Рішення

від 06.01.2022 по справі 521/1052/21

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/1052/21

Провадження № 2/521/2271/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2021 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Мирончук Н. В.,

секретаря судового засідання Шлапак А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

25 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його матері.

Ухвалою суду, від 21.06.2021 року залучено до участі у справі №521/1052/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, у якості співвідповідача - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3

В обґрунтування позову позивач послався на те, що у встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори із зазначеною заявою він не звернувся внаслідок особистих обставин та вказав про таке.

ІНФОРМАЦІЯ_1, померла його мати - ОСОБА_4. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1. Спадкоємцями І черги по закону, після смерті ОСОБА_4 є чоловік померлої - ОСОБА_2 (відповідач у справі) та він - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2

Також, позивач вказав, що строк, визначений законом України, був пропущений ним у зв'язку з тим, що він є іноземцем, а саме громадянином Республіки Молдова і він не був обізнаний про строки для подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріуса.

Крім того, у нього не було офіційної можливості звернутись до органів нотаріата, у зв'язку з тим, що він здійснив в'їзд на територію України законним шляхом до прийняття 11 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України постанови "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", якою з 12 березня 2020 року в Україні встановлено карантин. Дію карантину, було продовжено на всій території України.

Також, позивач вказав, що на підставі викладеного, він не мав можливості виїхати за межі України і продовжував знаходитись в Одесі. На сьогоднішній день позивачу продовжено строк перебування в Україні.

Крім зазначеного, позивач вказав, що в період з серпня 2020 року по січень 2021 року він не міг фізично звернутись до нотаріуса у зв'язку із хворобою, довідку про це ним буде надано суду до підготовчого провадження.

Після одужання та легалізації перебування на території України, позивач 22.01.2021 року звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Місік О.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Листом № 6/02-14 від 22.01.2021 року нотаріус повідомив його про пропущення ним строків звернення з заявою для прийняття спадщини та запропонував звернутися до суду

А тому, позивач просив про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 (а.с.1-2).

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

Також, відповідач ОСОБА_3 надав до суду заяву, в якій заперечував проти задоволення позову, вказавши, що просить відмовити в задоволенні позову, оскільки підстав для задоволення позову не має. Також вказав, що батько на його користь відмовився від прийняття спадщини. Їх мати померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач у справі, його брат, був присутнім на похоронах і знав, що їх мати померла, але своєчасно до нотаріуса не прийшов, а подав заяву до нотаріуса лише через 11 місяців після смерті матері, а саме: 22.01.2021 року. За цей час він не хворів, на лікуванні він також не був. Але за цей час він самовільно забрав у батька накопичені батьком гроші, не сказавши про це батькові. Також, без відома батька, брат забрав у батька всі золоті прикраси. Тому він категорично проти надання брату додаткового строку для подання заяви до нотаріуса для прийняття спадщини (а.с.49).

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, надані письмові докази, відповідно до вимог закону, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії, НОМЕР_1 (а.с.54).

Відповідач ОСОБА_2 звернувся з заявою до приватного нотаріуса Місік О.В. про прийняття спадщини після смерті його дружини ОСОБА_4 (а.с.52).

Також, відповідач ОСОБА_3 звернувся з заявою до приватного нотаріуса Місік О.В. про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_4 (а.с.53).

Крім того, відповідач ОСОБА_2 звернувся з заявою до приватного нотаріуса Місік О.В. про відмову від права на спадщину після смерті його дружини ОСОБА_4, на користь його сина - ОСОБА_3 (а.с.51).

06.03.2020 року приватним нотаріусом Місік О.В. було відкрито спадкову справу (а.с.55).

Згідно Свідоцтва про народження ОСОБА_3, батьками його є: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.64)

Відповідач ОСОБА_3 є громадянином Держави Ізраїль та має паспорт громадянина Ізраїль. Дата видачі паспорта - 01.05.2018р. (а.с.53)

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 пояснив, що приїхав в Україну, з метою надання допомоги матері на її лікування, але мати померла. Він займався похованням матері. Наразі мешкає разом з батьком.

Згідно Свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1, батьками його також є: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.9)

Відповідно до долученої позивачем до позову ксерокопії його паспорта: ОСОБА_1 паспорт отримав в Республіці Молдова - 10.07.2014 року.

Вказаний паспорт ОСОБА_1, як зазначено у цьому ж паспорті, дійсний до 10.07.2021року (а.с.10)

Згідно до ксерокопії аркушів: 30-31 вказаного паспорту, долученого позивачем ОСОБА_1 до позову, останній перетин кордону позивачем ОСОБА_1 було здійснено 21.03.2017 року (а.с.10).

Також, згідно до вказаної заяви позивача, він, ОСОБА_1 мешкає в АДРЕСА_2 та звертається до приватного нотаріуса Місік О.В. з цією заявою про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_4. Дата звернення до нотаріуса в заяві вказана - 22.01. 2020 року

Проте, зареєстрована нотаріусом дата звернення заявника ОСОБА_1 до нотаріуса - 22.01. 2021 року (а.с.71).

Листом, від 22.01.2021 року, приватним нотаріусом Місік О.В. було надано відповідь позивачу, в якій вказано, що він, ОСОБА_1 пропустив строк звернення до нотаріуса з заявою для прийняття спадщини та запропоновано звернутися до суду (а.с.76).

Будучи опитаним, у судовому засіданні, у вступному слові, що зафіксовано на технічний пристрій звукозапису Камертон , позивач ОСОБА_1 пояснив, що має паспорт Республіки Молдова та зареєстрований в Молдові, але з дитинства проживає в м. Одесі, наразі живе в АДРЕСА_2, в будинку його дружини, з якою має двох дітей. Офіційно він ніде не працює, але не офіційно займається в м. Одесі перевозками меблів, шкафів. Коли мати його померла, то він був на похоронах і навіть на мікроавтобусі, який належить йому, він віз тіло матері на Таїровський цвинтар для кремації. Період кремації тіла матері тривав приблизно півгодини. Після цього вони поминали матір. Після поховання матері він проживав по АДРЕСА_2.

Також, позивач ОСОБА_1 вказав, що він був в лікарні в м. Одесі по вул. Ніжинська, 58 на стаціонарному лікуванні десь місяців чотири чи п'ять. В цій лікарні три поверхи в будинку, він в цій лікарні проходив лікування на першому поверсі лікарні з діагнозом сердечна недостатність. Там йому ставили крапельниці, давали ліки. Одна крапельниця коштувала 1700 гривен. В місяць було десь 3-4 крапельниці, він там перебував під наглядом та виписався звідти десь в січні місяці 2021року.

18.03.2021 року до канцелярії Малиновського районного суду м. Одеси за вх. №11895 позивачем ОСОБА_1 було надано клопотання, підписане ним же, в якому ним було вказано про долучення до матеріалів справи виписки з медичної карти хворого, виданої ТОВ Діагностичний центр Євромедікал , від 10 січня 2021року (а.с.25)

Проте, ним будо долучено ксерокопію виписки з медичної карти хворого (а.с.26).

У наданій до суду ксерокопії виписки з медичної карти хворого, печатним текстом вказано, що ОСОБА_1, дата народження якого: ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання АДРЕСА_2, місце роботи не вказано, у стаціонарі надходження 02.08.20, виписки або смерті - 10.01.21.

Також, в графі 7 цієї ксерокопії виписки: Короткий анамнез печатним текстом вказано, що 2 серпня 2020 року пацієнт звернувся за мед.доп. (а.с.26, звор.бік).

У цій виписці печатним текстом зроблено висновок про лікування та вказано лікарські засоби.

Також, у цій Виписці печатним текстом вказано: Лікуючий лікар і рукописним текстом: Мороз та присутній підпис.

Внизу тексту Виписки справа присутній печатний текст: 10 січня 2021 року та нанесено відбиток круглої печатки, на якій вказано: Мороз Семен Іванович та в центральній частині цієї печатки нанесено текст ЛІКАР .

На зазначеній ксерокопії Виписки, яка надана позивачем ОСОБА_1 до канцелярії суду для долучення до матеріалів справи, зверху аркушу Виписки зліва нанесено відбиток штампу, на якому вказано: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ Діагностичний центр Євромедікал м. Одеса вул. Ніжинська, 58 Ідентифікаційний код юр . особи: 40136694 тел.0800339727

Також, на вказаній Виписці, наданій Позивачем до канцелярії суду для долучення до матеріалів справи, на першій та другій сторінці внизу під напечатаним текстом нанесено відбиток печатки у вигляді трикутника, на якій вказано: ТОВ ДЦ Євромедікал Код юр.особи: 40136694 тел.0800339727 та в центральній частині цієї печатки нанесено текст ДЛЯ ДОВІДОК (а.с.26).

Будучи опитаним, у судовому засіданні, відповідач ОСОБА_3 заявив, що його брат, позивач у справі, проживає в м. Одесі, ніде не лікувався, вони у цей час їздили з ним на рибалку.

Аналізуючи викладене, стосовно наданої позивачем для долучення до матеріалів справи вказаної Виписки, суд зазначає про таке.

У відповідності до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ Діагностичний центр Євромедікал , код ЄДРПОУ 40136694, знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Ніжинська, 58.

По інформації з ЄДРПОУ, ТОВ "ДЦ "ЄВРОМЕДІКАЛ", КОД ЄДРПОУ 40136694 зареєстровано 24.11.2015.

З відкритих джерел мережі інтернет, встановлено, що Управління виконавчої дирекції Фонду Соціального Стахування України у Запорізькій області 25.02.2021 р. опублікувало звернення: До уваги страхувальників! Інформація про фальсифіковані лікарняні! , в якій вказано, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, юридична адреса ТОВ Діагностичний центр Євромедікал , код ЄДРПОУ 40136694, знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Ніжинська, 58 (але за цією адресою така юридична особа відсутня). В Департаменті охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації, ТОВ Діагностичний центр Євромедікал , як медичний заклад, невідомий, листки непрацездатності не видає (режим доступу: http://www.fse.gov.ua/fse/control/zap/uk/publish/printable_article/90703;jsessionid=D2150353128AC2EE7E547B43A4DAFD57).

Крім того, згідно до загальновідомих джерел програми Google , вбачається, що за адресою: м. Одеса вул. Ніжинська, 58, знаходиться чотирьохповерховий житловий будинок - памятник архітекури (режим доступу: https://www.google.com.ua/maps/place/%D1%83%D0%BB.+%D0%9D%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F,+58,+%D0%9E%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%B0,+%D0%9E%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C,+65000/@46.4816023,30.7292371,3a,75y,238.63h,90t/data=!3m7!1e1!3m5!1slBg-4wLlZZGgdEDkk2D9BA!2e0!6shttps:%2F%2Fstreetviewpixels-pa.googleapis.com%2Fv1%2Fthumbnail%3Fpanoid%3DlBg-4wLlZZGgdEDkk2D9BA%26cb_client%3Dsearch.gws-prod.gps%26w%3D211%26h%3D120%26yaw%3D238.62894%26pitch%3D0%26thumbfov%3D100!7i13312!8i6656!4m5!3m4!1s0x40c631911556a141:0x957ec82562061f2!8m2!3d46.4814399!4d30.7288573?hl=ru).

Доказів того, що за цією адресою наявна лікарня, чи медичний діагностичний центр судом не вбачається.

Враховуючи наведене, суд критично відноситься до вказаного позивачем ОСОБА_1 в судовому засіданні про те, що він був в лікарні в м. Одесі по вул. Ніжинська, 58 на стаціонарному лікуванні десь місяців чотири чи п'ять та ця лікарня знаходиться в трьохповерховому будинку і він в цій лікарні проходив лікування на першому поверсі лікарні з діагнозом сердечна недостатність та виписався звідти в січні місяці 2021.

Виходячи з зазначеного, суд не може прийняти до уваги вказане позивачем у його позові до суду, що в період з серпня 2020 року по січень 2021 року він не міг фізично звернутись до нотаріуса у зв'язку із хворобою, довідку про що, ним буде надано суду до підготовчого провадження.

Також, з цих же підстав, суд не може прийняти як належний доказ, надану не разом з позовом до суду, як того вимагає чинне законодавство, а лише - 18.03.2021 року до канцелярії Малиновського районного суду м. Одеси за вх. №11895 позивачем ОСОБА_1 (а.с.25-26) ксерокопію виписки ТОВ Діагностичний центр Євромедікал з медичної карти хворого, датовану 10 січня 2021року.

Також, суд не може погодитись з заявою позивача у його позові до суду щодо легалізації перебування його на території України, оскільки вказане спростовується його ж поясненнями в судовому засіданні, які зафіксовано на технічний пристрій звукозапису Камертон , де позивач ОСОБА_1 пояснив, що має паспорт Республіки Молдова та зареєстрований в Молдові, але з дитинства проживає в м. Одесі, наразі живе в АДРЕСА_2, в будинку дружини, з якою має двох дітей, офіційно він ніде не працює, але не офіційно займається в м. Одесі перевозками меблів, шкафів.

Крім того, суд не може погодитись з указаним позивачем в описовій частині позову до суду про те, що у нього не було офіційної можливості звернутись до органів нотаріату, у зв'язку з тим, що він здійснив в'їзд на територію України до прийняття 11 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України постанови "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", якою з 12 березня 2020 року в Україні встановлено карантин, та, що і з цих причин, він не мав можливості виїхати за межі України і продовжував знаходитись в Одесі, оскільки вказане, по-перше, спростовується наданою позивачем до суду ксерокопією аркушів: 30-31 його паспорту, долученого позивачем ОСОБА_1 до позову, з яких вбачається, що останній перетин кордону позивачем ОСОБА_1 було здійснено 21.03.2017 року (а.с.10), тобто, далеко до прийняття 11 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України постанови; по-друге, спростовується тими ж його поясненнями в судовому засіданні, де позивач ОСОБА_1 пояснив, що має паспорт Республіки Молдова та зареєстрований в Молдові, але з дитинства проживає в м. Одесі, наразі живе в АДРЕСА_2, в будинку дружини, з якою має двох дітей, офіційно він ніде не працює, але не офіційно займається в м. Одесі перевозками меблів, шкафів.

Окрім того, суд не може погодитись з заявою позивача, що він не мав можливості виїхати за межі України і продовжував знаходитись в Одесі і лише на сьогоднішній день йому продовжено строк перебування в Україні.

На вказане позивачем, суд зазначає, що для звернення з заявою до нотаріуса, позивачу не було необхідності виїздити за межі України, а заяву нотаріусу слід було подати в м.Одесі, де, як вказав позивач, він весь цей час мешкав.

Наведені заяви та дії позивача, суд розцінює як обраний ним спосіб судового захисту.

При цьому, суд звертає увагу на те, шо у відповідності до статті 55 Конституції України, кожен має право будь-якими, не забороненими законом, засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України, особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (частина третя статті 1223, частина перша статті 1220 ЦК України).

Приписами ст. 1261 ЦК України встановлено , що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач та відповідачі є спадкоємцями першої черги права на спадкування за законом.

Черговість права на спадкування за законом, позивачем не оскаржується.

Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частина перша статті 1269 Цивільного кодексу України передбачає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування, заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1270 ЦК України зазначено, що д ля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Як встановлено судом, мати позивача - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Отже, протягом 6 місяців з дня смерті родича, особи, які вважають себе його спадкоємцями, повинні заявити своє право на спадщину.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Оскільки, часом відкриття спадщини є саме день смерті матері - ІНФОРМАЦІЯ_1, то, саме з цієї дати, в шестимісячний строк позивач ОСОБА_1 повинен був звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_4.

Проте, у цей, встановлений законом строк, позивач ОСОБА_1 не звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_4.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Отже, позивач ОСОБА_1, звернувшись до нотаріуса з заявою 22.01.2021 року, пропустив строк для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом шести місяців, який починається з часу відкриття спадщини не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Доказів того, що позивач звертався до спадкоємців, які прийняли спадщину, за письмовою згодою, позивачем до суду не було надано.

Згідно частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, такими можуть бути: тривала хвороба спадкоємця; перебування спадкоємця тривалий час за межами України.

Отже, звернувшись з позовом до суду про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач ОСОБА_1 повинен був надати докази поважної причини пропуску строку для прийняття спадщини та у позові навести ці причини і надати до суду належні докази того, чому він саме з дня смерті матері, тобто, з ІНФОРМАЦІЯ_1 та протягом шести місяців з цієї дати, не звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_4.

Проте, позивачем ОСОБА_1 у позові не було наведено, чому з ІНФОРМАЦІЯ_1 та протягом шести місяців з цієї дати, він не звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_4 та не надано до суду на підтвердження цього жодного належного доказу.

Більш того, позивач вказав, що саме у цей період часу він проживав безвиїзно, в м. Одесі, мав при собі паспорт, а, отже у нього була можливість звернутись своєчасно до нотаріуса з заявою.

Посилання на те, що з 12 березня 2020 року в Україні встановлено карантин, суд не може прийняти до уваги, оскільки у позивача з 28.02.2020 року було шість місяців для того щоб звернутись до будь-якого нотаріуса з заявою, або направити таку заяву поштою, чи кур'єром.

Проте, позивачем цього не було протягом шести місяців вчинено.

Також, посилання позивача в описовій частині позову на теё що він є іноземцем, а саме: громадянином Республіки Молдова, який не був обізнаний про строки для подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріуса, суд не може прийняти до уваги.

Вказане позивачем в описовій частині позову спростовується самим позивачем, який у судовому засіданні, у вступному слові вказав, що має паспорт Республіки Молдова та зареєстрований в Молдові, але з дитинства проживає в м. Одесі, наразі живе в АДРЕСА_2, в будинку його дружини, з якою має двох дітей. Офіційно він ніде не працює, але не офіційно займається в м. Одесі перевозками меблів, шкафів. Коли мати його померла, то він був на похоронах і навіть на мікроавтобусі, який належить йому, він віз тіло матері на Таїровський цвинтар для кремації.

Отже, позивач, як він сам вказав, постійно проживає в м. Одесі, про день смерті матері був обізнаний.

Також, у зв'язку з заявленим позивачем, суд звертає увагу на те , що, у п. 2 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 зазначено, що судами не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як: юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини.

Крім того, Верховний суд у Постанові, від 20 січня 2021 року, по справі №752/11156/18-ц прийшов до висновку про те, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини,

Також, Верховний суд в Постанові, від 20 січня 2021 року, у тій же справі № 752/11156/18-ц прийшов до висновку, що правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Проте, доказів до суду не надано, що у спадкоємця, позивача по справі, були перешкоди для подання заяви нотаріусу.

Також, суду не наведено жодної обставини, яку суд міг би визнати поважною.

Верховний суд у Постанові, від 20 січня 2021 року, по справі № 752/11156/18-ц прийшов до висновку та вказав, що, якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, незнання норм закону, тощо, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відсутні.

Такий же правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постановах: від 04 листопада 2015 року 6-1486цс15 та від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

Аналогічний правовий висновок висловлений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298 св 18); від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19); від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19); від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61?21447св19).

Отже, практика судів касаційної інстанції у цій категорії справ є незмінною.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд детально дослідив поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Проте, судом не встановлено, що у позивача були перешкоди для своєчасного подання заяви до нотаріуса.

Також, суд не визнав жодної з наведених позивачем обставин, поважними.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 1268-1270, 1272 ЦК України; ст. ст. 13, 81, 258- 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про надання додаткового строку для подачі заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, протягом 3 місяців з дня набрання судовим рішенням законної сили, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 354, 355 ЦПК України до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 06 січня 2022 року.

Суддя: Н.В. Мирончук