Рішення

від 11.01.2022 по справі 241/728/21

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

241/728/21

2/241/41/2022

РІШЕННЯ

Іменем України

(повний текст)

11 січня 2022 року Першотравневий районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Чудопалової С.В.,

за участю секретаря Небиліченко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мангуш цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Маркідонов Олександр Валерійович до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський Інвестиційно - дослідницький інформаційний центр про стягнення боргу за договором позики , -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Маркідонов О.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ Маріупольський Інвестиційно-дослідницький інформаційний центр , в якому просить стягнути солідарно з відповідачів 3% річних від простроченої суми заборгованості за договором позики №1 від 14.11.2016 року за період з 07.05.2018 року по 30.04.2021 року у розмірі 17 659,56 дол. США, що станом на 30.04.2021 року становить 490 052 гривні 79 копійок. Позовна заява мотивована тим, що 14.11.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики №1, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_2 отримав від позивача кошти та зобов`язався повернути їх відповідно до встановленого графіку, у строк та порядок визначений договором. Також, 14.11.2016 року між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр укладено Договір поруки №1. Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20.07.2017 у справі №727/4061/17 позов ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на її користь заборгованість за вказаним договором позики в розмірі 212 671,64 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 20 липня 2017 року становить 5 517 580,46 грн. На день звернення до суду з цим позовом зазначене рішення виконано частково. Також, 13.08.2020 року Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполь по справі № 265/4076/17 прийняв рішення, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр" на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики №1 від 14.11.2016 року в розмірі 212671,64 доларів США, що підтверджується виданим на підставі рішення виконавчим листом. Враховуючи загальний строк позовної давності у три роки та те, що з 07.11.2018 відповідач ОСОБА_2 здійснював погашення основної суми боргу, на підставі ст. 625 ЦК України позивач здійснює розрахунок 3% річних за період з 07.05.2018 станом на 30.04.2021 у розмірі 17 659,56 дол. США, що еквівалентно 490 052 гривні 79 копійок по курсу НБУ станом на 30.04.2021

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, раніше надавав заяву, в якій просив провести призначене судове засідання без його участі та участі Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський Інвестиційно - дослідницький інформаційний центр (а.с.210), що свідчить про те, що він обізнаний про перебування даної справи на розгляді Першотравневого районного суду, однак не скористався своїм правом надати відзив стосовно суті позовних вимог, тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу за його відсутності на підставі наданих позивачем доказів.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалами суду від 14.05.2021 та від 17.05.2021 позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення зазначених недоліків, а заяву про забезпечення позову повернуто заявнику.

У зв`язку із усуненням представником позивача вказаних недоліків, ухвалою судді від 20.05.2021 було відкрито провадження у даній справі.

Постановою Донецького апеляційного суду від 01.07.2021 апеляційну скаргу позивача на ухвалу Першотравневого районного суду Донецької області від 17.05.2021 про повернення заяви про забезпечення позову - залишено без задоволення.

Ухвалою Верховного суду України від 21.07.2021 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 на ухвалу Першотравневого районного суду Донецької області від 17.05.2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 01.07.2021 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено.

Ухвалою суду від 28.10.2021 у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 , про залишення частини позовних вимог без розглядута передачі справи до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя відмовлено, а також закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.11.2016 року позивач ОСОБА_1 з однієї сторони та відповідач ОСОБА_2 з іншої сторони уклали договір позики № 1 (а.с.13-14). Згідно п. 2.1 договору позики ОСОБА_2 отримав 212 671,64 доларів США. Пунктом 3.2 зазначеного договору позики визначено, що позичальник визнає, що підписанням цього договору визнає факт отримання коштів від Позикодавця в сумі визначеній пунктом 2.1. Договору (а.с.13).

Також 14.11.2016 року між позивачем ОСОБА_1 (кредитором) та ТОВ Маріупольський Інвестиційно-дослідницький інформаційний центр , в особі ОСОБА_2 (поручителем) було укладено договір поруки №1, відповідно до якого поручитель зобов`язаний у разі порушення боржником обов`язку за основним договором (договором позики №1 від 14.11.2016), самостійно виконати зазначений обов`язок (212671,64 дол. США) боржника перед кредитором (а.с.20-22).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 20.07.2017 року (справа № 727/4061/17) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість за договором позики №1 від 14.11.2016 у розмірі 212671,64 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 20 липня 2017 року становить 5 517 580,46 гривень (а.с.17-19). Постановою Верховного Суду від 18 березня 2020 року рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 20 липня 2017 року та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 13 лютого 2018 року було залишено без змін (а.с.25-41).

Заборгованість, яка виникла на підставі договору позики №1 від 14.11.2016, також була предметом розгляду цивільної справи № 265/4076/17, яка перебувала у провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області. Так, рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 до ТОВ Маріупольський Інвестиційно-дослідницький інформаційний центр про стягнення боргу за договором позики задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 1 від 14 листопада 2016 року в розмірі 212 671,64 долари США. Постановою Донецького апеляційного суду від 24.02.2021 зазначене рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя залишено без змін. На підставі рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області 24 вересня 2020 року був виданий виконавчий лист (а.с.15-16).

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, ОСОБА_2 та ТОВ Маріупольський Інвестиційно-дослідницький інформаційний центр мають невиконане грошове зобов`язання перед позивачем, що підтверджується рішеннями Шевченківського районного суду м. Чернівців від 20.07.2017 року та Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 13.08.2020 року.

За виконавчим листом № 727/4061/17, виданим 14.08.2017 Шевченківським районним судом м. Чернівців, приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком П.В. було відкрито виконавче провадження ВП№61815657, за яким здійснювалися стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за договором позики № 1 від 14 листопада 2016 року (а.с.42-62). 0 2.11.2020 ОСОБА_1 отримала 433 753,41 грн. (Залишок суми після відрахувань в рахунок погашення витрат виконавчого провадження)(а.с. 54). 06.04.2021 на підставі постанови приватного виконавця та акта про передачу майна стягувачу позивачці в рахунок погашення боргу передано арештоване нерухоме майно боржника - ОСОБА_2 , а саме: 2/3 частки нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 1337,3 кв.м. за ціною 4 232 900,00 грн. (а.с.61-62). 22.04.2021 відповідач ОСОБА_2 перерахував державному виконавцю 201 484,00 грн., з яких позивачці 23.04.2021 року в рахунок погашення боргу зараховано 183 167,27 грн. (а.с.59-60). 26.04.2021 року відповідач ОСОБА_2 перерахував державному виконавцю 100 000,00 грн., з яких позивачці 27.04.2021 року в рахунок погашення боргу зараховано 90 909,09 грн.(а.с.70,66). 27.04.2021 року відповідач ОСОБА_2 перерахував державному виконавцю 299 999,90 грн., з яких позивачці 28.04.2021 року в рахунок погашення боргу зараховано 272 726,58 грн.(а.с.71,67).

Як вбачається зі свідоцтв приватного нотаріуса Кіцманського районного нотаріального округу Чернівецької області від 20.11.2018 року №1509 та №№1511 , 07.11.2018 року (як зазначає позивач в межах виконавчого провадження №54715235) на підставі постанови державного виконавця Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області та акта про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, ОСОБА_1 передано в рахунок погашення боргу земельну ділянку площею 0,1438 га, розташовану за адресою АДРЕСА_2 , вартістю 127 778,00 грн., а також нежитлову будівлю, загальною площею 491,20 кв.м. , розташовану за адресою АДРЕСА_2 , вартістю 174 055,00 грн. (а.с.23-24).

Докази на підтвердження зворотного чи повного виконання рішення, суду не надані.

Представником позивача проведено розрахунок заборгованості 3% річних за формулою: сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення, за періоди:

з 07.05.2018 по 06.11.2018 - 212671,64 х 3% х 184 : 365 : 100 = 3216,29 дол. США,

з 07.11.2018 по 31.12.2019 - 201506,73 х 3% х 420 : 365 : 100 = 6956,12 дол. США,

з 01.01.2020 по 01.11.2020 - 201506,73 х 3% х 306: 366 : 100 = 5054,19 дол. США,

з 02.11.2020 по 31.12.2020 - 186260,64 х 3% х 60: 366 : 100 = 916,04 дол. США,

з 01.01.2021 по 05.04.2021 - 186260,64 х 3% х 95: 365 : 100 = 1454,36 дол. США,

з 06.04.2021 по 22.04.2021 - 34755,57 х 3% х 17: 365 : 100 = 48,56 дол. США,

з 23.04.2021 по 25.04.2021 - 28227,31 х 3% х 3: 365 : 100 = 6,96 дол. США,

з 26.04.2021 по 26.04.2021 - 24969,08 х 3% х 1 : 365 : 100 = 2,05 дол. США,

з 27.04.2021 по 30.04.2021 - 15178,42 х 3% х 4 : 365 : 100 = 4,99 дол. США.

Період прострочення грошового зобов`язання 1090 днів. Загальна сума заборгованості становить 17659,56 дол. США, що станом на 30.04.2021 року становить 490 052 гривні 79 копійок.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Ці підстави зазначені у статтях 599 , 600 , 604-609 ЦК України .

Виходячи зі змісту ст. 610 ЦК України несплата боржником суми боргу вважається порушенням зобов`язання. Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом.

А згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду правовий аналіз положень статей 526 , 599 , 611 , 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення (постанова від 04.07.2018 р. у справі № 310/11534/13-ц, від 04.06.2019 р. у справі № 916/190/18).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову (постанова від 08.11.2019 р. у справі № 127/15672/16-ц)

Отже, у правовідносинах з неналежного виконання грошового зобов`язання права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України , яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, в тому числі щодо сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.

При обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті. (Правова позиція Великої палати від 16 січня 2019 року.)

Розрахунок 3% річних проводиться за наступною формулою: розмір боргу, помножується на 3 помножується на кількість днів прострочення грошового зобов`язання ділиться на 365 (днів у році) та ділиться на 100.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є найважливішою складовою принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Суд погоджується із проведеним розрахунком позивача, здійсненим за зазначеною формулою, із врахуванням зменшення основної суми заборгованості, підтвердженого належними доказами, які відповідачами не оспорювалися.

За таких обставин, враховуючи надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та стягненню солідарно з відповідачів 3% річних від простроченої суми заборгованості за договором позики за період з 07.05.2018 року по 30.04.2021 року у розмірі 17 659,56 дол. США, що станом на 30.04.2021 року становить 490 052,79 гривень.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір з врахуванням ціни позову у розмірі 4900,52 гривень, позивні вимоги задоволено повністю, а відтак зазначені судові витрати підлягають відшкодуванню відповідачами в солідарному порядку на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509 , 526 , 610 , 611, 625 ЦК України , ст.ст. 5 , 12 , 13 , 81 , 82 , 141 , 247 , 265 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Маркідонов Олександр Валерійович до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський Інвестиційно - дослідницький інформаційний центр про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та з Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр (87543, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Таганрозька, будинок 60, ідентифікаційний код 32163943) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 3% річних від простроченої суми заборгованості за договором позики №1 від 14.11.2016 року за період з 07.05.2018 року по 30.04.2021 року у розмірі 17 659,56 дол. США (сімнадцять тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять доларів США п`ятдесят шість центів), що станом на 30.04.2021 року становить 490 052 (чотириста дев`яносто тисяч п`ятдесят дві) гривні 79 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та з Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський інвестиційно-дослідницький інформаційний центр (87543, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Таганрозька, будинок 60, ідентифікаційний код 32163943) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 4900 (чотири тисячі дев`ятсот) гривень 52 копійки.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19.01.2022.

Суддя С.В.Чудопалова