Ухвала

від 19.01.2022 по справі 680/764/19

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/764/19

№4-с/680/1/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2022 р. смт Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Яцини О.І.,

за участю секретаря судового засідання - Стандрійчук М.П.,

скаржника - ОСОБА_1 ,

представника скаржника - адвоката Мілашевського М.Г.

представника стягувачки - адвоката Пелюшка Л.О.,

начальника Новоушицького відділу ДВС - Пукаса В.М.,

заступника начальника відділу примусового виконання рішень - Кота А.М.,

розглянувши у судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: державний виконавець Новоушицького відділу Державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Пукас В.М., Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Мігдальський П.П., начальник Деражнянського відділу Державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Косевич С.О., ОСОБА_3 , на дії державних виконавців,

встановив:

Скаржник звернувся до суду із зазначеною вище скаргою.

В обґрунтування скарги вказав, що 26 січня 2021 року Новоушицький районний суд Хмельницької області видав виконавчий лист №680/764/19, згідно із яким зобов`язано ОСОБА_2 повернути сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до місця проживання матері ОСОБА_3 .

27 січня 2021 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Під час виконавчого провадження на боржника ОСОБА_2 накладався штраф за невиконання вимог державного виконавця, а саме: 22 лютого 2021 року в розмірі 1700 грн та 15 березня 2021 року в розмірі 3400 грн.

Вказує, що після повторного накладення штрафу, за невиконання вимог державного виконавця, працівники Новоушицького ВДВС продовжували вчиняти виконавчі дії з примусового виконання рішення.

На думку скаржника, порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначено виключно статтею 63 Закону України Про виконавче провадження .

21 травня 2021 року за поданням державного виконавця Пукаса В.М. від 16 березня 2021 року порушено кримінальне провадження за попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст.382 КК України (Невиконання судового рішення) та внесено відомості до ЄРДР за №12021242000000331. Таким чином, службовими особами Новоушицького ВДВС вчинено порушення, а саме, недотримання вимог ч.3 ст.63 Закону України Про виконавче провадження щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження. Отже, 16 березня 2021 року державний виконавець Пукас В.М., згідно із ч.3 ст.63 Закону України Про виконавче провадження зобов`язаний був винести постанову про закінчення виконавчого провадження, що зроблено не було.

Звертає увагу на те, що рішення суду виконати без боржника не можливо, оскільки, саме на нього було покладено обов`язок його виконання. В порушення його прав державна виконавча служба звернулись до суду із поданням про розшук дитини, яке було задоволено, хоча дитину ніхто не переховував та скаржник в судовому засіданні повідомив про місце її знаходження. Розшук дитини мав розпочатись лише після 14 грудня 2021 року та за умови відсутності апеляційної скарги сторін.

Зазначив, що стягувачка ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою, яка не була задоволена, про зміну способу виконання рішення суду, а саме просила суд замість зобов`язання вчинити дії змінити на відібрання дитини .

На думку скаржника, 30 листопада 2021 року фактично відбулось відібрання дитини від матері скаржника без його присутності. Дані події відбулись в готелі ІНФОРМАЦІЯ_2 , по АДРЕСА_1 .

Додатковим свідченням факту, що відбувалось саме відбирання дитини є те, що під час виконавчих дії залучались працівники поліції та служби у справах дітей, які згідно з Законом України Про виконавче провадження залучається саме при виконанні рішення про відібрання дитини.

Про те, що будуть вчинятись виконавчі дії, скаржнику було направлено лист 30 листопада 2021 року, тобто в день їх виконання із розрахунком не отримання вчасно даного листа, позбавивши скаржника можливості законним порядком їх оскаржити.

Також, звертає увагу на те, що службовими особами Новоушицького ВДВС було залучено працівників Новоушицького відділу Служби у справах дітей Кам`янець-Подільської РДА та працівників поліції. Те ж саме було зроблено в Закарпатській області при відібранні дитини.

Вважає, що такі дії були вчинені з перевищенням службових повноважень, оскільки ні положеннями Закону України Про виконавче провадження , ні Інструкцією з організації примусового виконання рішень, залучення служб у справах дітей та працівників поліції не передбачено.

Скаржник вказує, що 10 грудня 2021 року ним отримано постанову про закінчення виконавчого провадження від 03 грудня 2021 року, в якій зазначено, що рішення виконано, оскільки, дитина повернута стягувачу із зазначенням, що дане рішення можливо було виконати без боржника.

31 грудня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Начальник Новоушицького відділу ДВС Пукас В.М. подав до суду відзив у якому просив суд відмовити в задоволенні скарги.

Начальник Деражнянського відділу ДВС Косевич С.О. надіслав до суду відзив у якому просив суд відмовити в задоволенні скарги.

Заступник начальника відділу примусового виконання рішень Кіт А.М. подав до суду відзив у якому просив суд відмовити в задоволенні скарги

Представник стягувачки - адвокат Пелюшок Л.О. надіслав до суду письмові пояснення у яких заперечив проти скарги та просив відмовити в її задоволенні.

Скаржник та його представник у судовому засіданні вимоги скарги підтримали за обставин викладених у ній.

Державні виконавці у судовому засіданні проти вимог скарги заперечили та вказали, що вони, при здійсненні дій керувалися чинним законодавством, спірні постанови є законними, тому скасуванню не підлягають.

Представник стягувачки адвокат Пелюшок Л.О. про задоволення скарги заперечив.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, суд дійшов до такого висновку.

Так, 26 січня 2021 року Новоушицький районний суд Хмельницької області видав виконавчий лист №680/764/19, згідно із яким зобов`язано ОСОБА_2 повернути сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до місця проживання матері ОСОБА_3 .

27 січня 2021 року відкрито виконавче провадження №64299970, а 03 грудня 2021 року виконавче провадження закінчено (Том 1 а.с.66).

При здійсненні виконавчого провадження вчинялись дії та виносились державними постанови, які на думку скаржника порушили його права.

Згідно із постановою заступника начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бабина М.А. від 23 листопада 2021 року утворено при Новоушицькому ВДВС виконавчу групу з виконання виконавчого провадження №64299970 з примусового виконання виконавчого листа №680/764/19, керівником виконавчої групи визначено ОСОБА_5 , членами виконавчої групи ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (Том 1 а.с.205, 206).

Відповідно до постанови від 30 листопада 2021 року державного виконавця Мігдальського П.П. для охорони громадського порядку та захисту державних виконавців та залучених осіб залучено працівників Берегівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області (а.с. Том 1 а.с.268, 269).

Згідно із постановою від 01 грудня 2021 року державного виконавця Мігдальського П.П. для проведення виконавчих дій була залучена служба у справах дітей Берегівської міської ради, які мали проводитись 01 грудня 2021 року (Том 1 а.с.266, 267 ).

Відповідно до акту державного виконавця Косевича С.О. від 01 грудня 2021 року в якому описано, між іншим, що мати ОСОБА_4 - ОСОБА_3 01 грудня 2021 року у присутності виконавчої групи та інших учасників виконавчого провадження отримала доступ до дитини та забрала сина (Том 1 а.с.275, 276).

Відповідно до постанови від 03 грудня 2021 року державного виконавця Пукаса В.М. виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №680/764/19 від 2021 року закінчено (Том 1 а.с.284, на звороті 267).

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Відповідно до ч.1 ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно із ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до ч.8 ст.19 Закону України Про виконавче провадження особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Відповідно до вимог статей 12 , 81 ЦПК України , кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із розділом I Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами (п.6). Акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події. Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин (п.8).

Відповідно до ч.2 ст.14 Закону України Про виконавче провадження для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом

Згідно із ч.4 ст.18 Закону України Про виконавче провадження вимоги виконавця залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії.

Дослідивши матеріали скарги, спірні постанови виконавчого провадження, заслухавши доводи про обставини на які посилаються сторони, з огляду на чинне законодавство, суд дійшов висновку, що дії вчинені, а спірні постанови винесені у межах повноважень та належними суб`єктами на підставі чинного законодавства, відтак визнанню протиправними та скасуванню не підлягають.

Окрім того, стосовно того, що саме боржник відповідно до вказаного судового рішення зобов`язаний вчинити певні дії не свідчить про те, що у разі невиконання цього рішення саме боржником, воно не може бути виконано без його участі відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 63 Закону України Про виконавче провадження , оскільки хоч і зобов`язує саме боржника вчинити ці дії, однак не є нерозривно пов`язаним з особою боржника та не унеможливлює виконання цього рішення без його участі шляхом вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання, враховуючи встановлені обставини невиконання його у добровільному порядку та вчинення перешкод в його виконанні.

Зміст ст.447 ЦПК України вказує та те, що особа може звернутися до суду вважаючи, що під час виконання рішення її права порушено, а ст.451 ЦПК України визначає можливі результати розгляду справи.

Відтак, під час розгляду скарги, суд має встановити чи дійсно відбулось порушення прав скаржника та яких саме, а встановлення цього відбувається на підставі тих обставин та доказів на які посилається скаржник.

Як на підставу для оскарження дій та постанов державних виконавців, скаржник вказує, що спірними діями та постановами було порушено його право.

Здійснивши розгляд справи по суті, дослідивши усі обставини та докази, суд дійшов до висновку, що скаржник ні у скарзі, ні у судовому засіданні не довів яким чином та які саме його права порушено.

Також, слід зазначити, що вчинення дій та винесення оскаржуваних постанов державними виконавцями не стало наслідком постановлення судом ухвали про розшук дитини.

Суд звертає увагу на те, що згідно зі ст.129-1 Конституції України , судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За таких обставин, враховуючи викладені вище положення законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, розглянувши справу в межах заявлених вимог, повно, всебічно та безпосередньо оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши усі обставини справи, на які учасники посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд,

постановив:

В задоволенні скарги ОСОБА_2 , заінтересовані особи: державний виконавець Новоушицького відділу Державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Пукас В.М., Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Мігдальський П.П., начальник Деражнянського відділу Державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Косевич С.О., ОСОБА_3 , на дії державних виконавців - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Хмельницького апеляційного суду, а якщо було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлений 21 січня 2022 року.

Суддя: О. І. Яцина