Рішення

від 11.01.2022 по справі 457/824/21

ТРУСКАВЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 457/824/21

провадження №2/457/49/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2022 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі головуючого судді Грицьківа В.Т.,

секретар судового засідання Ринда О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляють адвокати Ковальчук Сергій Тимофійович, Гущенков Євгеній Валерійович до ПП Зодчий Хіл про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Гущенков Є.В., який представляє інтереси ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП Зодчий Хіл (попередня назва ПП ПС Барбарос до 18.07.2020 року) з позовом про захист прав споживачів. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 07 липня 2020 року між приватним підприємством Зодчий Хіл (попередня назва ПП ПС Барбарос до 18.07.2020 року) та ОСОБА_1 укладено договір поставки та монтажу малої архітектурної форми № 07/07/2020, який складено та підписано директором ПП Продакшн-студія Барбос Дудичем О.В. та ОСОБА_2 , що діяла в інтересах ОСОБА_1 , згідно Довіреності від 10.09.2018 року. Предметом даного договору є зобов`язання відповідача здійснити доставку матеріалів і власними засобами змонтувати малі архітектурні форми житлового типу на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна сума договору становить 710 000 (сімсот десять тисяч) гривень 00 коп. Оплата у відповідності до умов п. 2.2 договору повинна була здійснюватись частинами, а саме: 290 000 грн. протягом трьох банківських днів з моменту підписання договору; 290 000 грн. протягом шістдесяти робочих днів з моменту підписання договору; залишок у сумі 130 000 грн. мав бути сплачений позивачем протягом трьох днів з моменту підписання актів прийому передачі виконаних відповідачем робіт.

Позивач свої зобов`язання по договору щодо оплати 580 000 грн. у відповідності до п. 2.2 договору виконав в повному об`ємі, а саме: 150 000 грн. оплатив 14.07.2020 року; 140 000 грн. - 15.07.2020 року; 290 000грн. - 09.09.2020 року.

Відповідно до п. 3.1. договору відповідач зобов`язаний був доставити матеріали та почати виконувати роботи по монтажу не пізніше 30 (тридцяти) робочих днів з моменту отримання від позивача передоплати.

Таким чином, відповідач був зобов`язаний почати виконувати умови договору не пізніше 28 серпня 2020 року, але такі роботи, не були розпочаті, що є грубим порушенням умов договору та фактично односторонньою відмовою відповідача від виконання договору поставки та монтажу №07/07/2020. Тому позивач просить суд розірвати договір поставки та монтажу малої архітектурної форми № 07/07/2020 від 07.07.2020 року, укладений між приватним підприємством Зодчий Хіл (попередня назва ПП Продакшн-Студія Барбос ) та ОСОБА_1 і стягнути з приватного підприємства Зодчий Хіл на користь ОСОБА_1 7 217 605, 21 грн., у тому числі: 580 000 грн. фактично сплачених ОСОБА_1 згідно умов Договору № 07/07/2020; 77 205 , 21 грн. пені згідно умов договору №07/07/2020; 6 560 400грн. пені згідно Закону України Про захист прав споживачів .

Представник відповідача 26.10.2021 року подав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з позовної заяви дізнався, що договір підписував не ОСОБА_1 , а його мати - ОСОБА_2 , яка 07.07.2020 року повідомила директору підприємства, що вона передасть сину договори на підписання, адже останній на той момент не зміг приїхати особисто.

Із тексту довіреності від 10.09.2018 року посвідченої приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Львівської області Кіселичник І.М. за реєстровим №945, вбачається, що ОСОБА_1 , уповноважив ОСОБА_2 купити за ціну та на умовах на свій розсуд, на ім`я довірителя, будь-які об`єкти нерухомого майна (квартири, житлові будинки, нежитлові будівлі (споруди), приміщення, земельні ділянки тощо) на території України. Тобто, ОСОБА_2 не була уповноважена укладати від імені ОСОБА_1 , договори підряду (надання послуг), а відповідно ОСОБА_1 є неналежним позивачем, адже не підписував договір та не уповноважував нікого підписувати договір від свого імені.

Разом з цим, про неналежність позивача свідчать і квитанції про оплату за договором, адже платником виступає саме ОСОБА_2 .

Таким чином, представник відповідача вважає, що ОСОБА_1 , не було відомо про укладення договору, а звернення з позовом є лише намаганням легалізувати договір правовим шляхом і незаконно збагатитися за рахунок відповідача.

Крім того, відповідач після отримання передоплати 15.07.2020 року закупив весь обсяг будівельних матеріалів для зведення малої архітектурної форми за договором, що підтверджується видатковими накладними: від 22.07.2020 року №2426, від 30.07.2020 року №910, від 09.09.2020 року №3211, від 11.09.2020 року №545, від 28.09.2020 року №1394, від 28.09.2020 року №1390, від 28.09.2020 року №1389. Тобто, відповідач не ухилявся від виконання зобов`язань за договором та витратив отримані кошти на закупівлю необхідних будівельних матеріалів.

Згідно п.1.5. договору, підрядник повинен виконати роботи з монтажу конструкції на об`єкті замовника за адресою: АДРЕСА_1 .

Після доставки будівельних матеріалів на об`єкт замовника з`ясувалося, що за вказаною адресою розташована земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площею 0,6907 га, кадастровий номер 2620855100:02:003:0716, яка належить ОСОБА_3 , який не надавав ОСОБА_1 будь-яких дозволів на будівництво, а тому керуючись п.3.3. договору відповідач зателефонував матері позивача, оскільки мав у розпорядженні лише її контактний номер телефону, та попросив повідомити ОСОБА_1 про наявну проблему. Разом з тим, відповідач повідомив ОСОБА_2 про неможливість монтажу конструкції по договору, про що попросив поставити до відома позивача.

На вказаній земельній ділянці, за усними домовленостями з власником та без дозвільної документації, дійсно велося будівництво туристичного комплексу ІНФОРМАЦІЯ_1 , де інвесторами виступали громадяни, як виявилося в т.ч. ОСОБА_1

20.10.2020 року для централізованого вирішення земельного питання та управління вказаним туристичним комплексом було створено обслуговуючий кооператив Гобітхіл серед засновників якого є ОСОБА_1 . В листопаді 2020 року, після часткового врегулювання земельного питання, відповідач передав на баланс ОК Гобітхіл змонтовані малі архітектурні форми (тимчасові споруди) в кількості кратній кількості засновників, акти приймання-передачі яких представник відповідача обіцяв надати суду.

Таким чином, до моменту вирішення питання зміни цільового призначення земельної ділянки та її поділу, ОСОБА_1 , отримав у власність та розпорядження, як член кооперативу, малу архітектурну форму житлового типу. Отже, відповідач виконав взяті на себе зобов`язання по договору - придбав матеріали та доставив їх до місця запланованого монтажу, однак, в силу об`єктивних обставин, а саме: відсутності належно оформленої земельної ділянки, звів малу архітектурну форму та передав у власність обслуговуючому кооперативу, членом якого є позивач, а тому позовні вимоги останнього є безпідставними. На підставі наведеного та керуючись статтями 4,12, 13, 64, 178 Цивільного процесуального кодексу України, відповідач просить відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства Зодчий Хіл про захист прав споживача.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позов, просили його задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання не з"являвся, хоча про час та місце розгляду справи був належно повідомлений. 11.01.2022 року представник відповідача в черговий раз в судове засідання не з"явився, але у день засідання направив суду клопотання про чергове відкладення розгляду справи, оскільки ПП "Зодчий Хіл" розірвало договір про надання правової допомоги з АБ "Микулин та партнери" і поки не уклало угоди з іншим представником. Будь-яких доказів на підтвердження змісту клопотання суду не надано. Суд розцінює дане клопотання відповідача як можливість затягування розгляду цивільної справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 07 липня 2020 року між приватним підприємством Зодчий Хіл (попередня назва ПП ПС Барбарос до 18.07.2020 року) та ОСОБА_1 укладено договір поставки та монтажу малої архітектурної форми № 07/07/2020, який складено та підписано директором ПП Продакшн-студія Барбос Дудичем О.В. та ОСОБА_2 , що діяла в інтересах ОСОБА_1 , згідно Довіреності від 10.09.2018 року, посвідченої приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Львівської області Кіселичник І.М. за реєстровим №945.

Предметом договору є зобов`язання відповідача здійснити доставку матеріалів і власними засобами змонтувати малі архітектурні форми житлового типу на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна сума договору становить 710 000грн. Оплата у відповідності до умов п. 2.2 договору повинна була здійснюватись частинами, а саме: 290 000 грн. протягом трьох банківських днів з моменту підписання договору; 290 000 грн. протягом шістдесяти робочих днів з моменту підписання договору; залишок у сумі 130 000 грн. мав бути сплачений позивачем протягом трьох днів з моменту підписання актів прийому передачі виконаних відповідачем робіт.

Позивач свої зобов`язання щодо оплати 580 000 грн. у відповідності до п. 2.2 договору виконав в повному об`ємі, а саме: 150 000 грн. оплатив 14.07.2020 року, що стверджується квитанцією № 0,0,1766780580,1 від 14.07.2020 року, копія якої знаходиться в матеріалах справи; 140 000грн. оплатив 15.07.2020 року, що стверджується квитанцією № 0,0,1768283095,1 від 15.07.2020 року, копія якої знаходиться в матеріалах справи; 290 000 грн. оплатив 09.09.2020 року, що стверджується квитанцією № 0,0,1829118170,1 від 09.09.2020 року, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3.1. договору відповідач зобов`язаний був доставити матеріали та почати виконувати роботи по монтажу не пізніше 30 (тридцяти) робочих днів з моменту отримання від позивача передоплати. Отже, відповідач був зобов`язаний почати виконувати умови договору не пізніше 28 серпня 2020 року.

Згідно п. 1.6 договору поставки та монтажу малої архітектурної форми № 07/07/2020 від 07.20.2020 року, факт виконання робіт з монтажу конструкції і їх передачі замовнику фіксується сторонампи шляхом підписання відповідних актів прийому-передачі виконаних робіт.

Згідно п. 3.4 договору, у разі, коли при виконанні робіт по монтажу конструкції на об"єкті замовника, у підрядника виникають об"єктивні та незалежні від нього обставини, які ведуть до істотного уповільнення цих робіт або перешкоджають подальшому їх провадженню, підрядник зобов"язується невідкладно повідомити про це листом (переданим факсимільним зв"язком) замовника, для узгодження з ним подальшого порядку виконання робіт.

Суд приходить до висновку, що роботи по монтажу малих архітектурних форм житлового типу на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 , згідно договору від 07 липня 2020 року № 07/07/2020не були виконані відповідачем, оскільки відповідач не представив суду акти приймання-передачі виконаних робіт.

Також суд не приймає до уваги доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, стосовно того, що відповідач не зміг виконати договір в обумовлені строки з не залежних від нього обставин, оскільки земельна ділянка не була належно оформлена, оскільки в матеріалах справи відсутні копії листів відповідача, які надіслані останнім на ім"я позивача в силу вимог п. 3.4. договору поставки та монтажу малої архітектурної форми № 07/07/2020 від 07.20.2020 року.

Крім того, суд приходить до висновку, що оплати, здійснені ОСОБА_2 за квитанціями № 0,0,1766780580,1 від 14.07.2020 року, № 0,0,1768283095,1 від 15.07.2020 року, № 0,0,1829118170,1 від 09.09.2020 року, є здійснені нею на виконання умов договору №07/07/20220 від 07.07.2020 року, оскільки про це зазначено у квитанціях, а також ОСОБА_2 була уповноважена позивачем на вчинення таких дій довіреністю від 10.09.2018 року, посвідченої приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Львівської області Кіселичник І.М. за реєстровим №945, тому згадані квитанції є належним доказом виконання позивачем своїх зобов"язань по договору.

Суд не приймає до уваги як належні докази копії представлених представником відповідача видаткових накладних про придбання будівельних матеріалів: від 22.07.2020 року №2426, від 30.07.2020 року №910, від 09.09.2020 року №3211, від 11.09.2020 року №545, від 28.09.2020 року №1394, від 28.09.2020 року №1390, від 28.09.2020 року №1389, оскільки з них не вбачається, що даний товар відповідач придбавав на виконання умов договору поставки та монтажу малої архітектурної форми №07/07/20220 від 07.07.2020 року .

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та ЦК України.

У рішенні Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року справа № 15- рп/2011 надано визначення споживача: Згідно з положеннями пунктів 22, 23 статті 1 Закону "Про захист прав споживачів" споживачем вважається фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника...

Положення Закону України „Про захист прав споживачів« від 12 травня 1991 року № 1023- XII з наступними змінами, у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України, поширюється на правовідносини між споживачем та виконавцем робіт і надавачем послуг різних форм власності, як іншою стороною такого договору, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору."

У частині першій статті 15 та частині першій статті 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, згідно з наведеними вище нормами права кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з пунктом першим частини другої статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 6 та 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом частини 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Положеннями статті 849 ЦК України передбачено, що у випадку якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до частини 1 статті 865 ЦК України, за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Отже, договір підряду (побутового підряду) є складним зобов`язанням, оскільки включає як права, так і обов`язки кожної із його сторін (обов`язок підрядника виконати певну роботу і право вимагати її оплати, обов`язок замовника оплатити виконану роботу і право вимагати виконання обов`язку підрядником).

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України, цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз положень частини 5 статті 653 ЦК України свідчить, що при розірванні договору у зв`язку з істотним його порушенням однією зі сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору.

Згідно із частинами 1 та 3 статті 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Аналогічні положення містяться і в частинах 1 та 2 статті 10 Закону України Про захист прав споживачів , якою, зокрема, передбачено, що споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця (частина 2 статті 10 Закону України Про захист прав споживачів ).

Пленум Верховного Суду України в Постанові № 5 від 12 квітня 1996 року Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів роз`яснив: При вирішенні цих справ суди мають виходити насамперед із положень Закону України Про захист прав споживачів . Відповідно до Преамбули Закону він регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. При вирішенні спорів про захист прав споживачів слід ураховувати, що тягар доказування обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання, в тому числі і за спричинену шкоду, лежить на продавцеві (виготівникові) .

Згідно пункту 17 частини 1 статті 1 Закону України Про захист прав споживачів , послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Згідно пункту 18, 22 частини першої статті 1 Закону України Про захист прав споживачів , продавець - суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації.

Споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Статтею 1-1 Закону України Про захист прав споживачів передбачено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг .

У справі № 752/15913/19 (провадження № 61-846св20) Верховний Суд від 28.04.2021 прийшов до висновку щодо обставин, які є подібними до обставин цієї справи, а саме: "Колегія суддів вважає, що у цій справі правовідносини сторін, поряд з нормами ЦК України, урегульовані нормами законодавства Про захист прав споживачів , оскільки вимоги позивачів до ТОВ СБ ЛТД , ТОВ Укрміськбуд Холдинг про визнання майнових прав на об`єкт інвестування заявлені у зв`язку із порушенням відповідачами строку виконання зобов`язань за договорами купівлі-продажу майнових права"

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 755/3509/18 (провадження № 61-17721св19) .

До аналогічних висновків у своїй постанові від 19.05.2021 року прийшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі 569/15105/19 (провадження № 61-11124св20), в якій зазначив наступне: При цьому послався на висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладенню у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 466/7136/15-ц (провадженню № 61-22020св18), згідно з яким частина п`ята статті 10 Закону України Про захист прав споживачів передбачає відповідальність виконавця у разі порушення умов договору, виконання робіт (надання послуг).

Таким чином за приписами цього Закону статус споживача набуває особа, яка замовляє певний товар, роботу чи послугу у виробника чи продавця. Підставою для виникнення відносин між споживачем та продавцем є відповідний договір .

Крім цього, у вищевказаній постанові Верховного Суду є посилання на таке: У частині п`ятій статті 10 Закону України Про захист прав споживачів передбачено, шо у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якшо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення .

У постанові Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у справі № 369/10006/17 (провадження № 61- 35777св18) зроблено висновок щодо застосування частини п`ятої статті 10 Закону України Про захист прав споживачів та зазначено, що: вона поширюється на договори підряду та договори про надання послуг. Відповідно прострочення зобов`язань, що виникли із договору підряду або договору про надання послуг зумовлює нарахування пені у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги)... за кожен день .

Згідно постанови Верховного Суду у справі № 607/1579/19 (провадження № 61-13761св20) від 04.02.2021 року, За змістом статей 525, 526, 530, 614, 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору. Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Установивши, що ОСОБА_1 виконав умови договору, сплатив обумовлену у ньому суму своєчасно і в повному обсязі, а ТОВ Будова-Захід допустило істотне порушення умов договору і не забезпечило отримання позивачем завершеної будівництвом квартири, чим позбавило його права розраховувати на закінчення будівництва і отримання житла за внесенні кошти, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ Будова-Захід на користь позивача суми, сплачених ним внесків .

Схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд також у постановах від 04 грудня 2019 року у справі № 607/5403/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 607/1585/19, від 30 грудня 2020 року у справі №607/5404/18 (провадження №61-18654св19).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенеюї є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові v разі порушення боржником зобов`язання (частина перша статті 549 ЦК України).

Відповідно до положень частини 5 статті 10 Закону України Про захист прав споживачів у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги).

Згідно висновку Верховного Суду у вищезгаданій постанові від 04.02.2021 року у справі № 607/1579/19 (провадження № 61- 13761св20): Установивши, що ОСОБА_1 виконав умови договору, повністю вніс обумовлену в договорі суму, а ТОВ Будова-Захід допустило істотне порушення умов договору і не забезпечило отримання позивачем завершеної будівництвом квартири, ... суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що позивач вправі вимагати стягнення з відповідача пені в розмірі, встановленому частиною п"ятою статті 10 Закону України Про захист прав споживачів в межах річного строку позовної давності (частина друга статті 258 ЦK України). У справі, яка переглядається, судами попередніх інстанцій на підставі належної оцінки і кваліфікації характеру договірних правовідносин, що виникли між сторонами, установлено наявність підстав для стягнення пені, відповідно до положень Закону України Про захист прав споживачів .

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 04.02.2021 року у справі № 607/1579/19, у постанові ВС КЦС від 20.05.2021 року у справі № 607/1569/19, у постанові ВС КЦС від 06.04.2021 року у справі № 607/1576/19 (провадження № 61- 7603св20).

Схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд також і у постановах від 04 грудня 2019 року у справі № 607/5403/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 607/1585/19, від ЗО грудня 2020 року у справі №607/5404/18 (провадження №61-18654св19), від 04 лютого 2021 року у справі №607/1579/19 (провадження №61-13761св20).

Враховуючи наведені вище норми Закону України Про захист прав споживачів та положення Цивільного Кодексу України щодо нарахування пені на момент подання позовної заяви, пеня в розмірі трьох відсотків за кожен день невиконання договору поставки та монтажу малої архітектурної форми № 07/07/2020 від 07.07.2020 року, згідно розрахунку, представленого позивачем та який не спростований відповідачем, становить 6 560 400 грн.

Крім того, відповідно до умов п. 5.3. договору, у разі затримки виконання робіт відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день, розмір якої станом на момент подання позовної заяви по розрахунку позивача, який не спростований відповідачем, складає 77 205 , 21 грн.

Враховуючи фактичні обставини справи та зазначені вище норми матеріального права, з врахуванням наведених правових висновків Верховного суду, суд приходить до висновку, що позов є підставним, обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 3, 11-13, 15, 16, 20, 509, 510, 524-527, 530, 532, 549-551, 610-612, 615, 623, 624, 627, 629, 631, 632 ЦК України, ст.ст. 1, 1-1, 2, 4, 5, 10, 12, 21-23 Закону України "Про захист прав споживачів", ст. ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 264-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір поставки та монтажу малої архітектурної форми № 07/07/2020 від 07.07.2020 року, укладений між приватним підприємством Зодчий Хіл (попередня назва ПП Продакшн-Студія Барбос до 18.07.2020 року, ЄДРПОУ 30733551, адреса: 45623, Волинська обл., Луцький р-н, с. Забороль, вул. Шкільна, буд. 4) та фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Стягнути з приватного підприємства Зодчий Хіл (попередня назва ПП Продакшн-Студія Барбос до 18.07.2020 року, ЄДРПОУ 30733551, адреса: 45623, Волинська обл., Луцький р-н, с. Забороль, вул. Шкільна, буд. 4) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) 7 217 605 (сім мільйонів двісті сімнадцять тисяч шістсот п`ять) гривень 21 коп., у тому числі:

-580 000 (п ятсот вісімдесят тисяч) гривень 00 коп. фактично сплачених ОСОБА_1 згідно умов Договору № 07/07/2020;

-77 205 (сімдесят сім тисяч двісті п`ять) гривень 21 копійок пені згідно умов Договору №07/07/2020;

- 6 560 400 (шість мільйонів п`ятсот шістдесят тисяч чотириста) гривень 00 копійок пені згідно Закону України Про захист прав споживачів .

Повний текст рішення виготовлено 14.01.2022 року.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: В. Т. Грицьків