Ухвала

від 01.12.2021 по справі 450/583/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 450/583/17 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.

Провадження № 22-ц/811/3768/19 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

У Х В А Л А

судового засідання

01 грудня 2021 року м.Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Крайник Н.П., Шеремети Н.О.,

секретаря - Жукровської Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та акціонерного товариства ЛАТС на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 травня 2019 року, апеляційною скаргою акціонерного товариства ЛАТС на додаткове рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства Львівагротранссервіс про визнання недійсними записів у трудовій книжці, зобов`язання внести у трудову книжку новий запис та провести виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою видачі належно оформленої трудової книжки, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом (а.с.1-2 т.1), уточненим заявами від 27.03.2017 року, 24.04.2017 року, 13.02.2019 року та 16.04.2019 року (а.с.15, 44, 178, 187 т.1), з остаточними вимогами про: визнання недійсними записів №№18 - 27 в його трудовій книжці, зобов`язання відкритого акціонерного товариства, в подальшому перейменованого на акціонерне товариство, Львівагротранссервіс (скорочена назва - АТ ЛАТС ), внести у трудову книжку запис №28 відповідно до пункту 2.10 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок та провести виплату середнього заробітку за весь час затримки видачі належно оформленої трудової книжки у розмірі 136257 грн. 60 коп., та стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 серпня 2014 року встановлено порушення відповідачем пункту 2.10 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58 (далі - Інструкція), а саме: при внесені до трудової книжки запису №19 про його (позивача) поновлення на роботі на посаді головного інженера не внесено запис у трудову книжку про те, що запис №18, внесений у трудову книжку на підставі наказу №102 від 08.10.2005 року, недійсний, а запис №19 не відповідає вимогам пункту 2.4 Інструкції відповідно до дати винесення наказу №3 від 02.04.2014 року.

Зазначає, що рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 грудня 2014 року, яке набрало законної сили 31 березня 2015 року, зобов`язано відповідача внести у трудову книжку запис про недійсність запису №18 від 10.10.2005 року і, відповідно, здійснити запис про поновлення його на роботі, однак, судові рішення відповідачем у добровільному порядку не виконувались, тому рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 листопада 2015 року відповідача зобов`язано внести в трудову книжку виправлення в записі № НОМЕР_1 в графі дата запису 10.10.2005 року та в записі №21 в графі 06.07.2015 р. відповідно до Інструкції, але при виконанні цього рішення суду відповідач 05.01.2015 року знову умисно допустив помилку при внесенні в трудову книжку запису №23, яка підлягає виправленню відповідно до Інструкції.

Позивач зазначає, що допущені помилки призвели до визнання його працюючим пенсіонером з 10.10.2005 року і зниження його розміру пенсії та унеможливлення перерахунку пенсії, а тому підлягають виправленню.

На переконання позивача, з метою приховування порушень, передбачених ч.5 ст.235 КЗпП України щодо негайного виконання рішення Апеляційного суду Львівської області від 15 листопада 2013 року про поновлення його на роботі, внесені відповідачем у трудову книжку записи є недійсними.

Зазначає, що у зв`язку з необхідністю виправлення допущених відповідачем помилок, у нього неодноразово витребовувалась трудова книжка, але оскільки знову видавалась з помилками та недостовірними записами, як неналежно оформлена, тому відповідач повинен йому виплатити середній заробіток за весь час затримки видачі належно оформленої трудової книжки (за 1243 дні, станом на 16.04.2019 року), притому, що на виконання рішення суду від 23 листопада 2014 року, остаточний розрахунок з ним було проведено 13 січня 2016 року, що встановлено рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 липня 2016 року.

Крім того, зазначає, що такими діями відповідача, які містять ознаки кримінального правопорушення, йому заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 10000 грн. і просить відшкодувати, враховуючи вимоги ч.2 ст.230 ЦК України.

Заочним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 травня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсним запис у трудовій книжці ОСОБА_1 №23.

Зобов`язано ВАТ Львівагротранссервіс внести у трудову книжку ОСОБА_1 запис за №28 відповідно до пункту 2.10 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.09.1993 року.

Стягуто з ВАТ Львівагротранссервіс на користь ОСОБА_1 заподіяну моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Стягнуто з ВАТ Львівагротранссервіс в дохід держави 1920 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Додатковим рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 червня 2019 року стягуто з ВАТ Львівагротранссервіс на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1536 грн.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 22 жовтня 2019 року заяву відповідача ВАТ Львівагротранссервіс про перегляд заочного рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 травня 2019 року залишено без задоволення.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 травня 2019 року оскаржив позивач ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Яцишина А.В., просив скасувати рішення в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 травня 2019 року та додаткове рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 червня 2019 року оскаржив відповідач АТ ЛАТС , просив їх скасувати з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

23.12.2020 року відповідач АТ ЛАТС подав до апеляційного суду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із смертю позивача.

Згідно актового запису про смерть №2052 від 07.12.2020 року, інформацію про який було надано апеляційному суду 14.05.2021 року (а.с.195-196 т.2), ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копії матеріалів спадкової справи №749/2020 після смерті ОСОБА_1 , заведеної Третьою Львівською державною нотаріальною конторою, надано на вимогу апеляційного суду 30.09.2021 року.

В судове засідання учасники справи не з`явились, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, тому справу розглянуто апеляційним судом у відповідності до вимог ч.2 ст.247, ч.2 ст.372 ЦПК України у їхній відсутності без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом.

Частиною четвертою статті 25 ЦК України визначено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (ч.2 ст.55 ЦПК).

Відповідно до п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Частиною першою статті 377 ЦПК України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

У частині третій статті 377 ЦПК України зазначено, що якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обгрунтоване рішення, смерть фізичної особи сторони у спорі чи припинення юридичної особи сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Права та обов`язки, які не входять до складу спадщини, визначені статтею 1219 ЦК України.

Так, згідно зі статтею 1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Поряд з цим, відповідно до ч.1 ст.1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Також частиною третьою статті 1230 ЦК України передбачено, що до спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за життя.

Аналіз статей 1218, 1219, 1227, 1230 ЦК України свідчить про те, що законодавець передбачив можливість спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної заробітної плати, а також на присуджене судом за життя спадкодавця відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи наведене й те, що позивач ОСОБА_1 помер після ухвалення рішення суду першої інстанції, яке, оскаржили обидві сторони, однак, в силу наведених вище норм ЦК України, правонаступництво в даній справі допускається лише в частині присудження позивачу ОСОБА_1 морального відшкодування в розмірі 10000 грн. і право на це відшкодування входить до складу спадщини, яка залишилась після смерті позивача, а в іншій частині спірні правовідносини не допускають правонаступництва, колегія суддів доходить висновку про наявність визначених процесуальним законом підстав для залучення до участі у справі правонаступників позивача лише в частині спору про стягнення моральної шкоди.

Що ж стосується закриття провадження у справі в іншій частині спору, то з урахуванням наведених вище положень статті 377 ЦПК України, дане питання підлягає вирішенню апеляційним судом за наслідками розгляду справи по суті в частині позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, правонаступництво по якій допускається.

З матеріалів спадкової справи №749/2020, заведеної Третьою Львівською державною нотаріальною конторою, встановлено, що спадкоємцем першої черги за законом, який прийняв спадщину після смерті позивача ОСОБА_1 , є його дружина - ОСОБА_3 , якій 11.06.2021 року видано свідоцтва про право на спадщину за законом, а тому вона підлягає залученню до участі в даній справі, як правонаступник позивача, у вказаній вище частині спору.

Керуючись ст.ст.55, 377, 389 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Залучити ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до участі у справі, як правонаступника позивача ОСОБА_1 , в частині позовної вимоги про стягнення моральної шкоди.

Справу призначити до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11 год. 30 хв. 16 березня 2022 року, про що повідомити учасників справи у встановленому процесуальним законом порядку.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складений 01 грудня 2021 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: Н.П. Крайник

Н.О. Шеремета