Постанова

від 13.01.2022 по справі 908/3117/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2022 року м.Дніпро

Справа № 908/3117/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Михайловій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу арбітражного керуючого Пасько Ганни Маратівни на постанову Господарського суду Запорізької області від 04.03.2021 (прийняту суддею Сушко Л.М., повне судове рішення складено 09.03.2021) у справі № 908/3117/20

про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю "Юзард"

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заявлених вимог.

04.03.2021 до Господарського суду Запорізької області від Приватного підприємства "Найд Плюс" надійшло клопотання про припинення процедури розпорядження майном боржника, визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Юзард" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 04.03.2021 у цій справі, припинено процедуру розпорядження майном боржника, припинено повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Юзард" - арбітражного керуючого Сєдової Наталі Іванівни; визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Юзард" - банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну.

Приймаючи вказане рішення місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що за наслідками дослідження матеріалів справи судом встановлено факт неоплатності боржника, як того вимагає ст. 205 ГК України. Жодних доказів можливості відновлення платоспроможності боржника суду не надано.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, арбітражний керуючий Пасько Ганна Маратівна подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення про продовження процедури розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Юзард".

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що посилання суду на клопотання голови комітету кредиторів про припинення процедури розпорядження майном, визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Сєдову Н.І. є такими, що суперечать вимогам КУзПБ, оскільки саме збори кредиторів повинні були прийняти рішення щодо переходу до іншої процедури у справі про банкрутство та обрати іншого арбітражного керуючого у разі відсторонення арбітражного керуючого, визначеного Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, від виконання повноважень.

Апелянт зазначає, що під час виконання ним повноважень розпорядника майна боржника арбітражним керуючим встановлено, що між боржником та NOVIKOV GROUP OU укладено контракт № 1NOV-YZ, предметом якого є поставка одягу, взуття, речей, бувших у вжитку. В межах дії даного Контракту в період серпень-листопад 2019 позивачем ввезено на митну територію України передбачений контрактом товар, але станом на сьогоднішній день місце його перебування не відоме.

Також ухвалою господарського суду від 26.01.2021 у цій справі визнано кредиторські вимоги ПП "Найд Плюс", вимоги у кредитора виникли на підставі договору поставки біл-бордів у кількості 2 одиниць, таким чином данні біл-борди теж є активом боржника, який необхідно включити до ліквідаційної маси.

На думку скаржника, суд першої інстанції в порушення ч. 5 ст. 236 ГПК України та ч. 1 ст. 2 КУзПБ виніс постанову від 04.03.2021 без всебічного та повного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Також апелянт вважає, що оскільки постановою апеляційного суду встановлено незаконність відсторонення арбітражного керуючого Пасько Г.М. та призначення арбітражного керуючого Сєдової Н.І. усі інші документи є теж незаконними, так як посилаються на документ, який був скасований.

Крім того, скаржник зазначає, що формально суд взагалі призначив арбітражного керуючого Сєдову Н.І. на інше підприємство, справа по якому розглядається у Господарському суду Запорізької області за № 908/3120/20.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Приватне підприємство "Найд Плюс" згідно поданого відзиву на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В обґрунтування відзиву, кредитор зазначає, що арбітражний керуючий Пасько Г.М. свідомо плутає події та дати їх проведення з метою безпідставного затягування строку провадження по справі і відповідно - безпідставного витребування з кредитора (комітету кредиторів) буцімто законно нарахованої основної винагороди арбітражного керуючого.

Так, в апеляційній скарзі на Постанову ГСЗО від 04.03.2021 зазначено, що арбітражний керуючий Пасько Г.М. провела 08.02.2021 збори кредиторів. При цьому арбітражний керуючий Пасько Г.М. не зазначає, що безпосередньо вона сама не була присутня на зборах кредиторів всупереч положенням Кодекс України з процедур банкрутства. Як вбачається зокрема з аудіозаписів судових засідань по справі 908/3117/20, Пасько Г.М. фактично делегувала свої повноваження іншій особі.

Кредитор зазначає, що системний аналіз всіх судових рішень по справі № 908/3117/20 свідчить про те, що арбітражний керуючий Пасько Г.М. не була присутня на жодному засіданні суду та на жодному засіданні зборів чи комітету кредиторів. Крім того, в роботі зборів кредиторів та комітету кредиторів також приймала участь представник арбітражного керуючого за довіреністю - Павлова Ю.М.

В судове засідання 04.03.2021 розпорядник майна Пасько Г.М. вчергове не з`явилася та знову направила свого представника Павлову Ю.М. на підставі довіреності №117 від 03.11.2020.

Підприємство повідомляє, що в судовому засіданні Господарського суду Запорізької області представником арбітражного керуючого Пасько Г.М. було повідомлено присутнім з фіксацією засобами аудіозапису про те, що Пасько Г.М. на початку лютого 2021 народила дитину і з урахуванням свого стану об`єктивно не може прийняти участь в судовому засіданні.

Дійсно, вагітність та догляд за дитиною не є підставою для обов`язкового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, але законодавець передбачає таку можливість як окрему і поважну причину для тимчасового зупинення діяльності.

Таким чином, зважаючи на фактичні дії - відсутність на жодному засіданні суду, відсутність на зборах кредиторів тощо, слід зробити висновок про фактичні обмеження щодо виконання повноважень арбітражним керуючим Пасько Г.М., що пов`язано із об`єктивними причинами: вагітністю, пологами, догляду за немовлям.

Кредитор вважає, що суд першої інстанції правомірно звернув увагу арбітражного керуючого Пасько Г.М., що відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку, внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. Розпорядник майна - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном.

За доводами кредитора, арбітражний керуючий (аналогічно посадовим особам органів державної влади та місцевого самоврядування) обмежений чинним законодавством у своїх діях та не може діяти інакше, ніж на підставі, у межах та спосіб, що передбачені цим законодавством, а отже не може виходити за межі наданих йому повноважень та мати інші, ніж визначені чинним законодавством, права.

Безпосередньо зборами кредиторів ТОВ "Юзард" в складі єдиного кредитора по справі - ПП "Найд Плюс" було прийнято рішення, оформлене протоколом № 2 засідання комітету кредиторів від 03.03.2021 (знаходиться в матеріалах справи), щодо припинення процедури розпорядження майном та перехід до ліквідаційної процедури.

При цьому, безпосередньо комітетом кредиторів було прийнято рішення про призначення ліквідатором по справі № 908/3117/20 арбітражного керуючого Сєдову Н.І.

Положеннями Кодексу України з процедур банкрутства передбачено право комітету кредиторів у будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав, а також призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого.

На думку кредитора, комітетом кредиторів а також Господарським судом Запорізької області при прийнятті рішення про перехід до іншої процедури по справі, припинення повноважень розпорядника майна та призначення ліквідатора у справі повністю дотримано вимоги Кодексу України з процедур банкрутства.

Кредитор вважає, що всі посилання арбітражного керуючого, що викладені в тексті апеляційної скарги носять теоретичний характер і не підтверджуються жодним фактичним документом, зокрема актами інвентаризації майна, тощо. Формальні дії щодо витребування тих чи інших додаткових даних від посадових осіб митних органів, підприємства - боржника мають по факту єдину мету - затягування строку процедури банкрутства з метою витребування від кредитора (комітету кредиторів) основної винагороди арбітражного керуючого.

Арбітражний керуючий Пасько Г.М. не надала комітету кредиторів (єдиному кредитору у справі) жодного звіту про свою діяльність. Посилання арбітражного керуючого Пасько Г.М. на те, що вона була усунена від виконання повноважень розпорядника майна і це стало причиною відсутності звітів комітету кредиторів не може бути прийнято до уваги, оскільки арбітражний керуючий Пасько Г.М. подала апеляційну скаргу на ухвалу ГСЗО від 18.02.2021 і вважала себе стороною у справі, а отже - вважала що продовжує виконувати свої повноваження розпорядника майна.

6. Рух справи у суді апеляційної інстанції .

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Пасько Ганни Маратівни на постанову Господарського суду Запорізької області від 04.03.2021 у справі № 908/3117/20; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 07.12.2021 о 14:00 год.

В судовому засіданні 07.12.2021 колегія суддів, порадившись на місці, оголосила перерву в судове засідання на 13.01.2022 о 15:30 год., про що постановлено ухвалу, не виходячи у нарадчу кімнату та без оформлення її окремим документом.

У судовому засіданні 13.01.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7. Встановлені судом обставини справи.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.12.2020 відкрито провадження у справі №908/3117/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Юзард", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

17.12.2020 за №65616 у встановленому законодавством порядку оприлюднено повідомлення про відкриття справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Юзард".

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.01.2021 визнані грошові вимоги Приватного підприємства "Найд Плюс" до боржника на суму 4540,00 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 105 000,00 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів; встановлено дату проведення перших загальних зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів - 08.02.2021; встановлено дату підсумкового засідання суду - 11.02.2021. об/о 12-30 год.

04.03.2021 до Господарського суду Запорізької області від Приватного підприємства «Найд Плюс» - голови комітету кредиторів, надійшло клопотання про припинення процедури розпорядження майном боржника, визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Юзард» банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Сєдову Н.І.

04.03.2021 від арбітражного керуючого Сєдової Н.І. на виконання вимог суду надійшов аналіз фінансової, господарської та інвестиційної діяльності підприємства-боржника, відомості за наслідком проведеної інвентаризації Товариства з обмеженою відповідальністю «Юзард» .

Постановою господарського суду Запорізької області від 04.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Юзард» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Пунктом 4 ч. 5 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що до компетенції зборів кредиторів належить право про прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство.

Згідно ч. 1, 2 ст. 49 Кодексу України з процедур банкрутства у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.

До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Питання про проведення зборів кредиторів та діяльності комітету кредиторів врегульовано статтею 48 КУзПБ. Так, учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. У зборах кредиторів боржника можуть брати участь із правом дорадчого голосу: кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника; кредитори з вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян; конкурсні кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання; представник працівників боржника; уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника; представник органу, уповноваженого управляти державним майном; арбітражний керуючий. Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Кодексу. Комітет кредиторів є представницьким органом кредиторів у справі про банкрутство, наділеним КУзПБ певними повноваженнями щодо участі у справі.

Рішення про введення процедури, наступної за розпорядженням майна, належить зборам кредиторів (на підставі звіту розпорядника майна та аналізу фінансово-господарської діяльності боржника), а повноваження на звернення до місцевого господарського суду з відповідним клопотанням - комітету кредиторів як представницькому органу.

Отже, саме рішення зборів кредиторів має визначальне (але не виключно) значення при розгляді питання щодо визначення наступної судової процедури та подальшого розгляду справи.

Як свідчать матеріали справи, 08.02.2021 відбулися збори кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Юзард» на яких був обраний комітет кредиторів у складі одного та єдиного кредитора - Приватного підприємства «Найд Плюс» , який має загальну кількість голосів 100.

Таким чином, в даній справі збори кредиторів та комітет кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Юзард» представлені одним та єдиним кредитором - Приватним підприємством «Найд Плюс» .

Із матеріалів справи вбачається, що 03.03.2021 відбулися збори комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Юзард» , які оформлені протоколом №2, на яких було заслухано звіт розпорядника майна щодо фінансово-господарського стану підприємства-боржника, відомості за наслідком проведеної інвентаризації та прийнято рішення звернутись до господарського суду з клопотаннями про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до наданого аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Юзард» підприємство має ознаки стійкої фінансової неплатоспроможності. Виконання зобов`язань перед кредиторами фактично не можливе без застосування процедур банкрутства. У боржника наявна кредиторська заборгованість у розмірі 105 000,00 грн., в той же час за наслідками проведеної інвентаризації, встановлено відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Юзард» будь-якого майна та активів достатніх для задоволення кредиторських вимог. Станом на 03.03.2021 жодних заяв від осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, до розпорядника майна не надходило.

Згідно з положеннями Кодексу України з процедур банкрутства суб`єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

Частиною 3 статті 49 КУзПБ встановлено, що у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов`язаний здійснити ліквідацію боржника. Цей строк не може перевищувати 12 місяців. Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі.

Частиною 4 статті 205 ГК України передбачено, що у разі неспроможності суб`єкта через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів, він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Аналогічні положення містить частина 3 статті 110 ЦК України.

Отже, законодавець пов`язує встановлення неспроможності суб`єкта господарювання задовольнити вимоги кредиторів безпосередньо із встановленням обставин недостатності майна для задоволення таких вимог, однак не обмежує суд певними засобами доказування зазначених обставин.

Таким чином, за наслідками дослідження матеріалів справи судом першої інстанції було встановлено факт неоплатності боржника, як того вимагає ст. 205 ГК України. Жодних доказів можливості відновлення платоспроможності боржника суду не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Юзард» банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.06.2021 у цій справі затверджено звіт арбітражного керуючого Сєдової Н.І. про нарахування та виплату основної винагороди за виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Юзард» у період з 04.03.2021 по 25.05.2021 у розмірі 48 774,18 грн; звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, затверджено; банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юзард» , 69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 44; адреса для листування: 69001, м. Запоріжжя - 01, а/с 1374, код ЄДРПОУ 42507924 - ліквідовано; провадження у справі №908/3117/20 закрито.

Судом першої інстанції встановлено, що в ході проведення ліквідаційної процедури ліквідатором відповідно до ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства виконані необхідні заходи, а саме: проведена інвентаризація майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Юзард» , направлені запити до відповідних установ з метою виявлення майна підприємства, закриті поточні рахунки банкрута.

Згідно з матеріалами справи та документами, що підтверджують проведену ліквідаційну процедуру, майнових активів підприємства-банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання, що підлягають включенню до ліквідаційної маси не виявлено, у зв`язку з чим кредиторська заборгованість залишилась не погашеною.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства, у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Кодексом, з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору. Арбітражний керуючий для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, у разі відсторонення розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, визначеного Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, від виконання повноважень, керуючий санацією, керуючий реалізацією та ліквідатор призначаються господарським судом за клопотанням комітету кредиторів.

Комітетом кредиторів на зборах комітету кредиторів було погоджено кандидатуру арбітражного керуючого Сєдової Наталі Іванівни, для призначення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Юзард» , про що складено протокол № 2 комітету кредиторів у справі № 908/3117/20 про банкрутство ТОВ «Юзард» від 03.03.2021.

03.03.2021 до господарського суду Запорізької області від арбітражного керуючого Сєдової Наталі Іванівни надійшла заява на участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Юзард» . У поданій заяві зазначається, що вона здійснює свою діяльність у м. Запоріжжі, має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №496 від 09.04.2013. На випадок нанесення шкоди кредиторам чи боржнику, її професійна діяльність арбітражного керуючого застрахована, про що укладено договір страхування відповідальності арбітражного керуючого. Не належить до жодної категорії осіб передбаченими приписами ч. 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, судимостей за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має та не є заінтересованою особою стосовно боржника, кредиторів.

За наслідками розгляду поданих матеріалів, беручи до уваги, що кандидатура арбітражного керуючого Сєдової Наталі Іванівни погоджена комітетом кредиторів і відповідає вимогам ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно того, що саме збори кредиторів повинні були прийняти рішення щодо переходу до іншої процедури у справі про банкрутство та обрати іншого арбітражного керуючого, оскільки і збори кредиторів і комітет кредиторів представлені одноособово Приватним підприємством «Найд Плюс» , що не змінює по суті прийняте рішення.

При цьому, обрання іншого арбітражного керуючого входить до компетенції саме комітету кредиторів, що визначено п. 4 ч. 8 ст. 48 КУзПБ.

Також колегія суддів вважає, що доводи скаржника щодо наявності у боржника майнових активів не підтверджені належними доказами, як то перебачено нормами ГПК України.

Так, згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №916/1813/16.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини.

Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шабельник проти України" (Заява N 16404/03) від 19 лютого 2009 року 921, зазначається, що хоча стаття 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством (див. рішення у справі "Шенк проти Швейцарії", від 12 липня 1988 року, серія A, N 140, с. 29, пп. 45 - 46, та у справі "Тейшейра ді Кастру проти Португалії", від 9 червня 1998 року, Reports 1998-IV, с. 1462, п. 34).

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

Отже, допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Аналогічна позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 р. у справі 927/313/18, від 11.09.2019 р. у справі № 902/1260/15, від 25.02.2019 у справі №909/327/18.

У відповідності до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно ст. 90 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Таким чином, за відсутності належних, допустимих та достатніх доказів, колегія суддів відхиляє доводи скаржника стосовно наявності у боржника майнових активів.

Також є безпідставними доводи скаржника стосовно того, що винесення Центральним апеляційним господарським судом постанови щодо встановлення незаконності відсторонення арбітражного керуючого Пасько Г.М. від виконання повноважень розпорядника майна та призначення арбітражного керуючого Сєдової Н.І. розпорядником майна у справі є підставою вважати усі інші винесені процесуальні документи незаконними, оскільки скасування судом апеляційної інстанції ухвали суду першої інстанції щодо припинення повноважень розпорядника майна не несе за собою такого наслідку, як визнання інших процесуальних документів, винесених в межах цієї справи незаконними, такі процесуальні документи підлягають оскарженню в загальному порядку.

Також колегія суддів відхиляє доводи скаржника стосовно призначення судом першої інстанції арбітражного керуючого Сєдову Н.І. на інше підприємство, справа по якому розглядається у Господарському суду Запорізької області за № 908/3120/20, з огляду на наступне.

Як вірно посилається скаржник, в мотивувальній частині оскаржуваної постанови зазначено про призначення арбітражного керуючого Сєдової Наталі Іванівни ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсігнія-С".

При цьому, в резолютивній частині оскаржуваного судового рішення зазначено про те, що суд першої інстанції постановив ліквідатором банкрута призначити арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну /свідоцтво № 496 від 09.04.2013 року, адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 8, офіс 69/ та покласти на неї повноваження керівника банкрута.

Таким чином, судом першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваної постанови допущено описку.

Проте, обставини зазначення судом першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні невірної назви підприємства-банкрута не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та у відповідності до ч. 2 ст. 277 ГПК України не можуть бути підставою для скасування або зміни рішення. Таку описку можна виправити у спосіб, визначений процесуальним законом.

Отже, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а оскаржуване судове рішення господарського суду відповідає чинному законодавству.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За встановлених обставин справи, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Пасько Ганни Маратівни на постанову Господарського суду Запорізької області від 04.03.2021 у справі № 908/3117/20 залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 04.03.2021 у справі № 908/3117/20 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на арбітражного керуючого Пасько Ганну Маратівну.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.01.2022.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко