313451939/1 від 26.08.20 на суму 47 319, 52 грн згідно з Реєстром витрат магазину ТОВ Омега - Варус - 602.

2) Варус 604 - м.Миколаївка Донецька обл., вул.Синицького, 19, що підтверджується товаро-транспортними накладними на товар №56-90057780643 від 25.08.20 і №1 від 26.08.20 - 1 палета; на товар № 1313451936/1 від 26.08.20 на суму 91 100 грн.

Суд встановив, що перевезення вантажу здійснювалося відповідно до укладеного між позивачем (Виконавцем) та ТОВ Омега (Замовником) договору про надання послуг з організації перевезень вантажів від 02.03.2020 року №2/3, на виконання якого відповідач залучався як третя особа для перевезення вантажу за цивільно-правовим договором від 18.05.2020 №18/05/01.

Дане перевезення здійснювалося за Подорожнім листом від 26.08.20 № 252972.

Під час дії Договору № 18/05/01 та здійснення перевезення, 26.08.2020 року о 04 год 30 хв на 346 км + 200 м о/д М - 04 Знамянка - Луганськ - Зварино сталася ДТП за участю транспортного засобу державний номер НОМЕР_1 під керуванням відповідача, внаслідок чого ТЗ отримав механічні пошкодження, в результаті - пошкодження товару.

Встановлено, що Постановою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 13.10.2020 року у справі №189/1002/20 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

У зв`язку з цим умови Договору від 02.03.2020 №2/3 із ТОВ Омега були порушені, товар не був доставлений Вантажоодержувачу та був повернутий позивачем на склад Вантажовідправника для складення Акту невідповідності , обчислення кількості і вартості знищеного та пошкодженого товару у порядку, визначеному Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Згідно акту невідповідності від 28.08.2020 року та видаткової накладної 1313455943 від 18 вересня 2020 року сума пошкодженого товару склала 17 406,19 грн з ПДВ.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 18/05/01, окрім компенсації ТОВ Омега пошкодженого товару у розмірі 17 406,19 грн, позивач поніс додаткові витрати у розмірі 16 199,37 грн, які складаються із оплати логістичних витрат 11 599,37 грн на перебір, перерахунок пошкодженого товару вагою 10 тонн та сплату ТОВ Омега штрафу у розмірі 4 600,00 грн через порушення строків доставки вантажу по договору перевезення.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушені умови договору №18/05/01, та саме останній повинен відшкодувати збитки у розмірі 33 605, 56 грн та штрафні санкції 1 740,62 грн на користь позивача.

В апеляційні скарзі апелянт посилається на те, що жодних зобов`язань він не порушував, оскільки станом на 26.08.2020 року взагалі відсутні будь-які чинні цивільно-правові договори між ним та позивачем ТОВ «АТК ТРЕЙД» . Крім того, цивільно-правова відповідальність на час скоєння ДТП була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» , тому згідно з полісом №200437009, саме на останнього покладено обов`язок відшкодовувати завдані збитки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи апеляційної скарги виходячи з наступного.

Частиною першою ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з п.1 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем була задоволена претензія ТОВ «Омега» , та відповідно до платіжного доручення від 16.09.2020 року №841 сплачено на користь останнього збитки у розмірі 33 605,56 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу того, що позивач ТОВ «АТК ТРЕЙД» має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, тобто до відповідача ОСОБА_3 .

Частиною 2 ст.1992 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Доводи апеляційної скарги з приводу того, що цивільно-правова відповідальність відповідача на час ДТП 26.08.2020 року була застрахована ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» , та саме останній має відшкодовувати суму завданої шкоди позивачу, згідно полісу №ЕР/200437009, колегія суддів відхиляє виходячи з наступного.

Відповідно п.п.32.2,32.4 ст.32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , на підставі якого було укладено вищевказаний поліс, страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну забезпеченому транспортному засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП.

Тому, вищенаведеними нормами спеціального Закону прямо встановлена відсутність у страховика, який застрахував цивільно-правову відповідальність власника відповідного транспортного засобу, обов`язку з виплати страхового відшкодування.

Також, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги з приводу того, що договір №18/05/01 від 18.05.2020 року не відповідає дійсності та є нікчемним, оскільки матеріали справи не містять таких доказів та відповідач в свою чергу з зустрічним позовом щодо наведеного не звертався.

Тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку задовольняючи позовні вимоги, оскільки саме на відповідача у разі порушення умов договору № 18/05/01 від 18.05.2020 покладається обов`язок відшкодувати позивачу збитки, котрі він поніс, виплативши ТОВ Омега грошові кошти у сумі 33 605, 56 грн збитків.

Крім того, у відповідності до п.5.2 Договору, у разі порушення Виконавцем п.2.2 Договору, він спланує на користь Замовника штраф у розмірі 10% вартості втраченого та/або пошкодженого вантажу.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача, відповідно до вищевказаних умов договору, штрафу у розмірі 10% пошкодженого товару, що становить 1 740,62 грн.

Тож, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України, як підстави для скасування рішень.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянтом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України від 18 липня 2006 року).

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст.367,368,374,375,382,384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий В.С.Городнича

Судді: Т.П.Красвітна

М.Ю.Петешенкова