Постанова

від 17.01.2022 по справі 904/6187/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2022 року м. Дніпро Справа № 904/6187/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Білецька Л.М., Верхогляд Т.А., розглянувши без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Колективного підприємства - центр "Жовтневий" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2021р.

у справі № 904/6187/21

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Полігонна-18Б", м. Дніпро

до Колективного підприємства - центр "Жовтневий", м. Дніпро

про стягнення 47 142,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2021р. у справі № 904/6187/21 (повний текст складено - 19.10.2021р., суддя - Назаренко Н.Г., м. Дніпро) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Колективного підприємства - центр "Жовтневий" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Полігонна-18Б" 47 142,70 грн. заборгованості по внескам та платежам співвласників об`єднання, 2 270,00 грн. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів Об`єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов`язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов`язані його утримувати в силу прямої норми ст. 322 ЦК України та ч. 2 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку". Наявність державної реєстрації права приватної власності на нежитлове приміщення, яке розташоване у багатоквартирному будинку за однією особою виключає можливість віднесення такого приміщення до спільного майна та всіх його різновидів, зокрема допоміжних приміщень. Саме виходячи з цієї площі, зазначеної у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, позивач розрахував суму заборгованості.

2. Підстави з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2021р., відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 22 533,50 грн., вирішити питання про розподіл судових витрат.

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з допущенням неповноти встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження та оцінки. Позиції 1, 1а, 2, 2а, 3а, 26, 27, 28, 29, 30, 31 не розташовані в підвалі А-9, оскільки вони можуть бути розташовані лише в одноповерховій прибудові до багатоквартирного будинку. Підтвердженням того, що за своєю конструктивною особливістю частина нежитлового приміщення відповідача знаходиться в прибудові також можуть бути фототаблиці, акти виконаних робіт, які проводив відповідач по ремонту даху, стіни. Оскільки техпаспорт містить відмітку підвал під літерою А-9, а в листі перелічені позиції, які знаходяться в підвалі А-9, то зрозуміло, що усі інші приміщення знаходяться в прибудові, що є очевидним. Фактично, тягар належного утримання нібито спільного майна, а саме прибудови до багатоповерхового будинку, яка має значну площу, безвідповідально покладається керівництвом позивача на усіх мешканців будинку без їх згоди та без розуміння того, який обсяг коштів потрібен для підтримання його у належному стані. Таким чином, лише позиції, які зазначені в листі КП ДМБТІ № 720, а саме поз. 3, 4, 5, 6,7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, на яких зареєстроване право власності повинні обраховуватися для визначення частки співвласника, а отже заборгованість розраховується 263,2 кв. м. * 5,50 грн. * 17 міс. (лютий 2020р. - червень 2021р.), що складає 24 609,20 грн. та була сплачена позивачу.

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти врахування доказів, поданих разом з апеляційною скаргою. Щодо посилання апелянта про необхідність подання доказів позивач зазначає, що закон не пов`язує можливість подання доказів із прийняттям рішення суду першої інстанції, а навпаки зобов`язує сторін подавати всі докази до цього моменту. Посилання на те, що докази були знайдені лише на теперішній час є голослівним, оскільки це не підтверджується жодними доказами. В свою чергу, відповідач користується спільними комунікаціями, що розповсюджуються на все приміщення. Приміщення, яке відповідач називає прибудовою у будь-якому випадку входить до належного відповідачу об`єкту нерухомого майна та є частиною житлового будинку, що підтверджується і відомостями з державних реєстрів. За таких обставин, позивач вважає, що заперечення відповідача, висловлені в апеляційній скарзі, є спробою штучно зменшити розмір своїх зобов`язань зі сплати внесків. Проте обсяг таких зобов`язань має ґрунтуватися виключно на визначеному загальними зборами розмірі внесків та площі належного відповідачу об`єкту, а не на припущеннях відповідача.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2021р. відкрито апеляційне провадження у справі.

Розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення учасників провадження у справі за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

На адресу апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Вказане клопотання мотивовано тим, що справа має значний суспільний інтерес в контексті ухваленого у цій справі судового рішення, яке впливає на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Фактично на позивача покладено тягар утримання та обслуговування прибудови до багатоповерхового будинку, а для відповідача існує реальна загроза додаткових витрат у разі неналежного виконання ОСББ своїх функцій, що може перешкодити господарській діяльності.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотання учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Таким чином, вирішення питання про проведення судового засідання з повідомленням та викликом учасників справи при розгляді апеляційних скарг на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, покладається на власний розсуд суду апеляційної інстанції з огляду на конкретні обставини справи. Жодних інших підстав чи умов, якими має керуватися апеляційний суд при вирішенні зазначеного питання, у цій нормі не міститься.

Суд створює учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи, шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи.

Зазначене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 18.02.2019р. у справі № 756/5081/14-ц.

Призначення апеляційного розгляду даної справи в порядку письмового провадження без повідомлення сторін не суперечить ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, призначення апеляційного розгляду цієї справи в порядку письмового провадження без повідомлення сторін не порушує:

- принципи гласності та відкритості судового процесу, оскільки принцип гласності, закріплений у ст. 8 ГПК України, передбачає розгляд справи в порядку письмового провадження, про що зазначається у ч. 13 ст. 8 ГПК України;

- принцип змагальності сторін, оскільки учасник справи у разі розгляду справи в порядку письмового провадження не позбавляється процесуальних прав доводити свою позицію, обставини, що мають значення для справи, на які він посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, шляхом надання письмових доказів, не позбавляється прав наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб шляхом подання суду письмових заяв, клопотань, пояснень.

Крім того кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ГПК України.

Апеляційний господарський суд створив учасникам процесу у даній справі належні умови для ознайомлення з рухом справи, шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний.

Крім того, розгляд справи в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи залежить не від волевиявлення осіб, які беруть участь у справі, а від конкретних обставин справи.

Обставин, що свідчили б про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи апеляційний господарський суд не виявив, а відповідач у клопотанні не навів обґрунтованих доводів у підтвердження того, що питання, які потребують вирішення при розгляді цієї справи, є значними та досить складними в контексті тлумачення норм матеріального та процесуального права, та не надав переконливих доказів у підтвердження цього. В зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача та відхиляє його. Самі лише твердження заявника про те, що справа має значний суспільний інтерес не є достатньою підставою для здійснення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

27.11.2019р. проведено державну реєстрацію позивача, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

03.10.2019р. протоколом № 1 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку позивача прийнято рішення про затвердження щомісячного розміру внесків на утримання будинку в розмірі 5,50 грн. за кв. м. загальної площі квартири або нежитлового приміщення.

Позивач стверджує, що відповідач є власником нежитлового приміщення № 145 в об`єднанні позивача, загальною площею 504,2 кв. м., що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 256596082 від 14.05.2021р., а тому на нього поширюється дія положення статуту позивача та всіх прийнятих загальними зборами об`єднання рішень.

Відповідач посилається на те, що не був повідомлений про дату та час установчих зборів; протокол № 1 установчих зборів не отримував; з лютого 2020р. вимог про оплату внесків на утримання багатоквартирного будинку не отримував та самостійно утримував та обслуговував будівлю прибудови. Пункт 8 Протоколу № 1 від 03.10.2019р. не містить строку сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території. На думку відповідача, внески на утримання будинку позивач розрахував невірно, а тому здійснив власний розрахунок за період з лютого 2020р. по травень 2021р., тобто за 16 місяців і визначив суму до стягнення у розмірі 23 126,40 грн. (площа підвалу (262,8 кв. м.) * 5,50 грн./кв. м. * 16). Відповідач наголосив, що банківські рахунки для сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території йому невідомі.

Не виконання відповідачем у період з 01.02.2020р. по 01.07.2021р. обов`язку зі сплати позивачу внесків на утримання багатоквартирного будинку, прибудинкової території призвело до виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі 47 142,70 грн., що і стало підставою звернення позивача до місцевого господарського суду з даною позовною заявою.

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази, що стосуються фактів, на які учасники провадження у справі посилаються в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права дійшла висновку про наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач є власником нежитлового приміщення загальною площею 504,2 кв. м., яке розташоване у об`єднанні співвласників позивача. В зв`язку з чим, на відповідача поширюються положення статуту позивача та рішення, прийняті загальними зборами об`єднання.

Згідно з положеннями ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон України "Про ОСББ"), визначаються правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Статтею 1 Закону України "Про ОСББ" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку визначається як юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 4 Закону України "Про ОСББ" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Положеннями ст. 6 Закону України "Про ОСББ" врегульований порядок скликання і проведення установчих зборів об`єднання.

Об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Управління багатоквартирним будинком законом визначається як вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Частинами 1, 2 ст. 4 Закону України "Про ОСББ" встановлено, що власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Приписами ч. 2 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (ч. 4 ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до положень ст. 10 Закону України "Про ОСББ" вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується створення 27.11.2019р. власниками квартир та нежитлових приміщень житлового будинку, розташованого за адресою вул. Полігонна, буд. 18б Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Полігонна-18Б", номер запису 12241020000092803.

Рішенням установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: 49005, м. Дніпро, вул. Полігонна, буд. 18б, яке оформлено протоколом № 1 від 03.10.2019р. затверджено щомісячний розмір внесків на утримання будинку в розмірі 5,50 грн. за кв. м. загальної площі квартири або нежитлового приміщення.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ч. 3 ст. 13 Закону України "Про ОСББ").

Статтею 15 Закону України "Про ОСББ" визначено обов`язки співвласника, серед яких, зокрема, співвласник зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання та виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень.

Об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання: утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність; приймати рішення про надходження та витрати коштів об`єднання; визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об`єднання; укладати договори; виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати для виконання статутних завдань господарче забезпечення діяльності об`єднання в порядку, визначеному законом; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів; захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності; використовувати допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку для потреб органів управління об`єднання; встановлювати сервітути, здавати в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно багатоквартирного будинку (ст. 16 Закону України "Про ОСББ").

Статтею 17 Закону України "Про ОСББ" встановлено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про ОСББ" частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності

Пунктом 2 розділу IV Статуту ОСББ "Полігонна-18б" передбачено, що сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі, відрахувань до резервного, ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту.

Як вбачається з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 256596082 від 14.05.2021р., відповідач є власником об`єкту нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 504,2 кв. м., розташованого за адресою Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Полігонна, будинок 18б, в будинку літера А-9 приміщення 145 складається з поз. 1а, 1, 2а, 2, 3а, 3, 4, 5, 6, 6а, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31.

Частиною 4 статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує.

Відповідно до положень ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з приписами ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що наведені вище норми законодавства передбачають систему взаємопов`язаних прав та обов`язків власників квартир та об`єднання співвласників, які мають забезпечити належне функціонування та утримання співвласниками житлового будинку їхньої спільної часткової власності. Зокрема, встановлюють обов`язок співвласника виконувати рішення статутних органів об`єднання, своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Затвердження загальними зборами ОСББ єдиного тарифу як для власників квартир, так і для власників нежитлових приміщень узгоджується з виключною компетенцією загальних зборів ОСББ затверджувати розміри внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку за результатами голосування співвласників будинку.

У зв`язку з невиконанням свого обов`язку зі сплати внесків на обслуговування, утримання будинку та прибудинкової території у відповідача виникла заборгованість за період з лютого 2020р. по червень 2021р. в розмірі 47 142,70 грн.

Разом з тим, відповідно до положень статуту загальні збори об`єднання можуть прийняти рішення про списання боргів співвласників у разі виконання ними робіт, необхідних для утримання спільного майна на суму боргу. В матеріалах справи відсутні докази прийняття загальними зборами ОСББ "Полігонна-18б" рішення про списання боргу з відповідача.

Скаржником разом з апеляційною скаргою подано до суду апеляційної інстанції платіжне доручення № 466 від 05.11.2021р. про сплату відповідачем на рахунок ОСББ "Полігонна-18б" грошових коштів в розмірі 24 609,20 грн., з призначенням платежу: "Заборг. по внескам та платежам співвласн. 02.20-06.21р. підвал 263,2 м2-5,50гр*17м частково. Рішення від 18.10.2021р. спр. №904/6187/21, без ПДВ".

Сплата відповідачем заборгованості позивачу згідно платіжного доручення № 466 від 05.11.2021р. відбулась після ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що сама по собі сплата відповідачем заборгованості повністю або частково по внескам та платежам співвласників після ухвалення судом першої інстанції рішення за наслідками вирішення спору у даній справі, а також його оскарження відповідачем в апеляційному порядку, не може свідчити про те, що між сторонами відсутній спір, а тому це не може бути підставою для скасування ухваленого у справі судового рішення повністю або частково.

Апеляційний господарський суд звертає увагу, що наявність сплати суми основного боргу у розмірі 24 609,20 грн. згідно із платіжним дорученням № 466 від 05.11.2021р., може бути врахована під час виконання рішення суду, згідно із вимогами Закону України "Про виконавче провадження", а також не позбавляє відповідача можливості реалізувати свої права, що обумовлені ст. ст. 327, 328 ГПК України або в межах судового провадження, або в межах виконавчого провадження, як сторони виконавчого провадження.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості зі сплати внесків на обслуговування та утримання будинку і прибудинкової території та задоволення позовних вимог у даній справі.

Апеляційний господарський суд відхиляє твердження відповідача щодо знаходження частини нежитлового приміщення відповідача у прибудові та погоджується з висновками господарського суду першої інстанції, що наявність державної реєстрації права приватної власності на нежитлове приміщення, яке розташоване у багатоквартирному будинку за однією особою виключає можливість віднесення такого приміщення до спільного майна та всіх його різновидів, зокрема допоміжних приміщень.

Саме виходячи з площі, зазначеної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, позивачем було розраховано суму заборгованості.

Підставою позову у даній справі є невиконання відповідачем як співвласником ОСББ "Полігонна-18б", своїх обов`язків зі сплати внесків та платежів у розмірах, затверджених загальними зборами ОСББ, рішення яких відповідно до вимог ст. 10 Закону України "Про ОСББ" є обов`язковими для всіх співвласників.

Грошові кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, - це частина платежів і внесків за період з лютого 2020р. по червень 2021р. на утримання як самого будинку, так і прибудинкової території, майбутніх ремонтів і переоснащень спільного майна ОСББ тощо. Таким чином, спір у даній справі не пов`язаний із документальним підтвердженням надання ОСББ послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.05.2018р. у справі № 910/12065/17, від 17.07.2018р. у справі № 910/6356/16.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався місцевий господарський суд. Разом з тим апеляційний господарський суд погоджується з доводами позивача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, як такими, що узгоджуються з обставинами справи та нормами матеріального і процесуального права.

3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

3.5. Розподіл судових витрат.

Судові витрати за подання апеляційної скарги на підставі ст. ст. 129, 282 ГПК України у зв`язку з відмовою в її задоволенні покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Колективного підприємства - центр "Жовтневий" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2021р. у справі № 904/6187/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя

---

І.О. Вечірко

Суддя

---

Л.М. Білецька

Суддя

---

Т.А. Верхогляд