Постанова

від 20.01.2022 по справі 461/9590/21

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/9590/21

Провадження №3/461/69/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2022 року суддя Галицького районного суду м. Львова Романюк В.Ф., з участю представника митниці Лубоцького Б.І., представника особи, що притягується до відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шокала В.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Львівської митниці Державної митної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого директором ПП Шоді 24 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , серыя ы номер паспорта НОМЕР_1 виданий 02.10.2006, виданий Кам`янко-Буським РВ УМВС України у Львівській області, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ,

за ст.476 Митного кодексу України ,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про порушення митних правил №2109/20912/21 від 27.10.2021, 23.09.2021 в зону діяльності відділу митного оформлення Стрий митного поста Львів - південний Львівської митниці (вул. Промислова, 7, м.Стрий, Львівська область) в напрямку в`їзд на митну територію України через пункт пропуску Смільниця - Кросценко митного поста Смільниця Львівської митниці прибув вантаж за попередньою митною декларацією UA209120/2021/32930 від 22.09.2021 Мастило моторне MOTUL країна походження EU. Директором ОСОБА_1 (одержувач/імпортер) ПП "Шоді 24" (ЄДРПОУ 42516551, Україна, 82402 Львівська область м. Стрий, вул. Крива, буд. 41Б, офіс 415) уповноважено ОСОБА_2 на декларування товарів, що імпортуються підприємством. 13:15:10-23.09.2021 року, ОСОБА_2 подано митну декларацію (далі - МД) типу IM 40 ДЕ №UA209120/2021/033089 з товаром: товар №32 мастило моторне MOTUL 5W-30 SPECIFIC 1L 504.00/507L, OLEMOT5W301 - загальною кількістю 17 шт.; мастило моторне MOTUL 5W-30 SPECIFIC 5L 504.00/507 ОLEMOT5W305 - загальною кількістю 19 шт. торгівельної марки: MOTUL. Виробник: MOTUL. Країна виробництва: Франція 23.09.2021 року на підставі переліку форм митного контролю, згенерованих автоматизованою системою аналізу та управління ризиків (затверджено наказом Міністерства фінансів від 31.07.2015 №684 Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю в порядку передбаченому Наказом Мінфіну України від 12.12.2012 № 1316 Про затвердження Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення посадовими особами Львівської митниці Держмитслужби було проведено митний огляд товару, який оформлювався за МД типу ІМ40 ДE №UA209120/2021/033089 від 22.09.2021. За результатами проведеного митного огляду встановлено, що заявлений в МД типу ІМ40 ДE №UA209120/2021/033089 товар товар №32 мастило моторне MOTUL 5W-30 SPECIFIC 1L 504.00/507L, OLEMOT5W301 - загальною кількістю 17 шт.; мастило моторне MOTUL 5W-30 SPECIFIC 5L 504.00/507 ОLEMOT5W305 - загальною кількістю 19 ш.. Торгівельної марки: MOTUL. Виробник: MOTUL. Країна виробництва: Франція, який фактично переміщено через митний кордон України виявлено ознаки порушення прав інтелектуальної власності, майнові права, на який належать компанії MOTUL (Франція), тобто на первинних пакуваннях товарів наявне заводське маркування торгівельної марки MOTUL , також зазначене маркування країни походження товарів Made in Italy , є тотожним або схожим настільки, що їх можна сплутати із торгівельною маркою за міжнародно реєстрацією №639702 від 06.06.1995.

Статтею 397 МК України встановлено, що у разі підозри у порушенні прав інтелектуальної власності щодо товарів, митні формальності щодо яких здійснюються без подання митної декларації, митним органами призупиняється виконання митних формальностей щодо таких товарів згідно з положеннями статей 399 або 400, або 401-1 цього кодексу. Порядок застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії митних органів з правовласниками, декларантами та іншими заінтересованими особами визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Митний контроль і митне оформлення товарів, що містять об`єкти права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, та ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, здійснюється в загальну порядку з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом та іншим законами України. Враховуючи виявлене, після проведення митного огляду, митне оформлення призупинено. На підставі вказаних обставин, які стали відомі під час проведення митного огляду, щодо неправомірного використання прав інтелектуальної власності на торгівельну марку MОTUL , митницею прийнято рішення про відбір зразків з метою встановлення приналежності виявлених товарів до контрафактних та згідно акту про взяття проб і зразків товарів, з метою встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об`єктів прав інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону з метою проведення відповідних експертних досліджень. 22.10.2021 до Львівської митниці листом представника компанії MOTUL гр. ОСОБА_3 за довіреністю даної компанії, надійшов висновок експертного дослідження від 20.10.2021 №197/21, відповідно до якого встановлено, що надані на дослідження зразки товару є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з охоронюваною в Україні торгівельною маркою за міжнародною реєстрацією № 639702 під 06.06.1995. Майнові права на торгівельний знак, відповідно до свідоцтва про міжнародну реєстрацію знаку №639702, належать компанії MOTUL (Франція). Право на використання знаків для товарів і послуг на території України має компанія MOTUL тобто, ввезення на митну територію України вищевказаних товарів є порушенням охоронних знаком прав інтелектуальної власності компанії MOTUL Франція. Компанія MOTUL не надавала дозволу ПП Шоді 24 на використання торгівельних марок, що належить компанії MOTUL . Компанія MOTUL та офіційні дистриб`ютори компаній MOTUL в Україні та в інших країнах, не мають договірних відносин із ПП Шоді 24 . Позначення на відібраних Львівською митницею зразках товару згідно акту проб і зразків товарів, вважаються використанням торгівельної марки компанії MOTUL . Відповідно до ст. 495 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальні власності на торговельну марку є :1) право на використання торговельної марки:2) виключне право дозволяти використання торговельної марки; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, як до інше не встановлено договором. Особи, що є суб`єктами, яким належать майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку, набувають право на їх використання для позначення відповідних товарів чи послуг на всій території України. Тобто ніхто не може використовувати цю торговельну марку без їх дозволу.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі Закон)право власності на знак засвідчується Свідоцтвом. Статтею 16 Закону передбачено, що в свідоцтво надає його власнику виключне право користуватися і розпоряджатися знаком на свій розсуд. Свідоцтво надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати зареєстрований знак без його дозволу, за винятком випадків, коли використання знака не визнається згідно з цим законом порушенням прав власника свідоцтва. Використанням знака серед іншого визнається; нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення). Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака. Власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійно договору. Договір про передачу права власності на знак і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами. Передача права власності на знак та надання ліцензії на використання знака вважаються дійсними для будь-якої іншої особи з дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені та внесення їх до Реєстру. За внесення зазначених відомостей до Реєстру та змін до них за ініціативою сторін договору сплачуються збори. Тобто, встановлено, що за МД типу IM 40 ДЕ №UA209120/2021/033089 від 23.09.2021 переміщувався товар, дозвіл на переміщення якого через митний кордон України власником права інтелектуальної власності MOTUL (Франція) не надавався та цей товар, переміщувався з порушенням прав інтелектуальної власності, а саме: товар №32 мастило моторне MOTUL 5W-30 SPECIFIC 1L 504.00/507L, OLEMOT5W301 - загальною кількістю 17 шт.; мастило моторне MOTUL 5W-30 SPECIFIC 5L 504.00/507 ОLEMOT5W305 - загальною кількістю 19 шт.

Відповідно до вимог ч. 14 ст. 399 МК України встановлено, що у разі якщо порушення прав інтелектуальної власності під час перевезення через митний кордон України товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, буде підтверджене висновком експертизи, переведеної відповідним уповноваженим органом, то в установленому Митним кодексом порядку митний орган порушує справу про порушення митних правил, а товари - безпосередні предмети правопорушення вилучаються.

Згідно вимог п. 4 ст. 4 МК України - ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідно напрямку. Одержувачем вказаного товару є ПП Шоді 24 в собі директора гр. України ОСОБА_1 , який як керівник підприємства організує, визначає, формулює, планує, здійснює і координує діяльність підприємства та в розумінні п. 43 ст. 4 МК України є посадовою особою цього підприємства.

Відповідно до ст. 459 МК України при вчиненні порушень митних правил підприємствами, суб`єктами відповідальності за порушення митних правил є посадові особи цих підприємств.

Таким чином, директором ПП Шоді 24 гр. України ОСОБА_1 було ввезено на митну територію України товар товар №32 мастило моторне MOTUL 5W-30 SPECIFIC 1L 504.00/507L, OLEMOT5W301 - загальною кількістю 17 шт.; мастило моторне MOTUL 5W-30 SPECIFIC 5L 504.00/507, ОLEMOT5W305 - загальною кількістю 19 шт. з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності, майнові права, на який відповідно до свідоцтва про міжнародну реєстрацію знаку 639702 від 06.06.1995, належать компанії MOTUL (Франція), з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ст. 476 Митного кодексу України.

Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , органом митниці кваліфіковано за ст.476 МК України.

У судовому засіданні представник особи, що притягується до відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Шокало В.С., заперечив вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, з підстав викладених в письмових поясненнях та додаткових поясненнях. Просив суд закрити провадження у справі за відсутністю складу і події правопорушення, передбаченого ст.476 МК України.

У судовому засіданні представник Львівської митниці Державної митної служби України Лубоцький Б.І. зазначив, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, яке йому інкриміноване, тому до останнього слід застосувати стягнення, передбачене санкцією ст.476 МК України.

Суд, заслухавши пояснення представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шокало В.С., думку представника митниці, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП , провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст.8 МК України , державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Суд встановив, що митним органом ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ст. 476 МК України , а саме переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності.

Відповідно до ст.458 МК України , порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 397 МК України встановлено, що у разі підозри у порушенні прав інтелектуальної власності щодо товарів, митні формальності щодо яких здійснюються без подання митної декларації, митним органами призупиняється виконання митних формальностей щодо таких товарів згідно з положеннями статей 399 або 400, або 401-1 цього Кодексу . Порядок застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії митих органів з правовласниками, декларантами та іншими заінтересованими особами визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Митний контроль і митне оформлення товарів, що містять об`єкти права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, та ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, здійснюються в загальному порядку з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст.495 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: 1) право на використання торговельної марки; 2) виключне право дозволяти використання торговельної марки; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ч.14 ст.399 МК України , у разі якщо порушення прав інтелектуальної власності під час переміщення через митний кордон України товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, буде підтверджене висновком експертизи, проведеної відповідним уповноваженим органом, то в установленому Митним кодексом порядку митний орган порушує справу про порушення митних правил, а товари безпосередні предмети правопорушення вилучаються.

Згідно вимог п.4 ст.4 МК України - ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.

Відповідно до ст.459 МК України , при вчиненні порушень митних правил підприємствами, суб`єктами відповідальності за порушення митних правил є посадові особи цих підприємств.

Митним органом, на підтвердження вини ОСОБА_1 подано протокол про порушення митних правил №2109/20912/21 від 27.10.2021 р. з долученими документами.

Факт вчинення правопорушень, наведених в протоколах про порушення митних правил обставини (зміст правопорушення), спростовуються наступним.

Встановлено, що 20 жовтня 2021 року науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства Юстиції України підготовлено ВИСНОВОК №197/21 за результатами проведення експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності, за результатами якого зроблено висновок, що позначення MOTUL нанесене на зразках продукції товарів (чи їх упаковку), що містяться у Додатку 1 (Позначення 1-4) є тотожним або схожим настільки, що їх можна сплутати із торгівельною маркою за міжнародною реєстрацією №639702 від 06.06.1995 року.

Як вбачається з письмових пояснень захисника ОСОБА_1 - адвоката Шокала В.С., Приватним підприємством Шоді 24 , директором якого є ОСОБА_1 , було законно придбано перелічений у протоколі товар, який є оригінальним - мастило моторне MOTUL у посередника в Польщі, який напередодні придбав його в офіційного дистриб`ютора компанії MOTUL, а тому очевидно, що товар є тотожним із торгівельною маркою за міжнародною реєстрацією №639702 від 06.06.1995 року. На підтвердження вищевказаної інформації стороною захисту було подано запит до польських постачальників, про отримання документів щодо придбання даного товару в офіційного дистриб`ютора на території Республіки Польщі, відповідь на цей запит та документи, що підтверджують відповідні факти.

5 листопада 2021 року захисником Шокало В.С. скеровано адвокатський запит до Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, у якому запитувалося: Чи розглядалось під час експертного дослідження, на підставі якого було підготовлено ВИСНОВОК №197/21 від 20 жовтня 2021 року, питання щодо оригінальності об`єктів торговельної марки MOTUL , які були предметом дослідження у вказаному висновку? .

У відповідь на адвокатський запит Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної листом від 12.11.2021 року №881/1-1-17/589 повідомив наступне: Таким чином, вбачається, що питання щодо оригінальності продукції, на яку нанесено позначення, не входить до компетенції експертів, атестованих за експертними спеціальностями з питань інтелектуальної власності та, у межах зазначеного дослідження, не вирішувалося .

Окрім того, 2 грудня 2021 року захисником Ціжа А.П. скеровано ще один адвокатський запит до Центру, у якому запитувалося: Чи підтверджувалось під час експертних досліджень, на підставі яких було підготовлено ВИСНОВКИ №197/21 від 20 жовтня 2021 року та 210/21 від 2 листопада 2021 року порушення прав інтелектуальної власності під час переміщення через митний кордон України товарів - мастил MOTUL ?

На адвокатський запит надано відповідь від 07.12.2021 №935/4-1-17/628, у якій вказано, що питання чи підтверджувалось під час експертних досліджень порушення прав інтелектуальної власності не розглядалось експертом, оскільки неприпустимо ставити перед судовим експертом правові питання, а експерту відповідно до п.2.3. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень забороняється вирішувати питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта та з`ясування питань права і надавати оцінку законності проведення процедур, регламентованих нормативно-правовими актами.

З даних доказів вважає, що ВИСНОВОК №197/21 від 20 жовтня 2021 року Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності не підтверджує порушення прав інтелектуальної власності, в тому числі у зв`язку із тим, що товар є оригінальним.

Згідно п.17 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України , контрафактні товари, це товари, що є предметами порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку в Україні, на яких без дозволу міститься позначення, тотожне із охоронюваною в Україні торговельною маркою стосовно одного й того самого виду товарів, або яке є схожим настільки, що його можна сплутати з такою торговельною маркою.

Водночас, в ході судового розгляду митним органом не спростовано твердження сторони захисту стосовно того, що на імпортованому товарі нанесене не тотожне позначення, а оригінальне, оскільки товар є оригінальним і на нього правовласник наніс власну торгову марку.

Відповідно до ч.14 ст. 399 Митного кодексу України , у разі якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, порушення прав інтелектуальної власності під час переміщення через митний кордон України товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, буде підтверджене висновком експертизи, проведеної відповідним уповноваженим органом, то в установленому цим Кодексом порядку митний орган порушує справу про порушення митних правил, а товари - безпосередні предмети правопорушення вилучаються.

Тобто, згідно вищенаведених відповідей та даних зазначених у протоколі та в додатках до нього, випливає, що митний орган фактично розпочав справу про порушення митних правил без підтвердження належним висновком експерта порушення прав інтелектуальної власності.

Також захисником ОСОБА_1 - адвокатом Штокало В.С. було подано звернення №10417 від 30.11.2021 до Державної митної служби України через ресурс Онлайн-система скарг на роботу митниці ( https://cc.customs.gov.ua/ ), на яку отримано відповідь від 03.12.2021 Щодо можливості ввезення товару з ТМ, яка зареєстрована в реєстрі прав інтелектуальної власності , виконавцем якої зазначається Закарпатська митниця.

У зверненні запитувалось:

-чи має право суб`єкт ЗЕД (далі - імпортер) без згоди правовласника, якому належать майнові права на об`єкт права інтелектуальної власності, імпортувати оригінальні товари, тобто товари, які були виготовлені за згодою правовласника, або товари, виготовлені особою, належним чином уповноваженою правовласником на виробництво певної кількості товарів, якщо цей імпортер не є офіційним дистриб`ютором?

-чи буде вважатися ввезення оригінального товару на митну територію України, особою, що не є правовласником прав інтелектуальної власності, без згоди такої особи, порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності, за яке передбачається відповідальність за ст. 476 Митного кодексу України.

На вказане звернення надала відповідь Закарпатська митниця, у якій вказала наступне: Ознаки оригінальних товарів, внесені до митного реєстру, митні органи використовують для зіставлення з інформацією про пред`явлені товари з метою виявлення товарів, що підозрюються у порушенні ПІВ, та незастосування заходів сприяння до оригінальних товарів. Враховуючи вищенаведене, у разі пред`явлення до митного оформлення оригінальних товарів, заходи щодо їх призупинення, відповідно до статті 399 Кодексу митними органами не застосовуються.

Відповідно, таке переміщення товарів не вважається порушенням митних правил за ознаками переміщення товарів через митний кордон України з порушеннями прав інтелектуальної власності .

Після отримання відповіді на вказаний запит в електронному вигляді, ОСОБА_1 було продубльовано письмово ідентичного вигляду звернення та отримано аналогічну відповідь від Закарпатської митниці (лист від 15.12.2021 №7.7-08-2/17/29/3951).

Тобто, наведені роз`яснення засвідчують доводи сторони захисту щодо того, що переміщення через митний кордон України оригінальних товарів не з порушенням прав інтелектуальної власності.

На судове засідання з`явився представника компанії MOTUL (FR) адвокат Татомір Павло Ігорович та надав свої пояснення. Зазначив, що особи митниці діяли у суворій відповідності до положень ст.399 МК України, оскільки висновок експертизи був проведений уповноваженим органом та у встановлені строки. Переклади додані до пояснень особи, що притягується до відповідальності не можуть бути взяті до уваги, оскільки не були нотаріально посвідчені з посиланням на лист ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-754/0/4-13 Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом . Вважає, що стороною захисту долучено фактури, а не банківські (платіжні) документи по них, заперечує проти проведення експертизи, зазначає, що компанія MOTUL (FR) власник не надавала дозволу ПП Шоді 24 на використання торговельних марок MOTUL. Компанія MOTUL (FR) та офіційні дистриб`ютори компанії MOTUL в Україні та в інших країнах не мають договірних відносин із ПП Шоді 24 . Стверджує, що директор ПП Шоді 24 міг знати та/або був поінформований про наявність прав інтелектуальної власності компанії MOTUL (FR), та про наявність відповідної реєстрації у митному реєстрі України.

У додаткових поясненнях від 14 січня 2022 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Шокало В. виклав свої заперечення щодо тверджень представника правовласника зазначивши, що п.14 ст.399 МК України передбачає, що митний орган порушує справу про ПМП у разі підтвердження висновком експертизи порушення прав інтелектуальної власності під час переміщення через митний кордон України товарів. Як вже було доведено (шляхом отримання відповіді на адвокатський запит від установи, що проводила експертизу) таке порушення експертом не встановлювалось.

Зазначає, що положення листа ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-754/0/4-13 Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом не можуть бути застосовані при розгляді вказаної справи, оскільки в даному випадку не розглядається цивільна справа, а справа про адміністративне правопорушення в порядку визначеному МК України та КУпАП України; у цій справі немає іноземного елемента; документи, що були перекладені та додані до пояснень захисника були також долучені під час складення протоколу про порушення митних правил до пояснень особи, що притягується до відповідальності. Однак у зв`язку з тим, що митні органи не забезпечили переклад їх при передачі справи до суду, такий переклад був здійснений безпосередньо на замовлення особи, що притягується до відповідальності.

Стверджує, що окрім комерційних документів про купівлю таких товарів (із ретушуванням комерційної таємниці), цей факт підтверджується також листами постачальників. Окрім того, у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, саме митниця зобов`язана доводити відповідні обставини (факт ввезення не оригінального товару), однак вказані обставини не доводяться жодними доказами.

Доводить, що ні Львівською митницею, ні ОСОБА_1 , ні експертом, що проводили експертизу, ні навіть представником правовласника торговельної марки не заперечується факту, що спірні товари є оригінальними, більш того представник правовласника у своїх поясненнях заперечував щодо проведення відповідної експертизи на предмет того чи імпортовані товари є оригінальними. Як наслідок, спірні товари не є контрафактними та не містять ознаки порушення прав інтелектуальної власності, а тому немає підстав стверджувати про порушення митних правил.

У випадку введення товару з відповідною торговельною маркою в цивільний обіг власником цієї марки наступний перепродаж цього товару вже не потребує дозволу власника цієї марки та не може бути ним обмежений або заборонений за умови дотримання особами, що здійснюють подальший перепродаж товару, вимог щодо незмінності якості цього товару.

Посилається на висновки суду касаційної інстанції, наведеними у постанові Верховного Суду від 17.03.2020р.у справі№911/2674/17, а також у постанові Вищого господарського суду України від 12.04.2016 у справі № 918/1141/15.

Представник вважає, що посилання представника знака для товарів і послуг на те, що директор міг знати та/або був поінформований про наявність прав інтелектуальної власності компанії MOTUL (FR), та про наявність відповідних реєстрації у митному реєстрі України жодним чином не може свідчити про наявність в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, оскільки ним було здійснено придбання оригінальних товарів, що саме по собі виключає можливість порушення прав інтелектуальної власності, оскільки відповідно до п.1 ч.2 ст.397 МК України заходи щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності, передбачені частиною першою цієї статті, не застосовуються до оригінальних товарів.

Тобто у справі, що розглядається уповноважені представники митного органу фактично висловлюють дві абсолютно протилежні позиції. Орган, який склав протокол та представник митного органу у судовому засіданні стверджують те, що дії ОСОБА_1 наведені у протоколі є порушенням митних правил.

З іншого боку наведені вище роз`яснення фактично вказують на протилежне. Більше того, в ході розгляду справи встановлено, що митний орган фактично не розглядав питання, яке озвучила сторона захисту, а саме те, що наведений у протоколі товар є оригінальним.

Імпорт оригінальних товарів жодним чином не може підпадати під ознаки ст. 476 Митного кодексу України .

Щодо пояснень представника компанії MOTUL (FR), то такі до уваги не приймаються з огляду на ч.1 ст. 495 та ч.1 ст.497 МК України, адже останній не є особою, яка бере участь у провадженні у справах про порушення митних правил, а отже пояснення такої особи не можуть бути доказами у справі про порушення митих правил. Окрім того самі пояснення по суті спростовані представником особи, що притягується до відповідальності.

Такі обставини дають можливість суду погодитись з доводами сторони захисту, що наведені нею положення спростовують факт вчинення правопорушення, виходячи з нижченаведеного.

Згідно із ч.1 ст.37 Закону України Про міжнародне приватне право , до правовідносин у сфері захисту прав інтелектуальної власності застосовується право держави, у якій вимагається захист цих прав.

Статтею 431 Цивільного кодексу України встановлено, що порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

Частиною 1 статті 432 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу .

Положеннями ч. 6 статті 16 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг визначено, що виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстровану торговельну марку не поширюється на, серед іншого, використання торговельної марки для товару, введеного під цією торговельною маркою в цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою, за умови, що власник свідоцтва не має вагомих підстав забороняти таке використання у зв`язку з подальшим продажем товару, зокрема у разі зміни або погіршення стану товару після введення його в цивільний оборот.

Положення абз.2 п.6 ст.16 Закону Про охорону прав на знаки для товарів і послуг іменуються принципом вичерпання прав, або, як його ще називають принцип першого продажу .

Разом з тим вичерпання виключного права може бути обмежене територією однієї або кількох країн.

У цьому випадку мова може йти про національний, регіональний та міжнародний режими вичерпання прав.

Перший передбачає, що власник прав після введення товару із цією маркою у цивільний обіг не має в подальшому можливості перешкоджати його наступному перепродажу на території лише певної держави (виключаючи, зокрема, випадки експорту/імпорту) та тільки в разі, якщо первинне введення такого товару на ринок здійснено на території цієї держави.

Законодавство деяких країн передбачає, в тому числі, вичерпання виключних прав на торгову марку на території певного кола країн, пов`язаних регіональною угодою. При цьому введенням у цивільний обіг уважатиметься продаж товару на території будь-якої із цих країн. Це так зване регіональне вичерпання прав.

При міжнародному вичерпанні прав власник торгової марки після введення товару в цивільний обіг у будь-якій країні не має можливості перешкоджати наступному продажу цього товару на території іншої країни, де його права також охороняються.

Як вбачається з практики Верховного Суду, зокрема висновку викладеного у Постанові від 17.03.2020 р. у справі №911/2674/17, Верховний Суд дотримується міжнародного підходу до вичерпання права.

Приписи пункту 6 статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" не пов`язують вичерпання прав власника торговельної марки з введенням ним товару (або за його згодою) в цивільний оборот виключно на території України. Отже, введення власником торговельної марки (або за його згодою) товару під відповідним знаком для товарів і послуг у цивільний оборот може бути здійснено і на території іншої держави (держав), після чого власник не може обмежити або заборонити наступний перепродаж цього товару на території іншої країни, де його права також охороняються (у тому числі на території України). Зазначене, за відсутності територіальних обмежень, дає підстави стверджувати про існування в Україні міжнародного підходу до вичерпання прав.

У випадку введення товару з відповідною торговельною маркою в цивільний обіг власником цієї марки наступний перепродаж цього товару вже не потребує дозволу власника цієї марки та не може бути ним обмежений або заборонений за умови дотримання особами, що здійснюють подальший перепродаж товару, вимог щодо незмінності якості цього товару.

Вказане вище також узгоджується з висновками суду касаційної інстанції наведеними у постанові Верховного Суду від17.03.2020р.у справі№911/2674/17, а також у постанові Вищого господарського суду України від 12.04.2016 у справі № 918/1141/15.

В ході розгляду справи встановлено, що ні Львівською митницею, ні самою особою, яка притягується до відповідальності, ні експертом, що проводили експертизу, ні навіть представником правовласника торговельної марки не заперечується факту, що спірні товари є оригінальними.

Спірні товари не є контрафактними та не містять ознаки порушення прав інтелектуальної власності, а тому немає підстав стверджувати про порушення прав інтелектуальної власності.

У даному випадку має місце вичерпання прав на об`єкт інтелектуальної власності торгівельну марку (знак для товарів і послуг) MOTUL , у зв`язку із продажем оригінальних товарів у Республіці Польща.

Наступний перепродаж товару не потребує дозволу власника торговельної марки (знака для товарів і послуг) та не може бути ним обмежений або заборонений власником відповідної торговельної марки (знака для товарів і послуг).

Підтвердженням вказаної позиції є також і те, що Законом України № 202-ІХ від 17.10.2019 було внесено зміни до розділу МК України , який регулює захист прав інтелектуальної власності. Так, відповідно до ч.3 п.1 ст.397 Митного кодексу України . Заходи сприяння не застосовуються до оригінальних товарів, тобто товарів, виготовлених за згодою правовласника, або товарів, виготовлених особою, належним чином уповноваженою правовласником на виробництво певної кількості товарів, у тому числі у кількості, що перевищує обумовлену між цією особою і правовласником.

Аналогічне положення є в Порядку застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії митних органів з правовласниками, декларантами та іншими заінтересованими особами та Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України від 09.06.2020 № 281.

Тобто, в цьому випадку відсутня законодавчо закріплена заборона закупівлі товару в іноземних постачальників оригінальних товарів.

Наведені вище доводи вказують на те, що ПП ШОДІ 24 в особі директора - гр. України ОСОБА_1 , не порушило право інтелектуальної власності щодо правовласників торгівельної марки MOTUL .

Наведені вище обставини свідчать про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності.

Наведені та встановлені в ході розгляду справи обставини спростовують твердження митного органу про вчинення порушення митних правил ОСОБА_1 , а долучені до протоколу митним органом матеріали (докази) також не доводять поза розумним сумнівом вину ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому правопорушення.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошує, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків ("Коробов проти України" від 21.10.2011 року).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.486 МК України , завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог Закону.

Відповідно до ч.4 ст.3 МК України , у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ст.486 МК України ).

У відповідності до ст. 252 КУпАП , орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За положеннями п.3 ч.1 ст.8 МК України , державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як кримінальне обвинувачення , оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні кримінальному обвинуваченню у значенні ст. 6 Конвенції.

Згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції, кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Стаття 6 Конвенції встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов`язаного з правами та обов`язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.

Разом з тим, розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, враховую те, що хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй пред`явлено кримінальне обвинувачення в його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Михайлова проти Російської Федерації ).

Отже, адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією товарів, а також товарів, транспортних засобів, мають каральний і стримуючий характер.

Водночас, розмір штрафу в даній категорії справ інколи перевищує розмір штрафів визначених санкцією окремих статей Кримінального кодексу України .

Таким чином, адміністративне правопорушення передбачене статтею 476 МК України може бути віднесено до кримінального обвинувачення в розумінні статті 6 Конвенції із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.

Принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудній (в даному випадку особа відносно якої складено протокол) вчинив правопорушення, яке йому ставиться у провину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні (в даному випадку на митний орган), і будь який сумнів має тлумачитись на користь особи стосовно якої вирішується питання про притягнення до відповідальності.

Водночас, наведені вище факти та обставини свідчать про те, що уповноваженими особами митного органу не досліджено та не перевірено належним чином всіх реально можливих версій щодо характеру події, винуватості особи та інших важливих для встановлення об`єктивної істини обставин справи.

В процесі провадження у справі митним органом не дотримано принципу повноти дослідження обставин справи, що суттєво впливає на об`єктивність рішення у провадженні, а також не здобуто такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені у протоколі висновки, як такі, що не залишають місця сумнівам.

Відповідно до положень статті 62 Конституції України , особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і вчинене саме особою стосовно якої складено протокол про правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення (в даному випадку митного органу) має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії відображеній у протоколі, як суть правопорушення. Наявність таких обставин, яким версія митного органу не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення(в даному випадку митний орган), був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною у інкримінованих діях.

Оцінивши усі докази по справі в їх сукупності, виходячи із загальних засад державної митної справи, законності, верховенства права, презумпції невинуватості, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та обов`язків, вважаю, що під час розгляду даної справи не здобуто та суду не надано достатніх, належних, достовірних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 476 МК України .

Згідно ст. 487 МК України , провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу , а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП , провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на відсутність достовірних, належних, допустимих і достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та враховуючи положення закону стосовно того, що усі сумніви мають трактуватись на користь особи, яка притягається до відповідальності, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.527 МК України , у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.

З урахуванням наведеного, провадження по справі підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 476 , 486 , 527 , 528 МК України , ст.247 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ст.476 МК України закрити, у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Вилучений, згідно протоколу про порушення митних привал №2110/2092/21 від 27.10.2021 року, товар повернути ОСОБА_1 або уповноваженій ним особі.

Постанова судді у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова, особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Романюк В.Ф.