Ухвала

від 21.01.2022 по справі 638/6762/18

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/6762/18

Провадження № 2/638/78/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2022 року суддя Дзержинського районного суду м.Харкова Цвірюк Д.В. перевіривши матеріали заяви про збільшення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства Харківшляхбуд в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Стєбєлєва Антона Михайловича у цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Харківшляхбуд в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Стєбєлєва Антона Михайловича до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зняття з реєстрації місця проживання та стягнення коштів , -

встановив:

Відкрите акціонерне товариство Харківшляхбуд в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Стєбєлєва Антона Михайловича звернулось до Дзержинського районного суду м.Харкова з позовом до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зняття з реєстрації місця проживання та стягнення коштів.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м.Харкова Омельченко К.О. від 10.09.2018 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання.

12.06.2019 року на адресу суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій представник позивача просить визнати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме кімнатою АДРЕСА_1 ; зняти місце проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з реєстрації в гуртожитку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 ; усунути наявні перешкоди ВАТ Харківшляхбуд щодо розпорядження приміщенням, а саме кімнатою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з займаного ними приміщення, а саме кімнати АДРЕСА_1 , звільнення зазначеного приміщення від наявних там речей та передати його адміністрації в належному технічному і санітарному стані; солідарно стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 плату за комунальні послуги у розмірі 8 992,52 грн.; витребувати житлове приміщення, а саме кімнату АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння, а також стягнути судові витрати.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа передана в провадження судді Дзержинського районного суду м.Харкова Цвірюка Д.В. 17.03.2021 року.

Ухвалою суду від 08.12.2021 року заяву про збільшення позовних вимог залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків - 5 днів з дня отримання копії ухвали.

На виконання зазначеної ухвали суду представником позивача надано до суду заяву, в якій зазначає, що в заяві про збільшення позовних вимог ним заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме про визнання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням та про зняття місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з реєстрації , а також одну вимогу майнового характеру про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виплати за комунальні послуги в розмірі 20 909,66 грн. та судові витрати. Крім того, зазначає, що положення п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України, на яке посилається суд в ухвалі про залишення уточненої позовної заяви без руху, не підлягає застосуванню до даних позовних вимог, оскільки право власності позивача на відповідні житлові кімнати не оспорюється. Крім того, вказує, що судом невірно зазначено орієнтовну вартість спірного майна. У зв`язку з викладеним вважає, що в даному випадку за подання уточненої позовної заяви підлягає сплаті судовий збір у розмірі 5763 грн., а отже ним було доплачено судовий збір у сумі 240 грн., на підтвердження чого суду надано квитанцію №0.0.2409816457.1 від 10.01.2022 року.

Розглянувши заяву про усунення недоліків, оглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Законом України Про судовий збір закріплено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно ст. 7 Закону України Про державний бюджет на 2019 рік з 1 січня 2019 року встановлений показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1921 грн.

Згідно п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір справляється в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки у заяві про збільшення позовних вимог позивачем збільшено коло відповідачів по справі, то вимога про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням є окремою позовною вимогою до кожного з відповідачів, так само як і вимога про зняття з реєстрації місця проживання. Таким чином, позивачем заявлено позовні вимоги немайнового характеру до кожного з відповідачів окремо, а отже у відповідності до ЗУ Про судовий збір судовий збір повинен бути сплачений окремо за кожну таку вимогу.

З урахуванням положень вказаного Закону позивачу при збільшені позовних вимог необхідно сплатити судовий збір у розмірі 23 052,00 грн. за дванадцять вимог немайнового характеру, та надати до суду документ, що підтверджує сплату судового збору.

Щодо посилання позивача на неможливість застосування положень п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України до позовних вимог уточненої позовної заяви, суд зазначає наступне.

У пункті 7 прохальної частини заяви про збільшення позовних вимог позивач просить витребувати житлове приміщення, а саме кімнату АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння.

Відповідно до п.2. ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Таким чином, в даному випадку ціна позову має визначатись вартістю майна, оскільки позивачем висувається вимога про витребування такого майна з чужого незаконного володіння, що прямо передбачено п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України.

Постановою Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах за позовами про захист права власності № 20 від 22.12.1995 р. зі змінами та доповненнями від 25.05.1998 р. визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.

Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Суд зазначає, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.

Належних доказів на підтвердження дійсної вартості майна спірного рухомого та нерухомого майна позивачем до уточненої позовної заяви не додано.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред`явлення позову.

Отже, позивачу необхідно надати докази дійсної вартості нерухомого майна (кімнати), на підставі чого визначити ціну позову та сплати судовий збір відповідно до Закону, або зазначити вжиті позивачем всі залежні від нього дії для отримання та зазначення в позові доказів вартості нерухомого майна або причини неможливості встановлення точної вартості спірного майна на момент пред`явлення позову.

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак, суд позбавлений можливості встановити дійсну вартість спірного майна , з метою визначення ціни позову та визначення суми судового збору, оскільки позивачем не подано до суду належних доказів вартості спірного нерухомого майна (кімнати) на день звернення до суду з даним позовом.

Таким чином, позивач звертаючись до суду із заявою про збільшення позовних вимог повинен був надати належні докази вартості спірного нерухомого майна (висновок експерта, звіт про оцінку майна, тощо), відповідно до чого визначити ціну позову та додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З урахуванням вищевикладеного, позивачеві необхідно виправити недоліки поданої заяви, а саме:

- визначити у позові ціну позову, яка повинна в цілому складатись з сукупної дійсної ринкової вартості спірного майна станом на день звернення до суду з позовом, а саме вартості кімнати 49 загальною площею 33,9 кв.м., в будинку АДРЕСА_2 , з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження вартості спірного майна, якими може бути відповідний звіт про визначення ринкової вартості нерухомого майна;

- у разі визначення ціни позову, надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогами майнового характеру, який підлягає до сплати у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- сплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру у загальному розмірі 17 289,00 грн., з урахуванням відрахування суми раніше сплаченого судового збору у розмірі 5523,00 грн. та 240,00 грн.

У відповідності до ч.2 ст.127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

У відповідності до ч.ч.3, 6 вказаної статті, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне продовжити позивачу строк усунення недоліків заяви про збільшення позовних вимог до наступного судового засідання.

На підставі викладеного, керуючись ст.127 ЦПК України, суддя,-

ухвалив:

Продовжити Відкритому акціонерному товариству Харківшляхбуд в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Стєбєлєва Антона Михайловича процесуальний строк на усунення недоліків заяви про збільшення позовних вимог у цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Харківшляхбуд в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Стєбєлєва Антона Михайловича до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зняття з реєстрації місця проживання та стягнення коштів, встановивши строк для їх усунення до наступного судового засідання, яке призначено на 17 лютого 2022 року на 12:00 годину.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя: Д.В.Цвірюк