Рішення

від 17.01.2022 по справі 446/2357/21

КАМ'ЯНКА-БУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 446/2357/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2022року Кам`янка-Бузький районний суд Львівської областів складі:

головуючого - судді Костюк У. І.

з участю секретаря Коваль В.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кам`янка - Бузька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд, визнати за нею право власності на Ѕ житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та право власності на Ѕ частину земельної ділянки (кадастровий номер: 4622183500:03:002:0060), площею 0,25 з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд та стягнути судові витрати з відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що сторони перебували у шлюбі з 15.07.2017 по 08.11.2019. Рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 08.11.2019. За час шлюбу у спільну власність було набуте майно, зокрема житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 4622183500:03:002:0060. У зв`язку з тим, що після розірвання шлюбу, позивачка з відповідачем не може дійти згоди щодо розподілу спільного майна, а саме житлового будинку та земельної ділянки, так як майно було придбане сторонами в період шлюбу, і належить їм, як подружжю на праві спільної сумісної власності, тому має намір здійснити поділ вказаного майна, шляхом визнання за позивачкою Ѕ частки житлового будинку та земельної ділянки, тому звернулася до суду.

Ухвалою суду від 03.12.2021 провадження в справі відкрито, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.

В судове засідання позивачка не з`явилася, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що майно, вказане в позовній заяві, а саме житловий будинок та земельні ділянка набута ними як подружжя за час шлюбу, а відтак є об`єктом спільної сумісної власності подружжя та у відповідності до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу), крім цього просить суд судові витрати розподілити порівно між сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 15.07.2017 по 08.11.2019.

Рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 08.11.2019 шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 15.07.2017 Кам`янка-Бузьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській областібув розірваний (а.с.10-11).

За час шлюбу сторони набули у власність житловий будинок, загальною площею, 95,0 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 4622183500:03:002:0060.

Як видно з інформації довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 279898202 від 19.10.2021, ОСОБА_2 зареєстрований власником житлового будинку, загальною площею, 95,0 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 та земельної ділянки, кадастровий номер: 4622183500:03:002:0060, площею 0,25 га., цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються Главою 26 ЦК України та Главою 8 СК України.

Відповідно до частини першої статті 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України ) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно з частиною першою статті 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Частиною першою статті 70 СК України та абзацом 1 частини другої статті 372 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ) передбачено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з частиною першою статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України . Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Статтею 69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Також, суд враховує роз`яснення, викладені в пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 №11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , згідно з якими вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Суд погоджується з аргументами позивача, викладеними в позові, вважає такі обґрунтованими та підтвердженими належними, допустимими та достовірними доказами, які, в своїй сукупності, є достатніми.

Так, судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що спірний будинок та земельна ділянка набуті під час перебування сторін у шлюбі і право власності на будинок та земельну ділянку зареєстрований за відповідачем, а тому належить подружжю на праві спільної сумісної власності.

Крім того, відповідач позовні вимоги визнав, що відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову, оскільки для цього наявні законні підстави, а визнання позову є безумовним і не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Враховуючи вищевикладене в своїй сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю.

Вирішуючи питання судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи те, що відповідач до початку розгляду справи по суті позов визнав, тому з урахуванням вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України з відповідача до стягнення підлягає 50 відсотків судового збору, а інших 50 відсотків судового збору компенсуються за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України , суд -

вирішив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ житлового будинку, загальною площею 95 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину земельної ділянки (кадастровий номер: 4622183500:03:002:0060), площею 0,25, цільове призначення, якої: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 50 відсотків сплаченого судового збору, що становить 566,87 грн (п`ятсот шістдесят шість гривень вісімдесят сім копійок).

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 50 відсотків сплаченого судового збору, що становить 566,87 грн (п`ятсот шістдесят шість гривень вісімдесят сім копійок, згідно платіжного доручення № 109 від 21.10.2021.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1

Повний текст рішення виготовлений 17.01.2022.

Суддя Костюк У.І.