Ухвала

від 12.01.2022 по справі 333/7474/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 12.01.2022 Справа № 333/7474/21

запорізький апеляційний суд

Провадження №11-сс/807/20/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Єдиний унікальний №333/7474/21Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2022 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участі секретаря ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 05 листопада 2021 року про відмову у арешті майна,

ВСТАНОВИЛА

Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 05 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №42021080000000019 від 01.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК.

Не погодившись із вказаною ухвалою, прокурор подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати зазначену ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами: 2323086700:02:013:0001,2323081500:01:037:0053,2323081500:01:037:0054,2323081500:01:037:0043,2323081800:05:005:0009,2323086700:02:018:0005,2323086700:02:021:0002,2323081800:02:036:0001,2323081800:05:006:0002,2323086700:03:009:0001,які розташованіна територіїНовенської сільськоїради Мелітопольськогорайону Запорізькоїобласті і на праві комунальної власності належить вказаній громаді, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування, а також із забороною на вчинення реєстраційних дій.

Свої вимоги мотивувала тим, що на підставі постанови від 08.07.2021 року старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 земельні ділянки, в тому числі й з кадастровими номерами: 2323086700:02:013:0001, 2323081500:01:037:0053, 2323081500:01:037:0054, 2323081500:01:037:0043, 2323081800:05:005:0009, 2323086700:02:018:0005, 2323086700:02:021:0002, 2323081800:02:036:0001, 2323081800:05:006:0002, 2323086700:03:009:0001, які перебувають на праві оренди у ОСОБА_7 , визнано речовим доказом, оскільки були об`єктом кримінально протиправних дій, право оренди на них набуто кримінально протиправним шляхом внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею в порушення ч.1 ст.172 КПК клопотання розглянуто без виклику та участі прокурора по кримінальному провадженню.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із наданих матеріалів справи, слідча СВ відділу поліції №4 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 за погодженням прокурора Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_9 звернулась до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

Встановлено, що слідчим відділом ВП №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №42021080000000019 від 01.03.2021 за ознаками передбаченого ч.2 ст.364 КК кримінального правопорушення.

В ході проведення досудового розслідування встановлено ознаки вчинення кримінального правопорушення службовими особами ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області, спрямовані на протиправне відчуження земельних ділянок комунальної форми власності. Зокрема, отримано дані про те, що посадові особи ГУ Держгеокадастру на позаконкурсній основі передали в оренду приватній особі ОСОБА_7 терміном на 30 років, крім інших, й земельні ділянки з кадастровими номерами: 2323086700:02:013:0001,2323081500:01:037:0053,2323081500:01:037:0054,2323081500:01:037:0043,2323081800:05:005:0009,2323086700:02:018:0005,2323086700:02:021:0002,2323081800:02:036:0001,2323081800:05:006:0002,2323086700:03:009:0001,які розташованіна територіїНовенської сільськоїради Мелітопольськогорайону Запорізької області, і на праві комунальної власності належать вказаній громаді.

У період часу з 01 по 05 лютого 2021 року здійснено державну реєстрацію речових прав на вказані земельні ділянки, а саме строкове платне користування земельними ділянками для ведення городництва ОСОБА_7 . Загалом на гр. ОСОБА_7 в означений спосіб було одночасно оформлено право довгострокової оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею близька 1000 га. Відомості про них відображено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Проте погодження меж вказаної земельної ділянки суміжними власниками та землекористувачами, а також відповідними територіальними громадами, не надавалось. Отримавши в оренду в протиправний спосіб дані земельні ділянки для ведення городництва, орендар, тим самим, з огляду на зміст ст. 134 Земельного кодексу протиправно набув право на їх придбання шляхом викупу без проведення земельних торгів на неконкурентних засадах, що може призвести до настання негативних наслідків для державних і суспільних інтересів.

За умовами договору оренди земельної ділянки право оренди на неї може бути відчужене Орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано в заставу у встановленому законом порядку, що прямо заборонено ст.8-1 Закону України «Про оренду землі».

Таким чином, вбачається, що посадові особи ГУ Держгеокадастру в період передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність, діючи всупереч інтересам держави порушили встановлений діючим Земельним законодавством України порядок підготовки та затвердження земельної документації та неправомірно внесли відомості про погодження меж земельних ділянок з суміжними власниками та землекористувачами до земельної документації та уклали договір оренди на умовах прямо заборонених законом.

Встановлено, що ОСОБА_7 є фізичною особою підприємцем від 13.02.2020 року з основним видом діяльності надання послуг перукарнями та салонами краси і не має жодного відношення до використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Враховуючи те, що вказані земельні ділянки були об`єктом кримінально протиправних дій та право оренди на них набуто кримінально протиправним шляхом, вони мають статус речового доказу у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя відмовив в задоволенні даного клопотання пославшись на те, що між сторонами існують цивільно-правові відносини, тому на даний час відсутні обґрунтовані підстави для накладення арешту на вказане у клопотанні майно. Крім того, в порушення вимог ч.2 ст.64-2 КПК із клопотанням про накладення арешту на майно, яке належить третій особі звернулася до слідчого судді слідча ОСОБА_8 , а не прокурор.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком слідчого судді з огляду на таке.

Відповідно до ст. 98 КПК, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

У відповідності до ст. 170 КПК, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Так, ч. 2 ст. 170 КПК передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК, у випадку передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 173 КПК, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Приймаючи рішення, слідчий суддя суду зазначених вимог закону не дотримався.

На думку колегії суддів, вказані в клопотанні слідчого земельні ділянки є об`єктом кримінального посягання, а тому є речовим доказом в розумінні ст. 98 КПК. У зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновками слідчого про необхідність накладення арешту на зазначене майно, так як воно відповідає критеріям речового доказу у цьому кримінальному провадженні, зазначеним в ст. 98 КПК та є об`єктом кримінально-протиправних дій, що відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК є підставою для накладення арешту.

Аргумент слідчого судді щодо неналежного суб`єкту звернення з клопотанням про арешт майна, а саме слідчим, замість прокурора з посиланням на положення ч.2 ст.64-2 КПК, судова колегія не вважає переконливим.

Загалом положеннями ст. 64-2 КПК визначається один з учасників кримінального провадження. Завданнями даної норми, яка перебуває у параграфі 5 "Інші учасники кримінального провадження" глави 3, не є встановлення диференційованого порядку звернення із клопотанням про арешт майна. Дану норму колегія суддів порівнює з приписом ч.1 ст. 171 КПК, за яким з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У даному провадженні клопотання слідчого СВ відділу поліції №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від 04.11.2021 року було погоджено прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_9 , яка здійснює процесуальне керівництво у даному провадженні, тобто прокурорський нагляд за змістом цього клопотання було здійснено.

Разом з тим, в силу вимог ч. 5 ст. 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема, заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Згідно з вимогами ч. 11 ст. 170 КПК заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Вирішуючи питання доцільності заборони або обмеження розпоряджатися або користуватися майном, колегія суддів виходить з обставин провадження, а також необхідності втручання в права та інтереси власника майна і майнового права.

На переконання колегії суддів, заборона відчуження майна виправдає в цьому випадку ступінь втручання у право власності і оренди, та не порушуватиме баланс між інтересами власника майна, його орендаря гарантованих законом і умовами договору оренди, і завданням цього кримінального провадження.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, з ухваленням нового, яким, з урахуванням наведених вище мотивів, клопотання слідчого слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 05 листопада 2021 року про відмову у арешті майна скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт шляхом заборони відчуження земельних ділянок з кадастровими номерами: 2323086700:02:013:0001, 2323081500:01:037:0053, 2323081500:01:037:0054, 2323081500:01:037:0043, 2323081800:05:005:0009, 2323086700:02:018:0005, 2323086700:02:021:0002, 2323081800:02:036:0001, 2323081800:05:006:0002, 2323086700:03:009:0001, які розташовані на території Новенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, код ЄДРПОУ: 20523800;

2323082000:02:009:0003, яка розташована на території Новобогданівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, код ЄДРПОУ: 04352256;

2323082800:01:018:0001, яка розташована на території Мирненської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області, код ЄДРПОУ: 00431792.

В іншій частині клопотання слідчого про накладення арешту на зазначені земельні ділянки залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4