Рішення

від 10.01.2022 по справі 766/13003/21

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/13003/21

н/п 2/766/4039/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2022 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Рядчої Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Головчиної А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Близнюкова Юрія Володимировича, Державного підприємства "СЕТАМ", Акціонерного товариства "Український капітал", Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнадраінвест", про захист прав споживачів, визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів, визнання недійсним акту про проведення електронних торгів,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом та просить суд визнати недійсними електронні торги, оформлені протоколом №359797 від 28.09.2018 р., проведені ДП СЕТАМ щодо реалізації лота №301026; визнати недійсним Акт про проведені електронні торги від 09.10.2018 р., виданий приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Юрієм Володимировичем в рамках виконавчого провадження №56653023; застосувати наслідки визнання правочину недійсним шляхом стягнення з приватного виконавця Близнюкова Ю.В. на користь ОСОБА_1 грошових коштів, отриманих як оплату за лот №301026 згідно протоколу №359797 від 28.09.2018 р. у розмірі 1 714 826,95 грн. (один мільйон сімсот чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять шість гривень, 95 копійок), стягнення з Державного підприємства СЕТАМ на користь ОСОБА_1 грошових кошти, отриманих як винагорода Організатора торгів в розмірі 90 254,05 грн. (дев`яносто тисяч двісті п`ятдесят чотири гривні, 05 копійок), а також зобов`язати приватного виконавця Близнюкова Юрія Володимировича в передбаченому законом порядку прийняти від ОСОБА_1 автомобіль марки MERCEDES-BENZ модель GLS 350 D 4 MATIC, тип легковий універсал - В, номер кузову НОМЕР_1 , рік випуску 2016, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Крім цього, просила стягнути з приватного виконавця Близнюкова Ю.В. на свою користь інфляційні витрати в розмірі 352 197,57 грн., а також 3 відсотка річних в розмірі 138 689,56 грн., та зДП СЕТАМ інфляційні витрати в розмірі 18 536,71 грн., а також 3 відсотка річних в розмірі 7 292,03 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 28.09.2018 р. відповідачем 2 - Державним Підприємством СЕТАМ за дорученням відповідача 1 - приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В. були проведені електронні торги з продажу лоту №301026. Відповідно до протоколу ДП Сетам про проведення електронних торгів від 28.09.2018 р. №359797 ОСОБА_1 є переможцем електронних торгів. Згідно зазначеного протоколу позивачем було придбано автомобіль марки MERCEDES-BENZ модель GLS 350 D 4 MATIC, тип легковий універсал - В, номер кузову НОМЕР_1 , рік випуску 2016, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Ціна продажу лоту склала 1 805 081,00 грн. Відповідно до Протоколу №359797 проведення електронних торгів, Акту про реалізацію предмета застави від 09.10.2018 р. за №2595 та банківських меморіальних ордерів позивачем за придбання лоту з електронних торгів було сплачено грошові кошти на загальну суму 1 805 081,00 грн. (один мільйон вісімсот п`ять тисяч вісімдесят одна гривня, 00 копійок), які було розподілено відповідно до вимог закону наступним чином: на рахунки ДП СЕТАМ було перераховано 90 254,05 грн. в якості винагороди, та на рахунок приватного виконавця Близнюкова Ю.В. було перераховано 1 714 826,95 грн. як оплату за лот №301026 згідно протоколу №359797 від 28.09.2018 р.

Даний автомобіль було реалізовано в рамках виконавчого провадження №56653023 по примусовому стягненню заборгованості з ТОВ Карпатнадраінвест код ЄДРПОУ 31789453 на користь ПАТ Банк Український капітал код ЄДПОУ 22868414.

ОСОБА_1 не може зареєструвати право власності на автомобіль, у зв`язку із арештом, накладеним на дане майно в рамках кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 та інших.

Оскільки судом відмовлено в скасуванні арешту на зазначений автомобіль, позивач вважає наявність арешту істотним недоліком товару. Крім цього, в описі лота були відсутні такі характеристики, як об`єм двигуна, та комплектація, що є порушенням вимог законодавства, а тому просить задовольнити позов про захист прав споживача.

Ухвалою від 04.08.2021 року у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву відповідач 1 просив у задоволенні позову відмовити, а також застосувати строк позовної давності, який в позовах до вимог у зв`язку із недоліком товару складає один рік. Вказав, що про існування арешту в кримінальному провадженні йому не було відомо, адже вказане обтяження не зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Щодо відсутності в описі лота відомостей про об`єм двигуна та комплектацію транспортного засобу зазначає, що в п.7 заявки на примусову реалізацію було вказано наступне: "… об`єм двигуна: не встановлено.. комплектація: повна". Об`єм двигуна не було вказано у зв`язку із відсутністю свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, про що було зазначено в постанові про опис та арешт майна боржника.

У відзиві на позовну заяву відповідач 2 просив у задоволенні позову відмовити, оскільки ДП "СЕТАМ" було проведено електронні торги з реалізації спірного арештованого майна на підставі заявки приватного виконавця. На підставі аб.4 п.4 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. №2831/5 (надалі - Порядок) перевірка змісту заявки на відповідність вимог законодавства Організатором не здійснюється. Так, від позивача ДП "СЕТАМ" в загальній сумі було отримано 90254,05 грн., однак, вимога про їх стягнення передчасна, оскільки в разі задоволення позову про визнання електронних торгів недійсними, кошти будуть повернуті відповідно до Порядку - протягом трьох робочих днів.

У відповіді на відзиви відповідача 1 та відповідача 2 представник позивача Б.Пастушенко зазначив, що оглянувши автомобіль ззовні неможливо визначити об`єм двигуна встановленого на даному автомобілі, об`єм двигуна може визначити лише особа, що має спеціальні знання. Є недоліки, які дійсно можливо виявити шляхом огляду майна не маючи при цьому спеціальних знань, і ці недоліки мають бути очевидними, в свою чергу, об`єм двигуна не відносить до таких недоліків. Крім того, діючим законодавством чітко передбачено, що саме має бути зазначено в описі лоту (транспортного засобу), і перелік відомостей є безальтернативним, тобто порушення вимог закону в даному випадку є очевидним. Так, позивачем у справі було сплачено гарантійний внесок перед початком торгів, але за результатом торгів позивачем було сплачено на користь відповідача винагороду. Порядок не регламентує повернення винагороди. Крім цього, акцентує, що першочерговою вимогою позивача є саме вимога про визнання електронних торгів недійсними. Відповідно до норм ЦК України, в даному випадку підлягає застосуванню виключно загальний строк позовної давності строком у 3 роки. До позовних вимог про визнання електронних торгів недійсними застосується спеціальний строк позовної давності в 3 місяці лише у випадку реалізації з торгів нерухомого іпотечного майна.

18.10.2021 року на адресу суду надійшли заперечення щодо відповіді на відзив від відповідача 1 - приватного виконавця Ю.Близнюкова, в яких він підтримав свою позицію щодо позову, викладену у відзиві, та просив справу розглянути без його участі.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, представник просив справу розглянути без його участі, позов підтримав.

Відповідач 1 та представник відповідача 2 в судове засідання не з`явилися, просили справу розглядати без їх участі, враховуючи відзиви.

Відповідач 3 та відповідач 4 в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином, відзиву не надали.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28.09.2018 р. відповідачем 2 - ДП СЕТАМ за дорученням відповідача 1 - приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича були проведені електронні торги з продажу лоту №301026, в рамках якого було виставлено на прилюдні торги автомобіль марки MERCEDES-BENZ модель GLS 350 D 4 MATIC, тип легковий універсал - В, номер кузову НОМЕР_1 , рік випуску 2016, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Даний автомобіль було реалізовано в рамках виконавчого провадження №56653023 по примусовому стягненню заборгованості з ТОВ Карпатнадраінвест на користь ПАТ Банк Український капітал .

Відповідно до протоколу ДП Сетам про проведення електронних торгів від 28.09.2018 р. №359797 позивач - ОСОБА_1 є переможцем електронних торгів. Згідно зазначеного протоколу ОСОБА_1 було придбано автомобіль марки MERCEDES-BENZ модель GLS 350 D 4 MATIC, тип легковий універсал - В, номер кузову НОМЕР_1 , рік випуску 2016, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Ціна продажу лоту склала 1 805 081,00 грн.

Відповідно до Протоколу №359797 проведення електронних торгів, Акту про реалізацію предмета застави від 09.10.2018 р. за №2595, та банківських меморіальних ордерів, позивачем за придбання лоту з електронних торгів було сплачено грошові кошти на загальну суму 1 805 081,00 грн., які було розподілено наступним чином: на рахунки ДП СЕТАМ було перераховано 90 254,05 грн. в якості винагороди, та на рахунок приватного виконавця Близнюкова Ю.В. було перераховано 1 714 826,95 грн. як оплату за лот №301026 згідно протоколу №359797 від 28.09.2018 р.

В жовтні 2018 року позивач звернулась до ТСЦ №6541 РСЦ в Херсонській області МВС України з метою державної реєстрації права власності на придбаний з електронних торгів автомобіль. Згідно відповіді ТСЦ №6541 РСЦ в Херсонській області МВС України від 31.10.2018 р. ОСОБА_1 було повідомлено, що станом на 24.10.2018 р. на автомобіль марки MERCEDES-BENZ модель GLS 350 D 4 MATIC, номер кузову НОМЕР_1 , рік випуску 2016, реєстраційний номер НОМЕР_2 накладено арешт Солом`янським судом м. Києва від 04.08.2016 р., за №1-кс/760/962516 (Ц1-760/675/16-к).Дані відомості містяться в Єдиному державному реєстрі МВС (НАІС), тож в державній реєстрації права власності на автомобіль позивачу було відмовлено.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15.07.2016 року в рамках кримінального провадження №52015000000000002 накладено арешт на автомобіль марки MERCEDES-BENZ модель GLS 350 D 4 MATIC, тип легковий універсал - В, номер кузову НОМЕР_1 , рік випуску 2016, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на той час належав ТОВ Карпатнадраінвест . Кримінальне провадження №52015000000000002 перебуває на розгляді Вищого антикорупційного суду, і вирок у даній справі не ухвалювався.

Також, спірний автомобіль перебуває в розшуку відповідно до постанови старшого державного виконавця МВДВС по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Харків) Шумейко К.В. від 10.04.2020 р., винесеної в рамках виконавчого провадження №59909486 по примусовому стягненню боргу з ТОВ Карпатнадраінвест (боржник) на користь АТ Укргазвидобування (стягувач), а також в рамках даного ВП накладено арешт на все майно ТОВ Карпатнадраінвест відповідно до постанови про арешт майна боржника від 10.04.2020 р.

Таким чином, ОСОБА_1 як переможець електронних торгів на даний час позбавлена можливості реалізовувати своє право власності на автомобіль.

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційній Інтернет сторінці ДП СЕТАМ за посиланням: setam.net.ua/auction/302483, вбачається, що: в графі Додаткові відомості зазначено: свідоцтво про право власності відсутнє ; Авто в робочому стані, вм`ятини правого заднього крила, незначні подряпини переднього та заднього бамперів та лівого заднього крила ; У вкладці Інформація про лот Відомості про обтяження майна : застава рухомого майна від 24.05.2016 №15831248 на підставі договору застави 701 від 24.05.2016 ПН КМНО Кисельова Н.В., арешт рухомого майна від 21.06.2018 №16949852 на підставі постанови про арешт майна боржника від 21.06.2018 ВП56652317 ПВ Близнюков Ю.В.

Судом встановлено, що в описі реалізованого майна відсутня інформація про будь-які додаткові обтяження, в тому числі накладені в рамках кримінального провадження, а також відсутня інформація про об`єм двигуна та комплектацію автомобіля.

Ухвалою ВАКС від 11.12.2020 р. відмовлено у задоволенні клопотання позивача про скасування арешту майна, а ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 29.01.2021 р. позивачу відмовлено у відкритті апеляційного провадження. Із тексту ухвали ВАКС по справі від 11.12.2020 р. вбачається, що суд вважає, що є достатні підстави вважати, що арештоване майно може підлягати спеціальній конфіскації.

Відповідно до Ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 15.07.2016 р., окрім накладення арешту на спірний автомобіль, судом також вирішено заборонити власнику розпоряджатися вказаним майном будь яким чином, у тому числі здійснювати його відчуження у будь який спосіб, вчиняти з ним будь-які правочини, знищувати, псувати, пошкоджувати, змінювати цільове призначення, а також приховувати зазначене майно.

07.06.2021 р. позивач звернулась до Офісу генерального прокурора з заявою щодо вирішення питання ініціювання Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою зняття кримінального арешту зі спірного автомобіля. Відповіддю від 23.06.2021 р. Офіс генерального прокурора повідомив що задоволення заяви позивача є неможливим, прокуратура вважає цілком обґрунтованим наявність кримінального арешту на автомобілі і позивачу було рекомендовано звернутись до ВАКС із відповідним клопотанням.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і, залежно від установленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних (електронних) торгах, яка полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з прилюдних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15.

За вимогами пунктів 3 та 4 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 (далі -Порядок №2831/5) зі змінами станом на момент виникнення спірних правовідносин, виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу. Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору. Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження - копія акта опису та арешту майна боржника; копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України Про виконавче провадження ); якщо продажу підлягає транспортний засіб, в інформації про майно додатково зазначаються: марка; модель; рік випуску; об`єм двигуна; вид пального; пробіг; комплектація; колір; тип кузова; трансмісія; наявні дефекти; додаткові відомості. Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Згідно пункту 2 розділу ІІ Порядку № 2831/5 організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити такі дані: повне найменування відділу державної виконавчої служби або прізвище ім`я, по батькові (за наявності) приватного виконавця, виконавчий округ, номер посвідчення приватного виконавця; номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчих проваджень; повні найменування боржника та стягувача, їх адреси, код за ЄДРПОУ - для юридичних осіб; форма реалізації арештованого майна (електронні торги чи торги за фіксованою ціною); вид майна (зазначається відповідно до категорій, які використовуються на Веб-сайті); найменування майна, включаючи назву моделі, модифікації та інші складові найменування, які зазначаються згідно з реєстраційною, технічною та іншою документацією або наявними позначками на самому майні; відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність (додатково зазначається інформація, визначена пунктами 6 - 10 розділу ІІІ цього Порядку); місцезнаходження майна (для нерухомого майна - точна поштова адреса, для рухомого - адреса зберігача); відомості про зберігача майна (найменування, фактична та юридична адреси, телефон, електронна адреса); відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек); вартість майна, що передається на реалізацію, визначена відповідно до статті 57 Закону України Про виконавче провадження ; реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця для перерахування коштів; адреса офіційної електронної пошти відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця; фото- та/або відеоматеріали; електронний цифровий або власноручний (у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) підпис начальника відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. В разі якщо заявку на реалізацію арештованого майна подав приватний виконавець, він підписує її самостійно із дотриманням умов, вказаних у цьому пункті.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до норм ст. 61 ЗУ Про виконавче провадження , Реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України (редакція станом на липень 2016 року), арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до положень ст. 75 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок, відповідно до якого при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц зазначено, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Отже, головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, які могли вплинути на результати торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 рокуу справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 6-231цс17.

Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року, N 1388 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено обов`язок власників транспортних засобів та осіб, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представників, зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом 10 діб після придбання, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

З вищенаведеного рішення Верховного Суду вбачається, що обов`язковою умовою переходу права власності на автомобіль є відповідна державна реєстрація такого права власності.

Із встановлених судом обставин які підтверджуються наявними в справі документами вбачається, що ОСОБА_1 не може зареєструвати право власності на придбаний з електронних торгів автомобіль в передбаченому законом порядку, а отже не може набути право власності на даний автомобіль з підстав, що не залежать від її волі та за обставин жодним чином не пов`язаними із особою Позивача.

З урахуванням наявності у позивача, яка придбала автомобіль з прилюдних електронних торгів, права на захист законних очікувань щодо проведення його державної реєстрації, оформлення та видачі реєстраційних документів на автомобіль, наявного факту порушення прав позивача при проведенні прилюдних торгів з реалізації автомобіля за наявності арешту на автомобіль в кримінальному провадженні, не пов`язаного з виконавчим провадженням, в рамках якого відбувалась реалізація автомобіля, суд вважає що наявні всі необхідні підстави для визнання прилюдних торгів та, як їх результат, акту про проведення електронних торгів - недійсними.

Згідно із частинами другою та третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Загальним правовим наслідком недійсності правочину (стаття 216 ЦК України) є реституція, яка застосовується як належний спосіб захисту цивільного права та інтересу за наявності відносин, які виникли у зв`язку із вчиненням особами правочину та внаслідок визнання його недійсним.

З урахуванням положень п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК результатом реституції можна визнати такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення. Порушенням права в такому випадку визнається вчинення правочину за наявності станом на момент його вчинення дефекту, який за законом може бути підставою недійсності правочину, а реституція виступає наслідком факту визнання правочину недійсним або констатації недійсності правочину (в разі нікчемності правочину) і заходом, спрямованим на приведення майнового стану сторін недійсного правочину до початкового стану, тобто такого, який вони мали до вчинення правочину.

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

У постанові від 4 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) Велика Палата ВС акцентувала увагу на наступному: проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу.

Оскільки до ухвалення рішення про визнання електронних торгів недійсними у відповідача 1 та відповідача 2 не виникло грошового зобов`язання по відношенню до позивача та їх поведінка не була визнана протиправною в силу закону чи договору, суд не вбачає підстав для застосування відповідальності за ст. 625 ЦК України.

Відповідно до меморіальних ордерів вбачається, що позивачем за придбання лоту з електронних торгів було сплачено грошові кошти на загальну суму 1 805 081,00 грн. Відповідачем 1 у справі було отримано 1 714 826,95 грн. як оплату за лот №301026 згідно протоколу №359797 від 28.09.2018 р. Відповідачем 2 було отримано 90 254,05 грн. в якості винагороди в передбаченому законом порядку.

На підставі вищевикладених норм ЦК України та наведеної судової практики суд вважає обґрунтованими розрахунки позивача щодо стягнення з відповідача 1 1714826,95 грн. - суми сплати ціни лоту за наслідками застосування реституції, та відповідача 2 - 90254,05 грн. , суми винагороди за наслідками застосування реституції.

В свою чергу, позивачем було отримано спірний автомобіль відповідно до Акту видачі майна переможцю від 09.10.2018 р., який було підписано представником ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_3 та відповідачем 2 - ДП СЕТАМ . Відповідно до тексту зазначеного акту вбачається, що передача майна була здійснена на підставі Акту приватного виконавця Близнюкова Ю.В. про проведені електронні торги від 09.10.2018 р. В свою чергу, спірний автомобіль було передано на зберігання відповідачем 1 відповідачу 2 відповідно до вимог ЗУ Про виконавче провадження .

Відповідно до норм ст. 58 ЗУ Про виконавче провадження , майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов`язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).

З вищенаведеного вбачається, що саме держаний (приватний) виконавець власною постановою вирішує питання про передачу арештованого майна на зберігання.

Таким чином, застосування реституції в даному випадку вимагає від позивача повернення спірного автомобіля відповідачу 1, а на відповідача 1 має бути покладено обов`язок прийняти спірний автомобіль в передбаченому законом порядку та вирішити питання щодо подальшого зберігання повернутого майна відповідно до вимог Закону.

Стосовно строку позовну давності що підлягає застосуванню до даних правовідносин, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними, за правилами визнання недійсними угод на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України, про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, в разі невиконання вимог по процедурі порядку проведення торгів. У справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, як відповідачі повинні залучатися всі сторони угоди - ДВС, організатор торгів і переможець. При оскарженні результатів електронних торгів діє загальна позовна давність (позовна давність для оскарження договору, укладеного на публічних торгах, є спільною і відповідно до статті 257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки.)

Відповідно до норм ст. 61 ЗУ Про виконавче провадження , реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною.

Тобто, Законом чітко встановлено порядок, відповідно до якого державним (приватним) виконавцем може бути передано на примусову реалізацію майно, яке було описано та на яке було накладено відповідний арешт у порядку передбаченому законом. Іншого способу передачі майна на реалізацію законом не передбачено.

В свою чергу, відповідно до ч.7 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Оскільки ухвалою Солом`янського суду м. Києва від 04.08.2016 р. за №1-кс/760/962516(Ц1-760/675/16-к) в рамках кримінального провадження на спірний автомобіль було накладено арешт, то суд вважає, що автомобіль марки MERCEDES-BENZ модель GLS 350 D 4 MATIC, номер кузову НОМЕР_1 , рік випуску 2016, реєстраційний номер НОМЕР_2 не міг бути виставлений на електронні торги. Отже, порушення вимог діючого законодавства під час проведення електронних торгів є підставою для визнання таких торгів недійсними.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що до правовідносин що склались в рамках даної справи, положення статті 681 ЦК України, відповідно до якої строк позовної давності в позовах до вимог у зв`язку із недоліком товару складає один рік, застосуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись нормами ст.ст. 16, 203, 215, 257, 625, 656 ЦК України, нормами ст. 170 КПК України, ст.ст. 57, 58, 61 ЗУ Про виконавче провадження , ст.ст.12,13,76, 83,89,141,229,263-265,267,352,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного виконавця Близнюкова Юрія Володимировича, Державного підприємства СЕТАМ , Акціонерного товариства Банк Український капітал , Товариства з обмеженою відповідальністю Карпатнадраінвест , про захист прав споживачів, визнання недійсним торгів, визнання недійсним протоколу торгів, застосування наслідків недійсності правочину, стягнення штрафних санкцій задовольнити частково.

Визнати недійсними електронні торги, оформлені протоколом №359797 від 28.09.2018 р., проведені ДП СЕТАМ щодо реалізації лота №301026.

Визнати недійсним Акт про проведені електронні торги від 09.10.2018 р., виданий приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Юрієм Володимировичем в рамках виконавчого провадження №56653023.

Застосувати наслідки визнання правочину недійсним, а саме:

-Стягнути з приватного виконавця Близнюкова Юрія Володимировича на користь ОСОБА_1 грошові кошти отримані як оплату за лот №301026 згідно протоколу №359797 від 28.09.2018 р. у розмірі 1 714 826,95 грн.(один мільйон сімсот чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять шість гривень, 95 копійок).

-Стягнути з Державного підприємства СЕТАМ на користь ОСОБА_1 грошові кошти отримані як винагорода Організатора торгів в розмірі 90 254,05 грн. (дев`яносто тисяч двісті п`ятдесят чотири гривні, 05 копійок).

-Зобов`язати приватного виконавця Близнюкова Юрія Володимировича в передбаченому законом порядку прийняти від ОСОБА_1 автомобіль марки MERCEDES-BENZ модель GLS 350 D 4 MATIC, тип легковий універсал - В, номер НОМЕР_3 , рік випуску 2016, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду в порядку ст. 355ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПО НОМЕР_4 ).

Відповідач 1 : Приватний виконавець Близнюков Юрій Володимирович (місце перебування: м. Харків, Конституційний майдан, 21/2, кім. 3А).

Відповідач 2 : Державне підприємство СЕТАМ (місце реєстрації: м. Київ, вул. Велика Стрілецька, 4-6, ЄДРПОУ: 39958500).

Відповідач 3 : Акціонерне товариство "Банк "Український капітал" (код ЄДПОУ 22868414, м.Київ, проспект Перемоги, буд. 67)

Відповідач 4 : Товариство з обмеженою відповідальністю Карпатнадраінвест (код ЄДРПОУ 31789453, Харківська область, Дергачівський район, м.Дергачі, площа Перемоги, 14)

Суддя Т. І. Рядча