Ухвала

від 17.01.2022 по справі 749/1034/21

ЩОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 749/1034/21

Номер провадження 2/749/27/22

У Х В А Л А

17 січня 2022 року м.Сновськ

Щорський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді: Кравчук М. В.

за участю секретаря: Павленко В. В.

позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника третьої особи Уманського В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сновськ заяву третьої особи про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Сновської початкової школи Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області про скасування наказу про відсторонення від роботи, зобов`язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

У судовому засіданні 17.01.2022 р. представник третьої особи з посиланням на ст. 251 ЦПК України заявив про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/29053/21, в якій оскаржується наказ МОЗ України від 04.10.2021 р. № 2153, на підставі якого було винесено оскаржуваний наказ, що є предметом позову. Свою заяву обґрунтував об`єктивною неможливістю розгляду даної справи до вирішення питання про правомірність оскаржуваного наказу.

Позивач проти задоволення заяви заперечила з тих підстав, що хоче, щоб її справа розглядалася.

Представнику позивача у судовому засіданні, заперечуючи проти задоволення заяви, зазначила, що наказ МОЗ України не є предметом спору у даній справі, а є лише обставиною, оцінку відповідності якої Конституції України та законам України суд може надати самостійно.

Також представник позивача зауважила, що зупинення провадження порушить строки розгляду даної справи.

У письмових зауваженнях також зазначено, що за змістом п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Надаючи оцінку наявності підстав для зупинення провадження у справі, суд звертає увагу на таке.

З доводів позовної заяви вбачається, що наказ МОЗ № 2153 від 04.10.2021 р. не містить переліку саме професій, працівники яких підлягають щепленню.

Також за доводами позовної заяви вказаний перелік суперечить статті 12 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб .

Судом встановлено, що в провадженніОкружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа № 640/29053/21 за позовом фізичної особи до МОЗ України про визнання протиправним та нечинним наказу МОЗ України № 2153 від 04.10.2021 р., провадження у якій відкрито 29.10.2021 р.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Верховний Суд у постанові від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19 зазначив, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними.

Частина друга статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, не регулює питань щодо можливості застосування нормативно-правових актів, визнаних судом протиправними. Предметом її регулювання є встановлення моменту втрати чинності нормативно-правовим актом, визнаним судом нечинним.

Також Верховний Суд зазначив, що застосування до фізичних/юридичних осіб нормативно-правових актів, які є протиправними, у будь-якому випадку є незаконним.

Враховуючи вказану позицію, суд зауважує, що у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Предметом судового розгляду справи № 640/29053/21 є також визнання оскаржуваного наказу протиправним.

На виконання положень п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України суд адміністративної юрисдикції надасть оцінку правомірності оскаржуваного наказу шляхом перевірки його положень на відповідність Конституції та законам України, що предметно охоплює необхідність перевірки доводів позивача про невідповідність наказу МОЗ України статті 12 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб та позбавляє можливості місцевий загальний суд дійти передчасного висновку про протиправність чи правомірність нормативно-правового акта, що станом на 17.01.2022 р. вже є предметом судового розгляду.

Правомірність наказу МОЗ України буде перевірена судом адміністративної юрисдикції в середовищі обов`язку доказування такої правомірності відповідачем на підставі належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, перевірити які самостійно в межах даного спору суд позбавлений можливості.

Щодо доводів позивача щодо того, що наказ МОЗ України є обставиною, яку суд зобов`язаний перевірити, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. п. 1, 2, 5 ч. 4 ст. 265 ЦПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються: фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відтак за положеннями вказаної норми, наказ МОЗ України не є обставиною, а є нормативно - правовим актом, що містить норми права. Застосування цих норм виключається, якщо суд дійде висновку, що такий правовий акт суперечить Конституції України, як це визначено ч. 6 ст. 10 ЦПК України.

Водночас, суд вже висловився щодо того, що обсяг зібраних доказів у даній справі не дозволяє встановити обставину невідповідності наказу МОЗ України статті 12 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб до розгляду справи № 640/29053/21.Оцінка відповідності наказу МОЗ України Конституції та законам України буде надана в межах вказаної справи.

Щодо доводів позивача про порушення строків розгляду справи суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 125 ЦПК України зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків. Відтак доводи позивача в цій частині не є обґрунтованими.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/29053/21.

Керуючись ст. ст. 251, 253, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області про зупинення провадження у справі задовольнити.

Зупинити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Сновської початкової школи Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області про скасування наказу про відсторонення від роботи, зобов`язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/29053/21.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя М. В. Кравчук

(Повний текст ухвали складено 17.01.2022 р.)