Постанова

від 28.09.2021 по справі 908/3117/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2021 року м.Дніпро

Справа № 908/3117/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу арбітражного керуючого Пасько Ганни Маратівни на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.02.2021 (прийняту суддею Сушко Л.М., повне судове рішення складено 22.02.2021) у справі № 908/3117/20

про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю "Юзард"

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заявлених вимог.

15.02.2021 від представника Приватного підприємства "Найд Плюс" до Господарського суду Запорізької області надійшло клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Пасько Г.М. від виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Юзард" та призначення новим розпорядником майна підприємства-боржника арбітражного керуючого Сєдову Н.І.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.02.2021, зокрема, клопотання Приватного підприємства "Найд Плюс" задоволено; відсторонено арбітражного керуючого Пасько Ганну Маратівну від виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Юзард"; розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Юзард" призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну /свідоцтво № 496 від 09.04.2013 року, адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 8, офіс 69/.

Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав.

Як свідчать матеріали справи, 08.02.2021 відбулися збори кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Юзард" на яких був обраний комітет кредиторів у складі одного та єдиного кредитора - Приватного підприємства "Найд Плюс", яке має загальну кількість голосів 100.

Таким чином, в даній справі комітет кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Юзард" представлений одним та єдиним кредитором - Приватним підприємством "Найд Плюс".

Єдиний член комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Юзард" заявив клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Пасько Г.М. від виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Юзард" та клопоче перед судом призначити арбітражного керуючого Сєдову Н.І. розпорядником майна підприємства-боржника.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, арбітражний керуючий Пасько Ганна Маратівна подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання про відсторонення розпорядника майна арбітражного керуючого Пасько Ганни Маратівни в повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт зазначає, що з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого звернувся кредитор самостійно не від імені комітету кредиторів.

Підстав, які б надавали змогу проводити відсторонення розпорядника майна від виконання повноважень визначених у ч 4 ст. 28 КУзПБ кредитор не зазначив.

На поштову чи електронну адресу арбітражного керуючого Пасько Г.М. не надходило жодної вимоги, щодо проведення комітету кредиторів від кредитора ПП "НАЙД ПЛЮС".

Жодного звернення до арбітражного керуючого розпорядника майна Пасько Г.М., щодо проведення комітету кредиторів від ПП "НАЙД ПЛЮС" не надходило, крім того самим кредитором не було надано доказів, що взагалі проводились збори комітету кредиторів.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Згідно поданого відзиву на апеляційну скаргу ПП "НАЙД ПЛЮС" просить відмовити у задоволені апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу залишити без змін. В обґрунтування ПП "НАЙД ПЛЮС" зазначає, що арбітражний керуючий Пасько Г.М. не була присутня на жодному засіданні суду. Крім того, в роботі зборів кредиторів та комітету кредиторів також приймала участь представник арбітражного керуючого.

Підприємство вказує про те, що на початку лютого 2021 року арбітражний керуючий народила дитину, у зв`язку чим не може приймати участь у судових засіданнях. Зазначене, на думку підприємства, є фактичним обмеженням щодо виконання повноважень розпорядника майна арбітражним керуючим Пасько Г.М.

За доводами скаржника, Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено права арбітражного керуючого делегувати свої повноваження іншим особам, зокрема щодо скликання зборів кредиторів та організації їх проведення іншим особам, зокрема щодо скликання зборів кредиторів та організації їх проведення, представництво інтересів у судових засіданнях, інше, оскільки відповідні повноваження є виключними повноваженнями арбітражного керуючого, який має відповідне свідоцтво на здійснення такої діяльності.

При цьому, підприємство зазначає, що Кодекс надає право комітету кредиторів у будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав.

Підприємство вказує, що клопотання щодо відсторонення від виконання обов`язків розпорядника майна Пасько Г.М. було подано та підписано саме від імені голови комітету кредиторів - ПП "НАЙД ПЛЮС".

6. Рух справи у суді апеляційної інстанції .

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Пасько Ганни Маратівни на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.02.2021 у справі № 908/3117/20; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 13.04.2021 о 14:30 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2021, постановленою колегією суддів: головуючий суддя Коваль Л.А. (доповідач), судді Мороз В.Ф., Чередко А.Є., провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Пасько Ганни Маратівни на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.02.2021 у справі № 908/3117/20 зупинено до розгляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3369/19.

20.07.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання арбітражного керуючого Пасько Ганни Маратівни про поновлення провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.02.2021 у справі № 908/3117/20, оскільки Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство 20.05.2021 прийнято постанову у справі № 922/3369/19., якою:

- касаційну скаргу арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича задоволено частково;

- ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 у справі № 922/3369/19 залишено без змін;

- ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.01.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 (про відсторонення розпорядника майна) у справі № 922/3369/19 скасовано, справу у скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області;

- виконання обов`язків розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг" до розгляду клопотання ТОВ "Фінансист" про відсторонення арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича від виконання повноважень розпорядника майна боржника на підставі рішення загальних зборів кредиторів через неналежне виконання покладених зобов`язань, залишено за арбітражним керуючим Тризною О.В.

Розпорядженням керівника апарату суду № 1834/21 від 21.07.2021, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-доповідача Коваль Л.А., для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 908/3117/20, за результатами якого змінено склад судової колегії на головуючого суддю Білецьку Л.М. (доповідач), суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

Розпорядженням керівника апарату суду № 1845/21 від 22.07.2021, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Мороза В.Ф., для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 908/3117/20, за результатами якої змінено склад судової колегії на головуючого суддю Білецьку Л.М. (доповідач), суддів Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.07.2021, постановленою колегією суддів у складі головуючого судді Білецької Л.М.(доповідач), суддів Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є., поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Пасько Ганни Маратівни на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.02.2021 у справі № 908/3117/20.

Згідно розпорядження керівника апарату суду № 2271/21 від 17.08.2021 у зв`язку з усуненням обставин, що зумовили здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи, а саме вихід на роботу судді-доповідача Коваль Л.А., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 908/3117/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2021 для розгляду справи № 908/3117/20 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.

Згідно розпорядження в.о. керівника апарату суду № 2495/21 від 26.08.2021 у зв`язку з усуненням обставин, що зумовили заміну судді-члена колегії, а саме вихід на роботу судді Мороза В.Ф., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 908/3117/20.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.08.2021 для розгляду справи № 908/3117/20 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.08.2021 прийнято апеляційну скаргу арбітражного керуючого Пасько Ганни Маратівни на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.02.2021 у справі № 908/3117/20 до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 28.09.2021 о 16:00 год.

7. Встановлені судом обставини справи.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.12.2020 відкрито провадження у справі №908/3117/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Юзард", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

17.12.2020. за №65616 у встановленому законодавством порядку оприлюднено повідомлення про відкриття справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Юзард".

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.01.2021 визнані грошові вимоги Приватного підприємства "Найд Плюс" до боржника на суму 4540,00 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 105 000,00 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів; встановлено дату проведення перших загальних зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів - 08.02.2021; встановлено дату підсумкового засідання суду - 11.02.2021. об/о 12-30 год.

10.02.2021. від арбітражного керуючого Сєдової Н.І. надійшла заява про надання згоди на призначення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Юзард".

15.02.2021 до Господарського суду Запорізької області від Приватного підприємства "Найд Плюс" надійшло клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Пасько Г.М. від виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Юзард" та призначення новим розпорядником майна підприємства-боржника арбітражного керуючого Сєдову Н.І. До клопотання додана заява арбітражного керуючого Сєдової Н.І. про надання згоди на участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Юзард".

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності (частина 1 статті 10 КУзПБ). Вимоги до арбітражного керуючого визначені положеннями статті 11 Кодексу.

Права та обов`язки арбітражних керуючих під час виконання відповідних повноважень, зокрема, розпорядника майна, визначені у Кодексі (стаття 12, розділ ІІ. Розпорядження майном боржника).

Арбітражний керуючий має здійснювати неупереджене правозастосування, діючи з додержанням принципів незалежності і самостійності. Передумовою набуття незалежності і збереження самостійності є виключення, або зведення до мінімуму суб`єктивного фактору при призначенні та відстороненні арбітражного керуючого.

Відповідно до абзацу першого частини 4 статті 28 КУзПБ арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою.

Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі:

1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого;

2) зловживання правами арбітражного керуючого;

3) подання до суду неправдивих відомостей;

4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску;

5) припинення діяльності арбітражного керуючого;

6) наявності конфлікту інтересів (абзац другий частини 4 статті 28 КУзПБ).

Комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав (абзац третій частини 4 статті 28 КУзПБ).

За наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень (абзац четвертий частини 4 статті 28 КУзПБ).

Таким чином законодавцем визначено три випадки (і відповідні їм підстави) відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень:

- за заявою самого арбітражного керуючого - абзац перший частини 4 статті 28 КУзПБ;

- за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою господарського суду за наявністю підстав, визначених у самому Кодексі -абзац другий частини 4 статті 28 КУзПБ;

- за клопотанням комітету кредиторів незалежно від наявності підстав - абзац третій частини 4 статті 28 КУзПБ.

Підстави визначені пунктами 1) - 6) абзацу другого частини 4 статті 28 Кодексу пов`язані із встановленням у різній формі фактів невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим покладених на нього обов`язків, або існування обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень.

Відповідно до приписів частини 3 статті 44 Кодексу розпорядник майна зобов`язаний:

розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;

вести реєстр вимог кредиторів;

повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;

вживати заходів для захисту майна боржника;

проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника;

виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;

скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;

надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;

надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;

не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;

за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів;

виконувати інші повноваження, передбачені КУз Процедур банкрутства.

Згідно з частиною третьою статті 12 Кодексу під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено); а відповідно до частини 1 статті 13 Кодексу під час здійснення своїх повноважень арбітражний керуючий є незалежним.

Суд зауважує, що статус арбітражного керуючого характеризується не лише сукупністю прав та обов`язків останнього, а й ефективністю та невідворотністю інституту дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого за свої дії (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 910/18129/17).

Тому, під час розгляду питання відсторонення арбітражного керуючого у справі з підстав, встановлених пунктами 1-6 абзацу другого частини 4 статті 28 Кодексу, господарський суд користуючись правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом, має з`ясувати та перевірити належність виконання арбітражним керуючим визначених законом обов`язків, чи встановити інші обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень, а також встановити обставини щодо прийняття рішення комітетом кредиторів, в залежності від чого ухвалити відповідне рішення.

Відповідна норма - абзац третій частини 4 статті 28 Кодексу, якою передбачено право комітету кредиторів у будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень не залежно від наявності підстав, викладена з достатньою чіткістю і ясністю, що виключає можливість її неоднозначного тлумачення.

Таке право комітету/зборам кредиторів надано законодавцем з метою забезпечення прав кредиторів у судових процедурах банкрутства, підвищення як їх впливу на саму процедуру так і їх відповідальності, прискорення строків проведення такої процедури шляхом заміни одного арбітражного керуючого на іншого, який має довіру комітету/зборів кредиторів та може, на думку кредиторів виконувати повноваження у справі більш ефективно.

Поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності, суттєве значення має принцип судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, який розпочинається з призначення розпорядника майна чи ліквідатора банкрута.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, суд у справі про банкрутство повинен сам приймати рішення стосовно виду та інтенсивності нагляду з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи.

Слід вказати і на те, що процедура відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень в кінцевому підсумку охоплюється компетенцією суду.

Рішення комітету кредиторів не може мати для господарського суду заздалегідь встановленої сили і має оцінюватися відповідно до статті 86 ГПК України.

У разі надходження клопотання від комітету кредиторів про відсторонення арбітражного керуючого, господарський суд зобов`язаний щонайменше перевірити дотримання порядку скликання та проведення загальних зборів та/або комітету кредиторів, законність обрання/формування загальними зборами кредиторів комітету кредиторів, прийняте зборами кредиторів чи комітетом кредиторів рішення та реалізацію цього рішення через відповідне клопотання до господарського суду в порядку частини 4 статті 28 Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

Більш того, у визначенні справедливого судового розгляду справи сторін не можна не враховувати загальні фактичні та юридичні обставини справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Станкевич проти Польщі").

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду; відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" та у справі "Руїз Матеос проти Іспанії").

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Де Куббер проти Бельгії" та у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (рішення Європейського суду з прав людини "Хамідов проти Росії").

З наведеного вище вбачається, що за змістом статті 6 Конвенції та усталеної практики ЄСПЛ однією із іманентних ознак справедливої судової процедури є мотивоване, аргументоване судове рішення.

Саме такий підхід застосований і на рівні національного законодавства. Так, вимога щодо мотивування судового рішення міститься в статтях 234, 238, 282, 315 ГПК України, статті 39 КУзПБ.

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, змагальність сторін і диспозитивність. Відповідно до частини 2 статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Зі змісту статей 161, 162, 166, 167, 168, 169, 170 ГПК України вбачається, що за загальним правилом, і заяви по суті справи, і заяви з процесуальних питань мають містити підстави заяви (клопотання, заперечення).

Одним із принципів господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункт 11) частини 3 статті 2 ГПК України). Учасники справи мають право зокрема, подавати заяви та клопотання ( пункт 3) частини 1 статті 42 ГПК України). Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина 1 статті 43 ГПК України). Частиною 2 статті 43 ГПК зловживанням процесуальними правами визнаються дії, що суперечать завданню господарського судочинства, невичерпний перелік яких наведений у пунктах 1) - 5) частини 2 цієї статті , серед яких подання завідомо безпідставного відводу , подання завідомо безпідставного позову , завідомо безпідставне залучення особи тощо.

Слід зауважити на тому, що хоча абзацом третім частини 4 статті 28 КУзПБ комітету кредиторів і надано право у будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень не залежно від наявності підстав, комітет кредиторів не позбавлений можливості навести у відповідному клопотанні підстави прийнятого рішення, не охоплені пунктами 1 - 6 абзацу другого частини 4 статті 28 КУзПБ. Такими підставами можуть бути зокрема, загальна тривалість процедур банкрутства, недосягнення позитивних фінансових результатів у процедурі санації тощо, не пов`язані з невиконанням або неналежним виконанням арбітражним керуючим покладених на нього обов`язків або існуванням обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень.

Водночас, оскільки абзацом третім частини 4 статті 28 КУзПБ комітету кредиторів надано право у будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень не залежно від наявності підстав - здійснення цього права саме по собі не може apriori свідчити про зловживання комітетом кредиторів боржника процесуальними правами, наданими йому як учаснику у справі про банкрутство.

Проте, господарський суд у разі надходження клопотання комітету кредиторів про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень без зазначення підстав, що є виключенням із загального правила про процесуальний обов`язок учасника справи зазначати підстави заяви (клопотання, заперечення), під час розгляду відповідного клопотання зобов`язаний, поряд із встановленням обставин, щодо дотримання порядку скликання та проведення загальних зборів та/або комітету кредиторів, законність обрання/формування загальними зборами кредиторів комітету кредиторів, прийняте зборами кредиторів чи комітетом кредиторів рішення та реалізацію цього рішення через відповідне клопотання до господарського суду в порядку частини 4 статті 28 Кодексу, вжити заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Рішення суду про відсторонення арбітражного керуючого з підстав, передбачених пунктами 1 - 6 абзацу другого частини 4 статті 28 Кодексу має бути достатньо обґрунтованим, з достеменним встановленням факту невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим обов`язків, визначених Кодексом, чи встановленням інших обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень.

Імперативною нормою Кодексу (абзац третій частини 4 статті 28) комітету кредиторів надане право у будь-який час (що фактично означає - на будь-якій судовій процедурі банкрутства) звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень, при цьому вказана правова норма прямо вказує на незалежність такого клопотання від наявності підстав відсторонення арбітражного керуючого.

Згідно частини 1 статті 48 КУзПБ протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

До компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про обрання арбітражного керуючого у разі відсторонення арбітражного керуючого, визначеного Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, від виконання повноважень, інші питання, передбачені цим Кодексом, у тому числі віднесені до компетенції комітету кредиторів ( пункт 5) та пункт 6) частини 5 статті 48 КУзПБ).

На час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб.

Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Кодексу.

Протокольне рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів подається до господарського суду.

До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого (пункт 4) частини 8 статті 48 КУзПБ).

Аналізуючи межі компетенції зборів кредиторів та комітету кредиторів з питань призначення/відсторонення арбітражного керуючого, слід вказати, що збори кредиторів є органом, у прийнятті рішень якого беруть участь безпосередньо всі кредитори. Тобто, воля кредиторів реалізується безпосередньо, а не через утворений зборами кредиторів орган - комітет кредиторів, якому делеговані повноваження представляти інтереси кредиторів під час провадження у справі про банкрутство.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 20.05.2021 по справі № 922/3369/19.

Отже, Кодекс про банкрутство надає право комітету кредиторів у будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав, а суду необхідно перевірити дотримання порядку скликання та проведення загальних зборів та/або комітету кредиторів, законність обрання/формування загальними зборами кредиторів комітету кредиторів, прийняте зборами кредиторів чи комітетом кредиторів рішення та реалізацію цього рішення через відповідне клопотання до господарського суду в порядку частини 4 статті 28 Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого.

Також, слід зазначити, що п. 6 ч. 5 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про інші питання, передбачені цим Кодексом, у тому числі віднесені до компетенції комітету кредиторів.

Як свідчать матеріали справи, 08.02.2021 відбулися збори кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Юзард» на яких був обраний комітет кредиторів у складі одного та єдиного кредитора - Приватного підприємства «Найд Плюс» , яке має загальну кількість голосів 100.

Таким чином, в даній справі комітет кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Юзард» представлений одним та єдиним кредитором - Приватним підприємством «Найд Плюс» .

Частиною 9 ст. 48 Кодексу встановлено, що рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів.

Засідання комітету кредиторів скликається та проводиться за правилами, визначеними для зборів кредиторів (ч. 10 ст. 48 Кодексу).

Згідно ч. 1 ст. 48 Кодексу у зборах кредиторів боржника може брати участь із правом дорадчого голосу, зокрема, арбітражний керуючий.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що комітетом кредиторів засідання комітету кредиторів не скликалось, відповідне рішення про відсторонення арбітражного керуючого Пасько Г.М. від виконання повноважень розпорядника майна не приймалось.

Отже в матеріалах справи, відсутнє рішення комітету кредиторів про відсторонення арбітражного керуючого Пасько Г.М. від виконання повноважень розпорядника майна боржника.

Посилання суду першої інстанції на те, що нормами Кодексу не передбачено права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією чи ліквідатора) делегувати свої повноваження іншим особам, зокрема щодо скликання зборів кредиторів та організації їх проведення, представництво інтересів у судових засіданнях, інше, оскільки відповідні повноваження є виключними повноваженнями арбітражного керуючого, який має відповідне свідоцтво на здійснення такої діяльності є безпідставними, оскільки особиста неявка арбітражного керуючого на засідання комітету кредиторів або засідання суду по даній справі, за умовами забезпечення явки своїх повноважних представників, не є порушенням законодавства, яке тягне за собою припинення повноважень розпорядника майна.

При цьому, судом першої інстанції не зазначено, яким чином особиста неявка розпорядника майна перешкоджає подальшому розгляду справи.

За встановлених обставин, оскаржуване судове рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За встановлених вище обставин, апеляційна скарга арбітражного керуючого Пасько Ганни Маратівни підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з прийняттям нового рішення.

Керуючись статтями 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Пасько Ганни Маратівни на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.02.2021 у справі № 908/3117/20 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.02.2021 у справі № 908/3117/20 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Відмовити у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Найд Плюс" про відсторонення арбітражного керуючого Пасько Г.М. від виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Юзард" та призначення новим розпорядником майна підприємства-боржника арбітражного керуючого Сєдову Н.І.

Справу № 908/3117/20 скерувати до Господарського суду Запорізької області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Повне судове рішення складено 30.09.2021.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко