Постанова

від 17.01.2022 по справі 913/469/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року м. Харків Справа № 913/469/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Здоровко Л.М. , суддя Лакіза В.В.

без участі представників сторін,

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ложки Віктора Васильовича, м. Попасна Луганської області, (вх.№3441 Л/2) на рішення господарського суду Луганської області від 18.10.2021р. у справі №913/469/21 (суддя Іванов А.В., ухвалене в м.Харків, час ухвалення - не зазначено, дата складення повного тексту - 18.10.2021р.)

за позовом: Заступника керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області, м. Лисичанськ Луганської області, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, м. Попасна Луганської області,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ложки Віктора Васильовича, м. Попасна Луганської області,

про стягнення 28355,30грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Ложки Віктора Васильовича, в якій просив стягнути з відповідача суму безпідставно збережених коштів в розмірі 28355,30грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що відповідно до рішення Попаснянського районного суду Луганської області у справі №2-584/2008 від 09.07.2008р. нежитлова будівля у вигляді будівлі складських приміщень загальною площею 258 м кв. по вул. Бахмутська біля будинку « 6-Б» в м. Попасна належить на праві власності Ложці Віктору Васильовичу, який зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Виконавчим комітетом Попаснянської міської ради народних депутатів рішенням №24/16 від 16.05.2008р. було надано відповідачу в платне користування на умовах оренди дві земельні ділянки, які розташовані за адресами: Луганська обл., м. Попасна, вул. Бахмутська, 6б, площею 0,0846 га та біля будинку 6б вул. Бахмутська площею 0,0224 га.

На підставі вказаного рішення між Попаснянською міською радою та ФОП Ложкою В.В. було укладено договір оренди землі б/н від 18.12.2008р., строком на 5 років до 18.12.2013р., на виконання умов якого сторонами підписано акт приймання-передачі земельних ділянок площею 0,0846 га, кадастровий номер 4423810100:28:003:0018 та площею 0,0224 га, кадастровий номер 4423810100:28:003:0001.

Відповідно до вимог частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції від 11.08.2013р.) після закінчення строку дії договору ФОП Ложка В.В. не звертався до Попаснянської міської ради з заявою про поновлення договору оренди та укладення додаткової угоди, хоча Попаснянська міська рада неодноразово листами від 22.12.2016р. №02/07-2221, від 27.04.2017р. №02/06-765, від 30.01.2018р. №02/06-186, від 31.01.2019р. №217-02-14 та від 17.07.2020р. №1458-02-14 повідомляла відповідача про необхідність оформлення належним чином фактичного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 4423810100:28:003:0018 та 4423810100:28:003:0001.

Прокурор також зазначав, що листом від 24.06.2021р. №1596-02-18 Попаснянська міська військово-цивільна адміністрація надала до Попаснянського відділу Лисичанської окружної прокуратури розрахунки сум безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок комунальної форми власності на території м. Попасна з порушенням вимог законодавства. Так, розмір орендної плати за земельну ділянку, яка розташована за адресою: Луганська обл., м. Попасна, вул. Бахмутська, 6б в місяць становив 1344,89грн., а за земельну ділянку, яка розташована за адресою: Луганська обл., м. Попасна, вул. Бахмутська, біля будинку 6б в місяць - 427ё31грн. Тобто, за період з 01.03.2020р. по 01.07.2021р. ФОП Ложка В.В. мав би сплатити до бюджету 28355,30грн.

Крім того, прокурор наголошував, що відповідно до Перехідних положень Податкового кодексу України на господарську діяльність відповідача в період з 14.06.2014р. до 29.02.2020р. розповсюджуються положення норм Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VII від 02.09.214р., тому розрахунок безпідставно збереженої суми коштів за використання земельних ділянок починається саме з 01.03.2020р.

На думку прокурора, викладені обставини вказують на те, що відповідач користується земельними ділянками з кадастровими номерами 4423810100:28:003:0018 та 4423810100:28:003:0001 за відсутності укладеного договору та не сплачує орендну плату за період з 01.03.2020р. по 01.07.2021р., внаслідок чого відбувається факт безпідставного збереження коштів у розмірі 28355,30грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 18.10.2021р. у справі №913/469/21 задоволено повністю позов Заступника керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області до Фізичної особи-підприємця Ложки Віктора Васильовича; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Ложки Віктора Васильовича на користь Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області безпідставно збережені кошти у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельними ділянками в розмірі 28355,30грн.; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Ложки Віктора Васильовича на користь Луганської обласної прокуратури судовий збір в сумі 2270,00грн.

Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 79, 71-192, 93, 120, 122, 124, 125, 152, 156, Земельного кодексу України, статей 3, 4, 5, 7, 13, 14, 15 Закону України «Про оренду землі« , статей 1166, 1212 Цивільного кодексу України мотивовані тим, що відносини з фактичного користування земельними ділянками без укладеного договору оренди землі та недоотримання їх власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, отже ФОП Ложка В.В., як фактичний користувач земельних ділянок, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ними, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок - Попаснянській міській військово-цивільній адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Фізична особа-підприємець Ложка Віктор Васильович з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Луганської області від 18.10.2021р. у справі №913/469/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю; закрити провадження у справі на підставі підпункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України; залишити позов без розгляду на підставі пунктів 1 та 2 частини 1 статті 226 ГПК України; вирішити в порядку статті 31 ГПК України питання про направлення справи до суду до територіальної юрисдикції якого належить розгляд господарських спорів на території Луганської області.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також наданим відповідачем доводів та доказів, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Зокрема, апелянт звертає увагу суду на те, що відсутні законні підстави вважати, що він безпідставно набув і зберігає грошові кошти в розмірі 28355,30грн., оскільки у нього не було обов`язку вносити плату за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 4423810100:28:003:0017 та 4423810100:28:003:0001 у період з 01.03.2020р. по 01.07.2021р., не зважаючи на те, що він користувався ними для здійснення підприємницької діяльності, так як його звільнено від сплати за користування земельними ділянками комунальної власності в м. Попасна згідно положень статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції« .

Апелянт також стверджує, що в даних спірних правовідносинах мають застосовуватися приписи Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції« , а не Податкового кодексу України, тому він звільнений від сплати орендної плати до спливу шести місяців після завершення АТО, яка ще не завершена, а не до 29.02.2020р., як зазначав прокурор.

Окрім того, апелянт наголошує, що провадження у справі має бути закрито на підставі підпункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України, у зв`язку із тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки на думку апелянта, предметом даного спору є податкові зобов`язання, оскільки позивачем застосовано до них норми Податкового кодексу України. Отже, з огляду на те, що спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, справа має розглядатися окружним адміністративним судом.

Крім того, на думку апелянта, дана справа не підлягає розгляду в господарському суді Луганської області, який не є судом встановленим законом, оскільки після 04.07.2018р. Луганський окружний господарський суд є єдиним судом в Луганській області, який має право здійснювати господарське судочинство. Отже, втрата повноважень господарським судом Луганської області, на думку апелянта, є підставою для направлення справи до Луганського окружного господарського суду в порядку статті 31 ГПК України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Ложки Віктора Васильовича на рішення господарського суду Луганської області від 18.10.2021р. у справі №913/469/21; встановлено учасникам справи строк до 08.12.2021р. для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання; встановлено учасникам справи строк до 08.12.2021р. для подання заяв і клопотань; вирішено розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Ложки Віктора Васильовича на рішення господарського суду Луганської області від 18.10.2021р. у справі №913/469/21 розпочати з 18.11.2021р. без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За приписами частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з частиною 2 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи повідомлень відділення поштового зв`язку, копію ухвали Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2021р. отримано прокурором 22.11.2021р., позивачем - 24.11.2021р. та відповідачем 26.11.2021р.

Клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

04.01.2022р. прокурором подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№12), в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Ложки Віктора Васильовича, рішення господарського суду Луганської області від 18.10.2021р. у справі №913/469/21 залишити без змін.

В ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до приписів пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, рішенням Попаснянського районного суду Луганської області у справі №2-584/2008 від 09.07.2008р. було визнано за Ложкою Віктором Васильовичем, ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на нежитлову будівлю у вигляді будівлі складських приміщень загальною площею 258 кв.м., яка розташована по вул. Артемівська буд. 6-б в м. Попасна (т.1 а.с. 38-39).

Відповідно до інформаційної довідки №262260351 від 18.06.2021 з Реєстру прав власності на нерухоме майно 31.01.2008р. було внесено запис про державну реєстрацію права приватної власності на нежитлову будівлю за адресою: Луганська обл., м. Попасна, вул. Артемівська, буд. 6б, загальною площею 1110,3 кв.м. (т.1 а.с. 66-67).

Рішенням тридцять четвертої сесії п`ятого скликання Попаснянської міської ради «Про затвердження технічної документації та надання земельних ділянок в оренду фізичним особам у м.Попасна« від 16.05.2008р. №34/16 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та надано в оренду земельні ділянки із земель житлової та громадської забудови у м. Попасна приватному підприємцю Ложці Віктору Васильовичу площею 0,0846 га по вул. Артемівська, 6б для обслуговування магазину, площею 0,0224 га по вул. Артемівська, біля будівлі 6б для обслуговування території складу строком на 5 років (т.1 а.с. 57).

В подальшому, 18.12.2008р. між Попаснянською міською радою (надалі- орендодавець) та приватним підприємцем Ложкою Віктором Васильовичем (надалі - орендар) було укладено договір оренди землі (надалі- договір т.1 а.с.22-25), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельні ділянки із земель житлової та громадської забудови, які знаходяться 1 ділянка: м. Попасна Луганської області, вул. Артемівська, 6б, 2 ділянка: м. Попасна Луганської області, вул. Артемівська, біля будівлі 6б (пункт 1.1. договору).

Відповідно до пункту 2.1. договору загальна площа земельних ділянок складає: №1 - 0,0846 га, №2 - 0,0224 га.

На земельні ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна та інфраструктури (пункт 2.2. договору).

За приписами пункти 3.1. та 3.2. договору, орендна плата сплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 7773,56грн. Орендна плата орендарем вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним місяцем.

Земельна ділянка передається в оренду: ділянка №1 - для обслуговування магазину, ділянка №2 - для обслуговування складу. Цільове призначення земельної ділянки: землі комерційного використання (пункти 4.1. та 4.2. договору).

Пунктами 5.1. та 5.2. договору передбачено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі рішення Попаснянської міської ради №34/16 від 16.05.2008р. та технічної документації із землеустрою, яка складена ПП «Геопрофі» . Визначення меж земельної ділянки в натурі та передача земельної ділянки орендарю здійснюється у двотижневий строк після державної реєстрації цього договору, за підсумком чого складається двосторонній акт приймання-передачі земельної ділянки.

Орендар зобов`язаний в тридцятиденний термін після укладання договору зареєструвати його в установленому порядку (пункт 5.4. договору).

За змістом пунктів 6.1. та 6.3., договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку в стані, не гірше зазначеного в акті приймання-передачі земельної ділянки. Ділянка вважається поверненню з дня підписання сторонами акту повернення земельної ділянки (пункт 7.1. договору).

Розділом 9 даного договору визначені інші права та обов`язки сторін, зокрема, право орендодавця здійснювати контроль за станом орендованої земельної ділянки (підпункт 9.1.1.), його обов`язок передати у користування земельну ділянку в строк згідно п. 5.2. цього договору (підпункт 9.2.1.).

В свою чергу, орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов цього договору (підпункт 9.3.1.), зводити в установленому законом порядку виробничі та інші будівлі й споруди (підпункт 9.3.2.), поновлення договору на новий строк (підпункт 9.3.4.), а також зобов`язаний, серед іншого, не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (підпункт 9.4.1.).

Даний Договір оренди землі було зареєстровано у Попаснянському відділі Луганської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 18.12.2008р. за №040840900033.

Отже, строк дії договору з урахуванням пункту 6.1. договору та дати його державної реєстрації закінчився 18.12.2013р.

18.12.2008р. між сторонами було складено Акт прийому-передачі земельної ділянки, за яким Попаснянська міська рада передала Приватному підприємцю Ложці Віктору Васильовичу, а він прийняв в платне тимчасове користування земельну ділянку №1 - 0,0846 га, №2 - 0,0224 га, терміном на 5 років для несільськогосподарського призначення, №1 - для обслуговування магазину, №2 - для обслуговування складу. Земельна ділянка №1 розташована у м. Попасна, вул. Артемівська, 6б, №2 по вул. Артемівська, біля будівлі 6б (т.1 а.с. 27).

Згідно ситуаційного плану земельної ділянки, що надається в оренду ФОП Ложка В.В. земельна ділянка №1 має площу 0,0846га та кадастровий номер 4423810100:28:003:0018, а земельна ділянка №2 має площу 0,0224 га та кадастровий номер 4423810100:28:003:0001 (т.1 а.с. 28-30).

Як зазначав в позовній заяві прокурор, після закінчення строку дії договору оренди землі ФОП Ложка В.В. не звертався до Попаснянської міської ради з заявою про поновлення договору оренди та укладення додаткової угоди.

Натомість, Попаснянська міська рада неодноразово листами №02/07-2221 від 22.12.2016, №02/06-765 від 27.04.2017р., №02/06-186 від 30.01.2018р., №217-02-14 від 31.01.2019р. та від №1458-02-14 17.07.2020р. повідомляла відповідача про необхідність оформлення належним чином фактичного користування земельними ділянками за адресою: м. Попасна, вул. Бахмутська (колишня - Артемівська), 6б (т.1 а.с. 33-37).

13.05.2021р. прокурор звернувся до Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області з запитом на надання інформації та матеріалів №50/1-535вих-21, в якому просив надати розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки, розташовані за адресою: м. Попасна, вул. Бахмутська, 6б та біля будинку 6б, інформацію щодо повернення цих ділянок за актом приймання-передачі та чи має позивач намір у подальшому вживати заходи щодо стягнення заборгованості у судовому порядку (а.с. 51-53).

У відповідь на вказаний лист Попаснянською міською військово-цивільною адміністрацією Сєвєродонецького району Луганської області в листі №1219-02-18 від 24.06.2021 було повідомив прокурора, що земельні ділянки, розташовані за адресою: м. Попасна, вул. Бахмутська, 6б, площею 0,0846 га та біля будинку 6б, площею 0,0846 га, після спливу строку дії договору землі не були передані ФОП Ложкою В.В. за актами приймання-передачі Попаснянській територіальній громаді, а також надав розрахунки розміру орендної плати за вказані земельні ділянки за період з 01.03.2020р. по 01.05.2021р. (т.1 а.с. 54-57).

Крім того, листом від 24.06.2021р. №1596-02/18 Попаснянською міською військово-цивільною адміністрацією Сєвєродонецького району Луганської області було направлено прокурору розрахунки розміру орендної плати за земельні ділянки, розташовані за адресою: м. Попасна, вул. Бахмутська, 6б, площею 0,0846 га та біля будинку 6б, площею 0,0846 га за період з 01.03.2020 по 01.07.2021 разом з Актом обстеження цих земельних ділянок (т.1 а.с. 58-65).

За розрахунком сум розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, які розташовані за адресою: Луганська обл., м. Попасна, вул. Бахмутська, 6б; Луганська обл., м. Попасна, вул. Бахмутська, біля будинку 6б, та використовувалися ФОП Ложкою В.В. в період з 01.03.2020р. по 01.07.2021р., загальний розмір орендної плати складає 28355,30грн. (т.1 а.с. 59-60).

Крім того, прокурор наголошував, що відповідно до Перехідних положень Податкового кодексу України на господарську діяльність відповідача в період з 14.06.2014р. до 29.02.2020р. розповсюджуються положення норм Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669, тому розрахунок безпідставно збереженої суми коштів за використання земельних ділянок починається саме з 01.03.2020р.

На думку прокурора, викладені обставини вказують на те, що відповідач користувався земельними ділянками з кадастровими номерами 4423810100:28:003:0018 та 4423810100:28:003:0001 з 18.12.2013 за відсутності укладеного договору та не сплачував орендну плату, внаслідок чого відбувся факт безпідставного збереження коштів у розмірі 28355,30грн., що і стало підставою для звернення 21.07.2021р. заступника керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Ложки Віктора Васильовича, в якій просить стягнути з відповідача суму безпідставно збережених коштів в розмірі 28355,30грн. (т.1 а.с.1-92).

Рішенням господарського суду Луганської області від 18.10.2021р. у справі №913/469/21 позов задоволено повністю (т.1 а.с.177-186).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що за приписами частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Статтею 14 Конституції України унормовано, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Положеннями частини 1 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (частина 1 статті 123 Земельного кодексу України).

Частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України «Про оренду землі» ).

За змістом статті 3 Закону України «Про оренду землі» об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (частина 1 статті 4, частина 1 статті 5 Закону України «Про оренду землі» ).

Згідно з частинами 1 та 5 статті 7 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Стаття 13 Закону України «Про оренду землі» визначає, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 статті 14 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови (частини 1 та 2 статті 15 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент укладення договору оренди землі).

Як було зазначено вище, рішенням тридцять четвертої сесії п`ятого скликання Попаснянської міської ради «Про затвердження технічної документації та надання земельних ділянок в оренду фізичним особам у м.Попасна« від 16.05.2008р. №34/16 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та надано в оренду земельні ділянки із земель житлової та громадської забудови у м. Попасна приватному підприємцеві Ложці Віктору Васильовичу площею 0,0846 га по вул. Артемівська, 6б для обслуговування магазину, площею 0,0224 га по вул. Артемівська, біля будівлі 6б для обслуговування території складу строком на 5 років (т.1 а.с. 57).

В подальшому, 18.12.2008р. між Попаснянською міською радою (надалі- орендодавець) та фізичною особою - підприємцем Ложкою Віктором Васильовичем (надалі - орендар) було укладено договір оренди земельних ділянок 4423810100:28:003:0018 площею 0,0846га та 4423810100:28:003:0001 площею 0,0224 га (т.1 а.с.22-25), терміном дії на 5 років, який зареєстрований в державному реєстрі земель за №040840900033.

Отже, строк дії договору з урахуванням пункту 6.1. договору та дати його державної реєстрації закінчився 18.12.2013р.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами у справі, що після припинення дії договору оренди землі відповідач, не зважаючи на те, що мав переважне право на його поновлення на новий строк, не повідомляв письмово позивача про намір продовжити дію договору, а також не повернув земельні ділянки за актом приймання-передачі.

Разом з тим, відповідач продовжив користуватися цими земельними ділянками, оскільки є власником нежитлової будівлі в м. Попасна по вул. Артемівська, буд. 6б, загальною площею 1110,3 кв.м. та нежитлової будівлі у вигляді будівлі складських приміщень в м. Попасна по вул. Артемівська буд. 6-б загальною площею 258 кв.м., що підтверджується рішенням Попаснянського районного суду Луганської області у справі №2-584/2008 від 09.07.2008р. та інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно №262260351 від 18.06.2021р. (т.1 а.с. 38-39, 66-67).

Таким чином, відповідач з 18.12.2013р. користувався земельними ділянками з кадастровими номерами 4423810100:28:003:0018 та 4423810100:28:003:0001 за відсутності укладеного договору оренди землі.

Вказане також підтверджується Актом обстеження земельних ділянок, розташованих за адресами: Луганська обл., м. Попасна, вул. Бахмутська, 6б, площею 0,0846 га, кадастровий номер 4423810100:28:003:0018 та біля будинку 6б по вул. Бахмутська, площею 0,0224 га кадастровий номер 4423810100:28:003:0001, яким встановлено розташування на цих земельних ділянках магазину «Кубометр» та складського приміщення відповідно і здійснення підприємницької діяльності (т.1 а.с. 61-65).

При цьому, Попаснянська міська рада неодноразово листами №02/07-2221 від 22.12.2016р., №02/06-765 від 27.04.2017р., №02/06-186 від 30.01.2018р., №217-02-14 від 31.01.2019р. та від №1458-02-14 17.07.2020р. повідомляла відповідача про необхідність оформлення належним чином фактичного користування земельними ділянками за адресою: м. Попасна, вул. Бахмутська (колишня - Артемівська), 6б (т.1 а.с. 33-37).

Проте, відповідачем - фізичною особою - підприємцем Ложкою Віктором Васильовичем відповідних дій з оформлення належним чином фактичного користування земельними ділянками вчинено не було.

Судова колегія зазначає, що відповідно до приписів статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про плату за землю» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).

За приписами підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункти 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності» .

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірних земельних ділянок, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, то єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

Проте, відповідач - ФОП Ложка В.В. з 18.12.2013р., тобто після закінчення строку дії договору оренди землі, користувався земельними ділянками з кадастровими номерами 4423810100:28:003:0018 та 4423810100:28:003:0001 без належних на те правових підстав та орендну плату не сплачував, внаслідок чого відбувся факт безпідставного збереження коштів.

При цьому, земельний податок ФОП Ложкою В.В. за період з 01.03.2021р. по 29.06.2021р. також не сплачувався, що підтверджується інформацією Головного управління ДПС у Луганській області наданою листом №5636/5/12-32/51 від 29.06.2021р. (т.1 а.с. 50).

Згідно з частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до пункту «д» частини 1 статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відносини щодо відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки і регулюються главою 82 Цивільного кодексу України.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 Цивільного кодексу України).

Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини.

Разом з тим, положеннями глави 83 Цивільного кодексу України врегульовано відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною 1 статті 93 та статті 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).

Відтак, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Проте, з огляду на приписи частини 2 статті 120 Земельного кодексу України, не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018р. у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018р. у справі №922/3412/17 та постанові Верховного Суду від 28.02.2020р. у справі №913/169/18.

До того ж, зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та з урахуванням положень статті 1212 Цивільного кодексу України до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019р. у справі №320/5877/17 та в постанові Верховного Суду від 09.04.2019р. у справі №922/652/18.

Таким чином, оскільки відносини з фактичного користування земельними ділянками без укладеного договору оренди землі та недоотримання їх власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, ФОП Ложка В.В., як фактичний користувач земельних ділянок, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ними, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок - Попаснянській міській військово-цивільній адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

При цьому, Верховним Судом у постановах від 29.01.2019р. у справах №922/3780/17 та №922/536/18, від 11.02.2019р. у справі №922/391/18, від 12.04.2019р. у справі №922/981/18, неодноразово зазначалось, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Визначення земельної ділянки наведено в частині 1 статті 79 Земельного кодексу України, відповідно до положень якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено приписами частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оренду землі» об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

З матеріалів справи вбачається, що земельні ділянки, за користування якими прокурор просить стягнути безпідставно збережені кошти (в розмірі орендної плати) є сформованими об`єктами цивільних прав з кадастровими номерами 4423810100:28:003:0018 та 4423810100:28:003:0001 та були такими протягом усього періоду, зазначеного в позові, а саме з 01.03.2020р. по 01.07.2021р.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018р. у справі № 920/739/17.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Отже, з наведених норм законодавства не вбачається можливості визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, тому необґрунтованими є будь-які розрахунки, зроблені за відсутності такого витягу (зокрема на підставі базової вартості одного квадратного метра землі із застосуванням відповідних коефіцієнтів), а також доводи про необов`язковість витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель для розрахунку розміру орендної плати.

Вказаний правовий висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, яким неодноразово зазначалося, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12.06.2019р. у справі № 922/902/18, від 08.08.2019р. у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019р. у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019р. у справі № 922/3607/18 ).

Матеріали справи містять Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №199 та №200 від 23.02.2021р., відповідно до яких нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4412500000:14:001:0018 , що розташована за адресою: м. Попасна, вул. Бахмутська, 6б, складає 322774,54грн., а нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4412500000:14:001:0001 , що розташована за адресою: м. Попасна, вул. Бахмутська, біля будинку 6б, становить 102555,31грн. (т.1 а.с. 42-43).

Відповідно до розрахунків, наданих прокурором, розмір орендної плати за користування у період з 01.03.2020р. по 01.07.2021р. земельною ділянкою з кадастровим номером 4423810100:28:003:0018 , що розташована за адресою: м. Попасна, вул. Бахмутська, 6б, становить 21518,29грн., а за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4423810100:28:003:0001 , що розташована за адресою: м. Попасна, вул. Бахмутська, біля будинку 6б - 6837,01грн. (т.1 а.с. 59-60), загальну сума - 28355,30грн.

Розрахунок розміру безпідставно збережених ФОП Ложкою В.В. коштів у розмірі орендної плати здійснювався Попаснянською міською військово-цивільною адміністрацією Сєвєродонецького району Луганської області саме на підставі Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 23.02.2021р. №199 та №200.

Щодо доводів апелянта про відсутність законних підстав вважати, що він безпідставно набув і зберігає грошові кошти в розмірі 28355,30грн., оскільки його звільнено від сплати за користування земельними ділянками комунальної власності в м. Попасна згідно положень статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції« , судова колегія зазначає наступне.

Так, Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції« визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Згідно положень статті 1 даного Закону визначено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014р. «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014р. №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014р. «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014р. №405/2014.

Статтею 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції« унормовано звільнити суб`єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону.

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення (частини 1-2 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції« ).

При цьому, м. Попасна Луганської області було включено до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням КМУ №1275-р від 02.12.2015р.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктах, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратила чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України« , м. Попасна Луганської області зазначено в переліку населених пунктів, в яких проводилась антитерористична операція.

Указом Президента України від 30.04.2018р. №116/2018 «Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях« (опубліковано в Офіційному віснику Президента України 30.04.2018р.) було скасовано режим АТО та розпочато Операцію Об`єднаних Сил, що в розумінні статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення АТО« є датою припинення антитерористичної операції та, що відповідно до додатку до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. №1275-р, територія місця реєстрації відповідача (м. Попасна) визначена як територія де здійснювалась, а не триває антитерористична операція.

Таким чином, положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції« , згідно яких відповідач був звільнений від орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності в м. Попасна припинили діяти 31.10.2018р.

Натомість, пунктом 38.7 Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що не нараховується та не сплачується у період з 14.04.2014р. до 29.02.2020р. включно, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Отже, як вірно зазначено місцевим господарським судом, починаючи з 01.03.2020р. відповідач як фактичних користувач земельних ділянок комунальної форми власності в м. Попасна мав сплачувати орендну плату у встановленому законом розмірі.

При цьому, доводи апелянта про те, що в даних спірних правовідносинах мають застосовуватися приписи Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції« , а не Податкового кодексу України, у зв`язку із чим, він звільнений від сплати орендної плати до спливу шести місяців після завершення АТО, яка ще не завершена, а не до 29.02.2020р., як зазначав прокурор, спростовуються вищенаведеними висновками суду.

Щодо доводів апелянта про необхідність закриття провадження на підставі підпункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України, у зв`язку із тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки на думку апелянта, предметом даного спору є податкові зобов`язання, оскільки прокурором застосовано до них норми Податкового кодексу України, тому справа має розглядатися окружним адміністративним судом.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Відповідно до частин 1-2 статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

З огляду на те, що використання земельних ділянок ФОП Ложкою В.В. здійснювалось як фізичною особою-підприємцем, цей спір має вирішуватись в порядку господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019р. у справі №903/129/18.

Щодо доводів апелянта про те, що дана справа не підлягає розгляду в господарському суді Луганської області, який не є судом встановленим законом, оскільки після 04.07.2018р. Луганський окружний господарський суд є єдиним судом в Луганській області, який має право здійснювати господарське судочинство, що є підставою для направлення справи до Луганського окружного господарського суду в порядку статті 31 ГПК України, судова колегія зазначає.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина 5 статті 104 Цивільного кодексу України).

За змістом частини 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Наразі, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Господарський суд Луганської області є зареєстрованою юридичного особою, дані про його перебування в процесі припинення відсутні.

Отже, саме господарський суд Луганської області як діюча установа має право здійснювати господарське судочинство в Луганській області. Натомість, не зважаючи на утворення Луганського окружного господарського суду, на даний час він не здійснює діяльності щодо відправлення правосуддя.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що права та охоронювані законом інтереси Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області в інтересах якої звернувся прокурор, звернувся до суду, порушені відповідачем, а обраний прокурором спосіб захисту є належним та ефективним, у зв`язку із чим, позовні вимоги про стягнення безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати за період з 01.03.2020р. по 01.07.2021р. в сумі 28355,30грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які Сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства, фактичним обставинам справи, рішення відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення господарського суду Луганської області від 18.10.2021р. у справі №913/469/21 без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись статтями 254, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статті 276, статті 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ложки Віктора Васильовича залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 18.10.2021р. у справі №913/469/21 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 19 січня 2022р.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза