ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.12.2021 року м.Дніпро Справа № 904/6084/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів : Антоніка С.Г., Березкіної О.В.
при секретарі судового засідання Зелецькому Р.Р.
Представники сторін:
від позивача: Семенова О.П., довіреність №1759 від 15.07.2021 р., адвокат;
від відповідача: Данканич Є.І., ордер серія АЕ №1075832 від 25.10.2021 р., адвокат;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерне товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого структорного підрозділу "Дніпровське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2021 (повний текст складено та підписано 10.08.2021 суддя Манько Г.В.) у справі №904/6084/21
за позовом Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерне товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого структорного підрозділу "Дніпровське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа № 13"
про стягнення заборгованості за договором оренди
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно -монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерне товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого структорного підрозділу "Дніпровське територіальне управління" філії "Центр будівельно -монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа № 13" суми боргу за договором оренди 194 991 грн. 01 коп., суми неустойки в подвійному розмірі орендованої плати 324985 грн. 02 коп., суми боргу за договором про відшкодування витрат балансоутримувача 8282 грн. 56 коп., інфляційних збитків 11806 грн. 59 коп., 3% річних 3258 грн. 71 коп. та судові витрати у справі .
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2021 у справі №904/6084/21 позов задоволено частково. Стягнуто з міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа№13" на користь Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Центр будівельно -монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд акціонерного товариства Українська залізниця виробничий структурний підрозділ Дніпровське територіальне управління суму боргу за договором оренди 194 991 грн. 01 коп., суму неустойки 1 грн., суми боргу за договором про відшкодування витрат балансоутримувача 8282 грн. 56 коп., інфляційних збитків 11806 грн. 59 коп., 3% річних 3258 грн. 71 коп., судовий збір 8149 грн. 86 коп. В решті суми позовних вимог відмовлено .
За умовами додаткового договору від 18.03.2016р. до договору оренди нерухомого майна від 07.07.2009р., у якому сторони погодили, що орендодавцем майна визначеного договором оренди від 07.07.2009р. є ПАТ "Укрзалізниця" (а.с. 36) до ПАТ Укрзалізниця перейшли права та обов`язки за Договором № 12/02-3481-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 07 липня 2009 року, укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області та Міським комунальним закладом культури Дніпровська дитяча музична школа №13 (надалі - Договір),
Дія Договору оренди від 07.07.2009 №12/02-3481-ОД припинилася 30.06.2018р.
Приймаючи до уваги значне соціальне значення Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа № 13" для територіальної громади м. Дніпра, те, що відповідач утримується за рахунок бюджетних коштів, приписи ст. 233 Господарського кодексу України, господарський суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки до 1 гривні.
Щодо решти позовних вимог, господарський суд вважає їх обгрунтованими, підтвердженими наявними у справі доказами.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду в частині відмови в задоволені стягнення неустойки в подвійному розмірі орендної плати 324 984,02 грн, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно -монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерне товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого структорного підрозділу "Дніпровське територіальне управління" філії "Центр будівельно -монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 324 984,02 грн. - неустойки в подвійному розмірі орендної плати відповідно до ч.2 ст. 785 УК України, п. 10.13. договору оренди та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині .
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обгрунтована наступним:
- не погоджується з ухваленим рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 324984 грн. 02 коп. - неустойки в подвійному розмірі орендної плати відповідно до ч.2 ст. 785 ЦК України, п. 10.13 договору оренди .
- вважає незаконним застосування положень законодавства для зменшення розміру неустойки за неповернення об`єкта оренди .
- положення ст.233 ГК України та ст.551 ЦК України щодо можливості зменшення неустойки до неустойки, передбаченої ч.2 ст.785 ЦК України, не застосовуються. Позаяк така неустойка є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою в ст.549 ЦК України і ст.230 ГК України, а отже - застосування щодо неустойки за ч. 2 ст. 785 ЦК і України приписів статті 233 ГК України та ст. 551 ЦК України є безпідставним .
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Відзив на апеляційну скаргу Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа № 13", що надійшов до Центрального апеляційного господарського суду 13.10.2021, судом до уваги не приймається, з огляду на наступне:
Відповідно до ч.1, 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження .
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч.6 ст. 166 ГПК України).
Міським комунальним закладом культури "Дніпровська дитяча музична школа № 13" подано відзив на апеляційну скаргу з пропуском строку встановленого Центральним апеляційним господарським в ухвалі від 13.09.2021.
Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій .
Клопотання про поновлення строку для подачі відзиву на апеляційну скаргу, Міським комунальним закладом культури "Дніпровська дитяча музична школа № 13" не заявлено .
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції .
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2021 апеляційну скаргу було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків .
08.09.2021 до канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази .
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно -монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерне товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого структорного підрозділу "Дніпровське територіальне управління" філії "Центр будівельно -монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2021 у справі №904/6084/21. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 25.10.2021 о 12:40 годин .
25.10.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 06.12.2021 на 12:20 год. Надано позивачу можливість подати до суду апеляційної інстанції відповіді на визначені питання.
25.10.2021 від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення касаційного перегляду Касаційним господарським судом у складі Верховного суду справи №908/1689/19.
Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у справі №904/6084/21, а тому вказане клопотання не підлягає задоволенню.
06.12.2021 о 12:20 судове засідання не відбулося, через перебування головуючого судді Дарміна М.О. у відпустці з 24.11.2021 до 17.12.2021.
Ухвалою суду від 18.11.2021 розгляд справи призначено у судовому засіданні на 23.12.2021 о 10:40 годин.
23.12.2021 у судовому засіданні, за участю представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду .
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
07 липня 2009 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області та Міським комунальним закладом культури Дніпровська дитяча музична школа №13 (надалі -Відповідач) був укладений Договір № 12/02-3481-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі - Договір).
На утримання даного Майна було укладено Договір про відшкодування витрат балансоутримувача та утримання орендованого нерухомого майна між Відповідачем та Позивачем. В подальшому дія Договору про відшкодування витрат балансоутримувача та утримання орендованого нерухомого майна подовжувалася сторонами шляхом укладення кожного року нового договору, останній - від 27.06.2018 №18.
Умовами додаткового договору від 18.03.2016р. до договору оренди нерухомого майна від 07.07.2009р., у якому сторони погодили, що орендодавцем майна визначеного договором оренди від 07.07.2009р. є ПАТ "Укрзалізниця" (а .с. 36).
18.03.2016 між ПАТ Українська залізниця та Міським комунальним закладом культури Дніпровська дитяча музична школа № 13 було укладено Додатковий договір до Договору оренди № 12/02-3481 -ОД, за змістом якого сторони погодили, що орендодавцем майна, визначеного договором оренди від 07.07.2009 № 12/02-3481-ОД є ПАТ Укрзалізниця . Термін дії договору був встановлений по 31.03.2016 включно .
Листом від 03.05.2018 Позивач повідомив Відповідача, що дія Договору оренди від 07.07.2009 №12/02-3481-ОД припиняється 30.06.2018. Також Відповідач був попереджений, що якщо орендар не виконує обов`язок щодо повернення майна після припинення договору, на підставі п. 10.13 договору оренди орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати за останній повний місяць оренди за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акта приймання -передачі, що підтверджує фактичне повернення орендованого майна .
Листом від 12.12.2018 Позивач повідомив Відповідача, що дія Договору оренди від 07.07.2009 №12/02-3481-ОД припинилася та запропонував Відповідачу звільнити приміщення та передати майно за актом прийому -передачі .
Листом від 25.03.2019 Позивач повторно повідомив Відповідача про необхідність складання акту прийому -передачі по договору оренди від 07.07.2009 №12/02-3481-ОД, повернення майна та оплати заборгованості .
Листом від 20.05.2019 Позивач повторно повідомив Відповідача про необхідність складання акту прийому -передачі по договору оренди від 07.07.2009 №12/02-3481-ОД, повернення майна та оплати заборгованості .
Листом від 19.11.2019 Позивач повторно повідомив Відповідача, що дія Договору оренди від 07.07.2009 №12/02-3481-ОД припинилася 30.06.2018 та запропонував Відповідачу звільнити приміщення та передати майно за актом прийому -передачі .
Листом від 19.02.2020 Позивач повідомив Відповідача про необхідність складання акту прийому -передачі по договору оренди від 07.07.2009 №12/02-3481-ОД, повернення майна та оплати заборгованості .
Листом від 02.06.2020 Позивач роз`яснив Відповідачу про порядок передачі майна Залізниці в оренду шляхом проведення електронних аукціонів, повідомив Відповідача про необхідність складання акту прийому -передачі по договору оренди від 07.07.2009 №12/02-3481-ОД, повернення майна та оплати заборгованості .
Листом від 08.06.2021 Позивач повідомив Відповідача, що дія Договору оренди від 07.07.2009 №12/02-3481-ОД припинилася 30.06.2018 та запропонував Відповідачу звільнити приміщення та передати майно за актом прийому -передачі. Попередив Відповідача, що, враховуючи той факт, що Відповідач не приймає участі в електронних аукціонах з метою укладення нового договору оренди, у випадку незвільнення приміщення у добровільному порядку Позивач буде вимушений звернутися до суду з відповідною позовною вимогою .
ПАТ "Українська залізниця" та відповідачем 27.06.2018р. укладено договір № 18 Про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого приміщення нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю до договору оренди (а .с. 42).
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді -доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного:
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Законодавство у сфері орендних правовідносин пов`язує припинення обов`язків орендаря з фактом поверненням об`єкта договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі. У разі невиконання обов`язку, передбаченого ч.1 ст. 785 ЦК України, цивільним законодавством визначена можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов`язання щодо повернення об`єкта оренди. Таким чином, право на стягнення неустойки, встановленої ч. 2 ст. 785 ЦК України, пов`язується з простроченням орендарем виконання зобов`язання з повернення орендованого майна за актом приймання-передачі.
Частиною 1 ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
Отже, неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог ст. 614 ЦК України.
07 липня 2009 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області та Міським комунальним закладом культури Дніпровська дитяча музична школа №13 (надалі -Відповідач) був укладений Договір № 12/02-3481-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі - Договір), згідно п. 1.1. якого (викладеного з урахуванням укладених в подальшому додаткових угод) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користувань державне нерухоме майно, а саме нежитлове вбудоване приміщення площею 312,8 кв. м. розміщене за адресою: м. Дніпро, вул. Семафорна, 42, на 3-4 поверхах, що перебуває на балансі виробничого структурного підрозділу Дніпровське територіальне управління філії Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд акціонерного товариства Українська залізниця , ідентифікаційний код ЄДРПОУ ВП 41149437 (надалі - Позивач).
Відповідно до п. 10.1 Договору, даний Договір укладено строком на 1 рік, що діє з 07.07.2009 до 06.07.2010 включно. В подальшому дія Договору оренди подовжувалася сторонами шляхом укладення до нього відповідних Додаткових угод.
Додатковою угодою від 21.10.2015, Договір було подовжено сторонами до моменту створення (реєстрації) публічного акціонерного товариства Українська залізниця , але не більш ніж по 31.12.2015р. (а.с. 34).
Додатковою угодою від 18.03.2016р. Договір було продовжено до 31.03.2016р.включно (а.с. 36-37).
Додатковою угодою від 15.12.2017р. Пункт 10.1 розділу 10.Строк чинності, умови зміни та припинення договору доповнено абзацом 2 та викладено його в наступній редакції : Цей Договір діє з 01 квітня 2016року по 31 грудня 2017 року включно (а.с. 39).
Додатковою угодою від 11.01.2018р. Пункт 10.1 викладено в наступній редакції : Цей Договір діє з 01 січня 2018 року по 31 березня 2018 року включно (а.с. 40).
Додатковою угодою від 07.05.2018р. Пункт 10.1 викладено в наступній редакції : Цей Договір діє з 01 квітня 2018 року по 30 червня 2018 року включно (а.с. 41).
Відповідно до п. 5.20 договору оренди Орендар зобов`язаний виселитися у день, визначений договором, як кінцевий термін дії договору оренди, та надати Орендодавцю акт повернення орендованих площ балансоутримувачу.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідачем не надано належних і допустимих в розумінні статей 76,77 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження обставин належного виконання ним умов договору в частині повернення орендованого майна, продовжуючи займати орендоване приміщення.
В порядку частини 5 статті 161 Господарського процесуального кодексу України позивачем надано пояснення на питання, які поставлені в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2021р. до яких додано розрахунок неустойки у розмірі подвійної орендної плати за період січень 2020року - квітень 2021р. без урахування НДС на загальну суму 311 985,02 грн (а.с. 231-238).
Копії пояснень і розрахунку спрямовані на адресу відповідача 26.11.2021р. (а.с. 237-238)
Згідно під. 2 п. 1 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013р. №958 строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя)-Д+3, пріоритетної-Д+2, де Д-день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1,2,3,4,5 кількість днів, протягом яких пересилається поштове повідомлення.
При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день (п.2).
Відповідно до частин 1, 3,4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України:
1. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відподачем не оспорюється правильність розрахунків неустойки у розмірі 311 985,02 грн., при цьому з урахуванням вищезазначених нормативів, колегія суддів доходить висновку про достатність часу для надання відповідних заперечень.
Перевіривши правильність розрахунку неустойки у розмірі подвійної орендної плати за період січень 2020року - квітень 2021р. колегії суддів визнає його арифметично вірним і таким, що відповідає фактичним обставинам справи.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.
Покладення на суб`єкта господарювання нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Правовий аналіз ст. 230 ГК України, ст. 549 ЦК України та ч. 2 ст. 785 ЦК України дає підстави для висновку про те, що штраф, передбачений ст. 230 ГК України та ст. 549 ЦК України, та неустойка, передбачена ч. 2 ст. 785 ЦК України, є різними правовими інститутами.
Можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) як заходу цивільно-правової відповідальності передбачена ст. 551 ЦК України, за замістом якої розмір неустойки може бути зменшений за домовленістю сторін, за рішенням суду або за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин за порушення наймачем обов`язку з повернення речі. Така неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією у розумінні ст. 549 ЦК України та ст. 230 ГК України.
У чинному законодавстві відсутній правовий механізм зменшення неустойки у вигляді подвійного розміру плати за користування річчю, нарахованої на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України.
Оскільки неустойка, заявлена на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення і не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою ст. 549 ЦК України та ст.230 ГК України, до якої застосовуються положення ст. 551 ЦК України, то до неустойки у розмірі подвійної орендної плати, передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України, приписи ст. 551 ЦК України щодо можливості зменшення її розміру не застосовуються.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 914/730/17 та від 30.10.2019 у справі № 924/80/19.
З урахуванням вищевикладеного, висновок суду першої інстанції в частині : Приймаючи до уваги значне соціальне значення Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа № 13" для територіальної громади м. Дніпра, те, що відповідач утримується за рахунок бюджетних коштів, приписи ст. 233 Господарського кодексу України, господарський суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки до 1 гривні визнається колегією суддів таким, що прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального права.
Враховуючи вище встановлені фактичні обставини, колегії суддів доходить висновку, що неповернення відповідачем позивачу нерухомого майна з оренди у визначений договором оренди строк є підставою для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України і обґрунтованості заявлених до стягнення 311 985,02 грн неустойки у вигляді подвійної орендної плати.
Відповідно до частини 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
При розкритті питання меж розгляду справи судом апеляційної інстанції віддається перевага підходу, згідно з яким при встановленні порушень закону судом першої інстанції, які призвели до неправильного застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права, суд апеляційної інстанції може вийти за межі заявлених в апеляційній скарзі вимог. Разом з тим, на переконня колегії суддів, цей підхід має існувати в комплексі з іншим правилом - заборона звороту до гіршого. Кримінальному процесу цей принцип вже давно відомий.
Становище сторони, що подала апеляційну скаргу, не може стати гіршим, ніж те, яке вона отримала в суді першої інстанції.
Принцип заборони звороту до гіршого є гарантією того, що у сторони, не задоволеної рішенням суду першої інстанції, не має бути побоювань в тому, що після оскарження рішення її становище може погіршитись. В іншому випадку це призведе до завуальованого обмеження права на апеляційне оскарження.
Застосування принципу заборони повороту до гіршого (reformatio in pejus) в контексті спірних правовідносин узгоджується з принципом змагальності і диспозитивності, передбачених статтями 13,14 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;
Відповідно до пункту 4 частини 1, частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню
Оскільки розглядаючи справу, місцевий господарський суд неправильно застосував норми матеріального права, яка підлягали застосуванню у спірних правовідносинах, а саме положення статті 230 Господарського кодексу України, статті 551 та частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 324 984,02 грн. неустойки, з ухваленням нового, про часткове задоволення відповідних позовних вимог. Апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерне товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого структорного підрозділу "Дніпровське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця", відповідно, підлягає частковому задоволенню .
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерне товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого структорного підрозділу "Дніпровське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2021 у справі №904/6084/21 - задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2021 у справі №904/6084/21 - в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 324 984,02 грн. неустойки - скасувати частково.
Ухвалити в цій частині нове рішення:
Стягнути з міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа№13" (49022, м. Дніпро, вул. Сортувальна, буд. 4, ідентифікаційний код 02215957) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі філії Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд акціонерного товариства Українська залізниця (03035, м. Київ, вул. Льва Толстого, 61, ідентифікаційний код 41149437) 311 985,02 грн. - неустойки.
В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2021 у справі №904/6084/21 - залишити без змін.
Здійснити розподіл судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги і позовної заяви пропорційно до задоволених позовних вимог.
Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видачу наказу.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 19.01.2022
Головуючий суддя М .О. Дармін
Суддя С .Г. Антонік
Суддя О .В. Березкіна
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.12.2021 |
Оприлюднено | 26.01.2022 |
Номер документу | 102724055 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Манько Геннадій Валерійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Манько Геннадій Валерійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні