Постанова

від 11.01.2022 по справі 924/602/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2022 року Справа № 924/602/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Грязнов В.В. , суддя Гудак А.В.

при секретарі судового засідання Пузирко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Хмельницької області від 11 жовтня 2021 року в справі №924/602/21 (суддя - Гладюк Ю.В.)

час та місце ухвалення рішення: 11 жовтня 2021 року; м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1; вступна і резолютивна частина проголошена о 10:00 год; повний текст рішення складено 11 жовтня 2021 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Бокс"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області

за участю Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури

про стягнення шкоди

за участю представників сторін:

від Прокурора - Немкович І.І.;

від Позивача - не з`явився;

від Відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товаристо з обмеженою відповідальністю "Майстер Бокс" (надалі - Позивач) звернулося в Господарський суд Хмельницької області з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (надалі Відповідач) про стягнення з державного бюджету України через Державне казначейство України в особі ГУ в Хмельницькій області 584 510 грн 12 коп. завданої шкоди.

В обгрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на те, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28 липня 2020 року в справі 757/5862/20-к задоволено скаргу Позивача на бездіяльність посадових осіб ГСУ НП України про зобов`язання вчинити дії щодо повернення майна. Зокрема, зобов`язано посадових осіб ГСУ НП України повернути Позивачу майно, яке було вилучено 16 травня 2019 року та 17 травня 2019 року в ході проведення обшуку складських та допоміжних приміщень комплексу, в рамках кримінального провадження № 1201900000000321 від 2 квітня 2019 року, а саме:

·2 коробки з пластиковими горловинами білого кольору із написом 1625 шт., виробництва ІТАР Італія;

·6 коробок з чорними пластиковими кранами із написом 1200 шт., виробництва ІТАР Італія;

·7 палет по 16 коробок на кожній; 3 палети по 16 коробок із горловинами (1625 шт. в кожній коробці) та 4 палети по 16 коробок з пластиковими кранами (1200 шт. в кожній коробці), виробництва ІТАР Італія;

·4 палети із заготовками картонних коробок, в загальній кількості 3780 шт.;

·2 палети по 4 рулони плівки поліетиленової прозорої, виробництва ARTEMIS Болгарія;

·1 палет з 4 рулонами з плівки металізованої, виробництва Amcor, Португалія.

Позивач вказує, що неодноразові звернення до ГУ НП, прокуратури та Відповідача з проханням виконати ухвалу суду у справі № 757/5862/20-к про повернення майна бажаного результату не дали. В зв`язку з цим Позивач звернувся до суду з даним позовом (стягнення шкоди у вигляді вартості неповернутого майна).

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 11 жовтня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача збитки в розмірі 584510 грн 12 коп.. Також даним судовим рішенням покладено на Відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 8767 грн 65 коп..

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив, зокрема з того, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28 липня 2020 року у справі № 757/5862/20-к (за скаргою Позивача на бездіяльність посадових осіб ГСУ НПУ про зобов`язання вчинити дії щодо повернення майна) зобов`язано компетентних посадових осіб ГСУ НП України повернути Позивачу майно, яке було вилучено 15 травня 2019 року та 17 травня 2019 року в ході проведення обшуку складських та допоміжних приміщень комплексу, в рамках кримінального провадження. Таким чином, як зазначив місцевий господарський суд, обов`язок компетентних посадових осіб ГСУ НПУ повернути майно Позивачу встановлений судом та підлягає беззаперечному виконанню.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні вказав, що вимоги про відшкодування шкоди є обґрунтованими. При цьому, наявні всі складові, необхідні для встановлення наявності шкоди, а саме: наявність школи втрата майна; протиправна поведінка Відповідач не виконав обов`язок щодо повернення майна; причинний зв`язок саме внаслідок бездіяльності Відповідача майно не повернуто Позивачу; вина саме на Відповідачу лежить обов`язок повернення майна. Суд вказав, що розрахунок розміру заявлених до стягнення збитків Відповідачем не спростований, а отже приймається до уваги судом як обґрунтований.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Прокурор звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (а.с. 165-177), в якій, з підстав, висвітлених в ній, просив рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи дану апеляційну скаргу Прокурор вказує про відсутність усіх елементів, котрі необхідні для стягнення шкоди, а саме, майно не втрачене, а знаходить на відповідному зберіганні, а ухвала Печерського районного суду м. Києва від 28 липня 2020 року в справі 757/5862/20-к винесена не відносно Відповідача, а стосується ГСУ НП України, котрі зобов`язані повернути були вилучене майно.

Прокурор зазначає, що спірні правовідносини пов`язані зі сферою використання бюджетних коштів, що безпосередньо стосується прав та економічних інтересів держави, а тому щоб інтереси державні залишилися незахищеними Прокурор звернувся з даним позовом до суд.

З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Позивача 27 жовтня 2021 року на адресу Позивача спрямовано лист з вимогою терміново надати інформацію чи вживалися або будуть вживатися в межах строків на апеляційне оскарження Головним управлінням Державної фіскальної служби у Хмельницькій області заходи на оскарження в апеляційному порядку рішення господарського суду Хмельницької області від 11 жовтня 2021 року в справі №924/602/21, а у разі невжиття заходів - повідомити причини.

Листом №3660/9/22-97-03-02 від 29 жовтня 2021 року Позивач повідомив Прокурора, що йому відомо про прийняте господарським судом Хмельницької області рішення (копію отримано 19 жовтня 2021 року), разом з тим, у останнього відсутні кошти на сплату судового збору за подання апеляційної скарги та не має юриста, що унеможливлює кваліфіковано захищати інтереси держави в суді.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17 листопада 2021 року справу № 924/602/21 прийнято до провадження суду в складі колегії суддів: головуючий суддя Василишин А.Р., судді Гудак А.В., суддя Грязнов В.В.. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Прокурора та запропоновано Позивачу та Відповідачу в строк протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали надати до відділу канцелярії та документообігу суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його надсилання Прокурору.

На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив від Позивача, в котрому Позивач, заперечив проти доводів апеляційної скарги Прокурора та просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому, Позивач зазначив, що заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури не наділений повноваженнями підписувати апеляційну скаргу, оскільки при її поданні та підписанні не доведено відсутність керівника Хмельницької обласної прокуратури, який на переконання Позивача й мав би підписувати апеляційну скаргу.

Ухвалою Північнозахідного апеляційного господарського суду від 21 грудня 2021 року справу №924/602/21 призначено до розгляду на 12 січня 2022 року на 14 год 40 хв..

Ухвалою Північнозахідного апеляційного господарського суду від 11 січня 2022 року задоволено клопотання представника Позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

В судове засідання від 12 січня 2022 року представники Позивача та Відповідача не з`явилися.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, суд не викликав учасників справи у судове засідання, відповідно до частини 1 статті 120 ГПК України, що вказує на те, що ухвалою суду від 21 грудня 2021 року явка сторін обов`язковою не визнавалась.

Разом з тим суд констатує, що відкладення розгляду апеляційної скарги, визначено статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, що по суті є неприпустимим з огляду на те, що це суперечить одному із завдань господарського судочинства, визначених частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (своєчасне вирішення судом спорів). При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що в силу дії частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В силу дії частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на закінчення шестдесятиденного строку розгляду апеляційної скарги, колегія апеляційного господарського суду вбачає можливим розглядати дану апеляційну скаргу без участі представників Позивача та Відповідача, за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні від 12 січня 2022 року, представник Позивача (не зважаючи на задоволення його клопотання щодо призначення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду) не вийшов на зв`язок із використанням власних засобів зв`язку, згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. При цьому, Північно-західним апеляційним господарським судом вчинені всі дії щодо забезпечення участі представника Позивача в режимі відеоконференції, що відображено в протоколі судового засідання від 12 січня 2022 року, однак представник Позивача (Туманов С.Г.) знаходився в режимі - Офлайн (не авторизувався).

В судовому засіданні від 12 січня 2022 року Прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Прокурор зазначає, що спірні правовідносини пов`язані зі сферою використання бюджетних коштів, що безпосередньо стосується прав та економічних інтересів держави, а тому щоб інтереси державні залишилися незахищеними Прокурор звернувся з даним позовом до суд. Листом №3660/9/22-97-03-02 від 29 жовтня 2021 року Позивач повідомив Прокурора, що йому відомо про прийняте господарським судом Хмельницької області рішення, разом з тим, у останнього відсутні кошти на сплату судового збору за подання апеляційної скарги та не має юриста, що унеможливлює кваліфіковано захищати інтереси держави в суді. Прокурор вказує про відсутність усіх елементів, котрі необхідні для стягнення шкоди, а саме, майно не втрачене, а знаходить на відповідному зберіганні, а ухвала Печерського районного суду м. Києва від 28 липня 2020 року в справі 757/5862/20-к винесена не відносно Відповідача, а стосується ГСУ НП України.

Заслухавши Прокурора, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційну скаргу Прокурора слід задоволити, а оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Печерським районним судом міста Києва постановлено ухвали від 18 жовтня 2019 року в справі № 757/49055/19-к та від 2 вересня 2019 року в справі №757/30270/19-к за скаргами Туманова С.Г. на бездіяльність уповноважених осіб ГСУ Національної поліції України (а.с. 24-27), яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні № 1201900000000321 від 2 квітня 2019 року та Позивача на бездіяльність уповноважених осіб ГСУ НПУ, яка полягає у не поверненні тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження № 1201900000000321, якими скарги задоволено, зобов`язано уповноважених осіб ГСУ НПУ повернути вилучене майно (не є спірним майном).

28 липня 2020 року Печерським районним судом міста Києва постановлено ухвалу в справі №757/5862/20-к за скаргою Позивача на бездіяльність посадових осіб ГСУ НП України про зобов`язання вчинити дії щодо повернення майна, якою подану скаргу задоволено. Зобов`язано компетентних посадових осіб ГСУ НП України повернути Позивачу майно, яке було вилучено 15 травня 2019 року та 17 травня 2019 року в ході проведення обшуку складських та допоміжних приміщень комплексу, які знаходяться на земельній ділянці за адресою: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Кам`янка, вул. Вокзальна, буд. 2, в рамках кримінального провадження № 1201900000000321 від 2 квітня 2019 року, а саме: 2 коробки з пластиковими горловинами білого кольору із написом 1625 шт., виробництва ІТАР Італія; 6 коробок з чорними пластиковими кранами із написом 1200 шт., виробництва ІТАР Італія; 7 палет по 16 коробок на кожній; 3 палети по 16 коробок із горловинами (1625 шт. в кожній коробці) та 4 палети по 16 коробок з пластиковими кранами (1200 шт. в кожній коробці), виробництва ІТАР Італія; 4 палети із заготовками картонних коробок, в загальній кількості 3780 шт.; 2 палети по 4 рулона плівки поліетиленової прозорої, виробництва ARTEMIS Болгарія; 1 палета з 4 рулонами з плівки металізованої, виробництва Amcor, Португалія (а.с. 20-23).

15 січня 2021 року під номером 108/24/9/2-2021, ГСУ Національної поліції України направило лист адвокату Туманову С. (про розгляд адвокатського запиту), де вказано, що ГСУ НПУ здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1201900000000321, яке в подальшому прокурором Генеральної прокуратури України об`єднано з матеріалами кримінального провадження №1201824000000042. В листі зазначено, що 17 грудня 2020 року прокурором Офісу Генерального прокурора визначено підслідність за Відповідачем. У зв`язку з цим, адвокату потрібно звернутись до Відповідача (а.с. 34).

15 січня 2021 року під № 10/1-803-21 Хмельницькою обласною прокуратурою направлено лист адвокату Туманову С.Г., де вказано, що згідно постанови процесуального прокурора Офісу Генерального прокурора від 17 грудня 2020 року підслідність кримінальних проваджень у кримінальному провадженні № 1201824000000042 визначено за слідчим управлінням Відповідача (а.с. 35).

18 березня 2021 року адвокат Туманов С.Г. направив до Відповідача запит, де просив повідомити, в якому органі досудового розслідування станом на день надання відповіді фактично знаходяться матеріали кримінальних проваджень 1201900000000321, 1201824000000042, зазначивши, що така інформація необхідна для повернення майна та поновлення прав власника - Позивача, скаргу якого задоволено Печерським районним судом м. Києва у справі 757/5862/20 (а.с. 32).

26 березня 2021 року за номером 1142/10/22-97-03-02 Відповідач направив лист адвокату Туманову С.Г., де вказав, що 15 березня 2021 року до слідчого управління Відповідача від Головного слідчого управління Національної поліції України надійшли матеріали кримінального провадження №1201824000000042 від 5 березня 2018 року для подальшого досудового розслідування. На теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні 1201824000000042 проводиться слідчим управлінням Відповідача (а.с. 36).

6 квітня 2021 року адвокат Туманов С.Г. звернувся до Хмельницької обласної прокуратури листом, в якому просив виконати ухвалу Печерського районного суду м. Києва у справі 757/5862/20-к від 28 липня 2020 року (а.с. 31).

У листі від 13 квітня 2021 року № 1433/9/22-97-03-02, адресованому ГСУ НПУ, Відповідач просив організувати та забезпечити передачу товарно-матеріальних цінностей (речових доказів) до слідчого управління Відповідача, які були вилучені за результатами проведених обшуків по кримінальному провадженню 1201824000000042 та знаходяться в розпорядженні ГСУ НПУ.

Відповідач листом від 13 квітня 2021 року за № 1427/10/22-97-03-02, повідомив адвоката Туманова С., що Відповідачем до ГСУ НПУ направлено лист щодо передачі товарно-матеріальних цінностей (речових доказів), в тому числі тих, які вказані в ухвалі Печерського районного суду м. Києва (справа №757/5862/20-к), що були вилучені за результатами проведених обшуків по кримінальному провадженню 1201824000000042. Після отримання всіх товарно-матеріальних цінностей (речових доказів), буде виконано ухвалу Печерського районного суду м. Києва (справа № 757/5862/20-к) та повернуто зазначені товарно-матеріальні цінності (а.с. 93)

Листом від 11 червня 2021 року номер 2400/9722-97-03-02, адресованим слідчому управлінню Національної поліції України, Відповідач просив організувати та забезпечити передачу товарно-матеріальних цінностей (речових доказів) до слідчого управління Відповідача, які були вилучені за результатами проведених обшуків по кримінальному провадженню 1201824000000042 та знаходяться в розпорядженні ГСУ НПУ.

Відповідач своїм листом від 4 серпня 2021 року під № 3069/8/22-97-11, адресованим ГУ внутрішньої безпеки ДФС України, Територіальному управлінню ДБР та ОСОБА_1 , повідомив про те, що Відповідач не є зберігачем та володільцем вилучених речових доказів.

Також, Позивачем в підтвердження розміру своїх позовних вимог долучено до справи: контракт № 4 від 14 листопада 2017 року, укладений між Позивачем (покумець) та ІТАР INTERNATIONAL Srt (постачальник), за яким постачальник продає, а Позивач купує пластмасові крани (фітинги) з сальниками в кількості згідно з рахунками на кожну поставку; матеріали щодо перевезення/поставки кранів пластикових для закупорювання поліетиленових харчових пакетів через митний кордон, контрагентами у яких зазначено сторони вищевказаного договору; контракт № 1 від 24 серпня 2017 року, укладений між Позивачем (покупець) та Amcor Flexibles Portugal, Lda (постачальник), за яким постачальник продає, а Позивач купує металізовану плівку для виготовлення різних видів упаковки в кількості згідно з рахунками на кожну поставку; матеріали щодо перевезення/поставки плівки поліестерної на основі поліетилену терефтелату, мателізованої через митний кордон, контрагентами у яких зазначено сторони вищевказаного договору; контракт № 5 від 6 лютого 2018 року, укладений між Позивачем (покупець) та ARTEMIS LTD (постачальник), за яким постачальник продає, а Позивач купує поліетиленову плівку для виготовлення різних видів упаковки, в кількості згідно з рахунками на кожну поставку (з додатковою угодою); матеріали щодо перевезення/поставки плівки, стрічки та пластин з пластмаси, непористі, неармовані з полімерів етилену через митний кордон, контрагентами у яких зазначено сторони вищевказаного договору.

Позивач посилаючись на те, що неодноразові звернення до ГУ НП, прокуратури та Відповідача з проханням виконати ухвалу суду у справі № 757/5862/20-к про повернення майна бажаного результату не дали, звернувся до суду з позовом про стягнення шкоди у вигляді вартості неповернутого майна.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що статтею 56 Конституції України передбачено, що кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу правил статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною першою цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

За частиною третьою статті 147 Господарського кодексу України, збитки, завдані суб`єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону. Правовідносини щодо відшкодування збитків врегульовані, зокрема положеннями глави 25 "Відшкодування збитків у сфері господарювання" ГК України та глави 82 "Biдшкoдyвaння шкоди" Розділу III "Окремі види зобов`язань" Книги п`ятої "Зобов`язальне право" ЦК України.

В силу дії частини 1 статті 1166 ЦК України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Поряд з цим, спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 Цивільного кодексу України.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 Цивільного кодексу України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 Цивільного кодексу України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами.

Норми статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними й передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, цими правовими нормами передбачено, зокрема, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії (бездіяльність) цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) і заподіяною шкодою.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Причинний зв`язок, як обов`язкова умова відповідальності за заподіяні збитки, полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавана шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Як вбачається з матеріалів справи апеляційна скарга подана Прокурором по даній справі, яка була розглянута без участі Прокурора.

При цьому, зважаючи на заперечення Позивача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу Прокурора, щодо того, що заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури не наділений повноваженнями підписувати апеляційну скаргу, оскільки при її поданні та підписанні не доведено відсутність керівника Хмельницької обласної прокуратури, який на переконання Позивача й мав би підписувати апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає таке.

Питання представництва прокурором інтересів держави в суді (функція, підстави, повноваження, порядок тощо) регулюються Конституцією України, Цивільним процесуальним кодексом України, Законом України "Про прокуратуру", наказом Генерального прокурора України №186 від 21 вересня 2018 року "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень".

Відповідно до статті 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" зазначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежно здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

В силу дії частини 6 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначені форми представництва, зокрема, звернення до суду з позовом.

Водночас, статею 53 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справ по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обгрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що прокурор має право ініціювати перегляд судового рішення щляхом подачі апеляційної скарги у справах за позовом іншої особи, у тому числі розглянутої без його участі.

Аналогічна правова позиція мітиться у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 квітня 2019 року по справі №911/1292/18.

В той же час, за приписами статті 56 Господарського процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Прокурор доводить, що під час моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень Хмельницькою обласною прокуратурою встановлено, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 11 жовтня 2021 року в справі №924/602/21задоволено позов та стягнуто з державного бюджету України 584510 грн 12 коп. шкоди.

Прокурор зазначає, що спірні правовідносини пов`язані зі сферою використання бюджетних коштів, що безпосередньо стосується прав та економічних інтересів держави.

З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Позивача 27 жовтня 2021 року Прокурором на адресу Позивача спрямовано лист з вимогою терміново надати інформацію чи вживалися або будуть вживатися в межах строків на апеляційне оскарження Головним управлінням Державної фіскальної служби у Хмельницькій області заходи на оскарження в апеляційному порядку рішення господарського суду Хмельницької області від 11 жовтня 2021 року в справі №924/602/21, а у разі невжиття заходів - повідомити причини.

Листом №3660/9/22-97-03-02 від 29 жовтня 2021 року Позивач повідомив Прокурора, що йому відомо про прийняте Господарським судом Хмельницької області рішення (копію отримано 19 жовтня 2021 року), разом з тим, у останнього відсутні кошти на сплату судового збору за подання апеляційної скарги та не має юриста, що унеможливлює кваліфіковано захищати інтереси держави в суді.

Зважаючи на певні обставини, Позивач не вживав та не буде вживати заходів щодо оскарження в апеляційному порядку зазначеного судового рішення. Необхідність звернення Прокурора з апеляційною скаргою на судове рішення зумовлена потребою захистити інтереси держави, оскільки з Державного бюджету України фінансується робота закладів освіти, медицини, культури, виплачується зарплата працівникам бюджетної сфери, пенсій та соціальних виплат, чим порушуються економічні інтереси. держави.

Підставою для звернення Прокурора з апеляційною скаргою стало «не здійснення захисту» Позивачем майнових прав та інтересів держави, тобто його пасивна поведінка.

Усвідомлюючи порушення інтересів держави, що підтверджується листами Хмельницької обласної прокуратури від 27 жовтня 2021 року №15/2-996вих-21, самого Позивача від 29 жовтня 2021 року за №3660/9/22-97-03-02 направленого на адресу Хмельницької обласної прокуратурі та маючи відповідні повноваження для захисту, враховуючи, що Позивач не вживав на захист інтересів держави заходів щодо апеляційного оскарження судового рішення у справі №924/602/21. Внаслідок зволікання із апеляційним оскарженням судового рішення з боку Позивача, Прокурор зазначає, що Державний бюджет України може безповоротно втратити кошти в сумі 584 510 грн 12 коп..

За пунктом 6.1 наказу Генерального прокурора України №186 від 21 вересня 2018 року «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень» (який відповідно до частини 4 статті 17 Закону України «Про прокуратуру» є обов`язковим до виконання всіма прокурорами) позови (заяви) надсилати до суду за підписом Генерального прокурора, його першого заступника та заступників, керівників регіональних і місцевих прокуратур, їхніх перших заступників та заступників.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про прокуратуру» керівник окружної прокуратури, зокрема, представляє окружну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями. У разі відсутності керівника окружної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника окружної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника окружної прокуратури.

У постанові від 25 вересня 2019 року по справі № 819/198/17 Верховний Суд зазначив, що закріплені частиною 1 статті 24 Закону України Про прокуратуру повноваження щодо підписання заступником керівника регіональної прокуратури, у тому числі позовної заяви, апеляційної скарги, повинні реалізуватись у чітко визначених законодавством випадках, а саме, у разі здійснення таким органом прокуратури представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Повноваження Прокурора на подання позову (в тому числі апеляційної скарги) в інтересах держави окремо врегульовані частиною 1 статті 24 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до якої право подання позовної заяви (апеляційної скарги) в порядку, зокрема господарського судочинства, надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам. Вимоги вказаної статті Прокурором в даній справі дотримано були дотримані.

Отже, представник Позивача помилково ототожнює правовий статус представника прокуратури як юридичної особи та процесуальний статус прокурора при поданні позовної заяви (апеляційної скарги) в порядку представництва інтересів держави.

За наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу підписано заступником керівника Хмельницької обласної прокуратури в межах наданої чинним законодавством компетенції, а протилежні посилання Позивача є необґрунтованими, здійснені на власному трактуванні законодавства, а тому відхиляються судом апеляційної інстанції.

Зважаючи на предмет доведення Позивачем в позовній заяві обставин відшкодування шкоди та заперечення Прокурора, наведені в апеляційній скарзі щодо відсутності доказів, які б вказували саме на бездіяльність Відповідача та зобов`язували останнього повернути вилучене майно, колегія суддів досліджуючи наявні в матеріалах справи докази, зазначає таке.

Як вбачається з ухвали Печерського районного суду міста Києва від 28 липня 2020 року в справі №757/5862/20-к на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 6 травня 2019 року проведено обшук, в рамках кримінального провадження № 1201900000000321 в складських та допоміжних приміщеннях комплексу, які знаходяться на земельній ділянці за адресою: Хмельницька обл., Кам`янець-Поділський р-н., с. Кам`янка, вул. Вокзальна, буд. 2 та вилучено майно, яке належить Позивачу, зокрема: 2 коробки з пластиковими горловинами білого кольору із написом 1625 шт., виробництва ІТАР Італія; 6 коробок з чорними пластиковими кранами із написом 1200 шт., виробництва ІТАР Італія; 7 палет по 16 коробок на кожній; 3 палети по 16 коробок із горловинами (1625 шт. в кожній коробці) та 4 палети по 16 коробок з пластиковими кранами (1200 шт. в кожній коробці), виробництва ІТАР Італія; 4 палети із заготовками картонних коробок, в загальній кількості 3780 шт.; 2 палети по 4 рулона плівки поліетиленової прозорої, виробництва ARTEMIS Болгарія; 1 палета з 4 рулонами з плівки металізованої, виробництва Amcor, Португалія.

Цією ж ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28 липня 2020 року в справі №757/5862/20-к (за скаргою Позивача на бездіяльність посадових осіб ГСУ НПУ про зобов`язання вчинити дії щодо повернення майна) зобов`язано компетентних посадових осіб ГСУ НП України повернути Позивачу майно, яке було вилучено 15 травня 2019 року та 17 травня 2019 року в ході проведення обшуку складських та допоміжних приміщень комплексу, які знаходяться на земельній ділянці за адресою: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Кам`янка, вул. Вокзальна, буд. 2, в рамках кримінального провадження № 1201900000000321 від 2 квітня 2019 року, а саме: 2 коробки з пластиковими горловинами білого кольору із написом 1625 шт., виробництва ІТАР Італія; 6 коробок з чорними пластиковими кранами із написом 1200 шт., виробництва ІТАР Італія; 7 палет по 16 коробок на кожній; 3 палети по 16 коробок із горловинами (1625 шт. в кожній коробці) та 4 палети по 16 коробок з пластиковими кранами (1200 шт. в кожній коробці), виробництва ІТАР Італія; 4 палети із заготовками картонних коробок, в загальній кількості 3780 шт.; 2 палети по 4 рулона плівки поліетиленової прозорої, виробництва ARTEMIS Болгарія; 1 палета з 4 рулонами з плівки металізованої, виробництва Amcor, Португалія.

Отже, з огляду на зміст та підстави позовних вимог (з урахуванням визначення сами же Позивачем - Відповідача по справі) обов`язковим предметом дослідження та встановлення у цій справі є обставини бездіяльності саме Відповідача щодо повернення майна, яке набуло статусу тимчасово вилученого, зокрема і виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва щодо такого повернення. При цьому, Позивачем не визначено вказаних вимог по відношенню до ГСУ НП України, посадові особи котрої як вбачається з матеріалів справи направили вже за наявності чинних і набравших чинності судових рішень (у вигляді ухвали) Печерського районного суду м. Києва, замість виконання судового рішення (за невиконання якого передбачена кримінальна відповідальність) вчинили дії щодо направлення предметів, котрі мали бути повернуті на виконання судового рішення на зберігання Третьої особи (що описано вище в даній постанові), в той час як повідомили Позивача про направлення їх разом зі справою на адресу Відповідача (що спростовується матеріалами справи та на що суд першої інстанції не звернув уваги).

В той же час, апеляційний господарський суд наголошує, що без дослідження та встановлення цих обставин (чи мала місце саме бездіяльність Відповідача), яка визначена в позові причиною стверджуваної Позивачем понесеної шкоди (збитків), унеможливлюється та відсутні підстави для дослідження інших умов для притягнення саме Відповідача як органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди, а саме тих обставин, чи ця бездіяльність перебуває у безпосередньому причинному зв`язку зі стверджуваними Позивачем наслідками та перевірки складу та підстав нарахування відповідної суми понесеної шкоди.

Як встановлено вище в даній постанові та підтверджується матеріалами справи, Позивач стверджує про протиправну бездіяльність саме Відповідача, внаслідок якої Позивачу було завдано шкоди. Досліджуючи питання визнання бездіяльності саме Відповідача протиправною, колегія суддів звертає увагу Позивача, що ухвала Печерського районного суду м. Києва від 28 липня 2020 року в справі №757/5862/20-к (на котру покликається Позивач як на підставу встановлення бездіяльності Відповідача) стосується конкретного органу досудового розслідування, а саме ГСУ НП України, яке в свою чергу, й здійснило вилучення та передання відповідних доказів на зберігання не до Відповідача (як повідомив цей орган Позивача), до Луцького МПД ДП «Укрспирт».

Відповідно до листа за №01 від 6 січня 2022 року ДП "Укрспирт" повідомив відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Хмельницькій області 18 травня 2019 року ДП "Укрспитр" було прийнято на відповідальне зберігання вилучене правоохоронними органами майно, у зв`язку із розслідуванням кримінального провадження №1201900000000321 від 2 квітня 2019 року. Майно було передано на зберігання Головним слідчим управлінням НП України, старшим слідчим в ОВС ГСУ НП України Баранчук Д.Р. та Драчук Ю.П. про що сторони склали два акти приймання-передачі.

При цьому, саме на ГСУ НП України (а не Відповідача) судовим рішенням у вигляді ухвали покладено обов`язок повернути вилучене майно Позивачу.

Крім того, колегія суддів констатує, що незважаючи на існування судового рішення щодо повернення вилученого майна, ГСУ НП України вчинило дії по передачі кримінального провадження Відповідачу, при цьому, не вчинивши дій щодо виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 28 липня 2020 року в справі №757/5862/20-к щодо повернення вилученого майна Позивачу (залишаючи його на зберіганні в ДП "Укрспирт").

Разом з тим, зважаючи на вищеописані обставини щодо невиконання вимог ухвали Печерського районного суду м. Києва від 28 липня 2020 року в справі №757/5862/20-к, Позивачем заявлені позовні вимоги до Відповідача, залишаючи поза увагою орган на який ухвалою суду покладено обов`язок щодо повернення безпідставно вилученого майна.

В той же час, з доказів, долучених до матеріалів справи не вбачається заперечення чи незгода Відповідача з таким судовим рішенням, навпаки. Відповідач своїми листами адресованими адвокату Позивача, вказував, що в разі надходження даного майна до нього будуть вжиті всі дії для повернення такого майна Позивачу.

У листі від 13 квітня 2021 року № 1433/9/22-97-03-02, адресованому ГСУ НПУ, Відповідач просив організувати та забезпечити передачу товарно-матеріальних цінностей (речових доказів) до слідчого управління Відповідача, які були вилучені за результатами проведених обшуків по кримінальному провадженню 1201824000000042 та знаходяться в розпорядженні ГСУ НПУ.

Відповідач листом від 13 квітня 2021 року за № 1427/10/22-97-03-02, повідомив адвоката Туманова С., що Відповідачем до ГСУ НПУ направлено лист щодо передачі товарно-матеріальних цінностей (речових доказів), в тому числі тих, які вказані в ухвалі Печерського районного суду м. Києва (справа №757/5862/20-к), що були вилучені за результатами проведених обшуків по кримінальному провадженню 1201824000000042. Після отримання всіх товарно-матеріальних цінностей (речових доказів), буде виконано ухвалу Печерського районного суду м. Києва (справа № 757/5862/20-к) та повернуто зазначені товарно-матеріальні цінності (а.с. 93).

Згідно статті 13 Закону „Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

В той же час, Прокурор звертаючись до суду з даним позовом, щодо захисту інтересів державки, котрі на його думку, полягають у витраті коштів з Державного бюджету, залишає поза увагою таку те, що судове рішення (за невиконання якого встановлено кримінальну відповідальність) залишається невиконаним, саме органами державної влади в особі ГСУ НП України, протягом тривалого часу, більше року. Крім того, Прокурор залишає поза увагою й такі основні цінності, які мають бути захищенні з боку держави, як «власність», «непорушність приватної власності», «людина», адже судове рішення, яким зобов`язано ГСУ НП України повернути майно, котре було безпідставно вилучено в Позивача, незважаючи на зобов`язальний характер судового рішення, залишилося невиконаним.

При цьому апеляційний господарський суд звертає увагу Прокурора на те, що бездіяльність будь-яких органів держави з приводу невиконання судового рішення по поверненню майна юридичної особи та фізичних осіб в подальшому може привести до звернення таких осіб до Європейського Суду з прав людини з відповідним позовом, що може привести не лише до стягнення коштів з держави, але й завдасть шкоди репутації нашої держави.

Проте, зважаючи на встановленні обставини в даній справі, колегія суддів констатує, що Позивачем не доведено, що саме Відповідач, вчинив протиправну бездіяльність, котра полягає у невиконання рішення суду та неповерненні майна Позивачу (докази по справі вказують, що ці дії вчинено іншим органом до котрого Позивач, маючи відомості про нього, не звертався з позовними вимогами в даній справі).

Відтак, зважаючи на не встановлення протиправної бездіяльності саме Відповідача вбачається, відсутність шкоди спричиненої Позивачу (по-перше зі сторони Відповідача; по-друге, Позивачем не доведено, а матеріалами справи спростовано знищення даного майна) та відсутність причинного зв`язку між неправомірними діями (бездіяльністю) і заподіяною шкодою, а в цілому вбачається відсутність усіх елементів складу правопорушення (необхідних для нарахування та стягнення шкоди).

Крім того, Позивачем не доведено розмір заподіяних збитків, що вбачається із дослідження доказів, долучених до матеріалів справи (контракт № 4 від 14 листопада 2017 року, укладений між Позивачем (покумець) та ІТАР INTERNATIONAL Srt (постачальник), за яким постачальник продає, а Позивач купує пластмасові крани (фітинги) з сальниками в кількості згідно з рахунками на кожну поставку; матеріали щодо перевезення/поставки кранів пластикових для закупорювання поліетиленових харчових пакетів через митний кордон, контрагентами у яких зазначено сторони вищевказаного договору; контракт № 1 від 24 серпня 2017 року, укладений між Позивачем (покупець) та Amcor Flexibles Portugal, Lda (постачальник), за яким постачальник продає, а Позивач купує металізовану плівку для виготовлення різних видів упаковки в кількості згідно з рахунками на кожну поставку; матеріали щодо перевезення/поставки плівки поліестерної на основі поліетилену терефтелату, мателізованої через митний кордон, контрагентами у яких зазначено сторони вищевказаного договору; контракт № 5 від 6 лютого 2018 року, укладений між Позивачем (покупець) та ARTEMIS LTD (постачальник), за яким постачальник продає, а Позивач купує поліетиленову плівку для виготовлення різних видів упаковки, в кількості згідно з рахунками на кожну поставку (з додатковою угодою); матеріали щодо перевезення/поставки плівки, стрічки та пластин з пластмаси, непористі, неармовані з полімерів етилену через митний кордон, контрагентами у яких зазначено сторони вищевказаного договору). Адже з даних доказів не вбачається їх вартість та кількість отриманого Позивачем товару.

Водночас, для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій (при цьому, особою, котра апріорі не могла їх вчинити з огляду на те, що майно за яке Позивач хоче стягнути шкоду не перебувало у Відповідача, з огляду на відсутність доказів, котрі б вказували про оформлення акту прийняття таких речових доказів від ГСУ НПУ України до Відповідача), а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків (та ним не були виконані). Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи. Самі собою строки поза зв`язком з конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення.

Зважаючи на вищенаведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що Позивачем недоведено обставин наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення саме зі сторони Відповідача, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення шкоди (наявність трьох умов: неправомірні дії (бездіяльність) цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) і заподіяною шкодою).

Отже підсумовуючи усе вищеописане, в даній судовій постанові, в площинні норм діючого законодавства України, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги Позивача до Відповідача про стягнення шкоди задоволенню не підлягають. Відповідно суд апеляційної інстанції відмовляє в задоволенні позовних вимог.

З огляду на усе вищевказане у даній постанові, Північно-західний апеляційний господарський суд, вважає подану Прокурором апеляційну скаргу підставною та обгрунтованою, та приймає рішення про відмову в задоволенні позову.

Разом з тим, суд скасовує рішення Господарського суду Хмельницької області від 11 жовтня 2021 року.

Згідно частини 1 статті 269 ГПК України: суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Водночас, Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку про неповне з`ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, що в силу дії пунктів 1, 2 та 3 частини 1 статті 277 ГПК України є підставою для скасування оспорюваного рішення на підставі пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України.

З огляду на усе вищевказане в даній судовій постанові, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про скасування рішення місцевого господарського суду та прийняття нового рішення, котрим позов задоволено.

Судові витрати, в силу дії приписів статті 129 ГПК України, за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги, суд покладає на Позивача (з огляду на відмову в задоволенні позову та з огляду на те, що в позові поданому Позивачем, інша сторона (Відповідач) не є особою, яку можна визначити такою, що за наслідками саме її неправильних дій виник спір, що зокрема могло б дати право суду покласти на таку сторону судові витрати по справі).

Керуючись статтями 129, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Хмельницької області від 11 жовтня 2021 року в справі №924/602/21 - задоволити.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 11 жовтня 2021 року в справі №924/602/21 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Бокс" (32300, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський район, вул. Маршала Харченка, 24Б, ЄДРПОУ 41140392) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 13151 грн 47 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Господарському суду Хмельницької області видати відповідний наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

7. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

8. Справу №924/602/21 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови виготовлено 17 січня 2022 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Гудак А.В.