Постанова

від 13.01.2022 по справі 909/758/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2022 р. Справа №909/758/21

М.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - судді МАТУЩАКА О.І.

суддів БОЙКО С.М.

БОНК Т.Б.

За участю секретаря судового засідання Гулик Н.

за участю представників учасників у справі від:

апелянта: Градова І.М. (діє в порядку самопредставництва) - в режимі відеоконференцзв`язку;

боржника: Волосянко Р.О., Остап`юк М.П. (адвокати);

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, м. Івано- Франківськ №0900-0803-7/35945 від 29.09.2021

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 31.08.2021, повний текст ухвали - 14.09.2021 (суддя Скапровська І.М.)

у справі №909/758/21

за заявою ініціюючого кредитора Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, м. Івано- Франківськ

до Акціонерного товариства «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» , м. Івано- Франківськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Суть спору ат фактичні обставини справи.

До Господарського суду Івано-Франківської області звернулося ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство АТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» .

Подана заява обґрунтована невиконанням боржником зобов`язань, строк виконання яких настав, зокрема, невиконання рішень Івано-Франківського адміністративного суду від 10.11.2020 у справі № 300/1517/20 та 08.06.2021 у справі № 300/730/20 про стягнення з боржника на користь заявника заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, на загальну суму 583 624,37 грн.

На підтвердження зазначеного долучено копії постанов про відкриття виконавчого провадження ВП № 66117717 від 20.07.2021, ВП № 64045795 від 06.01.2021; розрахунок заборгованості на суму 583 624,37 грн; витяги з ЄДРПОУ щодо місця знаходження заявника та боржника; копію супровідного листа за вх. № 6465/7 від 16.11.2020; копії рішень Івано-Франківського адміністративного суду від 10.11.20 у справі № 300/1517/20 та 08.06.2021 у справі № 300/730/20.

30.08.2021 ініціюючий кредитор, на підставі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, подав заяву про зміну підстави та збільшення грошових вимог до боржника на суму 1 612 928,04 грн, яка обґрунтована невиконанням боржником обов`язку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ з січня 2021, а також пенсій призначених за віком на пільгових у мовах відповідно до пунктів "б-з" ст.113 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п. 2-8 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та не виконання рішення Івано-Франківського адміністративного суду від 04.03.21 про стягнення з боржника на користь заявника заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по Списку №1та №2 в сумі 685 951,16 грн., прийнятого у справі №300/3626/20.

Ухвалою суду від 31.08.2021 відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство АТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод".

Ухвала суду мотивована тим, що до підготовчого засідання вимоги ініціюючого кредитора щодо відшкодування 583 624,37 грн фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, боржником погашено у повному обсязі.

При цьому, суд першої інстанції залишив без розгляду заяву ініціюючого кредитора про зміну підстави та збільшення грошових вимог до боржника, оскільки таку подано за день до підготовчого засідання, а в силу вимог ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, розмір грошових зобов`язань при поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

ГУ ПФУ в Івано-Франківській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Покликається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права в частині не прийняття та не дослідження зави про збільшення грошових вимог, оскільки, відповідно до ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання. Судом не досліджено питання наявних зобов`язань у боржника станом на 29.07.2021. Не враховано, що строк сплати заборгованості щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за січень-липень 2021 року настав, однак боржником таку не погашено.

У поданому відзиві, боржник просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу залишити без змін. Покликається на таке:

- вимоги ініціюючого кредитора, визначені на день подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання;

- боржником частково погашено й іншу заборгованість перед ГУ ПФУ в Івано-Франківській області;

- будь-яких інших рішень суддів, що набрали законної сили, якими стягнуто з боржника на користь ініціюючого кредитора грошових коштів немає, а тому грошові вимоги, зазначені в заяві від 30.08.2021 є передчасними та не обґрунтованими;

- подана заява про збільшення грошових вимог є фактично новою заявою, оскільки змінює і розмір грошових вимог, і підставу виникнення. При цьому, вимоги, викладені у заяві від 30.08.2021, не є похідними від первісної заяви;

- КУзПБ не передбачає можливості збільшення грошових вимог ініціюючого кредитора до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Апелянтом подано додаткові пояснення (вх. ЗАГС №01-04/8210/21 від 25.11.2021), розглянувши які, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи та міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів та міркувань інших осіб.

Статтею 207 передбачено, що в судовому засіданні головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Положеннями статті 207 ГПК України визначено дві умови залишення заяв та клопотань без розгляду, які мають існувати одночасно, а саме: подання таких заяв чи клопотань після закінчення підготовчого провадження та відсутність поважних причин, з яких вони не були заявлені до закінчення підготовчого провадження.

Враховуючи те, що вказані пояснення подано апелянтом після закінчення вчинення судом апеляційної інстанції підготовчих дій та призначення справи до розгляду, а також відсутність клопотання про поновлення строку на їх подання, колегія суддів дійшла висновку про залишення без розгляду додаткових пояснень апелянта.

05.01.2021 від боржника надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: платіжних доручень про сплату заборгованості по відшкодуванні фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

За змістом ч.1, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Водночас, така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України, незалежно від причин неподання позивачем таких доказів (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 06.03.2019 у справі №916/4692/15, від 11.09.2019 по справі № 922/393/18).

Враховуючи зазначене, а також те, що зазначені докази не існували на момент розгляду справи місцевим господарським судом, колегія суддів дійшла висновку про залишення поданого клопотання без розгляду.

Інших заяв та клопотань учасниками у справі подано не було.

13.01.2022 в судове засідання з`явилися представники апелянта та боржника, які навели доводи та заперечення по суті апеляційної скарги.

Оцінка суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Частиною 3 ст. 8 КУзПБ встановлено, що право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Статтею 34 КУзПБ встановлено вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. Так, частина 3 цієї статті визначає, що заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною 1 цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. Заява кредитора може ґрунтуватися на об`єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов`язань перед цим кредитором.

Згідно з вимогами ч. 1-3, 5 ст. 39 КУзПБ, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі.

Частиною 6 вказаної статті передбачено, що господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, зокрема, якщо вимоги кредитора задоволенні боржником у повному обсязі до підготовчого засідання.

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, із заяви ГУ ПФУ в Івано-Франківської області та долучених до неї документів вбачається, що на день подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство АТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод", сума заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ з січня 2021 а також пенсій призначених за віком на пільгових у мовах відповідно до пунктів "Б-"З" ст.113 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п. 2-8 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить 583 624,37 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що до підготовчого засідання боржник сплатив заявнику 583 624,37 грн, про що свідчать платіжні доручення №1441 від 30.07.2021, №1538 від 05.08.2021 та №1539 від 05.08.2021.

Отже, документально підтвердженим є висновок місцевого господарського суду про те, що вимоги кредитора, визначені на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, задоволенні боржником у повному обсязі до підготовчого засідання.

Щодо поданої заяви ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 30.08.2021 про зміну підстави та збільшення грошових вимог до боржника, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.04.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ), пунктами 1, 2 "Прикінцеві та перехідні положення" якого визначено, що цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом. З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та постанова Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство".

Таким чином, норми КУзПБ є спеціальними, відносно норм ГПК України, та підлягають першочерговому застосуванню при вирішенні специфічних питань, притаманних саме категорії справ про банкрутство.

Доводи апелянта про наявність права позивача, яке передбачене ст. 46 ГПК України, до підготовчого засідання збільшити або зменшити розмір позовних вимог суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки норми вказаної статті стосуються лише позовного провадження в межах справи про банкрутство.

В силу вимог ст. 1 КУзПБ розмір грошових зобов`язань, при поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, визначається на день подання до господарського суду такої заяви. При цьому, саме на особу, яка звертається із вказаною заявою, покладається обов`язок зазначити дійсний розмір грошових вимог та надати належні докази, які їх підтверджують.

Як вбачається із поданої заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, підставою для відкриття справи про банкрутство заявник зазначив невиконанням боржником зобов`язань, строк виконання яких настав, та які підтверджено рішеннями Івано-Франківського адміністративного суду від 10.11.2020 у справі № 300/1517/20 та 08.06.2021 у справі № 300/730/20 на загальну суму 583 624,37 грн.

Апелянт вказує, що судом не досліджено питання наявних зобов`язань у боржника станом на 29.07.2021, а також не враховано, що строк сплати заборгованості щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за січень-липень 2021 року настав, однак боржником таку не погашено. Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що у разі наявності у боржника зобов`язань, строк виконання яких настав, ініціюючий кредитор зобов`язаний вказати їх розмір та підстави виникнення у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство. Зазначено обов`язку ініціюючим кредитором дотримано не було.

Тому доводи апелянта щодо не дослідження судом першої інстанції питання наявних у боржника зобов`язань перед заявником є не обґрунтованими та свідчать лише про суб`єктивне сприйняття скаржником норм КУзПБ.

Щодо можливості кредитора збільшити розмір грошових вимог, то таке право передбачене ч. 2 ст. 45 КУзПБ.

Так, кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого ч. 1 цієї статті, тобто протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що із системного аналізу норм КУзПБ, а саме положень: ч. 3 ст. 34, ч. 6 ст. 39 та ч. 2 ст. 45 вбачається, що до відкриття провадження у справі про банкрутство не може мати місце подання заяв про збільшення розміру грошових вимог, оскільки, враховуючи положення ст. 1 КУзПБ, вказане впливає на відкриття чи відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Так, погашаючи заборгованість до підготовчого засідання, розмір якої кредитор вказав у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, боржник повинен мати гарантію реалізації прав, передбачених ч. 6 ст. 39 КУзПБ, і як наслідок - постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство. Існування протилежного може мати наслідком зловживання кредитором процесуальними правами, що може призвести до порушення прав боржника.

Колегія суддів погоджується з доводами боржника, що подана заява від 30.08.2021 є не заявою про збільшення розміру вимог, а по суті новою заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки змінює не лише розмір заборгованості, а й підстави її виникнення.

З огляду на зазначене, заява ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 30.08.2021 про зміну підстави та збільшення грошових вимог до боржника правомірно не врахована судом першої інстанції та не досліджувалася ним по суті.

Інша частина доводів апелянта відхиляється апеляційним господарським судом, адже стосується суті заяви від 30.08.2021, тобто обставин, які не були та не повинні були бути предметом дослідження в суді першої інстанції.

Враховуючи наведене, беручи до уваги погашення боржником заборгованості до підготовчого засідання, апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство АТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод".

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат суд апеляційної інстанції не здійснює (ч. 14 ст.129 ГПК України).

З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом.

Керуючись ст. 11, 74, 129, 269 - 270, 275, 276, 281- 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 31.08.2021 у справі №909/758/21 - без змін.

2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок оскарження постанови встановлено Господарським процесуальним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.

Повний текст постанови складено та підписано 19.01.2022.

Головуючий (суддя-доповідач) О.І. МАТУЩАК

Судді: С.М. БОЙКО

Т.Б. БОНК