Рішення

від 24.01.2022 по справі 344/10306/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/10306/21

Провадження № 2/344/576/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Кондратів Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 05 грудня 2019 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір позики, за яким ОСОБА_2 отримав у позику 8 512 000,00 грн., та зобов`язувався повернути їх гривневий еквівалент до 320 000,00 Євро до 05.12.2020 року (пункт 2.1. договору позики). Згідно пункту 1.2. договору позики позичальник, за користування позиченими коштами, зобов`язувався щомісячно, в період з 05 по 10 число місяця наступного за поточним сплачувати проценти у розмірі 2,5 відсотки в гривнях від еквіваленту зазначеної суми за курсом продажу Євро в АТ КБ Приватбанк . На підтвердженням отримання в позику коштів за договором позики, Позичальником видано розписку 05.12.2019 року, що посвідчена приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Довгалюк Б.В.

Зазначає, що 09 жовтня 2020 року позивачем було змінено прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 , про що 09 жовтня 2020 року Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано- Франківськ) було складено відповідний актовий запис за № 79. Пунктом 3.3.3. договору позики передбачено обов`язок позичальника повернути позикодавцеві в термін до 05.12.2020 року включно всю суму позики, що становить гривневий еквівалент 320000 Євро. Своїх зобов`язань за договором позики ОСОБА_2 не виконав, не повернув до 05.12.2020 року суми позики та не сплачував відсотків згідно п. 1.2. договору позики. За таких обставин ОСОБА_2 заборгував ОСОБА_5 кошти у сумі 15 017 783 грн. 60 коп., що у еквіваленті до Євро становить 464000 Євро, з яких: заборгованість по тілу позики 10432000,00 грн. що у еквіваленті до Євро за курсом ПАТ КБ Приват Банк становить - 320000,00 Євро; заборгованість по відсотках за період з 10 січня 2020 року по 10 червня 2021 року - 4585783,60 грн. що у еквіваленті до Євро за курсом продажу ПАТ КБ Приват Банк становить 144000,00 Євро. Станом на 29.06.2021 рік курс Євро до гривні становить 32,60 грн. за один Євро (курс продажу Євро в ПАТ КБ ПриватБанк). Враховуючи наведене просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 05 грудня 2019 року у гривнях у розмірі, що є еквівалентним 464 000 Євро за курсом продажу ЄВРО ПАТ КБ ПриватБанк на день прийняття судом рішення, з яких: заборгованість по тілу позики у гривнях у розмірі, що є еквівалентним 320000 Євро за курсом продажу ЄВРО ПАТ КБ Приват Банк на день прийняття судом рішення; заборгованість по відсотках за період з 10 січня 2020 року по 10 червня 2021 року - у гривнях у розмірі, що є еквівалентним 144000 Євро за курсом продажу ЄВРО ПАТ КБ ПриватБанк на день прийняття судом рішення. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені позивачем судові витрати.

В подальшому позивачем неодноразово позовні вимоги були уточнені, остаточні позовні вимоги викладені у заяві від 27.09.2021 року про уточнення позовних вимог, в яких позивачем зазначається, що згідно п. 1.2. договору позики, за кожен місяць користування грошовими коштами позичальник зобов`язаний сплатити позикодавцю 2,5 (два цілих п`ять десятих) відсотки в гривнях від еквіваленту зазначеної суми за курсом продажу Євро АТ КБ ПриватБанк , встановленим на момент виплати. Еквівалент позики відображений у п. 2.1. договору позики га становить 320000,00 Євро. Таким чином, право позикодавця на отримання відсотків від позичальника у розмірі 2,5% у гривнях від зазначеного еквіваленту за місяць існує по день фактичного повернення позичальником позики позикодавцеві. П. 6.1. договору позики встановлено, що такий діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, а тому право на отримання відсотків позикодавець має по день фактичного повернення йому позики. У своєму позові з подальшими збільшеннями та уточненнями позивач просить стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_5 кошти у розмірі 15 017 783 (п`ятнадцять мільйонів сімнадцять тисяч сімсот вісімдесят три) гривні 60 коп., з яких: заборгованість по тілу позики у розмірі 10 384 000 (десять мільйонів триста вісімдесят чотири тисячі) гривень 00 коп., що є еквівалентним 320000 (триста двадцять тисяч) Євро за курсом продажу Євро ПАТ КБ Приват Банк станом на 10 липня 2021 року; заборгованість по відсотках за період з 05 грудня 2019 року по 10 липня 2021 року у розмірі 4845383 (чотири мільйони вісімсот сорок п`ять тисяч триста вісімдесят три) гривні 60 копійок; відсотки за користування позикою у розмірі 2,5% за кожен місять прострочення повернення позики боргу), нарахованих на суму позики в гривнях еквівалентну 320000,00 Євро за курсом продажу ПАТ КБ Приват Банк на день повернення боргу, починаючи з 10.07.2021 року по день фактичного виконання рішення про стягнення заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в встановлений судом в ухвалі строк відзив на позов не подав.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 05.12.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, за яким ОСОБА_2 отримав у позику 8 512 000,00 грн., та зобов`язувався повернути їх гривневий еквівалент до 320 000,00 Євро за курсом продажу євро АТ КБ ПриватБанк в повному обсязі, в термін та на умовах, визначених даним договором. Пунктом 2.1. договору позики встановлений термін виконання зобов"язання до 05.12.2020 року включно.

Згідно пункту 1.2. договору позики сторони домовились про те, що за кожен місяць користування коштами, позичальник зобов`язувався сплатити позикодавцю 2,5 % в гривнях від еквіваленту зазначеної суми за курсом продажу євро АТ КБ ПриватБанк , встановленим на момент виплати. За домовленістю сторін виплата відсотків за користування грошовими коштами здійснюється позичальником щомісячно в період з 05 по 10 числа місяця наступного за поточним.

Сторони погодили, що усі платежі за договором позики повинні бути сплачені в гривневому еквіваленту 320 000 Євро 00 євроцентів, при поверненні позичальником позикодавцю позики, враховується курс продажу євро АТ КБ Приватбанк , встановлений на дату повернення позики (2.1, 2.4 Договору позики).

Окрім того, в п.3.3.3 Договору позики сторони погодили, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцю в термін до 05.12.2020 року включно всю суму позики, що становить гривневий еквівалент 320 000 Євро 00 євроцентів.

Згідно п.6.1 Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

На підтвердження отримання в позику коштів за договором позики, ОСОБА_2 05.12.2019 року видано розписку, яка засвідчена приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Довгалюк Б.В., зареєстрована в реєстрі за №2466, зі змісту якої вбачається, що даною розпискою ОСОБА_2 , усвідомлюючи значення та наслідки своїх дій та діючи добровільно, не перебуваючи під впливом помилки, обману чи насильства, чи тяжкої для нього обставини, стверджує той факт, що 05.12.2019 року ним отримані грошові кошти в сумі 8 512 000 (вісім мільйонів п`ятсот дванадцять тисяч) гривень 00 копійок, що становить гривневий еквівалент 320 000 (триста двадцять тисяч) євро 00 євроцентів за офіційним курсом продажу євро АТ КБ ПРИВАТБАНК на 05.12.2019 року від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , згідно договору позики, укладеного 05.12.2019 року між ним та ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 від 09.10.2020 року ОСОБА_1 змінено прізвище на " ОСОБА_1 ".

Відповідач до суду не з`явився, факт написання розписки не оспорював, а тому виникнення боргового зобов`язання за договором позики є встановленим належним доказом, а саме оригіналом даної розписки та оглянутим в судовому засіданні оригіналом договору позики від 05 грудня 2019 року.

У зазначений в Договорі позики строк відповідач, отримані в якості позики кошти не повернув, доказів протилежного відповідачем надано не було.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст.527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Відповідно до ст.ст.525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Згідно із ст.ст.610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підтвердження укладення договору позики та його умов, згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому виконавцем визначеної грошової суми, або визначеної кількості речей.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

При укладенні договорів позики між сторонами в письмовій формі були погоджені всі істотні умови таких договорів, а саме: розмір позики та строк її повернення. Таким чином вказаний договір позики вважається укладеними та підлягає до виконання.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як вбачається зі змісту основних умов договору позики, та розписки сума позики визначена у гривнях із зазначенням еквіваленту в Євро за офіційним курсом продажу євро АТ КБ ПриватБанк станом на 05.12.2019 року, що становить 320 000,00 Євро. Сторони погодили, що усі платежі за договором позики повинні бути сплачені в гривневому еквіваленту 320 000 Євро 00 євроцентів встановленим на дату повернення позики.

Відповідно до розписки від 05.12.2019 року позивач виконав зобов`язання перед відповідачем та надав кошти в борг, в той час як зобов`язання позичальника виконані не були, доказів на підтвердження виконання свого зобов"язання відповідачем за договором позики від 05.12.2019 року суду не надано, а тому суд вважає, відповідач мав би сплатити на користь позивача суму основного боргу за договором позики у розмірі 11113600 гривень, що еквівалентна 320 000,00 Євро, за офіційним курсом продажу євро АТ КБ ПриватБанк 34,73 грн. станом на 05.12.2020 року. Однак, враховуючи заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу за договором позики в розмірі 10 384 000 гривень 00 копійок, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики в гривневому еквіваленту в розмірі 10 384 000 гривень 00 копійок в межах суми заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Так, згідно пункту 1.2. договору позики сторони домовились про те, що за кожен місяць користування коштами, позичальник зобов`язувався сплатити позикодавцю 2,5 % в гривнях від еквіваленту зазначеної суми за курсом продажу євро АТ КБ ПриватБанк , встановленим на момент виплати. За домовленістю сторін виплата відсотків за користування грошовими коштами здійснюється позичальником щомісячно в період з 05 по 10 числа місяця наступного за поточним.

Велика палата Верховного суду у постанові по справі № 444/9519/12 від 28.03.2018 року зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Позиція Великої палати ВС полягає в тому, що проценти за правомірне користування грошовими коштами можуть нараховуватись лише в межах визначеного договором строку кредитування. Після спливу строку кредитування, нарахування процентів за користування кредитом припиняється в силу приписів статей 1048, 1054 ЦКУ, що підтверджується висновками Великої палати ВС (пункти 48-55 постанови від 28.03.2018 № 444/9519/12).

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 отримав у ОСОБА_7 позику у розмірі 8 512 000,00 грн., згідно пункту 1.2. договору позики сторони домовились про те, що за кожен місяць користування коштами, позичальник зобов`язувався сплатити позикодавцю 2,5 % в гривнях від еквіваленту зазначеної суми за курсом продажу євро АТ КБ ПриватБанк , встановленим на момент виплати. За домовленістю сторін виплата відсотків за користування грошовими коштами здійснюється позичальником щомісячно в період з 05 по 10 числа місяця наступного за поточним.

Сторонами обумовлено строк дії договору - 05.12.2020 року. Відтак, проценти за правомірне користування грошовими коштами можуть нараховуватись лише в межах визначеного договором строку позики, саме з 05.12.2019 року до 05.12.2020 року.

Також сторонами обумовлено, що позичальник зобов`язувався сплатити позикодавцю 2,5 % в гривнях від еквіваленту зазначеної суми (320 000 Євро) за курсом продажу євро АТ КБ ПриватБанк , встановленим на момент виплати.

З витягу із інтернет ресурсу та листа АТ КБ "ПриватБанк" встановлено, що станом на 10.01.2020 року офіційний курс 1 Євро до гривні становив 26,88 грн. Відтак, відповідач мав сплатити на користь позивача проценти у розмірі 2,5% за період з 05.12.2019 року до 05.01.2020 року у розмірі 215040, 00 грн. (320 000,00 х 2,5 : 100 х 26,88).

З витягу із інтернет ресурсу та листа АТ КБ "ПриватБанк" встановлено, що станом на 10.02.2020 року офіційний курс 1 Євро до гривні становив 27,10 грн. Відтак, відповідач мав сплатити на користь позивача проценти у розмірі 2,5% за період з 05.01.2020 року до 05.02.2020 року у розмірі 216800,00 грн. (320 000,00 х 2,5 : 100 х 27,10).

З витягу із інтернет ресурсу та листа АТ КБ "ПриватБанк" встановлено, що станом на 10.03.2020 року офіційний курс 1 Євро до гривні становив 29,32 грн. Відтак, відповідач мав сплатити на користь позивача проценти у розмірі 2,5% за період з 05.02.2020 року до 05.03.2020 року у розмірі 234560,00 грн. (320 000,00 х 2,5 : 100 х 29,32).

З витягу із інтернет ресурсу та листа АТ КБ "ПриватБанк" встановлено, що станом на 10.04.2020 року офіційний курс 1 Євро до гривні становив 30,03 грн. Відтак, відповідач мав сплатити на користь позивача проценти у розмірі 2,5% за період з 05.03.2020 року до 05.04.2020 року у розмірі 240240,00 грн. (320 000,00 х 2,5 : 100 х 30,03).

З витягу із інтернет ресурсу та листа АТ КБ "ПриватБанк" встановлено, що станом на 10.05.2020 року офіційний курс 1 Євро до гривні становив 29,24 грн. Відтак, відповідач мав сплатити на користь позивача проценти у розмірі 2,5% за період з 05.04.2020 року до 05.05.2020 року у розмірі 233920,00 грн. (320 000,00 х 2,5 : 100 х 29,24).

З витягу із інтернет ресурсу та листа АТ КБ "ПриватБанк" встановлено, що станом на 10.06.2020 року офіційний курс 1 Євро до гривні становив 30,39 грн. Відтак, відповідач мав сплатити на користь позивача проценти у розмірі 2,5% за період з 05.05.2020 року до 05.06.2020 року у розмірі 243120,00 грн. (320 000,00 х 2,5 : 100 х 30,39).

З витягу із інтернет ресурсу та листа АТ КБ "ПриватБанк" встановлено, що станом на 10.07.2020 року офіційний курс 1 Євро до гривні становив 30,58 грн. Відтак, відповідач мав сплатити на користь позивача проценти у розмірі 2,5% за період з 05.06.2020 року до 05.07.2020 року у розмірі 243120,00 грн. (320 000,00 х 2,5 : 100 х 30,58).

З витягу із інтернет ресурсу та листа АТ КБ "ПриватБанк" встановлено, що станом на 10.08.2020 року офіційний курс 1 Євро до гривні становив 32,68 грн. Відтак, відповідач мав сплатити на користь позивача проценти у розмірі 2,5% за період з 05.07.2020 року до 05.08.2020 року у розмірі 261440,00 грн. (320 000,00 х 2,5 : 100 х 32,68).

З витягу із інтернет ресурсу та листа АТ КБ "ПриватБанк" встановлено, що станом на 10.09.2020 року офіційний курс 1 Євро до гривні становив 33,22 грн. Відтак, відповідач мав сплатити на користь позивача проценти у розмірі 2,5% за період з 05.08.2020 року до 05.09.2020 року у розмірі 265760,00 грн. (320 000,00 х 2,5 : 100 х 33,22).

З витягу із інтернет ресурсу та листа АТ КБ "ПриватБанк" встановлено, що станом на 10.10.2020 року офіційний курс 1 Євро до гривні становив 33,44 грн. Відтак, відповідач мав сплатити на користь позивача проценти у розмірі 2,5% за період з 05.09.2020 року до 05.10.2020 року у розмірі 267520,00 грн. (320 000,00 х 2,5 : 100 х 33,44).

З витягу із інтернет ресурсу та листа АТ КБ "ПриватБанк" встановлено, що станом на 10.11.2020 року офіційний курс 1 Євро до гривні становив 33,56 грн. Відтак, відповідач мав сплатити на користь позивача проценти у розмірі 2,5% за період з 05.10.2020 року до 05.11.2020 року у розмірі 268480,00 грн. (320 000,00 х 2,5 : 100 х 33,56).

З витягу із інтернет ресурсу та листа АТ КБ "ПриватБанк" встановлено, що станом на 05.12.2020 року офіційний курс 1 Євро до гривні становив 34,73 грн. Відтак, відповідач мав сплатити на користь позивача проценти у розмірі 2,5% за період з 05.11.2020 року до 05.12.2020 року у розмірі 277840,00 грн. (320 000,00 х 2,5 : 100 х 34,73).

При цьому суд звертає увагу, що позивач, заявляючи вимогу про стягнення процентів невірно визначив суму боргу, та проценти визначаючи їх розмір, визначивши період користування позикою, а саме здійснив нарахування відсотків поза межами строку зазначеного в Договорі позики.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25 травня 2021 року в справі №149/1499/18 звертає увагу на те, що правовідносини стосовно здійснення позикодавцем права на визначену договором плату за користування позикою за час, на який він її надав, та правовідносини щодо здійснення позикодавцем права на проценти внаслідок невиконання позичальником обов`язку повернути кошти до визначеного терміну є різними за змістом.

Термін користування чужими грошовими коштами (стаття 536 ЦК України) використовується у двох ситуаціях: 1) одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу; 2) прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх. Законодавство встановило наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (стаття 1048 ЦК України), так і наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх (стаття 625 ЦК України) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 (пункти 34, 35, 38) і від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 (пункти 6.20-6.24)).

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (пункти 53-54, 90-91)).

Тобто, позивач на підставі частини першої статті 1048 ЦК України не мав права додатково нарахувати проценти за користування позикою за період після настання терміну повернення позики, в даному випадку після 05 грудня 2020 року, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачем.

Отже, зважаючи, що відповідачем не виконане зобов`язання щодо сплати основної суми боргу за договором позики від 05 грудня 2019 року, чим порушено права позивача, тому таке порушення підлягає захисту в судовому порядку шляхом стягнення з відповідача на користь позивача основної суми боргу в розмірі 10 384 000 гривень 00 копійок в межах суми заявлених позовних вимог та відсотків за користування позикою за період з 05.12.2019 року по 05.12.2020 року у розмірі 2 965 335 гривень 20 копійок, а тому позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1. ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 11 350 гривень 00 копійок.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 626, 629, 1046, 1047, 1050 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 13, 81, 82, 263-265 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , суму основного боргу за договором позики в розмірі 10 384 000 (десять мільйонів триста вісімдесят чотири тисячі) гривень 00 копійок та відсотки за період з 05.12.2019 року по 05.12.2020 року у розмірі 2 965 335 (два мільйони дев`ятсот шістдесят п`ять тисяч триста тридцять п`ять) гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати по оплаті судового збору в розмірі 11 350 гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: Татарінова О.А.

Повний текст рішення складено 24 січня 2022 року