1Справа № 335/7049/21 2/335/250/2022
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2022 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Капто Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, Територіальної громади м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Оптимист-25 , про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради, -
ВСТАНОВИВ:
У липні 2021 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах свого сина ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, Територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення міської ради.
В обґрунтування позовних вимог зазначила про те, що позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим він є співвласником допоміжних приміщень цього будинку, відповідно до Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку .
Крім того, у будинку 14.09.2016 проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , а тому допоміжні приміщення належать усім співвласникам будинку НОМЕР_4 , відповідно до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .
Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради №157/3 від 28.04.2021 виділено зі складу житлового будинку АДРЕСА_2 в окремий об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення НОМЕР_5 цокольного поверху (літ.А-5) загальною площею 36,4 кв.м., яке є об`єктом права комунальної власності територіальної громади м.Запоріжжя та Комунальне підприємство Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7 , в господарському віданні якого перебуває нежитлове приміщення, зобов`язано здійснити передбачені чинним законодавством заходи щодо проведення державної реєстрації права комунальної власності за територіальною громадою м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на об`єкт нерухомого майна.
Позивач зазначає про те, що виділення зі складу житлового будинку, нежитлового приміщення порушує права позивача, як співвласника багатоквартирного будинку, оскільки він не може ним більше користуватись.
З урахуванням зазначеного позивач просить суд визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №157/3 від 28.04.2021 та скасувати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності від 25.05.2021 №42258243, реєстраційний номер нерухомого майна 2373705823101.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06.07.2021 було відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову, яка була подана разом з позовною заявою.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.07.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.
25.08.2021 до суду надійшов відзив від представника відповідачів Виконавчого комітету Запорізької міської ради та Територіальної громади м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, у якому зазначено про те, що відповідно до реєстраційного посвідчення від 09.04.1990, виданого Запорізьким бюро технічної інвентаризації, домоволодіння АДРЕСА_2 було в цілому зареєстровано за Запорізькою міською радою. Частина нежитлового приміщення НОМЕР_5 площею 36,4 кв.м., яка є об`єктом права комунальної власності територіальної громади не є допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку, а є нежитловим приміщенням. Вважає, що позивачем не надано жодних доказів порушення його прав. До відзиву надав висновок експертного будівельно-технічного дослідження №2614 від 16.03.2020, згідно якого нежитлове приміщення НОМЕР_5 загальною площею 36,4 кв.м. яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , не є допоміжним приміщенням житлового будинку, а є нежитловим приміщенням. З урахуванням зазначеного відповідачі просять суд відмовити у задоволені позову.
28.09.2021 до суду від відповідача Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради надійшли письмові пояснення, у яких заначено про те, що Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради жодним чином не порушував права позивача, а лише проводив державну реєстрацію спірного приміщення. У разі скасування рішення, що було підставою для державної реєстрації права власності на спірне приміщення, державним реєстратором, відповідно до ЗУ Про державну реєстрацію прав , буде проведено державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до закону. З урахуванням зазначеного та виходячи з того, що дії департаменту не оспорюються, Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради просить суд не стягувати з нього судові витрати.
19.10.2021 до суду від представника позивача - адвоката Габуєва Г.Ю. надійшла відповідь на відзив у якій він зазначає про те, що висновок експертного будівельно-технічного дослідження №2614 від 16.03.2020, згідно якого нежитлове приміщення НОМЕР_5 загальною площею 36,4 кв.м., яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , не є допоміжним приміщенням житлового будинку, не є належним доказом у справі, оскільки не містить попередження експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. З урахуванням зазначеного представник позивача просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 11.11.2021 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Оптимист-25 .
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 03.12.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті на 11.01.2022.
Позивач будучі належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, разом з тим від представника позивача - адвоката Габуєва Г.Ю. надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача.
Відповідачі: Виконавчий комітет Запорізької міської ради та Територіальна громада м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися, разом з тим від їх представника надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відповідачів.
Відповідач - Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подав.
Третя особа - ОСББ Оптимист-25 належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи суду не подано.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України неявка в судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає її розгляду.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив наступне.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами.
Так, судом встановлено, що 28.04.2021 виконавчим комітетом Запорізької міської ради було прийнято рішення №157/3 Про виділ нежитлового приміщення АДРЕСА_3 зі складу житлового будинку в окремий об`єкт нерухомого майна. Так, вирішено: виділити зі складу житлового будинку АДРЕСА_2 в окремий об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення НОМЕР_5 цокольного поверху (літ.А-5) загальною площею 36,4 кв.м, яке є об`єктом права комунальної власності територіальної громади м.Запоріжжя та зобов`язано Комунальне підприємство Виробниче ремонтно - експлуатаційне житлове об`єднання №7 , в господарському віданні якого перебуває вказане нежитлове приміщення, здійснити передбачені законодавством заходи щодо проведення державної реєстрації права комунальної власності за територіальною громадою м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на об`єкт нерухомого майна.
ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 16.09.1997.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Орджонікідзевської районної ради народних депутатів №338/2 від 17.12.1987 ОСОБА_1 були призначено опікуном над душевнохворим сином ОСОБА_2 .
Відповідно до пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (далі - Закон) власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 вказаного Закону наведено у рішенні Конституційного Суду від 02.03.2004 №4-рп/2004 зі змінами згідно з рішенням Конституційного Суду від 09.11.2011 № 14-рп/2011.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 02.03.2004 №4-рп/2004 визначено: "1.1.Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього".
Допоміжні приміщення, відповідно до пункту 2 статті 10 Закону, стають об`єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Аналогічні приписи містить частина 2 статті 382 ЦК України, згідно з якою власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, у тому числі і власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
У багатоквартирних жилих будинках розташовуються і нежилі приміщення, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб не промислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять (частина третя статті 4 Житлового кодексу Української РСР) І в результаті приватизації квартир такого будинку їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає.
Отже, нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.
Допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.
Допоміжне приміщення багатоквартирного будинку і нежитлове приміщення є різними приміщеннями, критерії їх розмежування є досить чіткими, а тому відсутні підстави стверджувати, що у різних випадках одне і те ж приміщення може одночасно відноситися до допоміжного та бути нежитловим.
У даній справі відсутні докази того, що спірні приміщення будувалися не як допоміжні приміщення, а як інші приміщення в багатоквартирному будинку, що не належать до житлового фонду, тобто є самостійними об`єктами нерухомого майна, з іншими призначеннями, ніж допоміжні приміщення.
Відповідачем не спростовано, що позивач, як і інші співвласники, користувались підвальним приміщенням, де були розташовані сараї (комори), які використовувалися мешканцями будинку для власних потреб, і були допоміжним приміщеннями.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників ст. 5 цього Закону.
Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.
Таким чином, реєстрація права власності на спірне приміщення за Територіальною громадою в особі Запорізької міської ради, саме по собі не змінює його правового статусу, враховуючи віднесення приміщення № НОМЕР_5 до допоміжного приміщення багатоквартирного будинку та яке перебуває у спільній власності усіх співвласників багатоквартирного будинку в силу закону.
Враховуючи положення ст. 5 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та ч. 2 ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Рішенням Конституційного Суду України від 02.03.2004 у справі № 1-2/2004 підтверджено, що допоміжні приміщення багатоквартирного будинку є спільною власністю усіх співвласників цього будинку. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій.
Таким чином, приміщення площею 36,4 кв.м. у складі підвалу в будинку є спільної сумісної власністю всіх співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 .
Відповідно до ст. 77, 78 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд критично ставиться до висновку №2614 та вважає, що висновок експертного будівельно-технічного дослідження по письмовому зверненню ФОП ОСОБА_3 від 16.03.2020, виконаний судовим експертом Лещенко К.І. не є належним та допусти доказом, оскільки не містить попередження експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
Клопотань від відповідачів про проведення судової експертизи під час підготовчого судового засідання та судового розгляду не надходило.
Відтак, суд не приймає цей доказ як належний та допустимий.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до Виконавчого комітету Запорізької міської ради та Територіальної громади м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №157/3 від 28.04.2021 Про виділ нежитлового приміщення АДРЕСА_3 , зі складу житлового будинку в окремий об`єкт нерухомого майна відповідно до якого виділено зі складу житлового будинку АДРЕСА_2 в окремий об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення НОМЕР_5 цокольного поверху (літ.А-5) загальною площею 36,4 кв.м, яке є об`єктом права комунальної власності територіальної громади м.Запоріжжя та зобов`язано Комунальне підприємство Виробниче ремонтно - експлуатаційне житлове об`єднання №7 , в господарському віданні якого перебуває вказане нежитлове приміщення, здійснити передбачені законодавством заходи щодо проведення державної реєстрації права комунальної власності за територіальною громадою м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на об`єкт нерухомого майна є законними та обґрутованими у зв`язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності від 25.05.2021р. №42258243, реєстраційний номер нерухомого майна 2373705823101, суд зазначає наступне.
Так, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству , який набрав чинності з 16.01.2020 статтю 26 Закону України Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно викладено у новій редакції.
У попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:
1)судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;
2)судове рішення про визнання недійсним чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;
3)судове рішення про скасування державної реєстрації прав.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 у справі №520/13067/17 зазначила про те, що позивачка обрала ефективний спосіб захисту (позов про скасування запису), оскільки на момент подачі позову та розгляду справи попередніми інстанціями діяла попередня редакція ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .
Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду зазначив наступне: З 16.01.2020 р., тобто на час ухвалення оскаржуваної постанови законодавець уже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав, як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, а відтак, апеляційний суд помилково зазначив про необхідність застосування позивачем способу захисту, який у практичному аспекті не може забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушеного права, а отже, не спроможний надати особі ефективний захист її прав (постанова від 04.11.2020 у справі №910/7648/19).
Отже, заявлена позивачем друга вимога не призведе до ефективного захисту його прав.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до п.3 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про те, що позовна вимога ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності від 25.05.2021р. №42258243, реєстраційний номер нерухомого майна 2373705823101 задоволенню не підлягає.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.9 ст.5 ЗУ Про судовий збір позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Статтею 141 ч. 8 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, позивачем у позовній заяві зазначено про попередній орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу, проте остаточний розрахунок буде залежати від процесуальної поведінки відповідача.
Оскільки на момент розгляду справи позивачем не надано доказів на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, суд дане питання не вирішує.
Керуючись ст.ст. 5, 7, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354, 355, ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, Територіальної громади м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Оптимист-25 , про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради - задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №157/3 від 28.04.2021 Про виділ нежитлового приміщення АДРЕСА_3 , зі складу житлового будинку в окремий об`єкт нерухомого майна відповідно до якого виділено зі складу житлового будинку АДРЕСА_2 в окремий об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення НОМЕР_5 цокольного поверху (літ.А-5) загальною площею 36,4 кв.м, яке є об`єктом права комунальної власності територіальної громади м.Запоріжжя та зобов`язано Комунальне підприємство Виробниче ремонтно - експлуатаційне житлове об`єднання №7 , в господарському віданні якого перебуває вказане нежитлове приміщення, здійснити передбачені законодавством заходи щодо проведення державної реєстрації права комунальної власності за територіальною громадою м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на об`єкт нерухомого майна.
У задоволенні позовних вимог до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), яка діє в інтересах ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач 1: Виконавчий комітет Запорізької міської ради (ЄДРПОУ 02140892, юридична адреса: м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.206).
Відповідач 2: Територіальна громада м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (ЄДРПОУ 04053915, юридична адреса: м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.206).
Відповідач 3: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради (ЄДРПОУ 40302133, юридична адреса: м.Запоріжжя, вул.Жуковського, буд.36).
Третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Оптимист-25 (ЄДРПОУ 40834307, юридична адреса: м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд.25).
Повне судове рішення складено 21 січня 2022 року.
Суддя: А.Б.Алєксєєнко
Суд | Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 11.01.2022 |
Оприлюднено | 26.01.2022 |
Номер документу | 102701238 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
Алєксєєнко А. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні