Постанова

від 13.01.2022 по справі 922/2469/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2022 року м. Харків Справа № 922/2469/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.

за участі секретаря судового засідання Мальченко О.О.

за участю представників учасників справи:

позивача - Балабанов Г.Л.

відповідача - Давидюк О.М.

розглянувши апеляційні скарги АТ "Укргазвидобування" (вх.№3774Х/1) та ТОВ фірми "Візит ЛТД" (вх.№3809Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 02.11.2021 у справі № 922/2469/21, повний текст якого складено та підписано у приміщенні господарського суду Харківської області 12.11.2021 суддею Є.М. Жиляєвим

за первісним позовом АТ "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28) в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату АТ "Укргазвидобування" (39420, Полтавська обл., с. Базилівщина, вул. Польова, 6

до товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Візит ЛТД"

(61012, м. Харків, вул. Енгельса, буд. 29Б, к. 25)

про стягнення 15095,71 грн.

та за зустрічним позовом ТОВ фірми "Візит ЛТД" (61012, м. Харків, вул. Енгельса, буд. 29Б, к. 25)

до акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053,м.Київ, вул. Кудрявська, 26/28) в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату акціонерного товариства "Укргазвидобування" (39420, Полтавська обл., с. Базилівщина, вул. Польова, 6)

про розірвання договору та стягнення 12 000,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату акціонерного товариства "Укргазвидобування" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Візит ЛТД" про стягнення 15095,71 грн., що складається з: пені за прострочення поставки товару в розмірі 8691,47 грн. та штрафу за прострочення поставки товару понад тридцять днів в розмірі 6404,24 грн. Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов`язань за Договором поставки №14/11-21 від 12.01.2021 в частині здійснення постачальником своєчасної поставки товару у встановлені договором порядку та строки.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.11.2021 у справі № 922/2469/21 первісний позов АТ "Укргазвидобування" в особі філії управління з переробки газу та газового конденсату АТ "Укргазвидобування" до ТОВ фірми "Візит ЛТД" задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ фірми "Візит ЛТД" (61012, м. Харків, вул. Енгельса, буд. 29Б, к. 25, код ЄДРПОУ 21178386) на користь АТ "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) в особі філії управління з переробки газу та газового конденсату акціонерного товариства "Укргазвидобування" (39420, Полтавська обл., с. Базилівщина, вул. Польова, 6, код ЄДРПОУ 25976423) - 3095,60 грн. пені; 6404,24 грн. штрафу та 1428,53 грн. судового збору.

В решті первісного позову відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ТОВ фірми "Візит ЛТД" до АТ "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату акціонерного товариства "Укргазвидобування" про розірвання договору та стягнення 12000,00 грн - відмовлено.

АТ "Укргазвидобування" із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу АТ «Укргазвидобування» в особі Філії Управління переробки газу та газового конденсату до розгляду. Скасувати частково рішення господарського суду Харківської області від 02.11.2021 у справі №922/2469/21 в частині стягнення 3 095,60 грн. пені; 1 428,53 грн. судового збору та ухвалити нове рішення в цій частині, стягнувши з ТОВ фірми «Візит ЛТД» на користь АТ «Укргазвидобування» в особі філії управління з переробки газу та газового конденсату акціонерного товариства «Укргазвидобування» пеню за прострочення поставки товару в розмірі 8 691,47 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 грн. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Візит ЛТД» на користь АТ «Укргазвидобування» в особі Філії Управління з переробки газу та газового конденсату АТ «Укргазвидобування» судовий збір в розмірі 3 405.00 грн. за подачу апеляційної скарги. Розгляд апеляційної скарги здійснювати за участю апелянта.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції, частково відмовляючи у задоволенні вимоги про стягнення пені, на думку апелянта, неправомірно застосував ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , ст. 343 ГК України, постанову Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань , оскільки зобов`язання поставити товар за своєю природою не є грошовим зобов`язанням.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2021, зокрема, відкрито апеляційне провадження за даною скаргою у справі № 922/2469/21. Встановлено строк для подання відзиву. Призначено справу до розгляду на 13.01.2022.

ТОВ фірма "Візит ЛТД" із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до свого провадження. Провести апеляційний перегляд рішення господарського суду Харківської області від 02.11.2021, винесеного за результатами розгляду справи № 922/2469/21 за участю уповноважених представників сторін. Скасувати рішення господарського суду Харківської області від 02.11.2021, винесеного за результатами розгляду справи № 922/2469/21, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача за первісним позовом та частково задовольнити позовні вимоги відповідача в частині розірвання договору поставки №14/11-21, укладений 12.01.2021, між філією управління з переробки газу та газового конденсату АТ«УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» та ТОВ ФІРМА «ВІЗИТ ЛТД» . Судові витрати у справі стягнути із позивача у встановленому законом порядку.

Так, апелянт зазначає, що судом першої інстанції було неправомірно частково задоволено первісний позов, оскільки поставка товару не відбулась з вини позивача, який відмовився приймати товар з неповажних причин, в зв`язку з чим він не має права на стягнення з відповідача штрафних санкцій. Крім того, відповідач не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні зустрічного позову, оскільки відповідач внаслідок неправомірної відмови позивача від прийняття товару повністю втратив економічний інтерес, на який він очікував від виконання умов договору поставки № 14/11-21, також неправомірна відмова позивача від прийняття товару заподіла відповідачу збитки у вигляді тих витрат, які поніс відповідач.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.12.2021, зокрема, відкрито апеляційне провадження за даною скаргою у справі № 922/2469/21. Встановлено строк для подання відзиву. Призначено справу до розгляду на 13.01.2022. Об`єднано апеляційну скаргу ТОВ фірми "Візит ЛТД" та АТ "Укргазвидобування" на рішення господарського суду Харківської області від 02.11.2021 у справі № 922/2469/21 в одне апеляційне провадження.

28.12.2021 від представника ТОВ фірма "Візит ЛТД" надійшла заява про доповнення до апеляційної скарги, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 02.11.2021 та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача за первісним позовом та задовольнити позовні вимоги відповідача в повному обсязі.

10.01.2022 від представника ТОВ фірма "Візит ЛТД" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти апеляційної скарги АТ "Укргазвидобування" заперечує, просить її залишити без задоволення.

10.01.2022 від представника філії Управління з переробки газу та газового конденсату акціонерного товариства "Укргазвидобування" надійшли заперечення на заяву про доповнення апеляційної скарги ТОВ фірми "Візит ЛТД".

10.01.2022 від представника філії Управління з переробки газу та газового конденсату акціонерного товариства "Укргазвидобування" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти апеляційної скарги ТОВ фірма "Візит ЛТД" заперечує, просить її залишити без задоволення.

Щодо заяви відповідача про доповнення до апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

За змістом частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку про залишення без розгляду заяви ТОВ фірми "Візит ЛТД", адже зазначений у ч.1 ст. 266 ГПК України строк є присічним.

12.01.2022 від представника ТОВ фірма "Візит ЛТД" надійшов детальний опис наданих ТОВ фірмі "Візит ЛТД" в межах професійної правової допомоги у справі № 922/2469/21.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційних скаргах та відзивах на них доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Частково задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції послався на те, що відповідач за первісним позовом є таким, що прострочив виконання договірного зобов`язання щодо поставки обумовленого товару у визначений строк.

З цими висновками колегія суддів погодитися не може, оскільки колегією суддів встановлені обставини, які свідчать про безпідставність поданого первісного позову і невідповідність висновків місцевого господарського суду положенням ст. 3 ЦК України (принцип розумності цивільного законодавства).

Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2021 між акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату акціонерного товариства "Укргазвидобування" (позивач, покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Візит ЛТД" (відповідач, постачальник) було укладено договір поставки № 14/11-21 (надалі - договір) (т.с. 1 а.с. 8-22), відповідно до умов п. 1.1. якого, постачальник зобов`язується поставити покупцеві конструктивні матеріали товар), зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказується у специфікації, яка є додатком №1 до договору та є його невід`ємною частиною (п. 1.2. договору).

Ціна цього договору вказується в специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ. Загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації до цього договору (п.п. 3.1. .3.2. договору).

Згідно з п. 5.1. договору, строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоодержувачів вказується в специфікації до цього договору.

Обсяг поставки товару (кожної партії товару) визначається в рознарядках покупця. Відвантаження товару проводиться тільки після отримання постачальником рознарядки. Відвантаження товару без рознарядки забороняється. Рознарядка постачальнику може направлятися покупцем в електронному вигляді на електронну адресу постачальника, вказану в Розділі ХІV даного договору (п. 5.2. договору).

Датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем) (п. 5.3. договору).

Згідно з п. 5.5. договору, постачальник зобов`язаний надати покупцю додатково до документів, зазначених у п. 5.4. даного договору, наступні документи:

При здійсненні перевезення товару автотранспортом: оригінал акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, другий примірник товарно-транспортної накладної (ф. №1-ТН) та копію товарно-транспортної накладної (п.5.5.2. договору).

У відповідності до умов п. 5.8. договору, передача та отримання товару проводиться шляхом підписання уповноваженими представниками сторін акту/актів приймання-передачі товару або видаткової/видаткових накладної/накладних. У випадку виявлення недоліків товару або товаросупровідної документації, покупець має право не підписувати акт/акти приймання - передачі товару або видаткову/видаткові накладну/накладні до усунення виявлених недоліків, а постачальник зобов`язаний усунути недоліки та оплатити документально підтверджені витрати покупця, причинені такими недоліками.

Також, відповідно до умов пунктів 6.3., 6.3.1., 6.3.2. договору, постачальник зобов`язаний:

- забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором;

- забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом ІІ цього договору.

Відповідно до п. 10.1. договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності) і дає до 31.12.2021.

Так, матеріалами справи підтверджується, що 12.01.2021 сторонами було укладено специфікацію №1, яка є додатком №1 до договору поставки № 14/11-21 (надалі - специфікація) (т.с. 1 а.с. 24-25), в якій сторони погодили та вставили найменування товару, одиницю виміру, ціну за одиницю, загальну вартість.

Згідно з п. 1 вищевказаної специфікації №1 від 12.01.2021 загальна вартість товару, що постачається за цією специфікацією складає 91 489,20 грн. з ПДВ.

Умовами поставки товару: DDP - станція (склад) вантажоотримувача. Склад Філії Управління з переробки газу та газового конденсату АТ "Укргазвидобування" (39420, Полтавська обл., Машівський р-н, с. Базилівщина, вул. Польова, 6) (п. 2. Специфікації).

Пунктом 3. вищевказаної специфікації сторони встановили строк поставки товару, а саме: протягом 60-ти календарних днів з моменту підписання договору.

Згідно з п. 10.1. специфікації, місце поставки: Філія Управління з переробки газу та газового конденсату АТ "Укргазвидобування" (39420, Полтавська обл., Машівський р-н, с. Базилівщина, вул. Польова, 6).

Так, із обставин справи вбачається, що на виконання умов пункту 5.2. договору, 22.01.2021 позивачем було надіслано відповідачу рознарядку від 15.01.2021 стосовно поставки ТМЦ, з проханням поставити відповідачем товар у визначеному обсязі, яка була отримана останнім (т.с. 1 а.с. 26-30).

З урахуванням умов п.5.1 договору та п. 3 специфікації № 1 від 12.01.2021 якими сторони погодили, що товар має бути поставлений позивачу протягом 60 календарних днів після підписання договору, тобто протягом 60 днів починаючи з 12.01.2021.

Позивачем у первісному позові заявлено про те, що всупереч умовам договору та специфікації, а також норм статей 530, 629, 663 ЦК України, а ч. 2 ст. 267 ГК України, відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання та у визначений договором строк не виконав зобов`язання з поставки товару, на підставі чого позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача на підставі п. 7.10 договору пені у розмірі 8691,47 грн. та штраф у розмірі 6404,24 грн.

Відповідач позов не визнав, стверджуючи про те, що у відповідності до договору 19.01.2021 транспортний засіб із товаром прибув на територію позивача, але розвантажений не був, оскільки позивач за первісним позовом відмовився від прийняття товару. Ця відмова була мотивована знаходженням працівників позивача у стані алкогольного сп`яніння. У подальшому позивач не погоджував дату нової поставки товару, чим унеможливив виконання умов договору поставки №14/11-21 від 12.01.2021, що виключає нарахування спірних штрафних санкцій.

Позивач обмежився заявою про неприбуття товару, проте позиція відповідача про відмову позивача від прийняття виконання за угодою підтверджується наступними доказами:

- копією ТТН № 190121/1 від 19.01.2021;

- копією договору № 20-1001 від 01.10.2020 про надання транспортно-експедиційних послуг, укладеного між ТОВ Бізнес-логістік та ТОВ фірмою Візит ЛТД ;

- копією заявки на перевезення вантажів автотранспортом № 19 від 15.01.2021;

- копією претензії ТОВ Бізнес-логістік від 20.01.2020 вих. № 20/01-21, направленої на адресу ТОВ фірма Візит ЛТД , з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної перевізнику у розмірі 6000,00 грн.;

- копією рахунку - фактури № 2901 від 29.01.2021 (в графі замовлення якої зазначено договір № 20-1001 від 01.10.2020);

- копією акту № 20-1001/01/21 здачі-приймання робіт (надання послуг);

- копією акту від 19.01.2021, складеного водієм ОСОБА_1 в якості додатку до ТТН № 190121/1 від 19.01.2021, в якому зазначено про те, що 19.01.2021 вантажоодержувач відмовився отримати вантаж через сп`яніння водія автокара (розвантажувача).

Оцінюючи встановлені факти, колегія суддів звертає увагу на дві обставини: відсутність спростування правової позиції відповідача в ході судового розгляду спору та відсутність правової оцінки об`єктивних доказів судом першої інстанції в ході вирішення спору.

Так, в ході вирішення спору судом першої інстанції наведені факти і докази не отримали оцінки взагалі.

Між тим, відкидаючи доказ або надаючи перевагу одному доказу над іншим, суд зобов`язаний мотивувати свої висновки. Проте, в оскарженому рішенні суду не зазначені мотиви неприйняття до уваги перелічених вище доказів.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс ймовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Так, 17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України, змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

При цьому, відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази. З урахуванням наведеного, суд зазначає, що наявний у матеріалах справи Акт від 19.01.2021 б/н, складений водієм Нечеталюк О.В. про те, що вантажоодержувач відмовився від прийняття виконання за угодою, є достовірним доказом, який не спростований позивачем за первісним позовом в ході вирішення спору.

Оцінюючи посилання суду першої інстанції на той факт, що в силу положень п. 15.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України відповідач повинен був надати такий акт, підписаний також представниками позивача, колегія суддів керується приписами ст. 3 ЦК України і зазначає, що таке посилання не відповідає принципу розумності.

Так, у постанові об`єднаної палати КЦС від 1.03.2021 у справі №180/1735/16, яка, серед іншого, стосується принципів у сфері виконання зобов`язання, зазначено, що згідно з п.6 ст.3 ЦК загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Тлумачення як ст.3 ЦК загалом, так і п.6 цієї статті, свідчить, що загальні засади цивільного права мають фундаментальний характер та інші джерела правового регулювання, передусім акти цивільного законодавства, повинні відповідати змісту загальних засад. Це проявляється, зокрема, в тому, що загальні засади є фактично нормами прямої дії.

З точки зору здорового глузду колегії суддів не видається ймовірним добровільне підписання стороною позивача акту про відмову у прийнятті виконання за угодою.

В ситуації відмови позивача від розвантаження транспортного засобу із товаром логічно припустити, що позивач не буде підписувати акт, який встановлює його вину і тягне відповідальність.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем за зустрічним позовом доведено, що відповідач безпідставно відмовився від отримання належно і своєчасно поставленого товару, а своїми подальшими діями унеможливив його повторну поставку, внаслідок чого позивач за зустрічним позовом втратив інтерес до подальшого виконання вказаного зобов`язання і поніс збитки у розмірі витрат на транспортні послуги для доставки і повернення товару.

Відповідач зустрічний позов не визнав, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність зустрічних позовних вимог у зв`язку із порушенням саме ТОВ фірмою "Візит ЛТД" договірних зобов`язань.

На обґрунтування своїх заперечень відповідач за зустрічним позовом зазначив про суперечливий характер зустрічних позовних вимог, оскільки, на думку відповідача, ТОВ фірма Візит ЛТД не мало права поставляти товар без рознарядки, передбаченої п. 5.2. договору, а така рознарядка була відправлена позивачу поштою тільки 15.01.2021.

Розглядаючи зустрічні позовні вимоги та вирішуючи їх по суті, колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначалося судом вище, за змістом статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 4 ст. 690 ЦК України, на яку посилається позивач у зустрічному позові, якщо покупець без достатніх правових підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі - продажу.

Умовами Договору поставки № 14/11-21 від 12.01.2021 та Специфікації № 1 від 12.01.2021 визначено зобов`язання постачальника здійснити поставку товару: 44110000-4-Конструкційні матеріали (Цемент ПЦ ІІ-Б-Ш-400 25кг або еквівалент) у кількості 1450, вартістю 91489,20 грн., за визначеною адресою, у строк: протягом 60-ти календарних днів з моменту підписання договору, тобто у строк до - 15.03.2021.

Під час розгляду даної справи колегією суддів встановлено, що за вказаною специфікацією визначений у рознарядці та специфікації товар поставлено у строк до 15.03.2021 не було, оскільки позивач за первісним позовом відмовився від прийняття товару.

На підтвердження належного виконання зобов`язань позивачем було надано копію ТТН № 190121/1 від 19.01.2021, копію договору № 20-1001 від 01.10.2020 про надання транспортно-експедиційних послуг, укладеного між ТОВ Бізнес-логістік та ТОВ фірмою Візит ЛТД , копію заявки на перевезення вантажів автотранспортом № 19 від 15.01.2021, копію акту від 19.01.2021, складеного в якості додатку до ТТН № 190121/1 від 19.01.2021, в якому зазначено про те, що 19.01.2021 вантажоодержувач відмовився отримати вантаж через сп`яніння водія автокари, копію рахунку - фактури № 2901 від 29.01.2021 (в графі замовлення якої зазначено договір № 20-1001 від 01.10.2020), копію акту № 20-1001/01/21 здачі-приймання робіт (надання послуг).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Оцінюючи заперечення представника філії Управління з переробки газу та газового конденсату акціонерного товариства "Укргазвидобування" щодо відсутності у позивача за зустрічним позовом рознарядки на поставку товару, колегія суддів зазначає про безпідставність цього заперечення.

Так, самим АТ "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату акціонерного товариства "Укргазвидобування" до матеріалів справи подана рознарядка від 15.01.2021 (а.с. 26 т.1) з вимогою поставки товару без дати, тобто у будь-який термін після 15.01.2021.

Як пояснив представник ТОВ фірми Візит ЛТД про цю рознарядку вони були повідомлені контрагентом усно і приступили до виконання договору.

За таких умов той факт, що відправлення рознарядки поштою відбулося тільки 22.01.2021, не є суттєвим для спору, оскільки доставка товару була виконана відповідно рознарядки від 15.01.2021.

Також в цій частині колегія суддів звертає увагу учасників спору на обставину незазначення АТ "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату акціонерного товариства "Укргазвидобування" дати поставки у рознарядці, що відповідно до звичайної ділової практики означає, що товар має бути поставлений у будь-яку дату після 15.01.2021 в межах строку виконання, визначеного угодою.

Тому, враховуючи доведення належними та допустимими доказами порушення покупцем умов договору поставки, зокрема щодо обов`язку з прийняття товару, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог про розірвання договору з посиланням на ці порушення.

Позивачем у зустрічному позові також заявлено вимогу про стягнення збитків у розмірі 12000,00 грн.

Обґрунтовуючи вимоги в цій частині, позивачем у зустрічному позові вказано про те, що внаслідок безпідставної відмови покупця (відповідача за зустрічним позовом) від отримання товару, позивач поніс збитки у розмірі витрат на оплату транспортних послуг для доставки і повернення товару 19.01.2021 в сумі 12000,00 грн.

Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Застосування цього способу захисту визначається положенням ст. 22 ЦК і проводиться як у договірних зобов`язаннях (ст. 611 ЦК), так і в позадоговірних зобов`язаннях (гл. 82 ЦК), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду, призведено до збитків.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України, передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, в силу ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

ТОВ Візит ЛТД заподіяння йому збитків відповідачем за зустрічним позовом у вигляді витрат по оплаті вартості транспортних послуг для доставки і повернення товару у розмірі 12000,00 грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем за зустрічним позовом належними та допустимими доказами доведено обставини, покладені в основу зустрічного позову, тому зустрічний позов слід задовольнити повністю.

З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга АТ "Укргазвидобування" не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ТОВ фірми "Візит ЛТД" підлягає задоволенню в повному обсязі, оскаржуване рішення слід скасувати з наведених вище підстав та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.

Керуючись п.2 ч.1 ст.275, ст. 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу АТ "Укргазвидобування" (вх.№3774Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 02.11.2021 у справі № 922/2469/21 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ТОВ фірми "Візит ЛТД" (вх.№3809Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 02.11.2021 у справі № 922/2469/21 задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 02.11.2021 у справі № 922/2469/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного позову АТ "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату АТ "Укргазвидобування" до ТОВ фірми "Візит ЛТД" відмовити.

Зустрічний позов ТОВ фірми "Візит ЛТД" до АТ "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату АТ "Укргазвидобування" задовольнити.

Розірвати договір поставки № 14/11-21, укладений 12.01.2021, між Філією управління з переробки газу та газового конденсату АТ "Укргазвидобування" та ТОВ фірма "Візит ЛТД".

Стягнути з акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату акціонерного товариства "Укргазвидобування" (39420, Полтавська обл., с. Базилівщина, вул. Польова, 6, код ЄДРПОУ 25976423) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Візит ЛТД" (61012, м. Харків, вул. Енгельса, буд. 29Б, к. 25, код ЄДРПОУ 21178386) суму заподіяних збитків у розмірі 12 000,00 грн.

Стягнути з акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату акціонерного товариства "Укргазвидобування" (39420, Полтавська обл., с. Базилівщина, вул. Польова, 6, код ЄДРПОУ 25976423) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Візит ЛТД" (61012, м. Харків, вул. Енгельса, буд. 29Б, к. 25, код ЄДРПОУ 21178386) судовий збір за подання позову у розмірі 4540, 00 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 6810,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний тест постанови апеляційного суду складено 24.01.2022.

Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя І.А. Шутенко